План: Закони України про ЦЗ. Основні визначення. Структура ЦЗ України
|
|
Скачати 3.43 Mb.
|
|
Ізолюючі протигази ІП, КІП (рис. 3.6) призначені для захисту органів дихання, обличчя та очей від різних шкідливих сумішей незалежно від їх властивостей та концентрацій, а також в умовах нестачі кисню в повітрі. Складається з шолом-маски, регенеративного патрона, дихального мішка, з’єднувальної трубки, каркасу і сумки. Оскільки цей протигаз забезпечує повну ізоляцію органів дихання від навколишнього середовища, то час перебування в ньому залежить від запасу кисню в регенеративному патроні і характеру виконуваної роботи: при важких фізичних навантаженнях — протягом 45 хв, при середніх — 70 хв, а при легких або в стані відносного спокою — 3 год. Принцип дії ізолюючого протигазу полягає в тому, що повітря, що вдихається, потрапляє до регенеративного патрона, де знаходяться перекис і над перекис натрію. Вуглекислота і волога взаємодіє з ними, в результаті чого виділяється кисень, який надходить у дихальний мішок. При вдиханні повітря повторно проходить через РП, а надлишок стравлюється. Регенерація повітря супроводжується виділенням тепла (50-60◦С), що необхідно враховувати. ІП-4; ІП-4М; ІП-46 застосовуються для робіт тільки на суші. ІП-5, ІП-46М може використовуватися для виконання легких робіт під водою на глибині до 7 м. Час перебування у ІП-5 у воді не більше 90 хв.  Респіратори призначені для захисту органів дихання від РР, ґрунтового пилу, БЗ та різних шкідливих аерозолів. До аерозолів відносять: пил, дим, туман. Відповідно, респіратори бувають: 1. пилозахисні; 2. протиаерозольні; 3.газопилозахисні. Респіратори у вигляді фільтруючої півмаски класифікують за класом захисту: FFP 1 — до 4 ГДК, FFP 2 — до 12 ГДК, FFP 3 — до 50 ГДК. Розмір респіратора визначають за висотою обличчя — відстань від найбільш заглибленої точки перенісся до самої нижньої точки підборіддя. Найбільш поширені респіратори Р-2, У-2К, ШБ-1 («Пелюсток»), РПГ-67, РУ-60М (рис. 2.7). Респіратор Р-2 (Р-2Д – для дітей віком 7-17 років) складається із фільтрувальної напівмаски з наголовником. Напівмаска має два клапани вдиху і один — видиху. У клапана видиху є запобіжний екран. Зовнішня частина напівмаски виготовлена з поліуретанового пінопласту зеленого кольору, а внутрішня — з тонкої повітронепроникної плівки, до якої вмонтовано два клапани вдиху. Між поліуретаном і плівкою є фільтр із полімерних волокон. Респіратор має носовий затискач, щоб притиснути напівмаску до перенісся. Принцип дії респіратора ґрунтується на тому, що при вдиху повітря послідовно проходить крізь фільтрувальний поліуретановий шар маски, де очищається від грубодисперсного пилу, потім крізь фільтрувальний полімерний волокнистий матеріал, де очищається від тонкодисперсного пилу. Після очищення повітря крізь клапани вдиху потрапляє у підмасковий простір та в органи дихання. При видиханні повітря з підмаскового простору виходить через клапан видиху. Респіратори Р-2 виготовляються трьох розмірів відповідно до висоти обличчя: 99—109 мм — перший розмір, 109—110 мм — другий розмір, понад 110 мм — третій розмір. Зберігаються респіратори у запаяному поліетиленовому пакеті. Щоб підігнати респіратор Р-2 до свого обличчя, треба перевірити його справність, надіти напівмаску на обличчя так, щоб підборіддя і ніс були всередині, одна тасьма наголовника, що не розтягується, була б на тім'ї голови, а друга — на потилиці; за допомогою пряжок, що є на тасьмах, відрегулювати їх довжину (для чого треба зняти напівмаску) таким чином, щоб надіта напівмаска щільно прилягала до обличчя; кінці носового затискача притиснути до носа. Респіратор ШБ-1 («Пелюсток») широко застосовувався під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і надійно захищав від радіоактивного зараження. Це респіратор одноразового користування, безрозмірний. РПГ-67 захищає органи дихання від впливу парів і деяких газів ОР при концентраціях, що не перевищують ГДК більш ніж в 15 разів. РУ-60М – від впливу ОР, наявних у повітрі одночасно у вигляді парів, газів та аерозолів. Залежно від призначення їх укомплектовують фільтруючими патронами 4-ох марок.
Для перевірки щільності прилягання напівмаски до обличчя необхідно долонею прикрити отвір для вдиху і зробити вдих.  До найпростіших засобів захисту органів дихання належать протипилові тканинні маски (ПТМ-1) та ватно-марлеві пов'язки. Ватно-марлева пов'язка виготовляється населенням самостійно. Для цього необхідно взяти відріз марлі розміром 100x50 см. Посередині на марлю накладають шар вати завтовшки 1-2 см, довжиною 30 см, шириною - 20 см. Марлю з обох боків загинають поверх вати. Кінці розрізають посередині довжиною 30-35 см таким чином, щоб утворилися дві пари зав'язок. Верхні кінці зав'язують на потилиці, нижні - на тім'ячку.  :-)Усі засоби захисту органів дихання необхідно постійно утримувати справними і готовими до використання. Засоби захисту шкіри призначаються для захисту шкіряних покривів, обмундирування, взуття і споряд-ження від зараження отруйними, радіоактивними речовинами і бактеріальними засобами, а також є тимча-совим захистом від запалювальних речовин, світлового випромінювання та інших небезпечних факторів. За призначенням засоби захисту шкіри поділяються на загальновійськові, спеціальні і підручні. До загальновійськових належать засоби, призначені для захисту особового складу: загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК), загальновійськовий комплексний захисний костюм (ЗКЗК) і імпрегноване обмундирування. Спеціальний захисний одяг застосовується при роботі на зараженій місцевості, при роботі з ОР, СДОР. Такими засобами захисту є легкий захисний костюм Л-1 і захисні комплекти ЗК-1, ЗК-2, ЗК-3. За принципом захисної дії засоби захисту шкіри поділяються на ізолюючі і фільтруючі. Ізолюючі засоби захисту шкіри виготовляються з водонепроникних матеріалів, зокрема зі спеціальної еластичної морозостійкої прогумованої тканини. До ізолюючих засобів захисту шкіри відносять загальновійськовий захисний комплект і спеціальний захисний одяг. Фільтруючі засоби захисту шкіри — це обмундирування і білизна, промочені спеціальними хімічними речовинами. До них належать ЗКЗК і імпрегноване обмундирування. 3.4 Засоби колективного захисту (ЗКЗ). До засобів колективного захисту відносять спеціальнообладнані інженерні споруди і рухомі об’єкти, призначені для групового захисту людей, апаратури і техніки від уражаючих факторів ядерної зброї, ураження ОР, СДОР, РР, БЗ та інших можливих факторів. Споруди, призначені для колективного захисту людей, повинні бути розраховані на дію:
Захист людей досягається:
Захисні споруди ЦЗ – це спеціальні будівлі для захисту населення від дії факторів ураження надзвичайних ситуацій. При відсутності захисних споруд у випадку загрози виникнення уражаючих факторів НС, передбачається їх побудова із готових будівельних матеріалів. Під укриття можливе пристосування підвалу, погребу, гірських виробок і інших заглиблених приміщень, а також будування силами населення найпростіших укрить із підручних матеріалів. Захисні споруди класифікують:
Сховище цивільної захисту – інженерна споруда герметичного типу, яка призначена для захисту людей при аваріях на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин, при аваріях на хімічно- і вибохонебезпечних підприємствах, застосуванні противником зброї масового ураження і при високих температурах зовнішнього повітря (пожежах). Сховища повинні забезпечувати можливість безперервного перебування в них укритих людей на протязі декількох діб. Надійність захисту досягається за рахунок міцності відгороджуючих конструкцій, а також за рахунок створення санітарно-гігієнічних умов, які забезпечують нормальне перебування в сховищах. Сховища можуть бути вбудованими і окремими. Найбільш поширені вбудовані сховища. Конструктивну схему вбудованих сховищ вибирають з урахуванням конструкції будівлі, в яку вбудовується сховище. Будівництво окремих заглиблених сховищ допускається при неможливості обладнання вбудованих сховищ. Таке сховище повинно бути повністю або частково заглиблене та обсипане зверху та по боках ґрунтом. Віддаль від будинків до споруд повинна дорівнювати їх висоті. Місткість сховищ визначається сумою місць для сидіння (на першому ярусі) та лежання (на другому та третьому ярусі). За типовими проектами місткість сховищ складає: 100, 150, 300, 450, 600, 750, 900, 1200, 1500,1800 і більше чоловік. Об’ємно-планувальне рішення. Приміщення сховищ розділяються на основні (приміщення для укривання людей, медична кімната, пункт управління) і допоміжні (приміщення для розміщення обладнання систем фільтровентиляції, електрозабезпечення, водозабезпечення і каналізації, тамбури-шлюзи, тамбури, приміщення захищеної дизельної електростанції, виходи, комора для продуктів). У сховищах передбачаються захисні входи і виходи. Використання сховищ в мирний час для виробничих потреб повинна складати не більше 40% загальної площі сховища. Приміщення для укриття людей обладнуються дво- або триярусними нарами-лавками. Ширина проходу в сховищі – 0,9*1,2 м. Висоту приміщень сховищ приймають відповідно до вимог використання їх у звичайних умовах але не менше 2,2 м від підлоги до низу конструкцій перекриття. Велике за площею приміщення розбивається на відсіки місткістю 50-75 чоловік. Відстань від верхнього ярусу до перекриття або виступаючих конструкцій повинна бути не менше 0,75 м. Приміщення сховища, де розміщуються люди, добре герметизуються. Повітря, яке надходить у приміщення, фільтрується спеціальним обладнанням. Кожне сховище має не менше двох входів, які розміщені у протилежних сторонах з розрахунком напрямку руху основних потоків людей, а вбудоване сховище повинно мати і аварійний вихід, який розташований на відстані не менше половини будинку, в якому розташоване сховище  Входи у сховище обладнуються у вигляді двох шлюзових камер, відділених від основного приміщення та перегороджених між собою герметичними дверима. Зовні вхід обладнується металевими захисно-герметичними дверима, які можуть стримувати тиск ударної хвилі будь-якого виду вибуху. Повітропостачання сховищ здійснюється за рахунок зовнішнього повітря при умові його попередньої очистки. Система повітропостачання сховищ може працювати в одному з трьох режимів. Режим 1 – режим чистої вентиляції. У цьому режимі зовнішнє повітря очищується від радіоактивного пилу. Режим 2 – режим фільтровентиляції. У цьому режимі зовнішнє повітря очищується від радіоактивного пилу, отруйних речовин і біологічних засобів. Режим 3 – режим повної ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря. У цьому режимі передбачається регенерація повітря і подача кисню для дихання із спеціальних кисневих балонів, заборона входу-виходу у сховище. Подача повітря у сховища здійснюється електровентиляторами по трубопроводах. У сховищах використовують фільтровентиляційні обладнання типу ФВК-1 і ФВК-2. У комплект ФВК-1 входить: протипороховий фільтр, три фільтри-поглиначі ФПУ-200 і електроручний вентилятор ЕРВ-600/300. У комплект ФВК-2, який забезпечує роботу у трьох режимах, входять всі елементи ФВК-1, фільтр для очистки повітря від окису вуглецю ФГ-70 і регенеративна установка РУ-150/6. Продуктивність фільтровентиляційних комплектів становить: по режиму 1 – 600 м3 повітря в годину, по режиму 2 – 300 м3/год. Розрахунок потрібної кількості ФВК ведеться по режиму фільтровентиляції. Електропостачання здійснюється від зовнішньої електромережі, а при необхідності від автономного електроджерела (дизельної електростанції). Зв’язок. Сховище повинно мати телефонний зв’язок з пунктом управління та репродуктор, який підключено до місцевої радіотрансляційної мережі. Водопостачання та каналізація. Здійснюється на базі загальних водопровідних та каналізаційних мереж. У сховищі має бути аварійний запас води та приймачі води незалежні від зовнішньої мережі. Опалення. Передбачається опалення від загальної системи. Для регулювання та відключення існує запірна арматура. У приміщеннях сховища розміщують: дозиметричні прилади, прилади хімічної і радіаційної розвідки, захисний одяг, ЗІЗ, засоби гасіння пожеж, аварійний запас інструментів, запас води і продуктів харчування. По місткості сховища класифікуються на малі, які розраховані на 150-600 чол., середні – 600-2000 чол., великі – понад 2000 людей. Сховища характеризуються коефіцієнтом послаблення радіації і стійкості до надлишкового тиску ударної хвилі. За ступенем захисту діляться на 5 класів: I класу — спеціальні, будуються на всіх АЕС (Кпосл =5000 і Рф=500 кПа) II,III,IV,V будуються на інших промислових підприємствах. II класу — Кпосл =3000 і Рф=300 кПа III класу — Кпосл =2000 і Рф=200 кПа IV класу — Кпосл =1000 і Рф=100 кПа V класу — Кпосл =1000 і Рф=50 кПа Коефіцієнт послаблення радіації показує, у скільки разів відрізняються потужності радіоактивного випромінювання до та після проходження через певне середовище:  , (3.1)де  — коефіцієнт, що враховує умови розташування сховища (табл..3.1); — кількість захисних шарів матеріалів перекриття сховища; — товщина  -го захисного шару, см; — шар половинного послаблення відповідного матеріалу, см.Шар половинного послаблення — це шар речовини, при проходженні через який інтенсивність гамма-променів або нейтронів зменшується у два рази. Він залежить від щільності матеріалу і може бути визначений за формулою 3.2 або за таблицею 3.2.  , (3.2)де  — щільність матеріалу, г/см3.Швидкозбудовані сховища (ШЗС). Використовується збірні залізобетонні елементи колекторів інженерних споруд, установлюються секції за допомогою баштових кранів. Будівництво ШЗС планується заздалегідь. Для цього розробляють відповідні документи: календарні графіки, документацію, плани, конструкції будівельних майданчиків. Будівництво ведеться на вільних місцях між виробничими будівлями на віддалі 20-25 м. від будинків. На будівництво ШЗС виділяється 40-50 чол., 2 бульдозери, екскаватор, два автокрани, електро- та газозварювальний апарат компресор з вибійним молотком. Такий розрахунок будує за 2-3 доби безперебійної роботи 4-6 ШЗС. |
Схожі:
|
План-конспект для проведення додаткових занять з о/с ДПЧ-21 ВОННПР... Конституція України, Закони України «Про державну службу», «Про боротьбу з корупцією», із змінами та доповненнями |
Закони України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності |
|
План Предмет і методи біофізики, зв’язок з іншими науками. Основні розділи біофізики. 2 Основні поняття механіки поступального та обертального рухів. Рівняння руху, закони збереження |
Основні закони України ... |
|
План Дія електричного струму на організм людини Поділ величин струму в залежності від його дії ... |
Про визначення мінімального Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1253 «Про затвердження Методики визначення... |
|
РОЗ’ЯСНЕННЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ МДПІ ЩОДО ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ Основними документами, що регулюють земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України, Податковий кодекс України, Закон України... |
Питання на екзамен Закон України та офіційні визначення понять “інформація”. Основні види інформації |
|
Закони України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту” Міністерства освіти і науки України від 23. 06. 2000 року №240 „Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх... |
Законом України «Про основні засади державного нагляду контролю у... Законом України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності», Законом України «Про захист прав... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua