Урок засвоєння нових знань

Скачати 94.36 Kb.

Назва	Урок засвоєння нових знань
Дата	03.04.2013
Розмір	94.36 Kb.
Тип	Урок

bibl.com.ua > Право > Урок

Тема. Київська держава за перших князів.

Мета. Ознайомити учнів з процесом формування держави з центром у Києві. Розглянути та проаналізувати діяльність перших князів. Розвивати вміння аналізувати історичні події, писемні джерела, давати характеристику історичним діячам, висловлювати власну думку та брати участь в обговоренні історичних питань. Виховувати інтерес до вивчення історії.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Форма уроку „Уявна екскурсія”.

Сруктура уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. „Уявна екскурсія”.

1. Зупинка „Аскольдова могила”.

2. Зупинка „Боричів узвіз”.

3. Зупинка „Замкова гора”.

ІІІ. Підсумковий етап.

ІV. Домашнє завдання.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

- Сьгодні у нас незвичайний урок. Ми спробуємо уявно побувати в ІХ ст.,в час утворення східнослов’янської держави – Київської Русі.

Репродуктивна бесіда.

1. Пригадайте, які племінні утворення займали територію поблизу Києва у

ІХ ст. ?

2. Що сприяло їх об’єднанню?

Робота з картою. Вкажіть на карті місця проживання східнослов’янських племен.

3. Як за легендою було засновано місто Київ?

Вступна розповідь вчителя.

Легенда говорить, що першими князями Києва були князі з династії Києвичів – Кий, Щек і Хорив. Завдяки політичній діяльності Кия зросла вагомість східних слов’ян. Київ перетворився на територіальний і політичний центр держави, поширив свою владу на сусідні території.
Чи цікаво вам дізнатися, що сталося з Київською державою піля смерті Кия?
Отже, давайте заплющимо очі і думками помандруємо у далеке ІХ ст. на схили Дніпровських круч, до Аскольдової могили.

ІІ. Уявна екскурсія.

1. Зупинка „Аскольдова могила”.

( Увага учнів зосереджується на добі правління князів Аскольда і Діра).

Робота з джерелом.

„ Повість минулих літ” Нестора-Літописця так говорить про князів Акольда і Діра-

„Було у Рюрика два мужа, обидва не з його племені, але боярини, Аскольд і Дір.

І відпросилися вони у Царгород із родом своїм. І пішли вони по Дніпру, і коли вони пропливали мимо, побачили на горі невелике місто.

І спитали:

- Чиє це місто?

Їм відповіли:

- Було три брати – Кий, Щек і Хорив, які заснували це місто. Вони померли, а ми живемо тут, рід їхній, і платимо данину хозарам.

Аскольд і Дір залишилися в цьому місті, і зібрали у себе багато варягів, і стали володіти полянською землею. Рюрик же князював у Новгороді.

Сюжетна розповідь вчителя.

- На думку деяких істориків Аскольд і Дір були співправителями, хоча можливо, що спочатку князював Дір, а пізніше Аскольд.

- Особливого розголосу набув морський похід Аскольда на Константинополь. Кораблі русичів йшли з такою швидкістю, що вісники не змогли попередити про їх наближення.

- На світанку 18 червня 860 р. руський флот з 200 лодій увірвався до бухти Золотий Ріг. Почалася облога столиці Візантії. У місті виникла паніка.

Робота з джерелом.

Візантійський автор писав: „ Народ вийшов з країни північної... й племена піднялися від країв землі, тримаючи лук і спис, вони жорстокі і немилосердні, голос їхній шумить, як море.”

-Як ви думаєте, що найбільше вразило візантійців в ворожому війську? Правильно, його чисельність.

Константинополь, за Нестором – Літописцем, врятувала віра – імператор Михайло з Патріархом цілу ніч молилися, а на світанку винесли ризу Пресвятої Богородиці і омочили її полу у морі, що спочатку було спокійним, а потім зненацька почалася буря. Великі хвилі стали дибки і розкидали кораблі ворогів.
Проте за Візантійськими джерелами відомо, що Аскольд взяв з Константинополя данину і від цього часу „ Началася прозиватися Руська земля”, тобто Візантія визнала східнослов’янську державу.
Саме у Візантії Аскольд ознайомився з новим віровченням – християнством. Його увагу привернули чудові храми, урочистість православного богослужіння.
На думку вчених, саме за Аскольда почалося поширення християнства на Русі. Але охрестилися в той час лише дружинники і дехто з оточення князя. З Візантії запрошувалися християнські священнослужителі, будувалися храми.
Проте нове віросповідання зустріло впертий опір серед знаті і більшості простолюду, що не бажала посилення князівської влади і зміни своєї релігії на чужу.
Результатом такого протистояння стало насильницьке усунення Аскольда від влади.
У 882 р. до Києва прибув з Новгорода князь Олег з малолітнім сином покійного Рюрика – Ігорем. Його прихід став сигналом для змовників – вони вбили Аскольда і відкрили ворота Києва.
Династія Києвичів припинила своє існування.

Міні – турнір ( з використанням інтерактивних технологій).

Саме релігійні протиріччя призвели до припинення існування династії Києвичів. Ми спробуємо з’ясувати основні риси, які є відмінними у двох релігіях – язичництві і християнстві.
З класу виділяються учасники 2груп – „язичників” і „християн” (по 5-6 чол.). Після короткої підготовки команди по черзі називають характерні риси, притаманні своїй релігії. Всі інші учні класу є арбітрами, що уважно слідкують за ходом гри, виправляють і доповнюють відповіді. Перемогу отримують ті, хто назвав найбільше рис.

Підсумок першої подорожі.

( Учні за допомогою вчителя роблять загальний висновок про життя і діяльність Аскольда і Діра).

2. Зупинка „ Боричів узвіз”.

( На цій зупинці увага учнів зосереджується на добі правління князя Олега).

Робота з історичним джерелом.

З „ Повісті минулих літ” Нестора – Літописця ми дізнаємося, що...

„ І прийшли до гір Київських, і узнав Олег, що княжать тут Аскольд і Дір. Сховав він одних воїнів, а інших залишив позаду, а сам пішов до гір, несучи дитину Ігоря. І підплив до Угорської гори, сховавши своїх воїнів, і послав доАскольда і Діра, кажучи їм: „ Ми купці, йдемо до греків, від Олега і княжича Ігоря. „Прийдіть до нас, до родичів своїх”. Коли ж Аскольд і Дір прийшли, всі сховані воїни вискочили з лодії, і сказав Олег Аскольду і Діру: „ Не князі ви і не князівського роду, але я князівського роду”, а коли винесли Ігоря, додав: „Ось він, син Рюрика”. І вбили Аскольда і Діра...

Той Олег почав ставити міста й встановив данину слов’янам і кривичам, і мері, поклав і для варягів давати данину від Новгорода...”

„І сів Олег, княжачи, в Києві, і сказав Олег: „Хай буде матірю містам руським.” І були у нього варяги, і словяни, і інші, які прозивалися руссю”.

Що ж означає термін „Русь”?

Рольова гра „ Дискусія вчених про походження назви Русь.”

Попередньо підготовлені учні повідомляють свої теорії:

1) Скандинавська ( від місцевості у Скандинавії зі схожою назвою).

2) Фінська ( від слова „руотсі”, яким фінські племена називали варягів).

3) Східнослов’янська( від східнослов’янських назв річок з коренем „рос” у Наддніпрянщині – Рось, Росава, Роставиця).

4) Сарматська ( від назви „руси”, яку араби і візантійці використовували стосовно слов’ян і слов’янізованих сарматів-роксоланів, що входили до Антського союзу).

Вчитель робить висновок, що Олег:

1) Намагається зібрати руські землі навколо Києва

(у 883 р. завдав поразки древлянам, у 884 р. – сіверянам і наклав на них данину, у 885р. –приєднує радимичів і починає боротьбу з уличами і тиверцями, на початку Х ст. знаходить спільну мову з хорватами, приєднує землі словен і кривичів, а також неслов’янські племена – меря, весь, чудь).

2) Будує на кордонах фортеці, чого раніше не робилося.

3) Веде активну зовнішню політику.

Працюємо з історичним джерелом.

„Повість минулих літ”повідомляє:

Літо 907 р. – Олег з великим військом, яке греки назвали „Велика Скіф”, на конях і кораблях числом 2 тисячі – пішов на Візантію.
Щоб вразити ворогів, Олег наказує поставити кораблі на колеса і підкотити їх під браму Константинополя.
Злякалися візантійці і погодилися платити Олегу велику данину – 12 гривень на кожного воїна, яких на кораблі було по 40 чоловік, а кораблів було 2 тисячі.
Підрахуйте, з якою здобиччю повернувся Олег з першого походу... (Учні самостійно підраховують і повідомляють результати).
І прибив Олег свого щита на ворота Царгорода – на знак своєї перемоги.
Ще один похід на Візантію Олег здійснив влітку 911 р. Саме тоді на заході зявилася велика зарниця у вигляді списа ( за сучасними припущеннями це була комета Галлея, яка у липні 912 р. пролітала на найближчій відстані від Землі).
Імператор погодився на мирний договір з чіткіше окреслиними відносинами між державами.
Подумайте і скажіть: як можна охарактеризувати зовнішню політику князя Олега?

Випереджаюче домашнє завдання.

Учень розповідає легенду про смерть Олега.

„ Жив Олег, князюючи в Києві, маючи мир з усіма країнами. І прийшла осінь. І згадав Олег коня свого, якого поставив годувати і наказав не сідати на нього. Він спитав колись волхвів і ворожбитів

Від чого мені вмерти?

І сказав йому один ворожбит:

- Княже! Від коня твого, якого ти любиш і на якому ти їздиш, від нього ти помреш.

Запали ці слова Олегові в душу, і сказав він:

Ніколи не сяду на нього і ніколи не побачу його.

І звелів кормити коня і не водити до нього. Так він прожив декілька років... На п’яте літо згадав він коня, від якого волхви пророкували йому смерть.

І, покликавши старого конюха, спитав Олег:

- Де ж мій кінь, якого я поставив доглядати і годувати?

Конюх сказав:

Помер...

І звелів князь сідлати коня:

- Хочу побачити кістки його.

І приїхав на те місце, де лежали голі кості і череп голий його, зліз з коня, посміявся і сказав:

- Чи не від цього черепа мені смерть прийняти?

І наступив на череп, і виповзла змія із черепа, і вжалила його в ногу. Від того розхворівся Олег і помер.”

- Подумайте і скажіть: які якості характера князя Олега висвітлині в даній легенді?

Підсумок другої подорожі.

(Учні роблять загальний висновок про життя і діяльність князя Олега).

3. Зупинка „Замкова гора”.

( На цій зупинці зосереджується увага учнів на добі правління Ігоря).

Сюжетна розповідь вчителя.

Перші роки правління Ігоря виявилися нелегкими.
У 914 р. він придушує опір древлян, діє жорстокіше,ніж поводився Олег, накладає на них велику данину.
Три роки пішли на зламання опору уличів, що після цього переселилися у межиріччя Південного Бугу і Дністра.

Робота в групах (використання інтерактивних технологій).

Клас розділяється на дві групи і отримує завдання.
На основі матеріалу підручника підготувати розповідь про 1-й і 2-й походи Ігоря на Візантію.
Обговорити і визначити наслідки цих походів.

Виступи доповідачів від кожної групи.

Аналіз походів, їх порівняння і висновки.

Словничок.”Грецький вогонь”.

Підведення підсумків роботи.

Загинув Ігор у 945 р. під час повстання древлян.

Робота з історичним джерелом.

„Повість минулих літ” повідомляє.

„ Повернувшись з походу на Візантію, Ігор вирушив збирати данину (полюддя) у землю древлян. Зібрав усе, що йому належало, але вирішив повернутися і поживитися ще. Почули древляни, що князь повертається, і вирішили: „Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній усе стадо, коли не вб’ють його. Так і сей, якщо не вб’ємо його, то він усіх нас погубить.”

Підстерегли древляни Ігоря з дружиною, напали і захопили його в полон. Придумали вони йому таку кару: нахилили два молодих дерева, що росли поруч, до кожного прив’язали Ігоря за ногу і відпустили дерева.

Такої смерті зазнав князь Ігор.”

- Як ви думаєте, чи не жорстокими, на ваш погляд, були древляни? Чи можна було вдіяти по іншому?

3. Підсумковий етап.

Вчитель допомагає учням сформулювати висновок зі зробленої подорожі.

4. Домашнє завдання.

На основі матеріалу підручника № 2, заповнити таблицю: „Внутрішня і зовнішня політика князів: Аскольда, Олега і Ігоря”.

Примітка
Використано матеріали вчителя історії Березанської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 Скоропляс Марії Іванівни.

Схожі:

Урок засвоєння нових знань Мета: засвоєння знань про види та причини дефектів тіста; формування вмінь при виготовленні різноманітних кондитерських виробів;...	УРОК У 5-МУ КЛАСІ Тема. Стилізація і декоративна переробка рослинних форм Тип уроку. Комбінований урок засвоєння нових знань, формування умінь і творче застосування їх на практиці
Уроку. Урок засвоєння нових знань. Обладнання Мета: Ознайомитись з різноманітністю плазунів, їх особливостями та роллю в природі	Урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції) Тема. Складнопідрядні речення з підрядними обставинними наслідковими, допустовими
ТЕМА: Фізичні та хімічні властивості Тип уроку: урок засвоєння нових знань (за методикою особисто орієнтованого навчання)	Урок засвоєння нових знань Серед граматичних категорій час – найхарактерніша ознака дієслова, що відрізняє його від іменних частин мови
Урок засвоєння нових знань. Методи і прийоми: «розповідь» Тема уроку: Анна Ахматова. Риси акмеїзму в її творчості. Поема «Реквієм» (пізня поезія Ахматової)	Урок засвоєння нових знань Мета: викликати зацікавленість особистістю та творчістю американського письменника, розвивати навички виразного читання, цитування,...
Конспект відкритого уроку з англійської мови в 6 класі з теми «Погода. Одяг.» Тип уроку: комбінований (урок засвоєння нових знань та формування вмінь та навичок)	Уроку: урок засвоєння нових знань. КМЗ уроку Мета уроку: вивчити види впливу електричного струму на організм людини, особливості ураження електрострумом

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання