Методичні рекомендації щодо організації роботи у навчальних закладах по вшануванню пам’яті жертв Голодомору
|
|
Скачати 1.06 Mb.
|
|
Тема: „Голодомор 1932-1933 років в Україні” Мета: розкрити причини, етапи здійснення і наслідки суцільної колективізації; з'ясувати передумови, масштаби і наслідки голодомору 1932— 1933 рр.; допомогти учням усвідомити трагедію народу, трагедію окремої людини того часу; розвивати в учнів уміння аналізувати історичні факти; формувати і вдосконалювати навички роботи зі статистичним матеріалом як джерелом історичних знань. Обладнання: Фотоматеріали тих років, схеми, таблиці, карта України „Голодомор 1932-1933рр”, композиція присвячена Голодомору 1932-33рр в Україні, книги, свідчення очевидців тих подій зібрані учнями школи, поминальні свічки. Основні поняття: Голодомор, геноцид, злочини супроти людяності, "чорні дошки", Закон „Про п’ять колосків”, Закон України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні». Т  ип уроку: Урок-реквіємПлан уроку І. Актуалізація пізнавальної діяльності.
ІІ. Підведення підсумків уроку. IІІ. Домашнє завдання. ІV.Список літератури Хід уроку: І. Актуалізація пізнавальної діяльності. Сьогодні у нас незвичайний урок. Це не урок історії чи географії, не урок мови чи літератури. Це урок пам’яті. Цей урок одночасно з нами проведуть у всіх школах нашої держави. Я не вимагатиму від Вас здавати заліки чи екзамени з цього матеріалу. Я просто прошу вас бути уважними і задуматися, що відбулося в Україні 75 років тому і що витерпів народ України на шляху до незалежності. 1. ВСТУП У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій. Так, були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей. Коли люди гинуть від стихійного лиха, аварії літака чи потягу, виверження вулкану – це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворога, – це друге. Але коли люди гинуть від голоду – це зовсім інше. Особливо – голоду штучного, навмисно створеного владою. Ви добре знаєте, що Україна завжди була багата на родючу землю і на хліб. Ще нашу країну називали «житницею Європи». Хіба можна уявити, що народ-хлібороб помирає на чорноземах від голоду? Хіба можна уявити, щоб людина збирала врожай, радувалась, що зможе прокормити свою родину, своїх дітей, а на наступний день влада все забирала, не лишаючи ані зернини, ані картоплини? У ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувались цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше – помирали діти. У вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько двох третин учнів. Не дожили до першого дзвоника. Саме так влада поступила з мільйонами українців у ті далекі 30-ті роки минулого століття. Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини. Це злочин проти народу. Це злочин проти усього людства. У міжнародному праві це називається геноцид. А чи так давно це сталося, якщо ми досі не знаємо усієї правди про Голодомор? А чи так давно це сталося, коли досі живі свідки цієї трагедії? Серед них можуть бути ваші бабусі і дідусі. Запитайте у них, що вони знають про Голодомор. Можливо, ви почуєте від них багато нового і страшного, але не бійтеся чути це. Не бійтеся питати про це у свого діда чи бабусі, сусіда чи родича. Це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам'яті... Ми не можемо це забути....Винуватці трагедії мають бути визначені в Україні і світовим співтовариством як такі, що чинили злочини супроти людяності. 2. ЩО ТАКЕ ГОЛОДОМОР? Сьогодні ми згадуємо страшні сторінки історії нашого народу – Голодомор 1932 - 1933 років. Ця трагедія забрала життя мільйонів наших земляків. В українських селах від голоду помирали і дорослі, і діти. Як підрахували історики, у той час в Україні щодня помирало понад 25 тисяч людей. Але найстрашнішим є те, що голод був штучно створений тодішньою владою. Голодомор - це зумисне організований радянською владою у 1932 - 1933 роках штучний голод, який призвів до смерті мільйонів українців. Давайте разом поміркуємо, чому стався цей злочин. Проти волелюбності українського народу боролись у різні способи. Сталін винайшов власний, один з найжорстокіших за усю історію людства. Він залізною рукою впроваджував терор і голодну смерть. Злочин голодної смерті було реалізовано в 1932-1933 роках. Де б не жили українці, влада їх знаходила і свідомо нищила. Нас заставляли просто про це забути. Забути про злочини влади більшовиків. Сьогоднішнім уроком ми доведемо, що пам'ять не можна знищити! 3. З ЧОГО ВСЕ ПОЧАЛОСЯ? Для того, щоби зрозуміти, як так сталось, що на українській землі відбувся цей злочин, нам потрібно знати, що йому передувало. Наприкінці 1920-х років провідне місце в керівництві режиму посів И.Сталін, який зосередив у своїх руках абсолютну владу як у партії, так і в державі. Наростає тотальний контроль держави і партії за суспільством, який супроводжується ліквідацією поступок у національній, культурній, соціально-економічній сферах. Особливе занепокоєння влади викликає Україна. Потужна національна еліта, економічно незалежне і національно свідоме селянство становили головну загрозу для більшовиків. Утопічна ідея більшовиків про світову революцію на чолі із СРСР, боязнь перед зовнішніми впливами. Терор супроти національних рухів змушував правлячу кліку нарощувати озброєння. Для цього держава переходить до індустріалізації. Оголошений сталінським керівництвом наприкінці 1920-х рр. перехід до форсованої індустріалізації поставив на порядок денний питання про ресурси для її здійснення. І тоталітарна влада не винайшла кращого способу, як фактично пограбувати селян. Запроваджуються так звані "ножиці цін", коли промислові товари селянам пропонувались за завищеними цінами, а сільськогосподарські товари держава викупляла за значно заниженими цінами. Влада фактично оголосила селянам війну. З одного боку репресіями, які отримали назву розкуркулення. Вона абсурдно нищила кращі селянські господарства. Майно селян конфісковувалось, а їх самих засуджували до ув'язнень чи заслання на північ, в Сибір. З іншого боку, селян примушують вступати у колгоспи, які перетворюються на інструмент визиску селян. Хлібороби втрачають землю, худобу, реманент, що зрештою пропадають. У колгоспах селяни втрачають можливість контролю за результатами своєї праці. Вони стають повністю залежними від партійного керівництва. Водночас із утисками селян влада розгортає переслідування національної інтелігенції та церкви. Режимом фабрикуються справи проти неіснуючих організацій, як "Спілка визволення України" та інших. За цими справами засуджено тисячі кращих представників української інтелігенції, простих громадян. Такі дії влади з погляду міжнародного права є злочином супроти людяності. 4. ЯК ЧИНИВСЯ ГОЛОДОМОР? Кінцевим станом нищення свободолюбивих устремлінь українського народу став Голодомор у 1932 -1933 роках. Голодомор-геноцид здійснювався за допомогою тотального державного терору. Основними складовими цього терору були:
Спершу проводилось насильне вилучення всіх продовольчих припасів. Знаючи про кризове становище в Україні, де вже з осені 1931 року відчувався голод, влада у липні 1932 р. ухвалює завідомо нереальні до виконання плани хлібозаготівель. Фактично було створено умови для того, щоб вилучити усі запаси зерна, до того ж влада застосовувала додаткові каральні важелі за нібито невиконання плану. 7 серпня 1932 р. прийнято Постанову "Про охорону соціалістичної власності", яка отримала назву «Закону про П'ять колосків». За цією постановою засуджували навіть дітей, які підбирали колоски пшениці на вже зібраних полях. На тих полях, які, можливо, ще вчора належачи їхнім батькам. Восени 1932 року в Україну направляють спеціальну комісію на чолі із В’ячеславом Молотовим, тодішнім головою союзного уряду, для посилення хлібозаготівель. Під тиском цієї комісії у листопаді 1932 року запроваджуються натуральні штрафи. Якщо селянин чи колгосп не виконав план здачі зерна, у нього забирали усе: від усіх запасів картоплі чи зерна до корови чи навіть хати. Наприкінці грудня 1932 р. із колгоспів примусово вивезено усе зерно, в тому числі і т.зв. насіннєві фонди. Люди розуміли, що навіть тим, хто переживе голодну зиму, сіяти навесні не буде чим. Для посилення тиску влада вдається до блокади голодуючих мешканців окремих територій та усієї України. У листопаді 1932р. в Україні та на Кубані (населеній переважно українцями) запроваджується система голодних гетто – система «чорних дошок». Дотепер ми думали, що гетто придумав Гітлер. Ні. Раніше за нього це зробив Сталін. Вдумайтесь. Занесення на «чорну дошку» колгоспів, сіл і цілих районів означало їх повну ізоляцію, вилучення всього продовольства, заборону ввезення будь-яких товарів та інші жорстокі репресії. Занесення села на «чорну дошку» було рівнозначним смертному вироку мешканцям цього села. Всього на «чорну дошку» було занесено до третини сіл України. Тобто були штучно створені десятки, сотні тисяч голодних гетто в Україні. 22 січня 1933 р. спеціальною директивою забороняється виїзд за межі України «за хлібом» в інші регіони (хліб на той час був у сусідніх з Україною Росії та Білорусії). Відповідно до директиви, території України і Кубані, в той час переважно заселеної українцями, були оточені збройними загонами для блокування виїзду селян. Таких заходів більше ніде і ніколи не застосовувалося в СРСР. Жорстокість Голодомору перш за все в тому, що голод не був наслідком стихійного лиха, засухи чи неврожаю, він став результатом цілеспрямованої політики комуністичного режиму. Вражає цинізмом той факт, що у той час, як від голоду помирали мільйони українців, влада продовжувала вивозити зерно за кордон і на повну потужність продовжували працювали спиртзаводи, які переробляли зерно на горілку, що йшла на експорт. Українці могли бути врятовані, оскільки стратегічний запас зерна в СРСР становив на той час 1,5 млн. т (1 млн. т. вистачило б для прогодування 5-6 млн. людей протягом року). В результаті зумисних дій влади більшість мешканців України були приречені на голодну смерть. Смертність від голоду, котра щодня забирала тисячі невинних життів, продовжувалась фактично до нового врожаю. Сумним підсумком Голодомору стало те, що у вересні 1933 року за шкільні парти не сіло біля двох третин учнів. Усього ж жертвами Голодомору стало до чверті тогочасного населення радянської України. Найбільше постраждали від Голодомору тодішні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). Смертність населення у 1932-ЗЗрр. тут перевищувала середній рівень попередніх років у 8-9 і більше разів. Влада намагалась усіма засобами приховати свій злочин. Вона заборонила реєструвати смертність від голоду та приховувала Голодомор від світової громадськості. Але попри страх перед владою, люди таємно робили фотографії, збирали свідчення. Ось як описував у травні 1933 році події в Україні консул Італії у Харкові (тодішній столиці УРСР) Сержіо Ґраденіґо італійському посольству в Москві для інформування Міністерства закордонних справ Італії: «Немає жодного сумніву в тому, що цей голод штучний і спеціально створений ... Вирішено ліквідувати українську проблему протягом кількох місяців, ціною смерті від 10 до 15 мільйонів осіб. Нехай ця цифри не здасться перебільшеною. Я тієї думки, що вона ще вища, і, мабуть, її вже досягли. Це велике нещастя, яке скошує мільйони людей і винищує дитинство цілого народу ... Уранці 21-го на базарі мертвих складали на купи в лахмітті і людських екскрементах уздовж огорожі біля річки. Спочатку там було 30 трупів. Уранці 23-го їх було вже 51. Дитина ссала груди мертвої матері із обличчям сірого кольору. Люди казали: «Це ще тільки квіточки соціалістичної весни». 5. СЦЕНКА Юнак і дівчина виходять на сцену. Сцена оформлена композицією: хрест, на хресті табличка «Україна 1932—1933 рр.». Звучить тиха спокійна мелодія. Юнак. А люди біднії в селі, Неначе злякані ягнята, Позамикалися у хатах Та й мруть... Сумують комини без диму, А за городами, за тином Могили чорнії ростуть... Дівчина. Гробокопателі в селі Волочать трупи ланцюгами За царину і засипають Без домовини. Дні минають, Минають місяці. Село Навік замовкло, оніміло. І кропивою поросло. Юнак. Так що ж сталося? Чому неньку-Україну поховали ми? Дівчина. З'ясуємо, дослідимо і познайомимо нове підростаюче покоління. Історик-дослідник. Жахливим злочином проти власного народу став штучний голод 1932-1933 рр. Геноцид був спричинений колективізацією, хлібозаготівлями. Ще й кліматичні умови допомогли. Але основною причиною голоду є штучний характер геноциду проти власного народу. 6 грудня 1932 року Раднарком УРСР ухвалив постанову «Про занесення на чорну дошку сіл, які злісно ухиляються від хлібозаготівлі». Припинили постачання продовольства у колгоспах і господарствах 85 районів України. Кругом стояли патрулі і без довідки сільської ради нікого не випускали за межі села. Село голодує. Вже сама смерть хазяйнує по селу. (Сценка). Маленький хлопчик простягає рученьки до ікони Бога, стоїть на колінах і кволим голосом благає. Ікона велика, палають свічки). Бозю! Що там у тебе в руці?! Дай мені, Бозю, хоч соломинку... Щоб не втонути в Голодній Ріці. Бачиш, мій Бозю, я ще — дитинка. Тож підрости хоч би трохи бодай. Світу не бачив ще білого, Бозю, Я — пташенятко, прибите в дорозі. Хоч би одненьку пір "точку дай. Тато і мама — холодні мерці, Бозю, зроби, щоби їсти не хтілось! Холодно, Бозю, Сніг дуже білий. Бозю, що там у тебе в руці?.. Сцена завішується шторами. Починає звучати тиха траурна музика. По черзі з'являються ангели біля плакату, де зображено велику могилу з написом «Україна 1932—1933 рр»). 1-й ангел. Вона зарубала свого дворічного сина, щоб прогодувати решту дітей. Скаламутився в неї розум, кричала тільки: «Ваня, Ваня!». 2-й ангел. Чуєш, Йванку? Чуєш, кличе мама... Одягнути чистеньку сорочку. Білий день... Така чорна пляма... Озовись, загублений синочку! Кличе світ тебе за свідка, Пашо! Хоч одне, розплющи, сину, очко... Божевільна мама... Біль... Страждання...Подивись, загублений синочку, Стративсь розум В ненажернім світі. Господи, сокира на пеньочку. І голодні перепухлі діти. Не вмирай, зарубаний синочку! 3-й ангел. Вимирали люди, вимирали цілі села. Коло тину — щоніченьки тіні. І черешні, неначе монашенки, Кожна стежка закутана в іній. То все душі твої, Україно. Юнак. Народе мій, Вставай мерщій на ноги, У праці крила Дужче розправляй, — ти спізнаєш Радість перемоги, Збагатиш свій Чудовий ріднокрай! Дівчина І знову розквітла, і знову зміцніла, будовами рясніла, щебетом дітей співала, хлібом колосилась, жила, мріяла, цвіла... Але немов той чорний крук, упала ніч на Україну. Історик-дослідник. Закон від 7 серпня 1932 року про «5 колосків». Тисячі колгоспників, у тому числі підлітки, жінки засуджувались як злісні вороги народу. Репресії, хлібозаготівлі, посуха ще більша, ніж у 1921 році, масова втеча із сіл в міста, пошуки їжі. Не на збирати колосків, бо передбачалось ув'язнені від 7 до 10 років з конфіскацією майна. Конфісковане зерно було експортоване у «братні країни» і причому безкоштовно як «братня допомога». |
Схожі:
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вшанування у загальноосвітніх навчальних... Додаток “Люди Правди. Щоб світ знав!” – гасло цьогорічної просвітницької кампанії |
Тема. «І пливуть білі тіні…». Вечір-реквієм присвячений вшануванню... Мета: вшанувати пам'ять жертв голодомору 1932-33років, виховувати співчуття і кращі людські якості |
| Про заходи у зв'язку з 80-ми роковинами Голодомору 1932 1933 років в Україні З метою гідного вшанування пам'яті жертв голодоморів в Україні, забезпечення належної організації та проведення у 2013 році заходів... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації Матеріали до серпневих конференцій педагогів області (методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах... |
| Землякам моїм, старим, молодим і ненародженим Зараз по всіх містах і селах нашої Батьківщини відбувається Всеукраїнська акція «Запали свічку!», присвячена вшануванню пам'яті померлих... |
Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в загальноосвітніх... |
| Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в загальноосвітніх... У кабінетах заступників директорів з виховної роботи мають бути створені паперові, електронні картотеки передового педагогічного... |
4. Методичні рекомендації щодо розвитку допрофільної підготовки і... Моніторингове дослідження стану організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах Черкаської області |
| СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ РОЗПОЧАВ У КИЄВІ МІЖНАРОДНУ АКЦІЮ Свічка моління”, яка від червня до листопада цього року відвідає всі області України і країни проживання української діаспори, а... |
Тема: День пам'яті жертв Голодомору Мета: навчити сприймати різні життєві ситуації; розвивати цікавість до минулого свого народу; виховувати правильне ставлення до... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua