План: Закони України про ЦЗ. Основні визначення. Структура ЦЗ України


НазваПлан: Закони України про ЦЗ. Основні визначення. Структура ЦЗ України
Сторінка13/32
Дата05.04.2013
Розмір3.43 Mb.
ТипЗакон
bibl.com.ua > Право > Закон
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   32

6.2 Хімічно-небезпечні об’єкти.

До ХНО (підприємств) належать:

1. Заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також ок­ремі установки і агрегати, які виробляють або використовують СДОР.

2. Заводи (або їх комплекси) з переробки нафтопродуктів.

3. Виробництва інших галузей промисловості, які використовують СДОР.

4. Підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, во­донапірні станції і очисні споруди, які використовують хлор або аміак.

5. Залізничні станції і порти, де концентрується продукція хіміч­ного виробництва, термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР.

6. Транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти.

7. Склади і бази, на яких містяться запаси речовин для дезинфекції, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки.

8. Склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського госпо­дарства.

Головним фактором ураження при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах є хімічне зараження місцевості і приземного шару повітря.

Усього в Україні функціонує 1810 об'єктів господарювання, на яких зберігається або використовується в виробничій діяльності понад 283 тис. т СДОР, у тому числі - 9,8 тис. т хлору, 178,4 тис. т аміаку.

6.3 Надання першої допомоги при ураженні СДОР.

- В першу чергу необхідно негайно захистити органи дихання від подальшої дії СДОР.

- Вдягніть на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов'язку, по­передньо змочивши її водою або 2% розчином питної соди у випадку от­руєння хлором, а у разі отруєння аміаком - водою або 5% розчином ли­монної кислоти. Винесіть потерпілого із зони зараження та забезпечте йому спокій і тепло.

При отруєнні хлором винести потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробити штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2% розчином питної соди або водою. При отруєнні аміаком винести потерпілого із зони зараження, шкі­ру, рот, ніс промити водою. В очі закапати по дві-три краплі 30% альбу­циду, в ніс - оливкову олію.

При необхідності відправити потерпілого до медичного закладу.


СДОР, фізичні властивості

Застосування

Ознаки отруєння

Хлор Cl2

а) газ;

б) жовто-зеленого кольору

в) різкий запах;

г) важчий за повітря.

  1. хлорування води;

  2. відбілювання тканин та паперу;

  3. ядохімікати;

  4. виробництво HCl

Дихальна система: різкий грудний біль, сухий кашель, задишка;

Опорно-рухова система: порушення координації рухів.

Органи зору: різь в очах, сльозовиділення.

Аміак NH3

а) газ;

б) безбарвний;

в) різкий запах

г) легший за повітря;

д) добре розчинений у воді

  1. холодоагент в холодильниках

  2. виробництво HNО3

  3. виробництво азотних добрив

  4. виробництво соди;

  5. в медицині




Дихальна система: подразнює органи дихання;

Опорно-рухова система: порушення координації рухів.

Органи зору: різь в очах, сльозовиділення.

Серцево-судинна система: часте серцебиття, порушення частоти пульсу.

Ртуть Hg

а) рідкий метал;

б) сріблястого кольору

в) важчий від рідини

г) легко випаровується.


  1. в термометрах, манометрах, барометрах;

  2. ртутні лампи;

  3. ртутні фарби.

Травна система: розлад кишечнику, нудота, металевий присмак в роті, слиновиділення

- стомленість, слабкість, сонливість.

Метиловий спирт

CH3-OH (деревний)

а) рідина;

б) безбарвна;

в) специфічний запах;

г) добре розчинний у воді;

д) температура кипіння 650С.

Розчинник фарбників та лікарських засобів.

Органи зору: 10 мл. спричиняють сліпоту, 25 мл. – смерть

Серцево-судинна система: гостра серцева недостатність;

Дихальна система: зупинка дихання.

6.4 Прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

Аварія з сильнодіючою отруйною речовиною (СДОР) - це подія техногенного характеру, що сталася на хімічно небезпечному об'єкті внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або випадкових зовнішніх впливів та призвела до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) СДОР в атмосферу і реально загрожує життю, здоров'ю людей.

Ця методика призначена для прогнозування масштабів забруднення при аваріях з СДОР на промислових об'єктах, автомобільному, річковому, залізничному і трубопровідному транспорті і може бути використана для розрахунків на морському транспорті, якщо хмара СДОР при аварії на ньому може досягнути прибережної зони, де мешкає населення.

Сильнодіюча отруйна речовина — хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю.

Методика застосовується тільки для СДОР, які зберігаються у газоподібному або рідкому стані і які в момент викиду (виливу) переходять у газоподібний стан і створюють первинну або/і вторинну хмару СДОР.

Хмара СДОР - суміш парів і дрібних крапель СДОР з повітрям в обсягах (концентраціях), небезпечних для довкілля (уражаючих концентраціях).

Первинна хмара СДОР - це пароподібна частина СДОР, яка є в будь-якій ємності над поверхнею зрідженої СДОР і яка виходить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємностей без випаровування з підстилаючої поверхні.

Вторинна хмара СДОР - це хмара СДОР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випаровування СДОР з підстилаючої поверхні (для легко летючих речовин час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній, для інших речовин він залежить від властивостей СДОР, стану обвалування ємностей та температури повітря).

Методика передбачає проведення розрахунків для планування заходів щодо захисту населення тільки на висотах до 10 м над поверхнею землі (приземному шарі повітря).

Методика наводиться у вигляді таблиць, що унеможливлює тривалі розрахунки і дає змогу оперативно здійснювати прогнозування масштабів забруднення.

6.4.1 Довгострокове прогнозування

Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.

Для довгострокового (оперативного) прогнозування використовуються такі дані:

  • загальна кількість СДОР для об'єктів, які розташовані в небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо). У цьому разі береться розлив СДОР "вільно";

  • кількість СДОР в одиничній максимальній технологічній ємності для інших об'єктів. У цьому разі береться розлив СДОР "у піддон" або "вільно" залежно від умов зберігання СДОР. Піддон — металева ванна з корозійно-стійким покриттям під ємністю зі СДОР. Для прогнозування розлив "вільно " береться, якщо СДОР розливається підстилаючою поверхнею при висоті шару цієї розлитої речовини (h) не вище 0,05 м. Розлив "у піддон " береться, якщо СДОР розливається поверхнею, яка має обвалування, при цьому висота шару розлитої СДОР має бути h = Н- 0,2 м, де Н- висота обвалування;

  • метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі - 1 м/с, температура повітря 20°С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) - інверсія, напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря береться у радіусі 360°;

  • середня щільність населення для цієї місцевості;

  • площа зони можливого хімічного забруднення

(6.1) ,

  • площа прогнозованої зони хімічного забруднення

(6.2)

де - глибина ЗМХЗ.
Зона хімічного забруднення СДОР (3X3) - територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита отруйна речовина, і ділянки місцевості, над якими утворилася хмара СДОР.
Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) — територія, у межах якої під впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари СДОР з небезпечними для людини концентраціями;

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) — розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формою еліпса;

  • ступінь заповнення ємності (ємностей) вважається 70% від паспортного об'єму ємності;

  • ємності з СДОР при аваріях руйнуються повністю;

  • заходи щодо захисту населення детальніше плануються на глиби ну зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.

6.4.2 Аварійне прогнозування

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого забруднення.

Для аварійного прогнозування використовуються такі дані:

- загальна кількість СДОР на момент аварії в ємності (трубопроводі), на якій виникла аварія;

  • характер розливу СДОР на підстилаючій поверхні ("вільно" або "у піддон"), висота обвалування (піддона);

  • реальні метеорологічні умови: температура повітря (°С), швидкість (м/с), напрямок вітру у приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості повітря (інверсія, конвекція, ізотермія) (табл. 6.2);

  • середня щільність населення для місцевості, над якою розповсюджується хмара СДОР;

  • площа зони можливого хімічного забруднення;

  • площа прогнозованої зони хімічного забруднення;

  • прогнозування здійснюється на термін не більше ніж 4 год, після чого прогноз має бути уточнений.

Визначення параметрів зон хімічного забруднення під час аварійного прогнозування здійснюється наступним чином.

Розмір ЗМХЗ приймається як сектор кола, форма і розмір якого залежать від швидкості та напрямку вітру, і розраховується за емпіричною формулою:

(6.3)

де Г- глибина зони,

 - коефіцієнт, який умовно дорівнює кутовому розміру зони.

Розміри прогнозованої зони хімічного забруднення визначаються таким чином.

Площа:

(6.4)

де kкоефіцієнт, який залежить від СВСП;

Nчас, на який розраховується глибина ПЗХЗ.

Ширина:

  • при інверсії Ш = 0,3 Г 0,6 , км; (6.5а)

  • при ізотермії Ш = 0,3 Г 0,75 , км; (6.5б)

  • при конвекції Ш = 0,3 Г 0,95, км, (6.5в)

де Г— глибина зони забруднення.

Час підходу хмари СДОР до заданого об'єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою:

(6.6)

де Xвідстань від джерела забруднення до заданого об'єкта, км;

Vшвидкість переносу переднього фронту забрудненого повітря в залежності від швидкості вітру, км/год.

При аварії з ємностями, які містять кількість СДОР, меншу від нижчих меж, що вказані в таблицях, глибини розраховуються методом інтерполювання між нижчим значенням та нулем.

Усі розрахунки виконуються на термін не більше 4 годин. Після отримання даних з урахуванням усіх коефіцієнтів отримане значення порівнюється з максимальним значенням переносу повітряних мас за 4 години:

(6.7)

де V- швидкість переносу повітряних мас;

Г- глибина зони зараження.

Для подальшої роботи вибирається найменше з двох значень, що порівнюються.

Глибини розповсюдження для СДОР, значення глибин розповсюдження яких не визначено в таблицях 7-8 розраховуються з використанням коефіцієнтів.

Коефіцієнти:

К1 – залежить від умов зберігання СДОР (для стиснутих газів К1 = 1).

К2 – залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР.

К3 – рівний відношенню порогової тоскодози хлору до порогової дози інших СДОР.

К4 – враховує швидкість вітру.

К5 – залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря:

при інверсії: К5 = 1;

при ізотермії: К5 = 0,23;

при конвекції: К5 = 0,08.

К6 – залежить від часу N, що минув від початку аварії:

К6 = N0,8 , при N < T;

К6 = T0,8 , при N > T , (6.8)

де Т – тривалість випаровування речовини в год.

К7 –враховує вплив температури повітря (для стиснутих газів К7 = 1).
Еквівалентна кількість речовини в первинній хмарі, т:

(6.9)

Еквівалентна кількість речовини у вторинній хмарі,т:

(6.10)

де Q0 — кількість викинутої (розлитої) СДОР, т;

d — густина СДОР, т/м3.

h — товщина шару СДОР, м. При вільному розливі h = 5 см = 0,05 м.
При аваріях на складах стиснутого газу:

, т (6.11)

де Vx — об’єм ємності, м3.

При аваріях на газопроводі:

, т (6.12)

де n — вміст СДОР в природному газі, %;

Vг — об’єм секції газопроводу між автоматичними відсіками, м3.

Час випаровування з площі розливу:

, год (6.13)
Глибина зони зараження первинною чи вторинною хмарою визначається в залежності від Q та Q і швидкості вітру.

Повна глибина зони зараження ГП:

, (6.14)

де Гmax — більший з розмірів Г1 та Г2;

Гmin — менший з розмірів Г1 та Г2.

Отримане значення ГП порівнюється з максимально можливим значенням глибини перенесення повітряних мас Гпов.

, (6.15)

де V — швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря, км/год.

За кінцеву величину приймаємо менше значення.


Таблиця 6.1

Таблиця 6.2

Таблиця 6.3


Таблиця 6.4

Таблиця 6.5

Таблиця 6.6


Таблиця 6.7
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   32

Схожі:

План-конспект для проведення додаткових занять з о/с ДПЧ-21 ВОННПР...
Конституція України, Закони України «Про державну службу», «Про боротьбу з корупцією», із змінами та доповненнями
Закони України
Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
План Предмет і методи біофізики, зв’язок з іншими науками. Основні розділи біофізики. 2
Основні поняття механіки поступального та обертального рухів. Рівняння руху, закони збереження
Основні закони України
...
План Дія електричного струму на організм людини Поділ величин струму в залежності від його дії
...
Про визначення мінімального
Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1253 «Про затвердження Методики визначення...
РОЗ’ЯСНЕННЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ МДПІ ЩОДО ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ
Основними документами, що регулюють земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України, Податковий кодекс України, Закон України...
Питання на екзамен
Закон України та офіційні визначення понять “інформація”. Основні види інформації
Закони України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”
Міністерства освіти і науки України від 23. 06. 2000 року №240 „Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх...
Законом України «Про основні засади державного нагляду контролю у...
Законом України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності», Законом України «Про захист прав...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка