|
|
Скачати 0.94 Mb.
|
|
Тема № 26. Правовий статус особи в Україні. Можливий план Вступ
Висновки Методичні вказівки 1.При розгляді питання слід обґрунтувати поняття «правовий статус особи» , його співвідношення з соціальним статусом особи. Розкрити зміст характерних компонентів правового статусу особи , таких як : правові принципи та норми , правосуб’єктність , порядок набуття та втрати , інтереси суб’єктів , права та обов’язки , гарантії дотримання прав та обов’язків. Також охарактеризувати загальний , спеціальний та індивідуальний види правового статусу особи. 2.Розгляд другого питання передбачає характеристику понять «суб’єктивне право», «юридичний обов’язок» , а також студент повинен розкрити співвідношення поняття «права людини» , «права громадянина» , «права особи». Чи ідентичний правовий статус людини та правовий статус громадянина за обсягом прав та обов’язків? Крім того , в даному питання необхідно розкрити сутність взаємодії суб’єктивного права та юридичного обов’язку . Охарактеризувати основні види суб’єктивних прав та юридичних обов’язків особи за : суб’єктивним складом , змістом , способом здійснення , суб’єктами; громадянські , політичні , екологічні , культурні , соціальні права й свободи особи ( навести конкретні приклади). 3.При розгляді третього питання студент повинен визначити поняття та структуру механізму впровадження прав , свобод людини та інших природничо-правових цінностей у національну юридичну практику , а також де вони фіксуються та на кого покладається обов’язок з їх впровадження. Також в цьому питанні , необхідно розкрити зміст основних стадій механізму впровадження прав та свобод людини в юридичну практику, таких я : визначення співвідношення внутрішньодержавного і міжнародного права, визначення етапів впровадження , встановлення меж , що окреслюють сфери здійснення прав і свобод , встановлення юридичних гарантій прав і свобод людини. Визначити поняття та охарактеризувати основні види гарантій прав людини (соціальні , політичні , економічні , інституційні , юридичні) та рівні захисту прав і свобод людини (національний та міжнародний). Окремо слід виділити міжнародний механізм (універсальний та регіональний) гарантування прав і свобод людини , і чому у міжнародному праві правовий статус особи визначається як сукупність прав і свобод людини? 4.В четвертому питанні необхідно проаналізувати зміни обсягу прав та обов’язків особи , їх зміст у сучасних умовах. Розкрити основні тенденції розвитку правового статусу особи , наприклад : зростання активності неурядових організацій у захисті прав і свобод особи , збільшення їх обсягу , зростає гарантованість міжнародно-правового захисту і т.д. Рекомендується , проаналізувати текст Конституції України і на цій підставі охарактеризувати формальний та реальний правовий статус особи в Україні, виділити основні проблеми його реалізації . Також навести приклади найбільш поширених порушень прав та свобод в Україні, виділити основні проблеми його реалізації . Також навести приклади найбільш поширених порушень прав та свобод в Україні та запропонувати шляхи їх подолання. Література 1.Конституція України // Відомості ВРУ .- 1996.- № 30 2.Голієн Ф. Короткий путівник Європейською конвенцією з прав людини .- Львів,2002 3.Козюбра М. Природа соціальних прав людини та особливості механізмів їх реалізації // Вісник Конституційного Суду України .- 2002 .-№ 5 4.Рабинович П.М. , Раданович Н.М. Європейська конвенція з прав людини : проблеми національної імплементації .- Львів,2002 5.Права человека : итоги века , тенденции . перспективы / Под общей ред.. Е.А.Лукашева .- М.,2002 6.Шешученко Ю.С. . Пархоменко Н.М. Правовий статус особи // Юридична енциклопедія .- К. 2003.- т.5 7.Шмельова Г.Г. Юридичний механізм забезпечення прав і свобод людини і громадянина в Україні // Право України .- 1994.- №10 8.Шумак І. Поняття громадських прав і свобод людини і громадянина в Україні // Право України .- 1999.- №10 9.Яремчик Е.П. Негосударственные формы защиты субьективных прав .- Дисерт. кан. юрид. каук. – СПб ., 2002 Тема № 27. Причини нестабільності правомірної поведінки в Україні. Можливий план Вступ
Висновки Методичні вказівки 1. Правомірна поведінка становить основу стабільності і організованості суспільства, формує передумови для його розвитку і вдосконалення. При розгляді першого питання слід дати визначення поняттю «правомірна поведінка» та охарактеризувати його основні риси. Правомірна поведінка є одним із різновидів соціальної поведінки людей. Головною її особливістю є чітке і неухильне дотримання вимог, що містяться у правових нормах. Говорячи про правомірність чи неправомірність поведінки слід виходити з того, чи узгоджуються дії та вчинки людей з правовими приписами чи ні. Те ж саме стосується і діяльності державних і недержавних органів і організацій. Також студент повинен звернути увагу на те, що правомірна поведінка є суспільно необхідною і суспільно корисною, але чи означає це, що будь-яка суспільно необхідна і корисна поведінка автоматично є правомірною? Чи може надаватись правова оцінка правомірності чи неправомірності поведінки осіб, що не мають дієздатності чи неповнолітніх? Оскільки правова поведінка, як і будь-яка інша людська поведінка, являє собою нерозривну єдність зовнішньої (об’єктивної) сторони діяльності особи і її внутрішньої (суб’єктивної) сторони, в цьому питанні слід розкрити склад правомірної поведінки. Дослідження різних видів правомірної поведінки дає можливість більш глибоко зрозуміти її природу, мотиви, зміст, роль в суспільному і державно-правовому житті. 2. Працюючи над другим питанням студент повинен відштовхуватись від того, що правомірна поведінка лежить в основі абсолютної більшості вже існуючих і тих, що тільки виникають у суспільстві правовідносин. Саме через правомірну поведінку, в значній мірі, здійснюється управління суспільством, залежить його життєдіяльність. Тому дослідження причин нестабільності правомірної поведінки в українському суспільстві є надзвичайно актуальним. Зокрема, в даному питанні необхідно дослідити та охарактеризувати політичні (наприклад, утвердження ідеологічного і політичного плюралізму, відсутність прагматичної та гнучкої державної політики для перехідного періоду, труднощі реформування політичної системи України і т. д. ); економічні (наприклад, зміна масштабів та переорієнтація економіки після розпаду СРСР, економічна неграмотність і непідготовленість значної частини населення до нових економічних реалій, неадекватна оцінка економічних прагнень з матеріальними можливостями виробництва, відсутність впевненості у завтрашньому дні і економічної стабільності), ідеологічні (наприклад, відсутність чіткої та ефективної системи правового виховання, ідеалів та ідеологічних орієнтирів, сприйняття демократії як вседозволеності, терпимість суспільства до порушень морально-правових та етичних цінностей); соціальні (наприклад, неефективна державна соціальна політика, низький рівень реальної, соціальної відповідальності держави перед суспільством та рівень соціального забезпечення і т. д. ) причини. 3. В третьому питанні характеризуються і конкретизуються юридичні причини нестабільності правомірної поведінки, оскільки саме остання активно сприяє укріпленню законності і конституційності в державі. Так юридичні причини нестабільності правомірної поведінки можна характеризувати як в загальному контексті правового поля держави, як то, вихід посадових осіб і громадян при реалізації своїх інтересів поза межі законності, часто відсутність чітких меж між дозволеним і забороненим, правовий нігілізм та правовий ідеалізм і т. д., так і в залежності від галузей чи сфер. Наприклад, в галузі правоохоронної діяльності – низький рівень розкриття злочинів, корумпованість працівників правоохоронних органів; в галузі правотворчості - порушення юридичної техніки, «війна законів» і т. д. 4. Досліджуючи в роботі основні причини нестабільності правової поведінки є логічним запропонувати можливі шляхи стабілізації досліджуваної проблеми в сучасних умовах української держави. При виконанні даного завдання студент повинен, спираючись на аналіз інформації викладеної ним в попередніх питаннях вказати можливі фактори стабілізації правової поведінки. Що повинно бути творчою знахідкою самого автора по даній проблемі з наступним їх науковим обґрунтуванням. Наприклад, одним з чинників нестабільності правомірної поведінки є правовий нігілізм в сфері оподаткування. Існує ряд факторів боротьби з ним – підвищення якості нормативних актів, що регулюють питання податків, зробити їх більш конкретними, ліквідувати двозначності, протиріччя і т. п., проводити цілеспрямовану освітню та виховну правову роботу щодо податкової політики, підвищити професійний рівень та рівень правової культури податківців і т. д. Саме правомірна поведінка сприяє укріпленню законності і конституційності в державі. Література 1.Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: нормы и патология – М., 1982 2.Кудрявцев В.Н., Казимирчук В.П. Современная социология права - М. 2000 3.Кожевников С.Н. Правомерное поведение и правонарушение: сущность и содержание. Учебно-методическое пособие. – Нижний Новгород 2001 4.Психология правомерного поведения. – Алма-Ата 1984 5.Оксамытный В.В. Правовое воспитание и оформирование правомерного поведения . – Киев , 1979 6.Оксамытный В.В. Правомерное поведение личности. К.,1990 Тема № 28. Юридична відповідальність Можливий план Вступ
Висновки Методичні вказівки 1.Юридична відповідальність – це застосування заходів державного примусу за правопорушення , що знаходить своє вираження в накладені на правопорушника додаткових несприятливих наслідків. В першому питанні , крім визначення самого поняття , необхідно охарактеризувати ознаки юридичної відповідальності та підстави її застосування. Також , необхідно звернути увагу на те , чи є юридична відповідальність єдиним засобом державного примусу? Розглядаючи державний примус – як передбачений джерелом права фізичний , психічний , майновий чи організаційний вплив на суб’єктів суспільних відносин з метою захисту особистих чи суспільних інтересів , бажано приділити йому певне місце в даному питанні та розглянути види засобів державного примусу. 2.В другому питанні студент повинен розкрити цілі (мету) юридичної відповідальності , зокрема , запобігання правопорушенням , забезпечення інтересів суб’єктів суспільних відносин та самого суспільства , а також визначити зміст основних принципів юридичної відповідальності. Вказати та охарактеризувати функції юридичної відповідальності. 3.При розгляді третього питання необхідно визначити , які критерії є основними для класифікації юридичної відповідальності. Види юридичної відповідальності відповідають видам правопорушень. Необхідно при їх аналізі коротко охарактеризувати санкції , засоби кожного виду юридичної відповідальності. Викладення матеріалу в даному питанні слід ілюструвати прикладами. Бажано вказати вікові обмеження , що зазначені у законодавстві для різних видів юридичної відповідальності , та якими мотивами керувався законодавець при їх встановленні ? 4.Четверте питання передбачає визначення та характеристику обставин, що звільняють від юридичної відповідальності та обставини , що виключають юридичну відповідальність , чим відрізняються вказані категорії? Так , ряд обставин – неосудність , малозначність правопорушення , фізичний чи психічний примус , необхідна оборона , обґрунтований ризик і т.д. – можуть суттєво впливати на процес застосування юридичної відповідальності , тому при висвітлені даного питання необхідно чітко вказати та охарактеризувати ці обставини , в тому числі , навести конкретні приклади. Література 1.Конституція України // Відомості ВРУ .- 1996.- № 30 2.Цивільний кодекс України .- К., 2004 3.Кримінальний кодекс України .-К ., 2001 4.Цивільно-процесуальний кодекс України .-К., 2004 5.Кодекс України про адміністративні правопорушення .- К., 2006 6.Баранов В.М. Теорія юридической ответствености.- Нижний Новгород, 2001 7.Братусь С.М. Юридическая ответственность и законность (очерк теории) .- М., 2001 8.Грызунова Е.В. Правонарушение : юридический состав и его особенности (приблизительно к различным видам правонарушений) : Учебное пособие .- Саратов. 2002 9.Духно Н.А. , Ивакин В.И. Понятия и виды юридической ответственности //Государство и право.- 2003.- №6 10.Ромашов Р.А. Конфликтология : Учебн. пособие .- СПб., 2006 Тема № 29. Поняття та особливості правосвідомості податківців. Можливий план Вступ
Висновки Методичні вказівки 1.Існують різні форми суспільної свідомості , за допомогою яких людина усвідомлює оточуючий світ , однією з них є правова свідомість. В першому питанні необхідно розкрити особливості правосвідомості , я специфічної форми суспільної свідомості. Правосвідомість відіграє важливу роль у процесі розвитку та вдосконалення правового життя суспільства. Визначить роль правосвідомості в суспільному житті , виходячи з того , що правосвідомість є необхідним фактором при створенні норм права і важливою та необхідною умовою точної і повної реалізації правових норм. 2.Правосвідомість має складну структуру і складається з трьох основних компонентів психології , правової ідеології та правової науки. Розкриваючи друге питання , необхідно детально охарактеризувати зазначені структурні елементи та показати зв'язок між ними. Також слід звернути увагу на те ,що у структурі правосвідомості виділяють рівні , які залежать від ступеня знання права та глибинне відображення правової дійсності (звичайний , професійний , науковий) . В цьому ж питанні характеризують види правосвідомості , визначають критерії їх класифікації та взаємозв’язок між ними. 3.В органах державної податкової служби діють єдині , загальні для всіх членів суспільства норми права. В свою чергу , особливий характер діяльності працівників ДПС України зумовлює наявність певних особливостей ,які враховують специфіку даної організації. Тому , в третьому питанні необхідно відобразити зазначені вище тенденції , в тому числі , звернути увагу , що існує ряд норм (правові норми . норми моралі , норми суспільних організацій) , які регулюють поведінку тільки тих учасників суспільних відносин , що безпосередньо пов’язані із сферою оподаткування. Слід акцентувати увагу , що правосвідомість податківці носить професійний характер , до того ж фіскальна функція яку вони здійснюють не популярна. Тому будучи державними службовцями і виступаючи від імені держави , податківці своїм рівнем правосвідомості , багато в чому , зумовлюють формування рівня правосвідомості населення в цілому. Враховуючи дані особливості норм , які регулюють відносини податківців характеризуються підвищеною категоричністю , більшою деталізацією правил , що в них містили , а також більш строгою відповідальністю за їх порушення. 4.В четвертому питанні необхідно визначити основні причини деформації правосвідомості , фактори які впливають на їх рівень. Нажаль часто , можна спостерігати зневажливе негативне ставлення до права . заперечення його цінності в суспільстві ( правовий нігілізм ) , або ж навпаки . абсолютизацію права ( правовий ідеалізм ), правовий інфантилізм , індиферентне ставлення до права , правопорядку. Слід визначити , які наслідки для правової системи та особи в Україні мають вище зазначені явища ? Запропонувати та охарактеризувати способи подолання негативних наслідків , породжених такими явищами (підвищення рівня правової освіт , правового виховання , правової інформатизації та ін.). Література 1.Ильин И.А. О сущности правосознания. - М., 1993 2.Казаков В.Н. , Малахов В.П. Правосознание : природа, содержание , логика // Государство и право. – 2002. - №3 3.Матузов Н.И. Правовой нигилизм и правовой идеализм как две стороны «одной медали» // Правоведение. – 1994. - №2 4.Меню О. Правова культура в умовах розбудови незалежної України : поняття , структура// Право України. – 2001. - № 4 5.Осика І. Правовий нігілізм та правова культура // Право України. – 2001. - №7 6.Соколов Н.Я. Профессиональое сознание юриста . – М. - , 1998 7.Цимбалюк М. Функції правосвідомості та їх онтологічна інтерпретація // Право України. – 2006. -№ 11 |
| ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
| ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
| ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
| ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
| ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |