|
|
Скачати 5.76 Mb.
|
|
Питання для самоконтролю: 1. Яким критеріям повинна відповідати особа, що претендує на посаду нотаріуса в Україні? 2. Яку відповідальність несуть нотаріуси? 3. У якому випадку нотаріус звільняється з посади? 4. Які органи здійснюють контроль за здійсненням нотаріальної діяльності? 5. Охарактеризуйте права нотаріуса, пов’язані з службовою діяльністю. 6. Які обов’язки Закон покладає на нотаріусів? РОЗДІЛ ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НОТАРІУСА. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НОТАРІУСА 3.1. Таємниця нотаріальних дій. 3.2. Гарантії нотаріальної діяльності. 3.3. Фінансове забезпечення діяльності нотаріуса. Оплата нотаріальних дій і інших послуг, які надають нотаріуси. 3.4. Відповідальність нотаріусів. Контроль за діяльністю нотаріусів. 3.1. Таємниця нотаріальних дій Нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, зобов’язані додержувати таємниці цих дій (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про нотаріат»). Вимога дотримання таємниці вчинюваних нотаріальних дій стосується не лише змісту цих дій, а й самого факту їх вчинення. Це правило поширюється і на той час, коли нотаріуси та інші посадові особи, які вчинили нотаріальні дії, вже не працюють в нотаріальній конторі чи іншому місці, де виконували функції нотаріуса. Особа, якій вперше надається право займатися нотаріальною діяльністю, в управлінні юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій в урочистій обстановці приносить присягу, в якій присягає зберігати професійну таємницю. Обов’язок дотримання таємниці вчинюваних нотаріальних дій поширюється також на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків. Це, насамперед, працівники нотаріальних контор, виконкомів місцевих рад народних депутатів, технічний персонал – секретарі, друкарки та ін. До кола таких осіб входять також ті, кому про вчинювані нотаріальні дії стало відомо під час перевірок, ревізій, узагальнення практики, стажування, проходження виробничої практики. На зазначених осіб також поширюється правило дотримання нотаріальної таємниці, якщо вони перейшли на іншу роботу чи вийшли на пенсію. Нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, а також особи, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків, у разі порушення ними таємниці вчинюваних нотаріальних дій несуть відповідальність у порядку, встановленому законодавством України. Відповідно до Закону України «Про нотаріат» (статті 21, 27) шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних або недбалих дій державного нотаріуса, відшкодовується в порядку, передбаченому законодавством України, а шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі. Виходячи із зазначених положень, це може бути стягнення матеріальних збитків та компенсація моральної шкоди, а також санкції, що містяться в законодавстві про працю. В передбачених законом випадках можливо настання і кримінальної відповідальності. Правило дотримання таємниці вчинюваних нотаріальних дій не поширюється на самих безпосередньо зацікавлених осіб. Вони можуть повідомляти про вчинені ними нотаріальні дії будь-кому. Дотримання таємниці вчинюваних нотаріальних дій забезпечує конфіденційність взаємовідносин нотаріуса та зацікавлених осіб, дає правові гарантії належного захисту суб’єктивних прав. Конфіденційність повинна бути забезпечена можливістю проведення бесіди і вчинення нотаріальних дій в окремому приміщенні в присутності тільки зацікавлених осіб. У необхідних випадках можуть бути присутні особи, які надають допомогу у вчиненні нотаріальних дій (представники, перекладачі, особи, які підписують документ за неписьменного чи хворого, але останні не повинні бути обізнаними зі змістом документа). 3.2. Гарантії нотаріальної діяльності На відміну від законодавства, наприклад, про адвокатуру, Закон України «Про нотаріат» не містить норми, яка передбачала б гарантії нотаріальної діяльності. У той же час, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про нотаріат», довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються тільки громадянам та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. Одна к з цього правила є певні винятки: на письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання і слідства довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються у зв’язку з кримінальними, цивільними або господарськими справами, що знаходяться у їх провадженні; на письмову вимогу державної податкової інспекції видаються довідки, документи і копії з них, необхідні для визначення правильності стягнення державного мита та цілей оподаткування. Крім того, відповідно до ст. 69 КПК України, нотаріуси не можуть бути допитані з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості. Таким чином, закон не передбачає можливості відмовитися від давання показань про вчинені нотаріальні дії осіб, які не є нотаріусами, але мають право вчинювати нотаріальні дії відповідно до чинного законодавства. Обшук у службовому приміщенні нотаріуса та виїмка документації нотаріуса проводиться на загальних підставах. Такі дії, як проведення оперативно-розшукових заходів, порушення кримінальної справи, притягнення до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності відносно нотаріуса чи іншої посадової особи, яка вчиняє нотаріальні дії, здійснюються на загальних підставах. 3.3. Фінансове забезпечення діяльності нотаріуса. Оплата нотаріальних дій і інших послуг, які надають нотаріуси Відповідно до ст. 20 Закону України «Про нотаріат», державні нотаріальні контори утримуються за рахунок державного бюджету. Приватні нотаріуси утримують себе за рахунок коштів, отриманих за вчинення нотаріальних дій згідно з чинним законодавством. З доходу приватного нотаріуса справляється прибутковий податок за ставками, встановленими чинним законодавством України. Крім того, на підставі Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» приватні нотаріуси є платниками податку на обов’язкове державне пенсійне страхування, а Закон України «Про збір на обов’язкове соціальне страхування» визначає приватних нотаріусів як платників збору на обов’язкове соціальне страхування, у тому числі на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Питання, пов’язані з оплатою нотаріальних дій, регулюються Законом України «Про нотаріат», Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. «Про державне мито», Указом Президента України від 10 липня 1998 р. № 762/98 «Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій», Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. № 15. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про нотаріат», за вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються управліннями юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Кошти, одержані від надання таких додаткових послуг, спрямовуються до Державного бюджету України. Державне мито справляється за ставками, у розмірах частин неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який на сьогодні становить 17 гривень, та у процентному відношенні до відповідної суми документа (наприклад, договору відчуження квартири). Державне мито сплачується готівкою, митними марками і шляхом перерахувань з рахунку платника в кредитній установі. За вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами, а також виконкомами сільських, селищних та міських Рад народних депутатів державне мито сплачується до вчинення нотаріальних дій, а за видачу дублікатів документів, що є в справах нотаріальних контор, копій документів, - при їх видачі. Державне мито по угодах, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачується повністю другою стороною (якщо вона також не звільнена від сплати мита). У випадках, коли грошові суми для прийняття в депозит державної нотаріальної контори надходять поштою або з кредитної установи, належні суми державного мита відраховуються із сум, що надійшли, а залишок приймається в депозит. Утримані суми мита перераховуються в доход бюджету місцевого самоврядування державною нотаріальною конторою при черговій здачі до банку депозитних сум. Квитанція банку про прийняття мита зберігається в справах державної нотаріальної контори. У реєстрі для реєстрації нотаріальних дій вказується сума внесеного державного мита, дата і номер банківського документа. Виконком сільської Ради видає платнику квитанцію про сплату мита, а на документах, що видаються платнику, і на відповідних документах та в книгах сільської Ради (реєстр для реєстрації нотаріальних дій, копії посвідчених договорів тощо) робиться відмітка про суму стягнутого мита і вказується номер квитанції. У випадках, коли платники звільняються від сплати державного мита, про це робиться відмітка на відповідних документах (в реєстрах, книгах тощо) з посиланням на законодавчі акти чи рішення міських, сільських та селищних Рад народних депутатів про звільнення від сплати державного мита із зазначенням номера і дати цього рішення. У державних нотаріальних конторах, виконавчих комітетах сільських, селищних, міських Рад народних депутатів державне мито справляється в таких розмірах:
За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру (складання проектів правочинів, заяв, виготовлення копій (фотокопій) документів чи виписок з них тощо) справляється окрема плата. Перелік таких послуг та розмір плати за них установлюються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським чи Севастопольським міськими управліннями юстиції. Виконавчі комітети сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, на території яких немає нотаріальних контор, справляють державне мито за вчинення тих нотаріальних дій, що покладені на них законодавством про державний нотаріат України. За нотаріальні та інші дії, вчинювані за межами нотаріальної контори, виконавчого комітету сільської, селищної, міської Рад народних депутатів за місцем надання послуги ставки державного мита встановлюються у розмірі встановлених ставок за відповідні дії (крім цього, сплачуються фактичні витрати, пов’язані з виїздом для вчинення дій). За видачу свідоцтв про право на спадщину державне мито стягується з вартості всього майна, що переходить у спадок, визначеної на день відкриття спадщини. При цьому при продажі, даруванні транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів їх вартість визначається на день пред’явлення на експертизу з урахуванням зносу та технічного стану товарознавцями-експертами комісійних автомагазинів, технічними експертами підприємств та організацій українського акціонерного орендного об’єднання «Автосервіс» або Торгової промислової палати України. Висновок експертизи дійсний протягом двох місяців з дня проведення експертизи. У тих випадках, коли є кілька спадкоємців (у тому числі спадкоємців за законом, за заповітом чи тих, що мають право на обов’язкову частку в спадщині), державне мито обчислюється з тієї частки спадщини, що належить кожному спадкоємцю. При наявності неповнолітніх спадкоємців на момент відкриття спадщини (у тому числі й тих, які не є дітьми спадкодавця) державне мито справляється тільки з повнолітніх спадкоємців у тій сумі, що належить на їх частку в спадщині, незалежно від того, що на час отримання свідоцтва про право на спадщину неповнолітніх досягли повноліття. Спадкоємці сплачують мито за вказаними ставками залежно від їх родинних відносин із спадкодавцем незалежно від того, є вони спадкоємцями за законом чи заповітом. Якщо за заявою спадкоємців свідоцтво про право на спадщину видається на частку спадкового майна, державне мито обчислюється з тієї його частки, що вказана у виданому свідоцтві. При видачі в подальшому свідоцтва на решту майна мито обчислюється з загальної його вартості, а до сплати пред’являється різниця між обчисленою сумою і сумою, сплаченою за видачу попередніх свідоцтв. За повторні свідоцтва про право на спадщину, що видаються на підставі ухвали суду про недійсність попередніх свідоцтв, державне мито справляється на загальних підставах. При цьому сума мита, сплачена за первісне свідоцтво, підлягає поверненню або за заявою платника зараховується в рахунок суми, що належить до сплати за видачу нового свідоцтва, якщо не минув рік з дня зарахування цієї суми до бюджету. У такому ж порядку вирішується питання за повторне посвідчення договорів, визнаних судом недійсними. При записі повторних свідоцтв та договорів до реєстрів державних нотаріальних контор у відповідній графі вказується, коли і в якій сумі було справлено державне мито і де записано про стягнення. При цьому до основних документів, що залишаються у справі державної нотаріальної контори, додається ухвала суду про визнання відповідних свідоцтв або договорів недійсними. При визначенні розміру державного мита за видачу свідоцтв про право на спадщину відповідно до чинного законодавства в рахунок не приймаються і у вартість спадкового майна не включаються:
За видачу свідоцтв про право на спадщину акредитивів і чеків Державного експортно-імпортного банку України державне мито сплачується на загальних підставах. За видачу подружжю свідоцтва про право на спадщину майна, нажитого за час шлюбу, після смерті одного з них державне мито справляється з вартості тієї його частки, що фактично переходить у спадок. У цих випадках склад спадкового майна визначається у порядку, передбаченому законодавством про шлюб і сім’ю. При обчисленні суми державного мита за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, а також іншого нерухомого майна, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб, вартість таких договорів приймається виходячи із суми договору, але не нижче його інвентаризаційної або балансової вартості з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості цих об’єктів та зносу на момент відчуження, що вказується в довідках-характеристиках бюро технічної інвентаризації. Державне мито за посвідчення договорів міни та дарування земельних ділянок, переданих громадянам безоплатно відповідно до статті 121 Земельного кодексу України для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), садівництва, дачного й гаражного будівництва, а також за посвідченням договорів міни та дарування земельних ділянок, які належать юридичним особам на правах власності відповідно до статті 82 Земельного кодексу України, обчислюється із суми договору, але не нижче нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановленої Законом України «Про плату за землю» При посвідченні інших цивільно-правових угод з зазначеними вище земельними ділянками державне мито справляється відповідно до Декрету «Про державне мито» та з урахуванням вимог Земельного кодексу України. За посвідчення договорів оренди (суборенди) земельних ділянок державне мито справляється з експертної грошової оцінки земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону України «Про оцінку земель» У разі відсутності грошової (експертної) оцінки земель державне мито справляється із суми договору. За видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку державне мито справляється з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановленої Законом України «Про плату за землю». При здійсненні зазначених цивільно-правових угод сплата державного мита провадиться за ставками, які встановлені Декретом «Про державне мито». За посвідчення договорів купівлі-продажу майна державних підприємств платниками державного мита є юридичні і фізичні особи, які направили свої кошти на викуп майна вказаних підприємств. За посвідчення договорів, платежі за які провадяться періодично (наприклад, за договорами оренди майна), сума, з якої обчислюється і сплачується державне мито, визначається, виходячи із загальної суми платежів за договір за весь час його дії. Якщо договір укладено на невизначений строк, то мито обчислюється і сплачується, виходячи із загальної суми платежів за договором, але не більше, ніж за три роки. За посвідчення договорів, сума яких визначена виразом «від – до», державне мито обчислюється і справляється, виходячи з більшої суми. За посвідчення договорів про поступку вимозі та переведення боргу, про продовження строку дії раніше укладеного договору або збільшення початкової суми договору державне мито обчислюється і справляється, виходячи з оцінки нездійснених прав і невикористаних обов’язків або суми, на яку збільшується сума раніше укладених договорів. За посвідчення договорів міни державне мито обчислюється з вартості того обмінюваного майна, яке, включаючи грошову доплату, буде мати вищу вартість. При цьому за посвідчення договору міни державне мито справляється з більшої вартості обмінюваного майна чи транспортного засобу в розмірі: дітям, одному з подружжя, батькам – 1 відсоток суми договору, не нижчої дійсної вартості майна, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; іншим особам – 5 відсотків суми договору, не нижчої дійсної вартості майна, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. За посвідчення договору майнового найму, за умовами якого до суми платежів зараховується вартість збудованих наймачем будівель та інших споруд, обладнання приміщень, вартість проведеного наймачем капітального ремонту тощо, сума, з якої обчислюється і справляється державне мито, визначається виходячи із розміру платежів за договором, з урахуванням зарахованих сум. За вчинення виконавчих написів належна до сплати сума державного мита, у випадку звільнення стягувача від її сплати, стягується з боржника разом з боргом за написом державної нотаріальної контори. За ставкою, встановленою за посвідчення договорів поділу майна, договорів поруки та інших угод, що не підлягають оцінці, справляється державне мито за посвідчення договорів про порядок користування житловим будинком, угод про розірвання раніше укладених договорів. За посвідчення угод про продовження строку дії або збільшення суми договору державне мито справляється, залежно від характеру договору, за тими ж ставками, що застосовувалися при оплаті митом первісних договорів. За посвідчення договорів відчуження моторних човнів, катерів, яхт, барж, автопричепів, мотосаней та іншого рухомого майна державне мито справляється в розмірі: дітям, одному з подружжя, батькам – 1 відсоток суми договору, не нижчої дійсної вартості майна, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; іншим особам – 5 відсотків суми договору, не нижчої дійсної вартості майна, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Пільги щодо сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій встановлені статтею 4 Декрету «Про державне мито». Згідно з цим, від сплати державного мита звільняються:
При наданні громадянам пільг по державному миту за вчинення нотаріальних дій слід мати на увазі таке:
Пільга по сплаті державного мита, встановлена громадянам, віднесеним до категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам Великої Вітчизняної війни та сім’ям воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняним до них у встановленому порядку особам, інвалідам I та II груп надається по діях і документах, що стосуються безпосередньо цих громадян, незалежно від того, хто звернувся за вчиненням в їхніх інтересах дій та одержанням документів. За доручення і заповіти, посвідчені службовими особами відповідно до ч. 2 ст. 65 та ст. 542 Цивільного кодексу УРСР, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, а також доручення, які відповідно до ч. 3 ст. 65 Цивільного кодексу УРСР посвідчуються організацією, в якій довіритель працює або навчається, житлово-експлуатаційною організацією за місцем його проживання, а також адміністрацією стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, в якому він перебуває на лікуванні, - державне мито не сплачується. Не відноситься до нотаріальних дій і не оплачується державним митом реєстрація виконкомами сільських, селищних і міських Рад народних депутатів актів про поділ колгоспного, колективного, селянського (фермерського) двору, а також видача будь-яких довідок і документів, не пов’язаних з нотаріальними діями, і реєстрація договорів купівлі-продажу житлового будинку (частини будинку), що знаходиться в населеному пункті. Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках:
Повернення державного мита провадиться на підставі заяви, яка повинна бути подана протягом року від дня зарахування державного мита до бюджету, до державної нотаріальної контори. На підставі цієї заяви нотаріальна контора подає до фінансового відділу району чи міста, до бюджету якого надійшло державне мито і де міститься другий примірник документу про його сплату, разом із заявою платника і свій висновок. У висновку вказується, з яких обставин є підстава для часткового чи повного повернення державного мита. Крім того, нотаріальна контора подає оригінали документів, що підтверджують сплату державного мита, якщо воно підлягає поверненню в повному обсязі. Повернення державного мита, сплаченого до виконкому сільської ради, проводиться цим виконкомом на підставі письмового розпорядження голови виконкому із зазначенням причин, за яких виникла потреба повернення державного мита. Відповідно до ст. 31 Закону України «Про нотаріат», приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін. Згідно з п. 1 Указу Президента України від 10 липня 1998 р. № 762/98 «Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій», розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії. |
|
Виступ в о. начальника відділу нотаріату Кухарика Євгена Івановича... Організація роботи установ нотаріату, перевірка їх діяльності і вжиття заходів до її поліпшення, здійснення контролю за виконанням... |
Функціонування приватного нотаріату в Україні Зокрема, серед інших гостро на сьогодні постало питання функціонування приватного нотаріату в країні, який не просто опинився у скрутному... |
|
Виступ в о. начальника відділу нотаріату Кухарика Євгена Івановича Робота відділу нотаріату Головного управління юстиції у Волинській області у І півріччі 2012 року була спрямована на забезпечення... |
ЗАТВЕРДЖУЮ Директор Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу |
|
ЗАТВЕРДЖУЮ Директор Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу |
ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник Головного управління юстиції у Волинській області Директор Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу |
|
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ Затвердити Графік участі працівників відділу нотаріату Головного управління юстиції у Волинській області в гарячій телефонній лінії... |
Тема: Історія розвитку стрічкової вишивки Мета: Надати загальне поняття про історію розвитку стрічкової вишивки. Ознайомити учнів з матеріалами та обладнанням для стрічкової... |
|
1 Предмет і завдання курсу "Історія економічних учень" Предмет іст ек вчень – це процес виникнення розвитку боротьби і зміни системи ек. Поглядів на шляху розвитку сучасного сус-ва. Це... |
План-конспект уроку №21 ТЕМА. Історія виникнення та розвиток глобальної... МЕТА: сформувати в учнів основні поняття мережі Інтернет, основні етапи історії розвитку Інтернет,її можливості |