|
|
Скачати 197.04 Kb.
|
|
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2012 року м. Київ Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
розглянувши в судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Яромир-Агро» про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 до товариства з обмеженою відповідальністю «Яромир-Агро», третя особа – реєстратор Оржицького районного відділу Полтавської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, в с т а н о в и л а: 29 листопада 2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 звернулися до суду з позовом до ТОВ «Яромир-Агро» про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними. Зазначали, що згідно з державними актами на землю кожному з них на праві приватної власності належать земельні ділянки відповідного розміру. 25 травня 2007 року між кожним із них окремо та ТОВ «Яромир-Агро» укладено договори оренди належних їм земельних ділянок, які були підписані сторонами та в подальшому зареєстровані в порядку, установленому законом. Проекти договорів оренди були розроблені відповідачем, після усного погодження істотних умов договору позивачі їх підписали. Однак виявилося, що відомості щодо істотних умов договору власноручно вписав сам представник ТОВ «Яромир-Агро» без урахування усних домовленостей. Так, орендарем зазначено строк дії договору п’ять років, у той час як домовленість була про три роки, а положення п. 11 договору про обчислення розміру орендної плати за землю без урахування індексу інфляції суперечать діючому законодавству та п. 13 цього ж договору, в якому зазначено про перегляд розміру орендної плати один раз у зв’язку зі зміною розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі інфляції. Усупереч ст. 15 Закону України «Про оренду землі», яка містить перелік істотних умов договору оренди землі, договори, укладені між позивачами та відповідачем, узагалі не містять умов збереження стану об’єкта оренди. Крім того, власники земельних ділянок не передавали орендарю об’єкти оренди, оскільки акти приймання-передачі земельних ділянок відсутні. На підставі викладеного позивачі просили визнати недійсними договори оренди, укладені між ними та ТОВ «Яромир-Агро». Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 16 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 9 лютого 2011 року, позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 задоволено: визнано недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені кожним із позивачів 25 травня 2007 року з ТОВ «Яромир-Агро». Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2011 року рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 16 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 9 лютого 2011 року залишено без змін. У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2011 року ТОВ «Яромир-Агро» порушує питання про скасування постановлених судами рішень та ухвалення у справі нового судового рішення про відмову в позові з підстав, передбачених ст. 360-4 ЦПК України – неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме ст. 15 Закону України «Про оренду землі», зокрема, щодо визнання недійсними договорів оренди землі з підстав відсутності в договорі певних істотних умов, установлених Законом. Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень ТОВ «Яромир-Агро» посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справах № 6-18266св11, № 6-19380св11 та № 6-20435св11. ТОВ «Яромир-Агро» указує на те, що правові висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування норм матеріального права, покладені в основу судового рішення у справі, яка переглядається, не є однаковими з висновками, зробленими судами касаційних інстанцій у вказаних для прикладу судових рішеннях, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи заяви, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд судових рішень задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Судами встановлено, що 25 травня 2007 року між кожним із позивачів окремо та ТОВ «Яромир-Агро» укладено договори оренди належних їм земельних ділянок, які були підписані сторонами й зареєстровані в Оржицькому виїзному офісі ПРФ ДП ЦДЗК України Державного земельного кадастру, про що зроблено відповідні записи в Державному реєстрі земель. У всіх договорах оренди землі (у п. 17) не вказані умови збереження стану об’єкта оренди, що відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є істотною умовою договору оренди землі. Згідно із ч. 1 ст. 210 ЦК України та ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації, після чого він відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» набирає чинності. Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначені істотні умови договору оренди, відсутність хоча б однієї з цих істотних умов є відповідно до ч. 2 цієї ж статті підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору оренди недійсним. Судом першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, установлено, що договори оренди не містять усіх істотних умов договору оренди землі, а саме не вказані умови збереження стану об’єкта оренди, що є підставою для визнання таких договорів недійсними. Ураховуючи те, що суд касаційної інстанції, переглядаючи в касаційному порядку зазначену справу, правильно застосував норми матеріального права, підстави для задоволення заяви ТОВ «Яромир-Агро» відсутні. Керуючись ст. ст. 355, 360-3, 360-5 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України п о с т а н о в и л а: У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Яромир-Агро» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2011 року відмовити. Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||