|
|
Скачати 3.93 Mb.
|
| ПРЕФАКЦІЇ З ОРДЕРАМИ дають їх власникові пра- во придбати певну кількість простих акцій; ПРЕФАКЦІЇ З ОПЛАТОЮ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ -115- випускаються за нестабільності валютного курсу і дають право на отримання дивідендів в іноземній валюті. Світовій практиці акціонерної справи відомі також й інші класи акцій. Наприклад, ст. 175 Закону Франції "Про торгові товариства" передбачаються акції з правом двох голосів [74]; ст. 27 Закону РФ "Про акціонерні товари- ства" - оголошені акції (тобто такі, що їх товариство має право в майбутньому розмістити серед акціонерів); С. Ва- лієв та Б. Єлизаров згадують вінкульовані акції (іменні акції, можливість передачі яких третім особам обумов- люється необхідністю отримання згоди на це АТ, що випу- стило акції; цим контролюється рух акцій і відповідно - акціонерів та виключається можливість доступу до числа акціонерів небажаних для АТ осіб) і акції без номіналь- ної вартості (застосовуються у США та деяких інших країнах і на практиці мало чим відрізняються від акцій з номінальною вартістю) [75]. ПЕРЕДАЧА АКЦІЙ ТА КОРПОРАТИВНІ ОПЕРАЦІЇ З АКЦІЯМИ. Згідно з Указами Президента України від 25.05.1994 р. № 274 і від 2.03.1996 р. № 160/96 та Поло- женням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (пункти 4.2, 4.3) підставою для внесення в систему реєстрів записів про передачу прав власності на іменні цінні папери (в т. ч. акції) є передавальне доручен- ня від зареєстрованої особи (в реєстрі даного АТ) або упов- новаженої нею особи, а в разі відкритого розміщення імен- них цінних паперів - від торговця цінними паперами, що здійснює їх розміщення за дорученням, від імені та за ра- хунок емітента. Крім того, якщо цінні папери існують у паперовій формі, зазначені дії мають супроводжуватись і відповідною передачею іменних цінних паперів. Передбачене законодавством обтяження щодо обов'яз- кового ведення реєстру іменних цінних паперів зумовле- не, по-перше, необхідністю фіксації їх власників і перехо- ду прав (у т. ч. і права власності) за такими цінними па- -116- перами від однієї особи до іншої; по-друге, необхідністю документального відображення операцій з цінними папе- рами, що здійснюються самим емітентом (консолідація або дроблення акцій, конвертації іменних цінних паперів, а також їх анулювання, що в сукупності визначається зако- нодавцем як здійснення корпоративних операцій [76]). Перший чинник пов'язаний з необхідністю визначення осіб, які мають право брати участь в управлінні АТ (насампе- ред у загальних зборах АТ), в отриманні передбачених уста- новчими документами АТ дистрибуцій, в т. ч. й дивідендів. Згідно з новою, запровадженою Законом від 23 грудня 1997 р. "Про внесення змін до Закону України "Про гос- подарські товариства", редакцією п. "б" ч. 1 ст. 10 остан- нього з названих законів право на отримання частки при- бутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників (акціонерів) мають особи, які є учасниками АТ на початку строку виплати дивідендів. Власники акцій можуть залишати за собою право влас- ності на ці цінні папери, передаючи іншим особам деякі права, що їм належать: право на отримання дивідендів чи інших дистрибуцій, право брати участь в управлінні АТ (насамперед, у загальних зборах акціонерів) або взагалі представляти їхні інтереси з усіх питань щодо реалізації права власності на акції. Подібні кроки (операції) мають реєструватися особливо ретельно, адже від цього в окре- мих випадках може залежати навіть правомірність прий- няття АТ певних рішень або вчинення ним певних дій. Реєстрація іменних акцій та інших іменних цінних паперів (зокрема облігацій, що випускаються АТ) дозволяє контролювати (з боку не лише держави, а й самого АТ та його акціонерів) зосередження певних (значних за розмі- рами) пакетів акцій або голосів в однієї особи, а отже, й запобігати використанню такою особою панівного стано- вища в АТ у власних інтересах і на шкоду останньому (чому має сприяти закріплення вищезгаданих заходів щодо за- -117- хисту прав залежних підприємств) та створенню монопо- лістичних угрупувань завдяки такій (домінуючій) участі в акціонерному капіталі декількох АТ. Фіксація операцій з іменними цінними паперами, що здійснюється самим АТ або за його дорученням реєстра- тором, також має неабияке значення. Так, передбачена за- коном можливість купівлі самим АТ своїх акцій може бути реалізована з порушенням чинного законодавства (ст. 32 Закону України "Про господарські товариства"), яке передбачає, що проведення таких операцій можливе лише за певних умов: 1) оплата акцій має здійснюватися за ра- хунок сум, що перевищують статутний фонд; 2) такий ви- куп акцій самим товариством має відбуватися лише з ме- тою наступного їх перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання; 3) термін реалізації або анулювання - до одного року; 4) протягом перебування акцій у власності АТ - їхнього емітента розподіл прибут- ку, а також голосування і визначення кворуму на загаль- них зборах акціонерів має провадитися без урахування придбаних АТ власних акцій. На жаль, закон не визначає відповідальності за порушення вищезазначених положень. Звідси випливає за доцільність запровадження таких санк- цій і наслідків: порушення умов перебування у власності АТ викуплених ним власних акцій понад річний термін має тягнути за собою анулювання цих акцій і відповідне зменшення статутного фонду АТ, а якщо внаслідок такого зменшення статутний фонд не відповідатиме вимогам щодо його мінімального розміру, - то й примусову ліквідацію АТ; викуп акцій за рахунок статутного фонду і утриман- ня їх у власності АТ-емітента понад річний термін також має супроводжуватися відповідним зменшенням цього фонду (на суму, що витрачена на придбання акцій); з відпо- відним обов'язком попередити про це кредиторів товари- ства за певний термін і вчиненням усіх передбачених за- коном дій щодо гарантії захисту прав акціонерів у зв'яз- -118- ку з цим кроком (рішення про це має бути винесене за- гальними зборами акціонерів кваліфікованою більшістю голосів). У разі використання голосів щодо викуплених акцій на загальних зборах акціонерів і визначення з ура- хуванням цього кворуму, винесені в такий спосіб рішення можуть бути визнані недійсними; прибуток, розподілений з урахуванням таких акцій, має бути перерахований відпо- відно до вимог закону з обов'язковим коригуванням спла- чених акціонерам дивідендів. Посадові особи (члени ко- легіальних органів АТ - правління або спостережної ради), з вини яких було вчинені зазначено порушення, повинні нести за це відповідальність, насамперед майнову. Подібні рішення приймаються правлінням або спостережною ра- дою (якщо це передбачено статутом АТ), або за їх подан- ням - загальними зборами акціонерів. Відповідно члени таких органів (правління або спостережної ради), що голо- сували за прийняття неправомірних рішень, мають відпо- відати солідарне за негативні наслідки реалізації таких рішень, що спричинили шкоду самому товариству та/або його акціонерам, у розмірі заподіяної шкоди. Передача акцій може здійснюватися не лише з метою відступлення права власності на акцію, а й у забезпечення зобов'язання, що передбачено Законом України від 2 жовт- ня 1992 р. "Про заставу" [77). Порядок застави цінних паперів, зокрема акцій - як іменних, так і на пред'явника, регулюється статтями 53-55 цього Закону і Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Якщо законом або статутом АТ не передбачено інше, підставою для переходу прав акціонера від однієї особи до іншої е: а) договір (купівлі-продажу, міни, дарування, за- стави, на управління майном-акціями); б) рішення суду (ар- бітражного суду) щодо визнання прав власника на спірну акцію за певною особою; в) документ, що підтверджує пра- во на спадщину, а щодо акцій, розміщених у процесі при- -119- ватизаціЇ, - документи, визначені Фондом державного майна України і форму яких погоджено з Державною комі- сією з цінних паперів та фондового ринку; г) засновницькі (установчі) документи юридичної особи в разі передачі іменних акцій засновником у власність новостворюваної юридичної особи для формування її статутного (основного) капіталу, та інші документи, передбачені законодавством. Усі корпоративні операції з акціями (а до них, як уже згадувалося, належать анулювання, дроблення, конвертація та консолідація акцій) мають здійснюватися як такі, що викликають внесення змін до статуту товариства з усіма відповідними діями, передбаченими законодавством: скли- канням і проведенням загальних зборів акціонерів, попе- редженням кредиторів товариства у передбаченому зако- ном порядку (в т. ч. строки), якщо такий крок призводить до зменшенні статутного фонду та/або зміни прав (право- вого становища) акціонерів, а також компенсацією акціо- нерам втрат від таких операцій. Тому важко погодитися з п. 4.3 ч. 3. Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, де підставою для вне- сення відповідних змін до реєстру в разі здійснення емі- тентом корпоративних прав визначено протокол рішення (рішень) органів управління емітента, до яких, крім загаль- них зборів, належать і правління, і спостережна рада. Рі- шення про здійснення корпоративних операцій безпосеред- ньо пов'язане із внесенням змін до статуту АТ, що нале- жить до компетенції загальних зборів акціонерів з обов'яз- ковою вимогою внесення подібного рішення кваліфікова- ною більшістю голосів (3/4 голосів акціонерів, що представ- лені на загальних зборах) [78]. Дроблення акцій (тобто зменшення їхньої номінальної вартості на певний, визначений уповноваженими органа- ми товариства, насамперед загальними зборами акціонерів, коефіцієнт) не спричинює істотних змін прав акціонерів (хоч і вимагає внесення певних коректив до статуту АТ), -120- оскільки розмір статутного капіталу залишається тим самим, а сумарна вартість акцій кожного акціонера за од- ночасного збільшення їхньої кількості також залишаєть- ся попередньою. Конвертація іменних цінних паперів, зокрема облігацій в акції та навпаки, а також переведення акцій одного виду в акції іншого виду, як і консолідація акцій (зменшення Їхньої загальної кількості проти діючої відповідно до за- даного коефіцієнту), належить до операцій, які можуть порушити інтереси акціонерів або певних їх груп. Конвер- тація облігацій в акції та навпаки безпосередньо зачіпає права всіх акціонерів: перше призводить до збільшення кількості акцій і відповідно - до зменшення розміру ди- віденду, що припадає на кожну з них, адже при цьому збіль- шується і кількість акціонерів за рахунок колишніх об- лігаціонерів, і розмір статутного фонду АТ, що є однією зі статей пасиву балансу; друге (конвертація акцій в облігації) змінює статус їх власників, перетворюючи з акціонерів, які мають право брати участь в управлінні АТ, розподілі його прибутку, а також майна під час ліквідації товариства, в облігаціонерів, позбавлених таких прав, хоч і з гарантуван- ням сплати фіксованого процента і номінальної вартості облігацій після закінчення встановленого терміну. Консолідація акцій істотно не відбивається на правах та інтересах великих акціонерів (власників значних пакетів акцій), оскільки приводить лише до відповідного зменшен- ня кількості належних їм акцій без зменшення їхньої сумарної вартості, хоча при цьому відповідно зменшуєть- ся кількість голосів, що належать такому акціонерові (але без зміни його частки у статутному фонді товариства і відповідно - процентного співвідношення кількості голосів таких акціонерів щодо загальної кількості голосів). Дрібні акціонери, навпаки, можуть відчутно постраждати від по- дібної операції, навіть позбутися статусу акціонера, якщо загальна сума належних їм акцій буде нижчою від номі- -121- нальної вартості нової, консолідованої акції. Таким акці- онерам закон має гарантувати можливість на їх вибір або довнесення (сплати) відповідної суми до нової номіналь- ної вартості консолідованої акції, або оплату АТ справед- ливої вартості належних їм неконсолідованих акцій. Ця вартість має визначатися за результатами роботи АТ про- тягом останнього господарсько-фінансового року, а якщо ринкова вартість є вищою - то за останньою. ФОРМА АКЦІЙ. Акції можуть існувати як у паперовій, так і в бездокументарній формі. Паперова форма є обов'яз- ковою для акцій на пред'явника, адже саме особа, в руках якої перебувають такі акції, вважається її власником. Запровадження бездокументарної форми можливе лише для іменних цінних паперів, у т. ч. акцій. Але на вимогу акціонера йому слід видати виписку з реєстру акціонерів про наявність у нього за правом власності певної кількості акцій певної номінальної вартості та певного класу (виду). Бездокументарна форма у вигляді записів в електронній базі даних, що нині застосовується досить широко, має як переваги, так і вади. Акціонер звільняється від необхідності зберігати акції (цінні папери) і поновлювати їх у разі втра- ти або знищення, а АТ - від необхідності витрат, пов'яза- них із випуском паперових акцій. Водночас документарна форма акцій (на відміну від бездокументарної) забезпечує акціонерові наявність усієї необхідної інформації про акції та права, що їх вона засвідчує, а бездокументарна форма містить у собі певну небезпеку для акціонерів у разі зло- вживань або неналежного виконання реєстратором цінних паперів своїх обов'язків. Хоча п. 4.1 Положення про по- рядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів передбачає обов'язок реєстратора видати власникові акцій на вимогу останнього виписку з реєстру, однак законода- вець при цьому не вимагає зазначення в такій виписці всіх реквізитів акції, що утруднює можливість реалізації акці- онером своїх прав. -122- Сертифікат на сумарну кількість акцій, що часто-густо застосовується на практиці, за чинним законодавством не належить до цінних паперів з усіма наслідками цього. |
|
ЗАКОНУКРА Ї Н И Стаття Правове становище товарної біржі Товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і |
ПЛАН ЛЕКЦІЇ: Поняття особи та її право дієздатність Правове становище... Трофанчук Г.І. Римське приватне право: Навчальний посібник. – Атіка, 2006. – 248с |
|
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА (ОСОБЛИВА ЧАСТИНА) Правове становище сторін у договорі купівлі-продажу. Істотні умови договору купівлі-продажу |
1 Конституційне право України Конституційне право України – це галузь права, система нормативно-правових актів, що регулюють порядок організації та функціонування... |
|
“Правове становище господарських об’єднань” Останні мають свої специфічні ознаки, які відрізняють їх від господарських товариств. Чинне законодавство України виділяє чотири... |
Правове регулювання господарських відносин Правове регулювання діяльності у сфері виробництва виробів із дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння |
|
План заняття Економічна теорія добробуту. Модель економічної рівноваги Для цього він виводить власний оптимум, який можна охарактеризувати як певний рівноважний стан, за якого ніякий перерозподіл ресурсів... |
18. Господарсько-правове регулювання у сфері матеріального виробництва... Суспільне виробництво і зараз, і в попередні історичні періоди в основі своїй було та є матеріальним, що |
|
Після Жовтневої революції 1917 р правове регулювання господарської... ЦК РРФСР 1922 р. У той період з'явилися нормативні акти, які відносились до торгових товариств, договірних відносин. Проте надалі... |
65. Загальна теоретико-правова характеристика законності Законність... Законність – це комплексне політико-правове явище, яке характеризується неухильним дотриманням вимог чинного законодавства всіма... |