32. Над дванадцятирічним Максимом, батьки якого загинули в автомобільній катастрофі, була встановлена опіка. На підставі договору укладеного між органом опіки та піклування і сім’єю Т., Максим був переданий на виховання до неї. Коли минув рік після укладення договору про патронат, Максим звернувся до суду з вимогою про його розірвання, оскільки сім’я не надає йому у своїй двокімнатній квартирі відокремленої площі для проживання і він вимушений жити разом із рідним сином подружжя Т., якому виповнилося дванадцять років на момент подання позову Максимом, в одній кімнаті; грошей, які надаються Максиму патронатними вихователями, недостатньо для його фізичного та духовного розвитку. Крім того, Т. не дозволяють йому розпоряджатись депозитним рахунком, відкритим на ім’я його батьками за їх життя; договір про патронат був укладений органом опіки та піклування із сім’єю Т. без згоди Максима.
Чи є підстави для розірвання договору про патронат? Вирішіть справу?
33. Подружжя С. між собою у шлюбі більше десяти років, але спільних дітей не мали. С. вирішили створити дитячий будинок сімейного типу для забезпечення сімейним вихованням та спільного проживання дітей-сіріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Вони звернулись до юридичної консультації з такими питаннями;
– який порядок створення дитячого будинку сімейного типу передбачений чинним законодавством;
– які діти у першу чергу мають право на влаштування до дитячого будинку сімейного типу;
– які документи орган опіки та піклування зобов’язаний надати батькам-вихователям;
– чи мають право діти, які будуть виховуватись у дитячому будинку сімейного типу, створеного подружжям С., на отримання раніше призначених їм аліментів, пенсій, інших видів державної допомоги та суми коштів, що належать вихованцям як пенсія, аліменти чи інші види державної допомоги, переходять у розпорядження батьків-вихователів і витрачаються на утримання вихованців;
– на кого покладається фінансування дитячого будинку сімейного типу.
Дайте аргументовану юридичну консультацію.
34. У прийомну сім’ю подружжя М. були передані десятирічна Г. і одинадцятирічний Г., які залишилися після смерті матері без піклування. У договорі, укладеному між органами опіки і піклування та прийомними батьками, було передбачено, що орган опіки і піклування протягом шести місяців виділить прийомним батькам трикімнатну квартиру з меблями. Однак протягом двох років квартиру не було надано. У цей період у подружжя народилась двійня, і вони вимушені були звернутися до суду з вимогою про надання квартири, оскільки проживати у двокімнатній квартирі з чотирма дітьми неможливо. Проте орган опіки і піклування у суді заявив, що квартиру він виділити не має можливості, але подружжя має право розірвати договір. У цьому випадку дітей доправлять у дитячий будинок. Крім того, орган опіки і піклування хотів за власною ініціативою розірвати договір, оскільки вважав, що четверо дітей для прийомної сім’ї забагато. До того ж прийомні батьки не зможуть належним чином піклуватися про прийомних дітей, оскільки у них з’явились власні.
Чи є підставою для розірвання договору про передачу дітей у прийомну сім’ю народження у подружжя своїх дітей? Чи може подружжя вимагати надання їм квартири? Чи може подружжя розірвати договір? У яких випадках органи опіки і піклування можуть розірвати договір про передачу дітей у прийомну сім’ю? Як повинен бути вирішений спір між прийомними батьками і органом опіки і піклування?
35. Після смерті матері 14-річного Н. бажання піклуватися про хлопця виявила рідна бабуся, з якою він за життя матері стосунків не підтримував, і В., з яким загибла збиралася укласти шлюб, і у якого з Олексієм склалися батьківські відносини, а його рідний син любив хлопця, як брата. Піклувальником був призначений В. Між піклувальником і Олексієм виник спір з приводу реалізації спадкового майна. Олексій хотів продати будинок, що знаходився в селі, який він отримав в порядку спадкування. Однак піклувальник згоди на це не дав, вважаючи, що Олексій не розуміє, наскільки у майбутньому йому знадобиться цей будинок. Крім того, В. збирається звернутися з вимогою про стягнення аліментів до батька Олексія.
Якщо опікунами чи піклувальниками над однією і тією ж дитиною бажають стати декілька осіб, кому надається перевага? Чи вправі піклувальник давати згоду на вчинення правочинів по відчуженню майна підопічного (без згоди органу опіки і піклування)? Чи виникають у опікунів і піклувальників з підопічним аліментні правовідносини?
Тема 9. Права та обов’язки інших членів сім’ї
та родичів
(для самостійного вивчення)
П л а н
1. Особисті немайнові права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів.
2. Права на виховання.
3. Права на захист дітей.
4. Обов’язок по утриманню інших членів сім’ї та родичів.
5. Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім’ї та родичів, строки їх стягнення. Зміна розміру аліментів та звільнення від їх сплати.
5. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ
Аліменти – кошти на утримання дитини, які присуджуються у частці від доходу її матері/батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Дитина – особа, яка не досягла повноліття – 18 років.
Недійсний шлюб – шлюб, укладений з порушенням норм сімейного законодавства, який внаслідок цього не породжує майнових та особистих прав і обов’язків, які випливають зі шлюбу.
Опіка – форма захисту особистих і майнових прав фізичних осіб, які внаслідок певних обставин (вік, стан здоров’я) не можуть здійснювати свої права самостійно.
Патронат – спосіб улаштування дитини, позбавленої батьківського піклування, на виховання у сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення повноліття, за плату.
Підстави виникнення сім’ї – шлюб, кровне споріднення, усиновлення, а також інші підстави, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства.
Реєстрація шлюбу – юридичний факт, з яким пов’язане виникнення особистих та майнових правовідносин подружжя. Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.
Родичі – особи, які походять один після одного або від спільного предка. Пряма спорідненість визначається щодо осіб, які послідовно походять один після одного: а) висхідна пряма лінія спорідненості встановлюється від нащадків до предків (син – батько, онука – дід), низхідна – від предків до нащадків (батько –син, дід – онука). Побічна спорідненість визначається щодо осіб, які походять від спільного предка (два брати є родичами, бо походять від однієї матері/батька).
Свояцтво – відносини між одним із подружжя і кровними родичами іншого з подружжя або між родичами обох із подружжя, що виникають не за рідством, а зі шлюбу.
Сімейне право – підгалузь цивільного права, норми якого регулюють сімейні особисті немайнові та майнові відносини, що випливають зі шлюбу, належності до сім’ї та спорідненості, виходячи із рівності учасників сімейних відносин і надання їм можливості самостійно вирішувати питання життя сім’ї.
Сімейний кодекс України – систематизований законодавчий акт, норми якого регулюють сімейні відносини і визначають засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов’язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім’ї та родичів.
Сім’я – первинний осередок суспільства. Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Спорідненість – кровний зв’язок між людьми, з наявністю якого пов’язані виникнення, зміна чи припинення прав та обов’язків.
Усиновлення – прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, здійснене у порядку, визначеному законом.
Шлюб – сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
6. ПОТОЧНИЙ (МОДУЛЬНИЙ) КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ
СТУДЕНТІВ
ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ
Курс
|
Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень
|
Характеристика навчального курсу (структура залікового кредиту)
|
Кількість кредитів
ECTS: 1,5
Модулів: 3
Змістових модулів: 2
Загальна кількість годин: 54
Тижневих годин: 2-8
|
6.0601
“Право”
7. 060101
“Спеціаліст”
|
Обов’язкова:
Модуль I
Лекції: 20
Практичні заняття: 14
Модуль II
Індивідуальна робота: 4
Модуль III
Самостійна робота: 16
Види контролю:поточний модульний контроль; залік
|
ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
Оцінювання знань студентів з сімейного права здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання знань студентів при ПМК є відповідні частини навчальної програми, засвоєння якої перевіряється під час ПМК.
Завданням ПМК є перевірка розуміння та опанування навчального матеріалу відповідного змістового модуля, здатності осмислити зміст теми чи розділу навчальної програми, умінь застосовувати отримані знання при вирішенні професійних завдань.
Об’єктами ПМК знань студентів з сімейного права є:
– успішність на практичних заняттях;
– виконання модульних контрольних завдань.
Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем, який проводить практичні заняття, наприкінці вивчення кожного змістового модуля.
Критеріями оцінювання ПМК є:
– успішність на практичних заняттях (відвідування відповідних форм навчального процесу, рівень знань за результатами практичних занять, самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань) – від 0 до 5 балів;
– оцінка за виконання модульних контрольних завдань – від 0 до 7 балів.
Модульні контрольні завдання можуть виконуватися у формі тестування та домашньої контрольної роботи.
Перелік тестів, питань та завдань, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року.
Підсумковий бал за результатами ПМК виставляється під час останнього практичного заняття відповідного семестру.
Загальна кількість балів за ПМК при вивченні сімейного права складає 40. Кожен модуль оцінюється у 20 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента і враховуються при визначенні балів за підсумковий контроль знань (ПКЗ).
У разі невиконання завдань ПМК з об’єктивних причин студенти мають право за дозволом деканату скласти їх. Час і порядок встановлюється деканатом разом із кафедрою.
7. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Відповідно до “Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців” індивідуальна робота студентів із сімейного права включає до себе:
– анотації прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис тощо;
– узагальнення судової практики з сімейних справ;
– есе за вузькоспеціальною проблематикою;
– підготовка наукових статей та доповідей;
– складання термінологічних словників;
– створення баз нормативно-правових актів за тематикою навчального курсу.
Вибір студентом індивідуальної роботи погоджується з кафедрою на початку навчального року. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює керівник, який закріплюється кафедрою за студентською навчальною групою. За індивідуальну роботу студент має можливість отримати максимально 10 балів.
Результати індивідуальної роботи надаються студентом для перевірки та оцінювання за 15 днів до початку екзаменаційної сесії.
8. ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “СІМЕЙНЕ ПРАВО”
1. Предмет та метод сімейного права.
2. Принципи та функції сімейного права.
3. Джерела сімейного права.
4. Здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов’язків.
5. Захист сімейних прав.
6. Поняття та види сімейних правовідносин.
7. Підстави виникнення сімейних правовідносин.
8. Поняття шлюбу. Умови укладення шлюбу.
9. Перешкоди до укладення шлюбу.
10. Державна реєстрація шлюбу (порядок реєстрації, час, місце).
11. Зобов’язання наречених у разі відмови від шлюбу.
12. Поняття недійсності шлюбу. Види недійсних шлюбів.
13. Шлюб, який є недійсним.
14. Шлюб, який визнається недійсним або може бути визнаний недійсним за рішенням суду.
15. Правові наслідки недійсності шлюбу.
16. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя.
17. Право власності кожного з подружжя на майно (роздільне майно подружжя).
18. Загальна характеристика права спільної сумісної власності подружжя (поняття, підстави виникнення та припинення).
19. Володіння, користування та розпорядження спільним майном подружжя.
20. Поділ спільного майна подружжя.
21. Правовий режим майна жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою та з іншою особою.
22. Умови та способи взаємного утримання подружжя.
23. Договірні засади надання подружжям взаємного утримання.
24. Визначення розміру аліментів на одного з подружжя. Час, протягом якого сплачуються аліменти.
25. Загальні підстави припинення права одного з подружжя на утримання та позбавлення такого права.
26. Договірні відносини подружжя. Види договорів подружжя.
27. Порядок укладення шлюбного договору (суб’єкти, форма, строк дії).
28. Умови шлюбного договору.
29. Припинення шлюбу (види, порядок, реєструючи органи).
30. Розірвання шлюбу державним органом РАЦС за заявою подружжя.
31. Розірвання шлюбу державним органом РАЦС за заявою одного з подружжя.
32. Розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей.
33. Розірвання шлюбу за рішенням суду за позовом одного з подружжя.
34. Режим окремого проживання подружжя.
35. Загальні підстави виникнення прав та обов’язків батьків та дітей.
36. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.
37. Установлення факту батьківства/материнства за рішенням суду.
38. Оспорювання батьківства (суб’єкти, порядок, наслідки).
39. Загальна характеристика особистих немайнових правовідносин батьків та дітей.
40. Основні права та обов’язки батьків щодо дитини.
41. Спори щодо виховання дітей (види, порядок та особливості розгляду).
42. Спори між батьками щодо місця проживання малолітньої дитини.
43. Позбавлення батьківських прав (підстави, порядок розгляду, правові наслідки).
44. Загальна характеристика майнових правовідносин батьків та дітей.
45. Права батьків і дітей на майно. Управління батьками майном дитини.
46. Обов’язок батьків утримувати дитину. Способи його виконання.
47. Визначення судом розміру аліментів на дитину. Зміна розміру аліментів.
48. Договори батьків щодо утримання дитини.
49. Невиконання батьками аліментного обов’язку. Заборгованість за аліментами, відповідальність за прострочення сплати.
50. Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей.
51. Обов’язок повнолітніх дітей утримувати своїх батьків.
52. Форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.
53. Поняття усиновлення. Суб’єкти відносин, що виникають з усиновлення.
54. Правові наслідки усиновлення.
55. Недійсність усиновлення та його правові наслідки.
56. Скасування усиновлення та його правові наслідки.
57. Загальні засади опіки та піклування над дітьми.
58. Патронат над дітьми (поняття, права та обов’язки сторін, договір про патронат).
59. Прийомна сім’я.
60. Дитячий будинок сімейного типу.
61. Особисті немайнові права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів.
62. Обов’язок інших членів сім’ї та родичів по утриманню.
9. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “СІМЕЙНЕ ПРАВО”
Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з сімейного права здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою. Результати ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; питання, що виносяться на ПКЗ – від 0 до 50 балів.
ПКЗ з сімейного права здійснюється у формі заліку з основних питань, що потребують творчої відповіді та уміння використовувати отримані знання.
Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включаються два питання.
До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ у балах.
|