7. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Самостійна робота – вид позааудиторної роботи студента навчального характеру, яка спрямована на вивченні програмного матеріалу навчального курсу.
Під час самостійної роботи студент повинен самостійно опрацювати конспекти лекцій, літературу, нормативні акти, матеріали емпіричних досліджень до тем, що виносяться на практичні заняття.
Формами самостійної роботи є:
– виконання домашніх завдань;
– доопрацювання матеріалів лекції;
– робота в інформаційних мережах;
– опрацювання додаткової літератури;
– складання конспектів по темах, що виносяться на самостійне вивчення;
– підготовка контрольних навчальних заходів.
8. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
Оцінювання знань студентів з кримінології здійснюється на основі результатів поточного модульного контроля (ПМК). Загальний об’єкт оцінювання знань студентів ПМК – це засвоєння відповідних частин навчальної програми.
Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу відповідного змістового модуля, здатності осмислити зміст теми чи розділу навчальної програми, умінь застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань.
Об’єктами ПМК знань студентів з кримінології є:
– успішність на практичних заняттях;
– виконання модульних контрольних завдань.
Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем після вивчення кожного змістового модуля.
Оцінка за окремий змістовий модуль виставляється як сума двох оцінок:
1) кількість балів, отриманих студентом за результатами навчальної діяльності (ведення робочого зошита з предмета, наявність повного конспекту лекцій, активна участь у семінарах, виконання практичних завдань, написання рефератів тощо);
2) оцінка за модульну контрольну роботу (у тому числі у формі тесту).
Максимальна кількість балів, які студент може отримати з предмета за підсумками семестру (з урахуванням іспиту) становить 100 балів, яка складає по 20 балів за кожний модуль, 10 балів за індивідуальну роботу, 50 балів за іспит.
Присутність на заняттях першого ПМК – по 1 балу (максимальна кількість балів 3,5) : 3,5 х 4 = 14 балів + 1 додатковий за найвищу активність. За написання модульної контрольної роботи – від 1 до 5 балів.
Найнижчий результат за перший модуль – 5 балів.
Другий ПМК – присутність на заняттях (від 2 до 5 балів). За написання модульної контрольної роботи – від 1 до 5 балів. Найнижчий результат – 7 балів.
Виконання модульних контрольних завдань може проводитися у формі тестування. Перелік тестів, питань та завдань, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року, що передує їх проведенню.
Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента і враховуються при визначенні балів при підсумковому контролі знань.
У разі невиконання модульних контрольних робіт з об’єктивних причин студенти мають право за дозволом деканату виконати контрольну роботу до наступного ПМК. Час та порядок складання визначається деканатом разом із кафедрою.
9. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Відповідно до “Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців” індивідуальна робота студентів з кримінології включає до себе:
– анотації прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис тощо;
– написання рефератів та наукових доповідей;
– письмовий кримінологічний аналіз стану злочинності в цілому по Україні або в окремому регіоні;
– самостійне складання анкет, спеціалізованих питальників по вивченню архівних кримінальних справ;
– підготовка наукових статей або тез доповідей на щорічних кафедральних студентських наукових конференціях з кримінології;
– участь у роботі наукового студентського гуртка;
– написання наукових робіт з кримінології на Всеукраїнський конкурс наукових студентських робіт.
Вибір студентом індивідуальної роботи здійснюється за погодженням з кафедрою на початку навчального року. Організацію, контроль та оцінку якості виконаної індивідуальної роботи студентів здійснює керівник, який закріплюється кафедрою за академічною групою або керівник гуртка.
Письмовий аналіз стану злочинності в Україні або регіоні за відповідний період і по окремих видах злочинів складається після обговорення цього питання з викладачем, який проводить практичні заняття чи читає лекції. Оптимальний обсяг аналізу – до 5 с. тексту.
За вказівкою викладача, що проводить практичні завдання, або лектора, окремі студенти можуть готувати реферати. Крім того, за своїм бажанням і інтересами студенти за допомогою викладача-консультанта готують наукові доповіді для студентського наукового гуртка, або працюють над курсовими роботами та роботами на конкурс. Оптимальний обсяг реферату – до 10, наукової доповіді – до 20, курсової роботи – до 25 с., роботи на конкурс – не більше 50 с. комп’ютерного тексту.
Індивідуальна робота подається за 10 днів до початку екзаменаційної сесії.
Диференціація балів за індивідуальну роботу:
– написання рефератів та їх презентація – 3;
– конспектування додаткової наукової і навчальної літератури – 2;
– написання наукової доповіді і її презентація на засіданні наукового студентського гуртка (в разі успішного захисту) – 5;
– написання наукової роботи з кримінології на Всеукраїнський конкурс наукових студентських робіт – 5;
– участь у роботі наукового студентського гуртка при обговоренні питань – 1;
– письмова кримінологічна характеристика злочинності – 4;
– публікація тез – 4;
– публікація статей – 6.
Загальна кількість балів за індивідуальну роботу – 10.
10. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ
ДО ІСПИТУ
Поняття і визначення кримінології як науки.
Предмет кримінологічної науки.
Місце кримінології у системі правових наук.
Зв’язок кримінології з правовими та суспільними науками.
Система кримінологічної науки. Кримінологічна класифікація Особливої частини кримінології.
Завдання кримінології на сучасному етапі розвитку України в світлі Конституції України.
Основні етапи розвитку кримінології як науки (класична, антропологічна, соціологічна школи та їх характеристика).
Розвиток кримінології в Україні за радянських часів .
Сучасний стан кримінології в Україні. Зв’язок кримінології з практикою боротьби зі злочинністю.
Система запобігання злочинності в зарубіжних країнах. Міжнародні кримінологічні організації.
Злочинність: поняття, ознаки і визначення.
Кількісні показники злочинності як соціально-правового явища.
Якісні показники злочинності.
Рівень злочинності і рівень судимості, їх співвідношення.
Коефіцієнти злочинності, порядок визначення і значення.
Структура злочинності. Ознаки, за якими вона може бути побудована. Значення цього показника.
Ціна, географія, характер та інші показники злочинності.
Динаміка злочинності. Обставини, які на неї впливають, та методи обчислення.
Поняття латентної злочинності та її різновиди.
Негативні наслідки латентної злочинності.
Засоби виявлення латентної злочинності.
Загальна характеристика сучасної злочинності в Україні (основні риси та тенденції).
Основні причини та умови (фактори) сучасної злочинності у нашому суспільстві.
Поняття безпосередньої причини конкретного злочину.
Умови, що сприяють вчиненню злочинів та досягненню злочинного результату.
Обставини несприятливого морального формування особи як джерело індивідуальної злочинної поведінки.
Конкретна життєва ситуація, її види та місце в механізмі окремого злочину.
Взаємозв’язок між причинами, умовами і конкретною життєвою ситуацією у механізмі індивідуальної злочинної поведінки.
Поняття особи злочинця та співвідношення з суміжними поняттями (особою підозрюваного, обвинуваченого та ін.).
Структура особи злочинця.
Співвідношення соціального і біологічного в структурі особи злочинця.
Типологія злочинців.
Віктимологія: визначення, основні поняття, значення.
Поняття віктимності, роль віктимної поведінки при вчиненні конкретного злочину.
Поняття, визначення, цілі запобігання злочинності.
Класифікація запобіжних заходів.
Загальносоціальне запобігання злочинності, поняття та характеристика заходів.
Спеціально-кримінологічне запобігання злочинності, поняття та загальна характеристика.
Кримінологічна профілактика злочинів, її структура, характеристика заходів.
Відвернення і припинення злочинів.
Організація і управління процесом запобігання злочинності.
Державні програми запобігання злочинності. Їх загальна характеристика.
Поняття та форми координації запобіжної діяльності.
Суб’єкт запобігання злочинності. Поняття та загальна характеристика. Система суб’єктів.
Методи запобіжного впливу на об’єкт.
Об’єкт запобігання злочинності. Криміногенність об’єкта.
Правоохоронні органи як суб’єкти запобігання злочинності, їх завдання та загальна характеристика діяльності.
Органи внутрішніх справ як суб’єкти запобігання злочинності.
Слідча профілактика злочинів. Подання слідчого в порядку ст.23, 23-1 КПК України.
Запобігання злочинності судом. Окрема ухвала (постанова) суду в порядку ст.23, 23-2 КПК України.
Основні напрями діяльності прокуратури щодо запобігання злочинності.
Органи місцевого самоврядування як суб’єкти запобігання злочинності.
Органи загального і господарського управління та контролю як суб’єкти запобігання злочинності.
Індивідуальне запобігання злочинної поведінки.
Правове, інформаційне, фінансове, кадрове запобігання злочинності.
Вимоги, які пред’являються до заходів запобігання злочинності.
Методологія і методика кримінологічної науки: поняття, відміна, характеристика.
Загальна характеристика і класифікація методів кримінологічних досліджень.
Загальні і спеціальні методи кримінологічних досліджень.
Статистичні методи збору і аналізу кримінологічної інформації.
Суцільне та вибіркове кримінологічне дослідження. Основні умови вибірки, обсяг вибірки, засоби відбору вибіркової сукупності. Правила вибірки. Помилка репрезентативності.
Конкретно-соціологічні методи збору кримінологічної інформації, їх загальна характеристика.
Анкетний метод збору інформації у кримінологічних дослідженнях.
Види анкет для збору кримінологічної інформації. Вимоги до формулювання та розміщення питань в анкетах.
Інтерв’ю як метод кримінологічних досліджень.
Кримінологічне спостереження як метод кримінологічних досліджень.
Вивчення документів як метод одержання кримінологічної інформації.
Узагальнення та аналіз кримінологічної інформації.
Психологічні методи збору кримінологічної інформації, їх загальна характеристика.
Експеримент як метод кримінологічних досліджень.
Поняття та види кримінологічного прогнозування.
Поняття та види кримінологічного планування.
Кримінологічна характеристика взаємодії злочинності і “фонових” явищ, які її детермінують (пияцтво, наркоманія та ін.).
Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності та її запобігання.
Кримінологічна характеристика та запобігання злочинам у сфері службової діяльності.
Поняття та кримінологічна характеристика професійної злочинності (рівень, структура, динаміка, особа злочинця).
Причини, умови (фактори) та запобігання професійній злочинності.
Кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання жіночій злочинності.
Кримінологічна характеристика організованої злочинності (рівень, структура, динаміка, особа злочинця).
Причини, умови (фактори) та запобігання організованій злочинності. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 25 черв. 1993р.
Кримінологічна характеристика корупції як соціального явища.
Причини, умови (фактори) та запобігання корупції. Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовт. 1995р.
Причини, умови (фактори) та запобігання економічній злочинності.
Кримінологічна характеристика злочинів проти власності (рівень, структура, динаміка, особа злочинця).
Причини, умови (фактори) та запобігання злочинам проти власності.
Кримінологічна характеристика тяжкої насильницької злочинності проти життя і здоров’я особи.
Причини і запобігання тяжким насильницьким злочинам проти життя і здоров’я особи.
Хуліганство та його запобігання.
Кримінологічна характеристика злочинів, вчинених з необережності.
Причини, умови (фактори) та запобігання необережній злочинності.
Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх (рівень, структура, динаміка, особа злочинця).
Причини, умови (фактори) та запобігання злочинності неповнолітніх. Закон України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” від 24 січ. 1995р.(зі змінами).
Кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання злочинності в місцях позбавлення волі.
11. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ
СТУДЕНТІВ
Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з кримінології здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою. Результати ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; завдання, що виносяться на ПКЗ, від 0 до 50 балів.
Підсумковий контроль знань студентів з кримінології проводиться у формі іспиту з вузлових питань, що потребують творчої відповіді та уміння використовувати отримані знання.
Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, визначається кафедрою і доводиться до студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включаються, як правило, три питання.
До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати у балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ.
Підсумкова оцінка з предмета виставляється в залікову книжку відповідно такої шкали:
Оцінка за
шкалою
ECTS
|
Визначення
|
За націо-нальною системою
|
Оцінка за
100-бальною
шкалою, що ви-користовується в НЮАУ
|
A
|
ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
|
5
|
90 – 100
|
B
|
ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками
|
4
|
80 – 89
|
C
|
ДОБРЕ – у загальному правильна робота з певною кількістю незначних помилок
|
75 – 79
|
D
|
ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків
|
3
|
70 – 74
|
E
|
ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії
|
60 – 69
|
FX
|
НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти
|
2
|
35 – 59
|
F
|
НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс
|
1 – 34
|
12. СПИСОК НОРМАТИВНИХ АКТІВ
ТА ЛІТЕРАТУРИ
Конституція України від 28.06.1996// Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – №30.
Про міліцію: Закон України від 20 груд. 1990р. № 565 – XII// Там же. – 1991. – №4. – Ст. 20.
Про прокуратуру: Закон України від 5 листоп. 1991р. № 1789 – XII// Там же. – 1991. – №53. – Ст. 793.
Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 черв. 1993 р. № 3342 – XII//Там же. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 5 лип. 1993 р. №510// Зб. постанов України. – Там же. 1994. – №2. – Ст. 30.
Положення про кримінальну міліцію у справах неповнолітніх: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лип. 1995 р. № 502// Там же. – 1995. – №9. – Ст. 237.
Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей: Закон України від 24 січ. 1995 р. №2095 // Там же. – 1995. – №6. – Ст. 35 (зі змін.).
Про попередження насильства в сім’ї: Закон України // Там же. – 2002. – №10. – Ст. 70.
Про захист суспільної моралі: Закон України від 20 листоп. 2004р. № 11296// Офіц. вісн. України. – 2003. – №52. – Ч. 2. – Ст. 2736.
Комплексна програма профілактики правопорушень на 2007-2009 рр. // Там же. – 2006. – №51. – Ст. 3418.
Голина В.В. Криминологическая профилактика, предотвращение и пресечение преступлений: Учеб. пособие. – К.: УМК ВО, 1989.
Голіна В.В. Попередження злочинності правоохоронними органами: Навч. посіб. – К.: НМК ВО, 1991.
Голіна В.В. Попередження злочинності: Конспект лекцій. – Х.: Укр. юрид. акад., 1994.
Голіна В.В. Злочинності – організовану протидію. – Х.: Рубікон, 1998.
Голіна В.В. Попередження тяжких насильницьких злочинів проти життя й здоров’я особи: Навч. посіб. – Х.: НЮАУ, 1997.
Голіна В.В. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми боротьби з бандитизмом: соціально-правове і кримінологічне дослідження: Моногр. – Х.: Регіон – Інформ, 2004.
Голіна В.В., Валуйська М.Ю. Запобігання злочинності в Україні: Навч. посіб. – Х.: Нац. юрид. акад. України. – 2007.
Головкін Б.М. Кримінологічні проблеми умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень, що вчиняються у сімейно-побутовій сфері. – Х.: Нове слово, 2004.
Гуров А.И. Профессиональная преступность: прошлое и современность. – М.: Юрид. лит, 1990.
Даньшин И.Н. Общетеоретические проблемы криминологии: Моногр. – Х.: Прапор, 2005.
Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології (теорія і практика): Підруч. У 3-х кн. – К.: Ін Юре, 2007.
Зелінський А.Ф. Методика кримінологічних досліджень: Навч. посіб. – К.: НМК ВО, 1992.
Иншаков С.М. Зарубежная криминология. – М.: ИНФРА – М – НОРМА, 1997.
Кримінологія: Загальна та Особлива частини: Підруч./ За заг. ред. І.М. Даньшина. – Х.: Право, 2003.
Кримінологія: Загальна та Особлива частини: Підруч./ За заг.ред. В.В. Голіни – Х.: Право, 2009.
Кримінологічна віктимологія: Навч. посіб. /За заг. ред. О.М. Джужа. – К.: Атіка, 2006.
Лукаш А.С. Зґвалтування: кримінологічна характеристика, детермінація та попередження: Моногр./ За ред. В.В. Голіни. – Х.: Право, 2008.
Лукашевич С.Ю. Попередження злочинності засуджених в місцях позбавлення волі: Моногр. – Х.: Видавець СПД ФО Н.М. Вапнярчук, 2006.
Оболенцев В.Ф. Латентна злочинність: проблеми теорії та практики попередження. – Х.: Видавець СПД ФО Н.М. Вапнярчук, 2005.
Пивоваров В.В. Питання детермінації існування та відтворення злочинності // Пробл. законності. – Вип.43. – Х.: НЮАУ, 2000. – С.151-156.
Потерпілий від злочину (міждисциплінарне правове дос-лідження) / За заг. ред. Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова. – Х.: Крос-сроуд, 2008.
Ривман Д.В., Устинов В.С. Виктимология: Учебник – М.: Юрид. центрпресс, 2000.
Теоретические основы предупреждения преступности. – М.: Юрид. лит., 1977.
Туляков В.А. Виктимология: социальные и криминологические проблемы. – Одесса: Юрид. лит., 2000.
Франк Л.В. Потерпевший от преступления. – Душанбе: Ирфон, 1972.
Шакун В.І. Урбанізація і злочинність: Моногр. – К: Укр. акад. внутр. справ, 1996.
Яковлев А.М. Преступность и социальная психология. – М.: Юрид. лит., 1971.
Н а в ч а л ь н е в и д а н н я
навчально-методичний
посібник
для самостійної роботи
та ПРАКТИЧНИХ занять
з навчальної дисципліни
“Кримінологія”
(відповідно до вимог (ECTS)
Укладачі: ГОЛІНА Володимир Васильович,
ПИВОВАРОВ Володимир Володимирович
Відповідальний за випуск В.В. Голіна
Редактор Н.І. Верховська
Коректор Л.М. Рибалко
Комп’ютерна верстка А.В. Яно
План 2008, поз. 48
Підп. до друку 02.03.2009. Формат 84х108 1/32. Папір офсетний.
Друк: ризограф. Умовн. друк. арк. 5,3. Облік.-вид. арк. 3,2. Вид. № 5.
Тираж прим. Зам. № 3436. Ціна договірна.
____________________________________________________________
Редакційно-видавничий відділ
Національної юридичної академії України,
вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.
____________________________
Друкарня
Національної юридичної академії України,
вул. Пушкінська, 77, м. Харків, 61024, Україна.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
імені ярослава мудрого
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ
ПОСІБНИК
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
“МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ
ПРАВО”
|