|
|
Скачати 5.76 Mb.
|
|
2.2. Одержання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, присяга нотаріуса. Анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю На підставі рішення кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерством юстиції України видається свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Це свідоцтво є допуском особи до заняття нотаріальною діяльністю і є підставою для призначення його на посаду державного нотаріуса або реєстрації приватної нотаріальної діяльності. Положення про порядок видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, затверджене наказом Міністерства юстиції від 20 січня 1994 р; передбачає що свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути видане громадянину України, який має вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут), пройшов стажування в державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою, та склав кваліфікаційний іспит. Для отримання свідоцтва у Міністерство юстиції України подається заява, до якої додаються рішення кваліфікаційної комісії або Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату та документ банківської установи про внесення плати за видачу свідоцтва. Розмір плати за видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 р., зі змінами внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 р. На цей час ця сума становить розмір десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а за видачу його дублікату 50% цієї суми. При подачі заяви у Міністерство юстиції України має бути представлений документ, що посвідчує особу заявника. Заява розглядається протягом одного місяця з дня її подання. За результатами розгляду заяви Міністерство юстиції України може прийняти одне з таких рішень: – про видачу свідоцтва; – про відмову у видачі свідоцтва; – про залишення заяви без розгляду. Відмова у видачі свідоцтва може бути оскаржена до суду протягом місячного строку з дня її отримання. Якщо всі вимоги щодо видачі свідоцтва про заняття нотаріальною діяльністю виконано, а Міністерство юстиції дійде висновку про можливість заняття заявника нотаріальною діяльністю, то виноситься рішення про видачу такого свідоцтва. Свідоцтво має встановлену законом форму, воно реєструється в Журналі реєстрації виданих свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю. Рішення про відмову у видачі свідоцтва приймається в разі, коли на момент звернення особи до Міністерства юстиції України виникли обставини, що перешкоджають отриманню свідоцтва, а усунуть їх не можна, це може бути: а) втрата особою громадянства України; б)винесення щодо цієї особи обвинувального вироку, що набрав чинності; в) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили; г) винесення рішення суду, що набрала законної сили, про обмеження дієздатності особи, визначення її недієздатною; д) інші випадки, передбачені Законом України «Про нотаріат». Залишення заяви про видачу свідоцтва без розгляду можливо, якщо вона подана без необхідних документів. В разі втрати або пошкодження свідоцтва видається його дублікат. Особа, якій уперше надається право займатися нотаріальною діяльністю, в управлінні юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій в урочистій обстановці приносить присягу такого змісту: «Урочисто присягаю виконувати обов’язки нотаріуса чесно і сумлінно, згідно з законом і совістю, поважати і законі інтереси громадян і організацій, зберігати професійну таємницю і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса». Порушуючи присягу, нотаріус зраджує не лише тих, хто звернувся до нього і довірився йому, а насамперед себе. Виконуючи довірені йому державою нотаріальні дії, нотаріус зобов’язаний бути чесним, правдивим, не переслідувати особистої вигоди, бо це протизаконно та аморально2. Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю як державних, так і приватних нотаріусів може бути анульоване Міністерством юстиції України за власною ініціативою нотаріуса, або за поданням управлінь юстиції Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. За власною ініціативою нотаріус може написати заяву із проханням анулювати свідоцтво, де він повинен указати причини, які змусили його прийняти таке рішення. Якщо ж свідоцтво анулюється з ініціативи Міністерства юстиції України, то в цьому випадку бажання або не бажання нотаріуса займатися нотаріальною діяльністю не враховується. Це дає можливість вживати кардинальних заходів впливу на тих нотаріусів, які не сумлінно ставляться до виконання своїх службових обов’язків, здійснюючи свою діяльність, порушують чинне законодавство. Згідно ст. 12 Закону України „о нотаріаті” свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України у випадках: а) втрати громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання; б) винесення відносно нотаріуса обвинувального вироку суду, що вступив у чинність; в) винесення визначення, що вступило в законну чинність, про застосування відносно нотаріуса примусових мір медичного характеру, що набрала законної сили; г) винесення постанови про припинення кримінальної справи відносно нотаріуса по нереабілітуючих підставах (коли винність нотаріуса у вчинені злочині доведена, але через певні передбачені законом обставини він звільняється від кримінальної відповідальності це може бути наприклад закінчення рядок давності притягнення до кримінальної відповідальності та інше.); д) винесення рішення, що вступив у законну чинність, суду про обмеження дієздатності особи, виконуючого обов’язки нотаріуса, визнання його не дієздатним або безвісно відсутнім, оголошення його померлої (так за рішенням суду нотаріус може бути визнаний обмежено дієздатним якщо він є душевно хворим що дає підставу анулювати свідоцтво); е) кількаразового порушення нотаріусом чинного законодавства при здійсненні їм нотаріальних дій або грубого порушення закону, що заподіяв збиток інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян (у цьому випадку свідоцтво нотаріуса анулюється якщо були виявлені й зафіксовані кількаразові порушення закону нотаріусом під час здійснення їм нотаріальних дій, або у випадку якщо разове грубе порушення закону, спричинило нанесення шкоди вищевказаним суб’єктам. Таким чином, однократне порушення закону, не повлекшее завдання збитків організаціям, громадянам або державі, не може бути основою для анулювання свідоцтва); ж) невідповідність нотаріуса займаної посади внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає нотаріальної діяльності (на цій підставі може бути анульоване свідоцтво нотаріуса тільки при наявності офіційного висновку лікарів що нотаріус по стані здоров’я не може виконувати свої функціональні обов’язки); з) перебування нотаріуса в штаті інших державних, приватних та громадських організацій, заняття підприємницькою й посередницькою діяльністю, а також виконання іншої оплачуваної роботи, крім складання проектів угод і заяв, виготовлення копій документів, та виписок з їх, дачі роз’яснень з питань вчинення нотаріальних дій і консультацій правового характеру, заняття викладацькою й науковою роботою у вільний від роботи година (ця умова передбачена для того щоб забезпечити об’єктивність та незалежність нотаріуса будь від кого під година вчинення нотаріальних дій. Праця в інших організаціях, заняття підприємництвом чи посередництвом впливали б на законність та об’єктивність вчинюваних нотаріусом дій, тому порушення цих вимог є підставою для анулювання свідоцтва); и) порушення вимог що до додержання таємниці вчинюваних нотаріальних дій (додержання таємниці вчинюваних нотаріальних дій передбачені ст. 8 Закону України „про нотаріат”, необхідно щоб не допустити виникнення несприятливих наслідків для осіб, яких обслуговує нотаріус, бо смороду можуть відкривати нотаріусу обставини які не варто оголошувати); к) чинення нотаріальних дій на своє ім’я й від свого імені, на ім’я та від імені свого чоловіка чи своєї дружини, їх та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, систем), а також на ім’я та від імені працівників нотаріальної контори, працівників що перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом (ця підстава анулювання свідоцтва передбачена ст. 9 Закону України „про нотаріат”) ці вимоги служать забезпеченню об’єктивності й законності при виконуванні нотаріусом своїх дій, алі порушення цих вимог можуть привести до появи в діях нотаріуса заінтересованості та не об’єктивності, тому хоч одноразове порушення цієї статті може бути приводом для анулювання свідоцтва нотаріуса. Рішення про анулювання свідоцтва нотаріуса про право їм на заняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржене до суду протягом місяця з дня його отримання, що є безпосередньо гарантією в діяльності нотаріусів. Призначення на посаду та звільнення з посади державного нотаріуса проводитися управлінням юстиції Заради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Реєстрація приватної нотаріальної діяльності проводитися управліннями юстиції Заради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за заявою особини, що має свідоцтво про право на заняття нотаріальної діяльністю. Управління юстиції не пізніше як 15-дений рядків з моменту подання заяви видають реєстраційне посвідчення, при чому відмова в реєстрації приватної нотаріальної діяльності не можлива, алі якщо на момент реєстрації відсутні вакансії в нотаріальному окрузі відказ у реєстрації можливий до появи в даному окрузі вакантних місць. Ця умова передбачена Указом президента України від 23 серпня 1998 р. „про врегулювання діяльності нотаріату в Україні”. Після отримання реєстраційного посвідчення приватний нотаріус винний розпочати свою діяльність не пізніше як через три місяці. Якщо за цей година приватний нотаріус без поважних причин не почне виконувати нотаріальні дії видане йому реєстраційне посвідчення може бути анульоване. Приватний нотаріус винний мати своє робоче місце в межах нотаріального округу який був визначений управлінням юстиції на основі заяви нотаріуса. Згідно ст. 30 Закону України „про нотаріат” приватна нотаріальна діяльність припиняється, а реєстраційне посвідчення анулюється управліннями юстиції Заради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у наступних випадках: а) подання приватним нотаріусом за власною ініціативою письмового клопотання про припинення своєї діяльності; б) анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю; в) у випадках коли приватний нотаріус не уклав договір службового страхування або не вніс страхову заставу для забезпечення відшкодування шкоди, передбачену ст.28 Закону України „про нотаріат”, або не поповнив страхову заставу до встановленого розміру; г) коли приватний нотаріус без поважних причин не виконує своїх обов’язків протягом двох місяців і не повідомив про це управління юстиції; д) не відповідності приватного нотаріуса займаній посаді або у виконуваній роботі в наслідок стану здоров’я, що на тривалий година перешкоджає нотаріальній діяльності. Приватний нотаріус, діяльність якого припиняється, у місячний рядків зобов’язаний передати документи, що стосуються вчинених їм нотаріальних дій, у Державний нотаріальний архів. Якщо приватний нотаріус має намір припинити виконання своїх обов’язків на строк більше одного тижня він зобов’язаний сповістити про це управління юстиції. Приватний нотаріус може укласти угоду з іншим приватним нотаріусом про заміщення його у випадку неможливості виконання їм своїх обов’язків, про що сповіщає управління юстиції. Нотаріус не вправі виконувати свої службові обов’язки в період їхнього виконання особою тимчасово його що заміщає. Згідно ст. 33 Закону України «Про нотаріат» контроль за законністю виконання приватними нотаріусами своїх обов’язків здійснюється Міністерством юстиції України, управліннями юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської й Севастопольської міських державних адміністрацій. 2.3. Правовий статус нотаріуса в Україні: повноваження, права, обов’язки Основні повноваження, права й обов’язки нотаріусів в Україні визначені Законом України «Про нотаріат». Так ст. 34 даного закону чітко визначає нотаріальні дії, чинені в державних нотаріальних конторах. У державних нотаріальних конторах відбуваються наступні нотаріальні дії: 1) засвідчують угоди (договори, заповіти, доручення, шлюбні контракти й ін.); 2) приймаються міри до охорони спадкоємного майна; 3) видаються свідоцтва про право на спадщину; 4) видаються свідоцтва про право власності на частку в спільній майно чоловіка й жінки; 5) видаються свідоцтва про придбання житлових будинків з публічних торгів; 5.1) видаються свідоцтва про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки; (п. 5 ч. 1 ст. 34 дополнен. п.п. 5.? Законом України від 19.06.2003 р. // Відомості ВР України. – 2004. – № 2. – ст. 6) 6) видаються дублікати документів, які зберігаються в справах нотаріальної контори; 7) накладає заборона відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; 8) свидетельствуется вірність копій документів і виписок з них; 9) свидетельствуется дійсність підпису на документах; 10) свидетельствуется вірність перекладу документів з однієї мови на іншій; 11) засвідчує факт знаходження громадянина в живі; 12) засвідчує факт знаходження громадянина в певнім місці; 13) засвідчує тотожність громадянина з особою, зображеною на фотографії; 14) засвідчує час пред’явлення документів; 15) передаються заяви фізичних і юридичних осіб іншим фізичним і юридичним особам; 16) приймаються в депозит грошові торби й цінні папери; 17) відбуваються виконавчі написи; 18) відбуваються протести векселів; 19) пред’являються до платежу чеки, і засвідчує не оплата чеків; 20) відбуваються морські протести; 21) приймаються на зберігання документи. Такі основні повноваження державних нотаріусів, однак, законодавство України на державних нотаріусів може покласти здійснення й інші нотаріальні дії. Державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають дублікати й свідчать вірність копій і виписок з документів, які зберігаються в справах цих архівів. Приватні нотаріуси роблять ті ж нотаріальні дії, що й державні. Перелік цих дій перерахований у ст. 34 Закону України «Про нотаріат». Разом з тим, повноваження приватних нотаріусів трохи вже, ніж державних, оскільки Закон прямо встановлює дії, не підмети здійсненню приватними нотаріусами: 1) накладення й зняття заборони відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; 2) видачі свідоцтва про право власності на частку в спільній майно чоловіка й жінки у випадку смерті одного із чоловіка й жінки; 3) видачі свідоцтва про право на спадщину; 4) вживання заходів до охорони спадкоємного майна; 5) посвідчення договорів довічного змісту; 6) свідкування дійсності підпису на документах призначених для дії закордоном, і посвідчення доручень для цієї мети, а також свідкування дійсності підпису батьків або опікуна (поручителя) на згоді про всиновлення дитини. (У ред. Закону України № 210/98 – ВР від 24.03.1998 р. // Відомості ВР України . – 1998. – № 35.– ст. 241). У населених пунктах, де немає державних нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських , селищних, міських Рад народних депутатів роблять наступні нотаріальні дії: 1) вживають заходів до охорони спадкоємного майна; 2) накладають і знімають заборони відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна. Крім вищезгаданих функцій у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадових осіб виконавчих комітетів у сільських, селищних, міських Рад народних депутатів роблять також наступні нотаріальні дії: 1) засвідчують заповіти; 2) засвідчують доручення; 3) свідчать вірність копій документів і виписок з них; 4) свідчать дійсність підпису на документах. Посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів не вправі оформляти документи, призначені для дії за кордоном. Згідно ст. 38 Закону України «Про нотаріат» консульські установи України роблять наступні нотаріальні дії:
8) засвідчує факт знаходження громадянина в живі; 9) засвідчує факт знаходження громадянина в певнім місці; 10) засвідчує тотожність громадянина з особою, зображеною на фотографії; 11) засвідчують час пред’явлення документів; 12) приймають у депозит грошові суми й цінні папери; 13) роблять виконавчі написи; 14) приймають на зберігання документи; 15) роблять морські протести. Законодавством України можуть бути передбачені й іншої дії, чинені консульськими установами України. Такі основні повноваження нотаріату в Україні передбачені Законом України «Про нотаріат». Говорячи про права й обов’язки нотаріусів в Україні необхідно відзначити той факт, що вони багато в чому сприяють реалізації на практиці прав, воль і законних інтересів громадян України які проголошені в Конституції й інших нормативних актах. Права нотаріуса в основному закріплені в ст. 4 Закону України «Про нотаріат», у цій статті говориться, що нотаріус має право: зажадати від підприємств, установ і організацій відомості й документи, необхідні для здійснення нотаріальних дій; становити проекти угод і заяв, виготовляти копії документів і виписки з них, а також давати роз’яснення з питань здійснення нотаріальних дій і консультацій правового характеру. Однак слід зазначити, що це не вичерпні права нотаріусів, і чинним законодавством нотаріусові можуть бути надані й інші права. Згідно до ст. 42 Закону України „Про нотаріат”, нотаріус встановлює термін, протягом якого до нотаріальної контори мають бути надіслані необхідні відомості чи документи з огляду на конкретні обставини вчинюваної нотаріальної дії, але цей термін не винний перевищувати одного місяця. Особливого значення зараз набуває право нотаріуса складати проекти угод і заяв. Якщо раніше було невелике, обмежене коло угод, вчинення яких не викликало труднощів бо існував установлень зразок для шкірного виду, то зараз посвідчення угод вимагає творчого підходу до їх складання, співпраці нотаріуса і заінтересованих осіб. Тому останні дедалі частіше звертаються до послуг нотаріуса, аби впевнитися в тому, що чи угода заява відповідатиме чинному законодавству і не викликатиме жодних непередбачених негативних наслідків3 . Зачастую нотаріусові для виконання своїх функцій необхідні копії документів або виписки з них, однак якщо їх не подають зацікавлені сторони, то на прохання останніх нотаріус має право виготовити копії необхідних документів. Нотаріус має право (і при певних обставинах зобов’язаний) роз’ясняти суть і правові наслідки своїх нотаріальних дій особам які в них бідують, а також при необхідності, давати їм юридичні консультації. Однак ці названі послуги можна назвати як додаткові послуги. Більш докладно перелік додаткових послуг нотаріуса позначені в Наказі Міністерства юстиції України від 4 січня 1998 р. «Примірне положення про порядок надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру». Згідно цього положення надання державними нотаріусами додаткових послуг правового та технічного характеру за своїм змістом є правовою допомогою та послугами з технічного виготовлення документів і немає на меті отримання прибутку. Правова допомога надається шляхом роз’яснень з питань чинного законодавства, консультацій правового характеру усних та письмових довідок із законодавства, складання заяв проектів правочинів та інших документів, а також надання консультацій та послуг з нарахування доходів (прибутків) при посвідченні договорів купівлі-продажу, міни нерухомого та рухомого майна. Згідно цього положення: 1. Державні нотаріуси мають право надавати додаткові послуги правового характеру які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями (надалі правова допомога), а також надавати послуги технічного характеру. 2. Надання державними нотаріусами правової допомоги спрямоване на реалізацію конституційного права кожного на юридичну допомогу з метою захисту своїх прав, свобод та законних інтересів. 3. Перед наданням правової допомоги, а також послуг технічного характеру нотаріус зобов’язаний дати роз’яснення що до умов їх оплати. 4. Організаційне забезпечення та методологічне керівництво роботою державних нотаріусів щодо надання ними правової допомоги та послуг технічного характеру здійснюється департаментом нотаріату та реєстрації адвокатських об’єднань і департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку, звітності та контролю Міністерства юстиції України через Головне управління юстиції Міністерства юстиції Україні в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції. 5. Оплата правової допомоги та послуг технічного характеру справляється в розмірах, які встановлюються з урахуванням фактичних витрат на забезпечення якісного та термінового обслуговування громадян, підприємств, організацій та установ. 6. Плата за надання правової допомоги та послуг технічного характеру здійснюється шляхом безготівкового перерахунку на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства у в встановленому чинним законодавством порядку. 7. Відповідальність за належну організацію надання правової допомоги і послуг технічного характеру та за правильність ведення обліку книжок, квитанцій, відомостей несуть завідуючи державними нотаріальними конторами. 8. Уся плата за надання державними нотаріусами правової допомоги та послуг технічного характеру використовується на покриття витрат, пов’язаних з організацією надання правової допомоги та послуг технічного характеру, у тому числі на оплату праці додатково залучених працівників нотаріату, крім державних службовців. Ці кошти також можуть бути використанні на покриття витрат, які в повній мірі не забезпечені загальним фондом державного бюджету на утримання державних нотаріальних установ. 9. Використання коштів, передбачених п.8 цього Положення, здійснюється відповідно до кошторисів, затверджених у в встановленому порядку. 10. Від сплати за надання правової допомоги звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни; інваліди першої та другої груп; громадяни – за надання їм правової допомоги, необхідної для призначення та одержання державних допомог та пенсій, фонди підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (республіканські, обласні, міські) – за надання їм правової допомоги при посвідченні договорів іпотеки. Але слід зазначити що це Примірне положення і підтверджена ним практика викликає певні заперечення. По-перше, як розуміти надання додаткових послуг правового характеру, не пов’язаних із вчинюваними нотаріальними діями? На практиці ці дії як правило пов’язані саме з вчинюваними нотаріальними діями. По-друге, за дії що належать до компетенції державного нотаріуса і розглядаються як його службові функції, а отже, оплачуються з державного бюджету, нотаріус одержує ще одну заробітну плату, де кілька разів більшу, ніж перша, але вже за рахунок заінтересованих осіб. По-третє, як розуміти фактичні витрати на забезпечення якісного і термінового обслуговування? Яким є критерій визначення цих фактичних витрат? Бо оплата за ці додаткові послуги перевищує розмір державного мита в де кілька разів. Звісно, можна було б ще розглядати як додаткові послуги технічного характеру, що за них справлялася б не велика плата. І це було б виправдано. Трактування ж додаткових послуг правового характеру саме в такий спосіб суперечить самій природі державного нотаріату і є прикритим засобом отримання додаткового значного прибутку за рахунок заінтересованих осіб4. Согласно ст. 16 Закона Украины «О нотариате» нотариусы могут объединяться в региональные, общегосударственные международные союзы и ассоциации. Объединение нотариусов представляет их интересы в государственных и других органах защищают социальные и профессиональные права нотариусов, осуществляют методическую и издательскую работу, могут создавать специальные фонды и действуют в соответствии со своими уставами. Нотариус имеет право при определенных обстоятельствах и условиях отказаться совершать нотариальные действия. В ст. 49 Закона Украины «О нотариате» говориться, что нотариус или другое должностное лицо, совершающее нотариальные действия, отказывают в совершении нотариальных действий если: – совершение такого действия противоречит закону; – действия подлежат совершению другим нотариусом или другим должностным лицом; – с просьбой о совершении нотариального действия обратилось не дееспособное лицо или представитель, не имеющий необходимых полномочий; – сделка, совершаемая от имени юридического лица, противоречит целям, указанным в его уставе либо положении. Нотариус или другое должностное лицо совершающее нотариальные действия не принимают для совершения нотариальных действий документы, если они не соответствуют требованиям законодательства или содержат сведения, порочащие честь и достоинства граждан. Нотариус или другое должностное лицо, совершающее нотариальные действия по просьбе лица, которому отказано в совершении нотариального действия, должны изложить причины отказа в письменной форме и разъяснить порядок его обжалования. В случае, когда в совершении нотариального действия отказывает нотариус, он не позднее чем в трехдневный срок выносит постановление о таком отказе. Согласно положениям ст. 51 Закона Украины „О нотариате”, нотариусы и другие должностные лица, совершающие нотариальные действия, обнаружив при совершении нотариальных действий нарушения закона гражданами или отдельными должностными лицами, сообщают об этом для принятия необходимых мер соответствующим предприятиям, учреждениям, организациям или прокуратуре. Если подлинность представленого документа вызывает сомнение, нотариусы и другие должностные лица, совершающие нотариальные действия, вправе задержать этот документ и направить его на экспертизу. Обов’язки нотаріуса також як і його права є реалізацією принципу сприяння фізичним та юридичним особам, у здійснені їхніх прав і захисті законних інтересів. Перечень основных обязанностей нотариусов Украины мы находим в ст. 5 Закона Украины «О нотариате»: – осуществлять свои профессиональные обязанности в соответствии с настоящим Законом и принесенной присягой; – содействовать гражданам, предприятиям, учреждениям и организациям в осуществлении их прав и защите законных интересов, разъяснять права и обязанности, предупреждать о последствиях совершаемых нотариальных действий с тем, чтобы юридическая неосведомленность не могла быть использована им во вред; – хранить в тайне сведения, полученные им в связи с совершением нотариальных действий; – отказать в совершении нотариального действия в случае его не соответствия законодательству Украины или международным договорам. Если государственный нотариус причинил ущерб лицу в следствии незаконных или небрежных действий, ущерб возмещается в порядке который предусмотрен законодательством Украины, в случае же если ущерб лицу причинен частным нотариусом вследствие его незаконных или небрежных действий он возмещается в полном размере. Обов’язком нотаріуса є роз’яснення учасникам нотаріального провадження їхніх прав та обов’язків, що випливають із вчинюваної дії, щоби прояснити взаємовідносини заінтересованих осіб, запобігти можливим в майбутньому спорам і не сподіваним ситуаціям. Крім того, нотаріус зобов’язаний роз’яснити заінтересованим особам їхнє право на вільне волевиявлення під час вчинення нотаріальної дії, право відмовитися від її вчинення, поки вони ще не підписали документа5. Одним з основних принципів діяльності нотаріату є дотримання таємниці чинених нотаріальних дій, що чітко визначається ст. 8 Закону України «Про нотаріат». Відповідно до даної статті нотаріуси й інші посадові особи, що роблять нотаріальні дії, зобов’язані дотримувати таємниці цих дій. Довідки про зроблені нотаріальні дії й документи видаються тільки громадянам і юридичним особам, з доручення яких або у відношенні яких відбувалися нотаріальні дії. На письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання й слідства довідки про зроблені нотаріальні дії й документи видаються у зв’язку з перебувають у їхньому виробництві карними, цивільними або господарськими справами. (Частина 3 ст. 8 зі змінами, внесеними Законом України від 15.05.2003 р. // Відомості ВР України . – 2003. – № 30. – ст. 247). На письмову вимогу державної податкової інспекції видаються довідки, документи й копії з них, необхідні для визначення правильності стягнення державного збору й цілей оподатковування. Довідки про заповіти видаються тільки після смерті заповідача. Обов’язок дотримання таємниці чинених нотаріальних дій поширюється також на осіб, яким про зроблені нотаріальні дії стало відомо у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків. Особи, винні в порушенні таємниці чинених нотаріальних дій (нотаріуси й інші посадові особи), несуть відповідальність у порядку встановленому законодавством України. Ціль даної статті закону, укладається в тім, щоб не допускати, можливість того, що нотаріальні дії негативно відбилися на тій або іншій людині (у першу чергу це ставиться до заповітів і договорів дарування). У висновку розгляду цього питання необхідно відзначити, що при здійсненні своїх функціональних обов’язків нотаріус зобов’язаний дотримувати не тільки норми Закону України «Про нотаріат», не тільки норми процесуального права, але також не порушувати присяги яку він давав, виконувати свої обов’язки чесно та сумлінно. |
|
Виступ в о. начальника відділу нотаріату Кухарика Євгена Івановича... Організація роботи установ нотаріату, перевірка їх діяльності і вжиття заходів до її поліпшення, здійснення контролю за виконанням... |
Функціонування приватного нотаріату в Україні Зокрема, серед інших гостро на сьогодні постало питання функціонування приватного нотаріату в країні, який не просто опинився у скрутному... |
|
Виступ в о. начальника відділу нотаріату Кухарика Євгена Івановича Робота відділу нотаріату Головного управління юстиції у Волинській області у І півріччі 2012 року була спрямована на забезпечення... |
ЗАТВЕРДЖУЮ Директор Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу |
|
ЗАТВЕРДЖУЮ Директор Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу |
ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник Головного управління юстиції у Волинській області Директор Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу |
|
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ Затвердити Графік участі працівників відділу нотаріату Головного управління юстиції у Волинській області в гарячій телефонній лінії... |
Тема: Історія розвитку стрічкової вишивки Мета: Надати загальне поняття про історію розвитку стрічкової вишивки. Ознайомити учнів з матеріалами та обладнанням для стрічкової... |
|
1 Предмет і завдання курсу "Історія економічних учень" Предмет іст ек вчень – це процес виникнення розвитку боротьби і зміни системи ек. Поглядів на шляху розвитку сучасного сус-ва. Це... |
План-конспект уроку №21 ТЕМА. Історія виникнення та розвиток глобальної... МЕТА: сформувати в учнів основні поняття мережі Інтернет, основні етапи історії розвитку Інтернет,її можливості |