|
|
Скачати 0.94 Mb.
|
|
Тема №6. Політичний режим та його особливості в умовах розвитку сучасності Можливий план Вступ
Висновки Методичні вказівки 1. При розгляді першого питання треба обґрунтувати поняття політичного режиму, показати що є основою для його визначення, наприклад, ступінь розвитку політичної демократії та реальний політико-правовий статус людини. Показати в чому полягають форми і методи здійснення державної влади. Визначитись з поняттям „політичний режим”, „державно-правовий режим”, „державний режим”. 2. У другому питанні розкрити види політичних режимів, показати чим відрізняється демократичний режим від антидемократичного. Необхідно охарактеризувати різновиди демократичного та антидемократичного державно-правового режиму. Різновидами демократично-правового режиму є: парламентська демократія, демократично-ліберальний, національно-демократичний та інші. 3. При розгляді третього питання необхідно загострити питання на тому, що на сучасному етапі розвитку України питання про форму держави набуває особливого значення. Бажано показати особливості української демократії, проблеми її розвитку та негативні тенденції в державі. Особливу увагу приділити реальності прав і свобод громадян, питанням реалізації і захисту даних прав. Література 1.Чирник В.Е. Формы социалистического государства. – М., 1979. 2.Линецький С. Методологічні засади осмислення місця і ролі державного режиму в структурі державного ладу України // Право України. – 2000. - №6. – с.19. 3.Телешун С. Поняття державного устрою в Україні: проблеми теорії і практики // Право України. – 2000. - №6. с.14. 4.Плюш І. Доктрина і практика українського парламентаризму: на грунті історичного прецеденту // Право України. – 2001. - №1. – с.3. 5.Скрипник О. Вплив інститутів громадянського суспільства на становлення і розвиток демократичного політичного режиму // Право України. – 2001. - №5. – с.12. Тема № 7. Функціонування законодавчої влади в Україні Можливий план Вступ
Висновки Методичні вказівки 1. В першому розділі слід зосередити увагу на визначення поняття «влада» , вказати її різновиди та основні ознаки. Доцільно зупинитися на характеристиці структурних елементів влади ( суб’єкт ,об’єкт , ресурси ) та структурі суб’єкта влади (інтерес , воля і сила влади). 2. Другий розділ має бути присвячено аналізу місця і ролі законодавчої влади в системі гілок влади. Доцільно звернутися до історичних аспектів даного питання (погляди Д. Локка , Ш.Л. Монтескьє та ін. мислителів), здійснити аналіз нормативно-правових актів щодо зазначеного питання , визначити структуру єдиного законодавчого органу влади в Україні – Верховної Ради України. 3. Третій розділ. В ньому мають бути відображені функції Верховної Ради України (законодавча , контрольна, установча) та особливості законодавчого процесу. До правових форм роботи українського парламенту належать нормотворча , установча , правозастосовча та контрольна. Організаційні форми роботи Верховної Ради України поділяються на основні і допоміжні. Основні – покликані забезпечити реалізацію компетенції парламенту , допоміжні – забезпечити парламент інформацією щодо прийняття обґрунтованих рішень та довести їх зміст до відома громадськості. 4. Розділ чотири. Серед шляхів щодо удосконалення функціонування законодавчої влади в Україні доцільно зупинитися на активізації та якісній характеристиці правотворчої діяльності, необхідності забезпечення парламенту достовірною інформацією , підвищенні рівня правової культури депутатів , удосконалення нормативно-правової бази , на основі якої здійснюється діяльність Верховної Ради України , посилення ролі інституту законодавства Верховної Ради України у науково-дослідному забезпеченні діяльності парламенту , його органів , народних депутатів України. Література 1. Конституція України.- Відомості Верховної Ради, 1996. № 30. 2.Герасимов В.М., Деркач Л.А., Косопкин А.С., Нефёдова Т.И. Психология парламентиризма. - М.: «Статус- Кв.96» , 1999. 3.М.С. Кельман , О.Г. Мурашин Загальна теорія держави і прва . – К.: «Кондар» , 2006. 4.Рабіновч П.М. Державна влада // Юридична енциклопедія .-Т.2. – К.,1999.- С. 85-86. 5.Шемшученко Ю.С. Влада// Юридична енциклопедія.- Т.1. – К.,1998.- С.489-490. 6.Шаповал В. Феномен державного органу (органи держави) або органу державної влади : теоретико-правовий і конституційні аспекти // Право України.- 2003.-№ 8.- С.25. 7.Самофалов Л.П., Старостюк А.В., Кононець Т.Л., Шилінгов В.С., Чернецька О.В. /Навчальний посібник/ За заг. ред.. В.С. Шилінгова.- К: КНТ, 2008.- 228с. Тема №8. Співвідношення правової держави та громадянського суспільства Можливий план Вступ
Висновки Методичні вказівки 1. В першому питанні, визначаючи поняття „громадянське суспільство”, слід здійснити аналіз загальних підходів до характеристики громадянського суспільства в контексті явища держави. Перший підхід виходить з того, що громадське суспільство – це продукт розвитку держави, в якій юридично закріплено і забезпечено основні права і свободи індивіда. Другий підхід вбачає громадянське суспільство як особливу поза державну сферу, систему незалежних від держави відносин та інститутів. 2. В другому питанні необхідно звернути увагу на те, що теорія громадянського суспільства виникла в межах лібералізму і пов’язана з творчістю Локка, Руссо, Канта, Гегеля та інших мислителів минулого. Громадянське суспільство – це продукт буржуазної епохи, який включає в себе економічні, сімейні, релігійні та інші відносини. Теорія і практика громадянського суспільства почали розвиватися з ХVI ст. Про громадянське суспільство можна говорити лише у зв’язку з появою громадянина, який наділений певним комплексом прав і свобод і відповідальністю перед суспільством за свої дії. Громадянське суспільство необхідно розглядати як соціальний фундамент держави і одночасно соціальне середовище, в якому функціонує держава. 3. В третьому питанні курсової роботи має бути відображено зародження і розвиток ідеї правової державності. Сучасна теорія правової держави зводиться насамперед до того, що держава породжена правом, пов’язана правом і обмежує себе ним. Завдання держави – охороняти правопорядок, встановлений правом, права і свободи людини і громадянина. Принципи правової держави ґрунтовно проаналізувати в юридичній літературі, хоча різні автори визначають їх обсяг по-різному. 4. В четвертому питанні увага має бути зосереджена на розумінні того, що формою взаємодії правової держави і громадянського суспільства є політичний режим, зокрема демократичний, який неможливий без правової державності. Через закон громадянське суспільство делегує державі владу, встановлює межі державного регулювання суспільних відносин. В сучасних умовах побудови правової держави і громадянського суспільства в Україні доцільно виділити такі основні напрямки: - закріплення багатопартійності та заборона будь-якій політичній партії чи громадській організації привласнювати собі право здійснювати державну владу; - унеможливлення зведення будь-якої ідеології до рангу державної, деідеологізація всієї духовної сфери життя суспільства; - децентралізація публічної влади, зміцнення місцевого самоврядування; - свобода підприємницької діяльності; розвиток ринкових відносин, розширення економічної свободи людини. Література 1.Громадянське суспільство в Україні: проблеми становлення. К., Логос, 1997. 2.Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів. – 2002. с.105-112 3.Кін Дж. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення. – Київ: „К. І. С.”; „АНОД”, 2000. с.191. 4.Кулиев М.Р. Гражданское общество: социально-философские и методологические подходы. М., 1996. 5.Омельченко О.А. Идея правового государства: истоки, перспективы, причины. М., 1994. 6.Шаповал В. Верховенство закону як принцип Конституції України // Право України.- 1999.- №1.- с.5. 7.Коваль О.А. Громадянське суспільство та правова держава : сутнісні характеристики // Вісник Академії адвокатури України .- 2007.- Випуск 8.- С.5-10 8.Самофалов Л.П., Старостюк А.В., Кононець Т.Л., Шилінгов В.С., Чернецька О.В. /Навчальний посібник/ За заг. ред.. В.С. Шилінгова.- К: КНТ, 2008.- 228с. Тема № 9. Концепція нормативного праворозуміння в системі типологізації права Можливий план Вступ.
Висновки Методичні вказівки 1.Розділ перший. Метою даного розділу є розкриття еволюції правових ідей різних мислителів , розпочинаючи з найдавніших часів. В древніх правових кодексах , а саме в «Законах вавілонського царя Хаммурапі» , «Законах Ману» право розглядається як заповіді божества , як нелюдське явище. З середини I тис. до н.е. право починає тлумачитися як офіційний закон держави. В розкритті суті даного розділу доцільно звернути увагу на погляду Аристотеля щодо розуміння права Епікура , який вважав , що закони повинні відповідати природним уявленням про справедливість. Значний внесок в розвиток поняття права внесли Г. Грацій , Т. Гоббс, Д. Локк, Ш.Л. Монтескьє , Гегеля , Б.А. Кістякіський, П.І. Новгородцев та інші. 2. Розділ другий. Основна типологія право розуміння представляє собою набір окремих концепцій , а саме соціологічний , солідаристський , нормативістський , психологічний напрямки , теорії «відродженого природного права» , концепція широкого праворозуміння , історична школа права , генетичний підхід , марксистська концепція. 3. Розділ третій. В даному розділі необхідно розкрити суть теорії «чистого» вчення про право Г. Кельзена , метою якої є знання того , що саме є найбільш суттєве в праві : Г. Кельзен підкреслює , що теорія права повинна повністю носити чисто формальний характер і займатися вивченням того , що є право, а не того , чим воно має бути. Вихідним положенням концепції Кельзена є уявлення про право як про систему норм , на вершині якої знаходиться «основна норма» , прийнята законодавцем , і з якої виводяться всі правові норми. В основі піраміди норм знаходяться індивідуальні акти , рішення судів , договори , розпорядження адміністрації , які теж включаються в поняття права і які теж повинні відповідати основній нормі ( в першу чергу конституційній) нормі. В розділі необхідно зазначити як позитивні , так і негативні моменти щодо зазначеної концепції. 4. В четвертому розділі , досліджуючи дану тему, слід звернути увагу на те, що основними тенденціями сучасного праворозуміння є : 1) спроби теоретиків створити інтегративну теорію права , яка має включити в себе все саме цінне від різних концепцій праворозуміння (М.И. Байтин , В.С. Нерсесянц , Г.В. Мальцев); 2) звернення до реалістичних концепцій праворозуміння , які склалися в дореволюційній російській юридичній науці; 3) тенденції глобалізації , створення єдиного міжнародно-правового простору (А.И. Ковлер), поетапна відмова від національних особливостей правових систем і необхідність їх стандартизації ; 4) наявність загальносвітових процесів глобалізації поряд із регіональними ( створення недержавних органів правового захисту). Література 1.Кудрявцев В.Н. , Васильєв А.М. Право: равитие общего понятия// Советанье государство и право. 1986. №7.- С.12 2.Мартышин О.В. Совместимые основные типы понимания права// Государство и право. 2003. №6. 3.Варламова Н.В. О различиях типов правопонимания // Государство и право 2003. №5. 4.Поляков А.В. Общая теория права: феноменолого-коммуникативный подход . Курс лекций. 2-е изд. Доп.- СПГ.: Юридический центр Прессе, 2003. С. 62. 5.Честнов И.Л. Типы правопонимания// Проблемы теории права и государства / Под. ред. В.П.Салоникова., СПГ., 1999. С.56-94. 6.Лейст О.Э. Сущность права. М.,2002. 7.Байтин М.И. Сущность права. Саратов,2001. С.5. 8.Байтин М.И. О современном нормативном понимании права / Журнал российского права.1999. №1. С.103. 9.Пермяков Ю.Е. Позитивистское и метафизическое начало в философском познании праа // Право и политика.-2007.-№7.- С.7-13 10.Рабинович П. Сутність право розуміння // Право України.- 2007.-№9.- С.3-7 11.Самофалов Л.П., Старостюк А.В., Кононець Т.Л., Шилінгов В.С., Чернецька О.В. /Навчальний посібник/ За заг. ред.. В.С. Шилінгова.- К: КНТ, 2008.- 228с. Тема № 10. Державний апарат в Україні : теорія та практика. Можливий план Вступ
Висновки Методичні вказівки 1. В першому розділі розкрити сутність поняття «державний апарат» та «механізм держави», їх співвідношення. Визначити ознаки , які характерні для механізму держави і державного апарату , проаналізувати існуючі точки зору в літературі щодо цього питання. 2. В другому розділі акцентувати увагу на визначенні та характеристиці системи принципів організації та функціонування державного апарату в Україні, розподіляючи їх на конституційні та організаційно-функціональні. 3. В третьому розділі розкрити сутність поняття «органи державної влади», їх ознаки , класифікація та сфера діяльності . З’ясувати місце органів законодавчої , виконавчої , судової влади в системі державних органів України. 4. В четвертому розділі вказати на основні напрями щодо удосконалення функціонування державного апарату в Україні. Звернути увагу на удосконалення нормативно-правової бази щодо цього питання , розкриття соціальної природи функціонування органів держави, їх взаємозв’язку з життям народу. Доцільно проаналізувати підхід щодо виявлення та добору людей для робот в державному апараті. Впровадження в практику роботи держапарату новітніх інформаційних технологій та ін. Література 1.Авер’янов В.Б. Державний апарат // Юридична енциклопедія. –К.,1999.- т.2. – С. 121. 2.Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади // Юридична енциклопедія.- К. 2002.- т.4. – С. 287. 3.Веніславський Ф. взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України // Право України.- 1998.- №1 4.Сухонос В. Здійснення державної влади в умовах демократичного авторитарного і тоталітарного режиму (політичний і економічний аспекти) // Предпринимательство, хазяйство и право.- 2000. №2. – С. 3-6-. 5.Тоффлер Э. Метаморфозы власти.- М.: АСТ, 2002.- С.35. 6.Гудима Н.В. Принципи відкритості і прозорості діяльності органів державного управління України (організ.-правові засади): Монографія.- Черкаси: Вид. Чабаненко Ю., 2007.-200с. 7.Самофалов Л.П., Старостюк А.В., Кононець Т.Л., Шилінгов В.С., Чернецька О.В. /Навчальний посібник/ За заг. ред.. В.С. Шилінгова.- К: КНТ, 2008.- 228с. |
| ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
| ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
| ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
| ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
| ЗАТВЕРДЖУЮ |
ЗАТВЕРДЖУЮ |