Методичні рекомендації щодо організації роботи у навчальних закладах по вшануванню пам’яті жертв Голодомору
|
|
Скачати 1.06 Mb.
|
|
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1087/2005 Про додаткові заходи щодо увічнення пам'яті жертв політичних репресій та голодоморів в Україні З метою увічнення пам'яті жертв політичних репресій та голодоморів в Україні, забезпечення глибокого осмислення історичного минулого українського народу, його багаторічної боротьби за відновлення державності, а також посилення уваги суспільства, зокрема молоді, до трагічних сторінок історії держави постановляю: 1. Кабінету Міністрів України: а) вирішити до Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій, який у 2005 році відзначається 26 листопада, питання утворення Українського інституту національної пам'яті, для чого, зокрема: утворити до 15 серпня 2005 року з урахуванням пропозицій Національної академії наук України, Українського добровільного культурно-просвітницького правозахисного благодійного товариства «Меморіал» ім. В. Стуса, Асоціації дослідників голодоморів в Україні, Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих міжвідомчу робочу групу з утворення Українського інституту національної пам'яті, підготовки пропозицій щодо його структури та основних напрямів роботи, включивши до складу цієї робочої групи провідних науковців, учених, авторитетних експертів, представників громадських організацій, які безпосередньо займаються вивченням проблем політичних репресій і голодоморів; забезпечити вирішення в установленому порядку питання розміщення Українського інституту національної пам'яті у центральній частині м. Києва; б) внести до 1 серпня 2005 року в установленому порядку пропозиції щодо надання Державному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» статусу національного; в) підготувати та внести до 1 листопада 2005 року в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо політико-правової оцінки голодоморів в історії українського народу. 2. Службі безпеки України, Державному комітету архівів України надавати всіляке сприяння представникам громадських організацій, наукових установ та організацій, ученим у доступі в установленому порядку до відповідних архівних документів, що стосуються питань політичних репресій та голодоморів в Україні, а також опублікуванню таких документів. 3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за участю громадських організацій, які безпосередньо займаються вивченням проблем політичних репресій і голодоморів: вжити протягом 2005-2006 років заходів щодо належного впорядкування поховань жертв політичних репресій, спорудження пам'ятників та встановлення пам'ятних знаків; організувати роботу із залученням учнівської та студентської молоді щодо пошуку поховань жертв політичних репресій та голодоморів; сприяти створенню музеїв, формуванню музейних зібрань, організації постійно діючих експозицій про історичні події, пов'язані з політичними репресіями та голодоморами в Україні. 4. Міністерству закордонних справ України за участю громадських організацій, які безпосередньо займаються вивченням проблем політичних репресій і голодоморів, а також із залученням представників української громадськості за кордоном вживати в установленому порядку заходів щодо активізації проведення пошуку та дослідження на території іноземних держав місць поховань українців, які загинули внаслідок політичних репресій. Президент України Віктор ЮЩЕНКО 11 липня 2005 року УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1544/2005 Про вшанування жертв та постраждалих від голодоморів в Україні З метою забезпечення належного вшанування жертв та постраждалих від голодоморів, відновлення історичної справедливості, глибокого усвідомлення громадянами причин та наслідків геноциду Українського народу, утвердження у суспільстві нетерпимості до будь-яких проявів насильства постановляю: 1. Встановити, що здійснення конкретних, дієвих заходів для вшанування пам'яті жертв та підтримки осіб, які постраждали від голодоморів в Україні, виховання поваги до історичного минулого, до людей, які пережили трагічні сторінки в історії Українського народу, є пріоритетними завданнями центральних та місцевих органів виконавчої влади. 2. Кабінету Міністрів України: вжити невідкладних заходів для прискорення підготовки та подання законопроекту щодо політико-правової оцінки голодоморів в історії Українського народу та визначення статусу громадян, які постраждали від голодоморів; забезпечити здійснення додаткових заходів щодо визнання міжнародною спільнотою голодомору 1932-1933 років в Україні як геноциду українського народу та однієї з найбільших трагедій в історії людства; забезпечувати належну організацію та проведення щорічно за участю відповідних громадських організацій, молоді Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій; утворити в двотижневий строк Організаційний комітет з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 75-ми роковинами голодомору 1932-1933 років в Україні на чолі з Прем'єр-міністром України, включивши до складу Організаційного комітету представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій; затвердити за поданням зазначеного Організаційного комітету до 20 грудня 2005 року план заходів на 2006-2008 роки у зв'язку з 75-ми роковинами голодомору 1932-1933 років в Україні, передбачивши, зокрема, вирішення питання щодо спорудження в м. Києві Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні, а також пам'ятників, монументів та пам'ятних знаків в інших населених пунктах України, впорядкування місць поховання жертв голодоморів; вжити дієвих заходів до: – вирішення до 20 листопада 2005 року питання утворення Українського інституту національної пам'яті; – внесення в установленому порядку до 15 грудня 2005 року пропозицій про надання Державному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» статусу національного. 3. Службі безпеки України опрацювати питання спрощення порядку доступу представників громадських організацій, наукових установ та організацій, вчених до архівних матеріалів, що стосуються питань голодоморів та політичних репресій в Україні, та у разі потреби внести пропозиції щодо необхідних змін до законодавства. 4. Главі Секретаріату Президента України подати у тижневий строк пропозиції щодо ритуалу проведення вшанування пам'яті жертв голодоморів у м. Києві та регіонах України. 5. Міністерству закордонних справ України забезпечити проведення закордонними дипломатичними установами України заходів, пов'язаних з відзначенням у 2005 році Дня пам'яті жертв голодоморів і політичних репресій, зокрема за участю представників української громадськості за кордоном. 6. Державному комітету телебачення і радіомовлення України забезпечити широке висвітлення у засобах масової інформації заходів з відзначення у 2005 році Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій, а також підготовки до 75-х роковин голодомору 1932-1933 років в Україні, організувати цикли тематичних теле- та радіопередач, публікацію документів і матеріалів про ці трагічні події. Президент України Віктор ЮЩЕНКО 4 листопада 2005 року УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 868/2006 Про відзначення у 2006 році Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій З метою гідного вшанування пам'яті жертв і постраждалих від голодоморів та політичних репресій в Україні, забезпечення належної організації та проведення заходів до Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій, який відзначатиметься 25 листопада 2006 року, постановляю: 1. Утворити Організаційний комітет з підготовки та відзначення у 2006 році Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій (далі – Організаційний комітет). Призначити ВАСЮНИКА Івана Васильовича – Першого заступника Глави Секретаріату Президента України та ТАБАЧНИКА Дмитра Володимировича – Віце-прем'єр-міністра України співголовами Організаційного комітету. Затвердити персональний склад Організаційного комітету (додається). Надати право співголовам Організаційного комітету у разі необхідності вносити зміни до його персонального складу. 2. Організаційному комітету затвердити у тижневий строк план заходів з підготовки та відзначення у 2006 році Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій. 3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити у День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій покладання траурних вінків і композицій з житніх та пшеничних колосків до пам'ятних знаків, місць поховань жертв голодоморів та політичних репресій, вшанування пам'яті загиблих хвилиною мовчання, запалення свічок, проведення вечорів-реквіємів та інших скорботних заходів. 4. Оголосити 25 листопада 2006 року о 16 годині на вшанування пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій хвилину мовчання, зупинивши на цей час роботу в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім підприємств, де це не допускається за технологією виробництва), рух громадського та приватного транспорту у населених пунктах з подаванням відповідних звукових сигналів. На території України 25 листопада 2006 року приспустити Державний Прапор України, обмежити проведення розважальних заходів, внести відповідні зміни до програм радіо і телебачення. 5. Кабінету Міністрів України: прискорити разом із Київською міською державною адміністрацією вирішення в установленому порядку питання виділення земельної ділянки для спорудження у м.Києві Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні; передбачити під час доопрацювання проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» кошти для фінансування спорудження Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні та для здійснення Українським інститутом національної пам'яті дослідницьких робіт, зокрема, з проблем історії голодоморів в Україні; вжити додаткових заходів із забезпечення в установленому порядку доступу наукових та громадських установ і організацій, вчених, окремих громадян, що досліджують проблеми голодоморів в Україні та їх наслідків, до архівних та інших матеріалів з відповідних питань. 6. Секретаріату Президента України, Українському інституту національної пам'яті забезпечити організацію та проведення у жовтні 2006 року в м. Києві круглого столу для обговорення представниками державних органів, громадськості, народними депутатами України, науковцями питання надання Верховною Радою України політико-правової оцінки Голодомору 1932-1933 років в Україні як геноциду. 7. Міністерству культури і туризму України разом із Міністерством закордонних справ України забезпечити організацію та проведення закордонних турів творчих колективів, солістів, читців, режисерсько-постановочних груп з метою поширення правдивої інформації про трагедію Голодомору 1932-1933 років в Україні. 8. Міністерству закордонних справ України: активізувати роботу щодо визнання міжнародною спільнотою Голодомору 1932-1933 років в Україні як геноциду Українського народу та однієї з найбільших трагедій в історії людства; вивчити питання щодо можливості спорудження пам'ятників та встановлення пам'ятних знаків в іноземних державах про Голодомор 1932-1933 років в Україні; забезпечити проведення закордонними дипломатичними установами України заходів, пов'язаних з відзначенням у 2006 році Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій, а також участь представників дипломатичного корпусу іноземних держав в офіційних заходах, які проводитимуться в Україні. 9. Державному комітету телебачення та радіомовлення України забезпечити широке висвітлення в засобах масової інформації заходів з підготовки та відзначення у 2006 році Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій, а також підготовки до 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні, організувати цикли тематичних теле- та радіопередач, публікацію документів і матеріалів про ці трагічні події. Президент України Віктор ЮЩЕНКО 12 жовтня 2006 року З А К О Н У К Р А Ї Н И Про Голодомор 1932-1933 років в Україні ( Відомості Верховної Ради України. -2006. - N 50.-Ст.504 ) Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: вшановуючи пам'ять мільйонів співвітчизників, які стали жертвами Голодомору 1932-1933 років в Україні та його наслідків; шануючи всіх громадян, які пережили цю страшну трагедію в історії Українського народу; усвідомлюючи моральний обов'язок перед минулими та наступними поколіннями українців і визнаючи необхідність відновлення історичної справедливості, утвердження в суспільстві нетерпимості до будь-яких проявів насильства; відзначаючи, що трагедія Голодомору 1932-1933 років в Україні офіційно заперечувалася владою СРСР протягом багатьох десятиріч; засуджуючи злочинні дії тоталітарного режиму СРСР, спрямовані на організацію Голодомору, наслідком яких стало знищення мільйонів людей, руйнування соціальних основ Українського народу, його вікових традицій, духовної культури і етнічної самобутності; співчуваючи іншим народам колишнього СРСР, які зазнали жертв внаслідок Голодомору; високо цінуючи солідарність та підтримку міжнародної спільноти у засудженні Голодомору 1932-1933 років в Україні, що відображено в актах парламентів Австралії, Аргентинської Республіки, Республіки Грузія, Естонської Республіки, Італійської Республіки, Канади, Литовської Республіки, Республіки Польща, Сполучених Штатів Америки, Угорської Республіки, а також у розповсюдженій як офіційний документ 58-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Спільній заяві з нагоди 70-х роковин Голодомору - Великого голоду 1932-1933 років в Україні ( 995_g07 ), яку підписали Аргентинська Республіка, Азербайджанська Республіка, Народна Республіка Бангладеш, Республіка Білорусь, Республіка Бенін, Республіка Боснія і Герцеговина, Республіка Гватемала, Республіка Грузія, Арабська Республіка Єгипет, Ісламська Республіка Іран, Республіка Казахстан, Канада, Держава Катар, Киргизька Республіка, Держава Кувейт, Республіка Македонія, Монголія, Республіка Науру, Королівство Непал, Об'єднані Арабські Емірати, Ісламська Республіка Пакистан, Республіка Перу, Південно-Африканська Республіка, Республіка Корея, Республіка Молдова, Російська Федерація, Королівство Саудівська Аравія, Сирійська Арабська Республіка, Сполучені Штати Америки, Республіка Судан, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Демократична Республіка Тимор-Лешті, Республіка Узбекистан, Україна та Ямайка, а також підтримали Австралія, Держава Ізраїль, Республіка Сербія і Чорногорія та 25 держав - членів Європейського Союзу; виходячи з Рекомендацій парламентських слухань щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років, схвалених Постановою Верховної Ради України від 6 березня 2003 року N 607-IV ( 607-15 ), та Звернення до Українського народу учасників спеціального засідання Верховної Ради України 14 травня 2003 року щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років, схваленого Постановою Верховної Ради України від 15 травня 2003 року N 789-IV ( 789-15 ), в якому Голодомор визнається актом геноциду Українського народу як наслідок зумисних дій тоталітарного репресивного сталінського режиму, спрямованих на масове знищення частини українського та інших народів колишнього СРСР; визнаючи Голодомор 1932-1933 років в Україні відповідно до Конвенції від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього ( 995_155 ) як цілеспрямований акт масового знищення людей, приймає цей Закон. Стаття 1. Голодомор 1932-1933 років в Україні є геноцидом Українського народу. Стаття 2. Публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним. Стаття 3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень зобов'язані: брати участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу; сприяти консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості та культури, поширенню інформації про Голодомор 1932-1933 років в Україні серед громадян України та світової громадськості, забезпечувати вивчення трагедії Голодомору в навчальних закладах України; вживати заходів щодо увічнення пам'яті жертв та постраждалих від Голодомору 1932-1933 років в Україні, в тому числі спорудження у населених пунктах меморіалів пам'яті та встановлення пам'ятних знаків жертвам Голодомору; забезпечувати в установленому порядку доступ наукових та громадських установ і організацій, вчених, окремих громадян, які досліджують проблеми Голодомору 1932-1933 років в Україні та його наслідки, до архівних та інших матеріалів з питань, що стосуються Голодомору. Стаття 4. Держава забезпечує умови для проведення досліджень та здійснення заходів з увічнення пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні на основі відповідної загальнодержавної програми, кошти на виконання якої щорічно передбачаються в Державному бюджеті України. Стаття 5. Прикінцеві положення. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. 2. Кабінету Міністрів України: 1) визначити статус і функції Українського інституту національної пам'яті та забезпечити його утримання за рахунок коштів державного бюджету як спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу; 2) у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом: подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають цьому Закону; 3) вирішити в установленому порядку за участю Київської міської державної адміністрації питання щодо спорудження у м. Києві до 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні. Президент України В.ЮЩЕНКО м. Київ, 28 листопада 2006 року N 376-V Відомості Верховної Ради України вiд 15.12.2006 - 2006 р.- № 50- стор. 1587. - стаття 504  О.В.Крутенко, завідувач лабораторії виховної роботи Черкаського ОІПОПП Методичні рекомендації щодо організації роботи у навчальних закладах по вшануванню пам’яті жертв Голодомору І. Орієнтовні заходи по вшануванню пам’яті жертв Голодомору
ІІ. Список літератури з питань дослідження Голодомору 1932-1933 років:
/ А.А.Лікіна// Слово Просвіти. – 2003. – 30 квіт. – 6 трав.. (Чис. 18). – С.9.
/М.Шуляк//Уряд. кур'єр. – 2001. – 24.листоп.(№ 219). – С.8. До уваги бібліотекарів. Інформаційний бібліографічний список «Голодомор в Україні» (укладач Л.Самчук, науковий співробітник ДНПБ) надрукований у газеті «Шкільний світ» (№ 6, лютий 2004, стор. 19-20). ІІІ. Зразки публікацій у ЗМІ Крутенко Ольга Володимирівна, завідувач лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Майже три чверті століття відділяють нас від страшних років, які в історії нашої країни отримали назву Голодомор. По багатьох куточках України розкидані страшні пам’ятники тієї події: хрести, хрести, хрести… Нагадують вони про дітей, які так і не пішли до школи; батьків та матерів, які намагалися врятувати діточок від страшної голодної смерті; старих та немічних, які молилися за всіх своїх рідних і Україну-неньку. Стоять хрести на місці непобудованих шкіл і непосаджених парків, нерозчищених стадіонів і необладнаних дитячих майданчиків. І ніхто не знає, скільки геніїв українського народу загинуло або не народилося через страшний злочин, здійснений проти людства!   Більше 20 років назад було розпочато роботу по спорудженню одного з таких пам’ятників у селі Сахнівка Корсунь-Шевченківського району на Черкащині. На початку 1932 року в Сахнівці проживало 2000 жителів. Страшні роки голодомору забрали життя 1200 сахнівчан, серед яких було 400 дітей. Трагічна історія того періоду розповідає про те, що була в селі освячена криниця, до якої безсилі люди йшли з надією, що ковток святої води дасть їм сили перебороти страшні муки голоду. Наприкінці 80-х років минулого сторіччя на місці цієї криниці зведено п’ятигранну споруду, що носить назву «Криниця скорботи», - в пам’ять про померлих сахнівчан. На одній із внутрішніх стін Криниці скорботи контур виходу лише намальовано – як символ того, що іншого виходу, ніж смерть, для багатьох уже не існувало. І ще один страшний символ: під куполом пам’ятника, який ще іноді називають Криницею Совісті, розташовано 400 дзвіночків – це символи тих дитячих душ, що постраждали заради чиїхось брудних політичних цілей…Навколо Криниці – п’ять скульптур, що відображають долі реальних сахнівчан: дідусь, який звозив мертвих людей на кладовище; батько, якому немає чим нагодувати голодну дитину; скорботна мати, що поховала своїх дітей. Вражає центральна фігура: жінка, яка т  римає на руках мертву дитину. Вона кожного дня приходила до криниці і напувала маленьку дитину свяченою водичкою, і цього дня вона принесла дитину сюди, але тільки тут зрозуміла, що несла її мертвою, - і наче хрест виріс за спиною.Меморіальний комплекс «Криниця Совісті» був створений жителями Сахнівки на чолі із Олександром Антоновичем Захаренком за проектом Івана Сергійовича Куща, колишнього учня Сахнівської школи. Важливим є той факт, що в Сахнівці пам’ятник жертвам Голодомору з’явився задовго до того, як про ці страшні сторінки історії українського народу почали говорити вголос. І сьогодні сахнівська криниця з освяченою водою є не тільки символом чистоти, пам’яті, скорботи, а й символом очищення від марнославства і заздрості, жадібності і ненависті, злоби і непотрібного багатослів’я… І юне покоління українців має право знати повну Історію свого героїчного народу. Кудін В.С., методист з позашкільної освіти лабораторії виховної роботи Черкаського ОІПОПП Доки пам’ять жива Голод 1932-1933 років. Скільки часу спливло, але з пам’яті нашого народу ніколи не зникнуть спогади про ті страхіття. У кінці 80-х років у пресі з’являються перші публікації про цю трагедію українського народу. До цього часу завіса таємничості тих подій була опущена. Більше 60 років замовчувалися справжні причини страхітливих діянь. Але людська пам’ять, архівні документи зберігають спогади про ті події, розкривають причини голоду на Україні, називають конкретних винуватців. Не оминуло те лихо і Черкащину. Кровава зоря прокотилася по долях і оселях жителів нашої області, зачепивши кожного, і великого і малого. Адже голод це не тільки смерть, а й велике горе усього народу. То ж чи потрібно оберігати нас, дітей, онуків і правнуків від тієї жорстокої правди? Чи мусить знати підростаюче покоління про ті страхіття? Відповідь дає саме життя. Велику пошукову і дослідницьку роботу проводять учні шкіл області, займаючись у туристсько-краєзнавчих гуртках при школах. Саме для збереження пам’яті українського народу про ті події 1932-1933років було започатковано Всеукраїнську акцію «Краса і біль України» за напрямком «З попелу забуття». Координує роботу обласний центр туризму краєзнавства та екскурсій. У Центр надійшло 27 робіт гуртківців з цього напрямку. У них зібрані матеріали про події 1932-1933 років. Під керівництвом досвідчених наставників учні проводять значну пошукову роботу щодо увіковічення пам’яті тих, хто загинув мученицькою смертю від голоду: збирають спогади очевидців, статистичні відомості, газетні статті того часу та ін. Серед найзмістовніших робіт потрібно відмітити такі:
Голод, безхліб’я і страх. Скільки про нього мовчали день при дні пам’ятаючи. Старенькі бабусі сушать сухарі і дбайливо складають у вузлик. З якою повагою вони ставляться до кожного шматочка хліба. То зашпари 33 року, які нічим з пам’яті не вигнати й не стерти, навіть коли є хліб і до хліба на столі. Мабуть і ми маємо відчувати від них мороз пори поминальної і дня буднього. Як же ми можемо дивитись у день завтрашній , не повернувшись у день минулий. Люди мають задуматися і навчитися цінувати хліб, зрозуміти, що він – святий, що він – наше життя. Не можна з ним поводитись недбало, викидати його на смітники, згодовувати худобі. Не робімо цього в ім’я пам’яті мільйонів дорослих і дітей, що померли під час страшного голодомору1932-1933 рр., в ім’я тих, хто вирощує його ціною важкої хліборобської праці. Світлана Іванівна Палієва, заступник директора з виховної роботи ЗОШ № 1 м. Сміли, Ірина Миколаївна Кавун, вчитель історії ЗОШ № 1 м. Сміли З попелу забуття (з досвіду організації пошукової роботи учнів) У світання і вечоріння, Коли радощі, коли біль, Пам’ятаймо своє коріння, Пам’ятаймо, хто ми й відкіль. Українська система виховання – глибоко самобутнє явище, аналогів якої у світі не було. Головною її метою є формування у школярів національної свідомості, любові до рідного краю, свого народу, бажання працювати задля поступу української економіки. У структурі виховної роботи загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 м. Сміла значне місце посідає пошукова та краєзнавча діяльність. Координує роботу рада з патріотичного виховання (голова Гайдай І.Б., директор школи). Програма виховання учнівської молоді спрямована на дослідження учнями рідного краю, його історії, виховання любові до свого народу. Плануючи виховну роботу з краєзнавчого напряму, ми керуємося таким твердженням, що виховний ідеал української людини криється в історичному минулому. Девізом краєзнавчого напряму є слова: “Шукати, оберігати, примножувати скарби рідного краю”. Завданням цього напряму роботи є: виховувати особистість у контексті духовних та культурних надбань українського народу, формувати в учнівської молоді шанобливе ставлення до культури і традицій рідного краю. Основний зміст виховної роботи з краєзнавчого напряму такий:
Без минулого немає майбутнього. Без духовних і матеріальних культурних цінностей, залишених попередніми поколіннями, ми не можемо називатися нацією. Ці та інші істини добре розуміють школярі-краєзнавці. Усвідомлення цих істин дає поштовх до пошуку, дослідження забутих сторінок історії. Рідна Земля – єдина у світі. Тут наше коріння: могили предків і чиста криниця дитинства, батьківський поріг, від якого кожна молода людина стартує у велике життя. Педагогічний колектив прагне того, щоб і шкільний поріг був для наших вихованців рідним оберегом, який би зігрівав їхні чисті душі згадкою про шкільні роки. У цьому навчальному році учні школи ознайомились з історичними місцями України, відвідавши Черкаси, Чигирин, Канів. Умань, Корсунь-Шевченківський, Київ, Львів, Переяслав-Хмельницький, Кам’янку, Яремчу, Кам’янець-Подільський, Процес пошукової роботи – складний і тривалий, тож потребує спільної праці вчителів, учнів та батьків. Лише спільна взаємодія в роботі здатна забезпечити успіх. У рамках пошукової акції “Краса і біль України” учні школи провели значну роботу в мікрорайоні школи. Активними учасниками акції були учні:
Учні школи зустрічались з жителями мікрорайону, які пережили голод 1932-1933 років, зібрали спогади завдяки анкетуванню, опрацювали історичний матеріал. На основі цього матеріалу в Кімнаті Бойової Слави школи №1 було створено експозицію “Голодомор - 33”, проведено екскурсії для учнів школи. Деякі матеріали ми подаємо на огляд (нарис про голодомор, текст анкет, матеріали анкетування). Матеріали експедиції “Твій біль, Україно!” А вік новий… з яких доріг Привів нам тридцять третій рік? Понад селом, як бурелом, Прийшов Великикй Перелом… |
Схожі:
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вшанування у загальноосвітніх навчальних... Додаток “Люди Правди. Щоб світ знав!” – гасло цьогорічної просвітницької кампанії |
Тема. «І пливуть білі тіні…». Вечір-реквієм присвячений вшануванню... Мета: вшанувати пам'ять жертв голодомору 1932-33років, виховувати співчуття і кращі людські якості |
| Про заходи у зв'язку з 80-ми роковинами Голодомору 1932 1933 років в Україні З метою гідного вшанування пам'яті жертв голодоморів в Україні, забезпечення належної організації та проведення у 2013 році заходів... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації Матеріали до серпневих конференцій педагогів області (методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах... |
| Землякам моїм, старим, молодим і ненародженим Зараз по всіх містах і селах нашої Батьківщини відбувається Всеукраїнська акція «Запали свічку!», присвячена вшануванню пам'яті померлих... |
Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в загальноосвітніх... |
| Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в загальноосвітніх... У кабінетах заступників директорів з виховної роботи мають бути створені паперові, електронні картотеки передового педагогічного... |
4. Методичні рекомендації щодо розвитку допрофільної підготовки і... Моніторингове дослідження стану організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах Черкаської області |
| СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ РОЗПОЧАВ У КИЄВІ МІЖНАРОДНУ АКЦІЮ Свічка моління”, яка від червня до листопада цього року відвідає всі області України і країни проживання української діаспори, а... |
Тема: День пам'яті жертв Голодомору Мета: навчити сприймати різні життєві ситуації; розвивати цікавість до минулого свого народу; виховувати правильне ставлення до... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua