Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі

Скачати 135.86 Kb.

Назва	Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі
Дата	06.12.2013
Розмір	135.86 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Право > Документи

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,

суддів: Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., –
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБИ_1 до Державної митної служби України (далі – Держмитслужба), Львівської митниці Держмитслужби (далі – Митниця) про скасування наказу та поновлення на роботі,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Держмитслужби від 18 квітня 2011 року № 797-к (далі – наказ № 797-к) в частині припинення перебування його на державній службі в митних органах і поновити його на посаді.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що звільнення його за порушення Присяги державних службовців (далі – Присяга) є незаконним, оскільки при проведенні оформлення транспортного засобу за певним кодом він діяв відповідно до посадової інструкції провідного інспектора сектору оформлення транспортних засобів відділу митного оформлення.

Суди встановили, що ОСОБА_1 працював на посаді інспектора відділу митного оформлення (далі – ВМО) № 1 митного поста ІНФОРМАЦІЯ_1 Митниці.

Наказом № 797-к було припинено його перебування на державній службі відповідно до вимог статті 17, пункту 6 частини першої статті 30 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі – Закон № 3723-XII) за порушення Присяги, яке полягало в несумлінному виконанні службових обов’язків, передбачених пунктами 2.1, 2.2, 2.9 посадової інструкції провідного інспектора ВМО № 5 митного поста ІНФОРМАЦІЯ_2 Митниці, що призвело до недоборів митних платежів, а наказом Митниці від 19 квітня 2011 року № 247-к його звільнено із займаної посади.

Підставою для припинення перебування ОСОБИ_1 на державній службі і звільнення із займаної посади стали результати комплексної перевірки службової діяльності Митниці з 2008 року по 11 березня 2011 року, оформленої актом від 31 березня 2011 року, у якому зафіксовано, що 14 травня 2008 року ОСОБА_1 за вантажно-митною декларацією оформив товар з назвою «автомобіль вантажний спеціального призначення марки Мегsеdеs-Веnz 411 СDL, 2000 року випуску, що був у використанні, призначений для очищення каналізаційних, водопровідних труб» (далі – Автомобіль) за кодом 8705 90 90 90. Відповідно до вимог Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТЗЕД) у товарній позиції 8705 класифікуються «моторні транспортні засоби спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів (наприклад, автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, автомобілі прибиральні для доріг, автомобілі поливомийні, автомобілі-майстерні, радіологічні автомобілі)». За інформацією з наданого до митного оформлення технічного паспорту тип призначення транспортного засобу «закритий автомобіль». В акті товарознавчої експертизи зазначено тип транспортного засобу – «вантажний». Відповідно до вимог УКТЗЕД вантажні автомобілі мають класифікуватись у товарній позиції 8704 за кодом 8704 21 99 00. З огляду на викладене комісія Держмитслужби зробила висновок, що Автомобіль класифіковано з порушенням вимог УКТЗЕД.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 лютого 2013 року залишив без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2011 року про задоволення позовних вимог.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, Митниця зазначає, що в доданих до заяви ухвалах суду касаційної інстанції по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано положення пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-ХІІ. Просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2013 року скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що заява Митниці не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в ухвалах суду касаційної інстанції від 16 березня (справа № К-13305/09) і 22 березня 2011 року, 16 лютого, 22 травня і 11 жовтня 2012 року (справи № № К-1685/10, К/9991/49677/12, К/9991/50805/12 відповідно), копії яких додано до заяви, по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано положення пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-ХІІ.

У справах, рішення суду касаційної інстанції в яких надано для порівняння, цей суд дійшов висновку, що умисне несумлінне виконання особою своїх службових обов’язків є не дисциплінарним порушенням, а наслідком невідповідності займаній посаді за моральними та діловими якостями державного службовця як суб’єкта зі спеціальним статусом, тобто порушенням Присяги. За таких обставин звільнення державного службовця є не видом застосування до нього дисциплінарного стягнення, а припиненням державної служби у зв’язку із порушенням ним Присяги, що становить самостійну підставу, встановлену Законом № 3723-ХІІ, і, відповідно, застосування в цьому випадку вимог Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805-IV, (далі – Статут) щодо строків та порядку застосування дисциплінарних стягнень є неправомірним.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову, дійшов іншого висновку про те, що до спірних відносин слід застосовувати норми Статуту як спеціального закону. При цьому суд виходив із того, що звільнення державного службовця за порушення Присяги можливе лише в разі невиконання ним обов’язків, передбачених статтею 17 Закону № 3723-XII, а оскільки порушення Присяги полягало в неналежному виконанні службових обов’язків, воно відповідно до статті 21 Статуту є порушенням службової дисципліни, а отже, дисциплінарним правопорушенням, за вчинення якого можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення, порядок накладення яких передбачений цим Статутом. Згідно із зазначеним порядком застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення обов’язково передує проведення службового розслідування.

Суд визнав, що звільнення ОСОБИ_1 проведено незаконно, оскільки порушено порядок накладення дисциплінарних стягнень, службове розслідування з метою з’ясування всіх обставин не було проведено, що свідчить про винесення спірного наказу за відсутності необхідних доказів, які б підтверджували протиправність його поведінки.

Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що цей суд неоднаково застосував зазначені норми права.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до статті 413 Митного кодексу України (чинного на час виникнення спірних відносин; далі – МК) посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу.

Пунктом 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у статті 17 цього Закону.

Текст Присяги наведено у частині другій статті 17 Закону № 3723-XII: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов’язки».

Аналізуючи текст Присяги, можна дійти висновку, що в основу поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов’язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв’язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов’язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов’язків.

Тобто і порушення Присяги, і дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм, а дисциплінарне правопорушення пов’язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 3723-XII за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення.

Частиною другою цієї статті передбачено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 3723-XII регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю, здійснюється згідно з цим Законом, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно зі статтею 408 МК правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов’язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом і лише в частині, що ним не регулюється, – Законом № 3723-XII.

Відповідно до частини другої статті 410 зазначеного Кодексу у митній службі України діє Статут, який затверджується законом.

В абзаці першому преамбули Статуту зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов’язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

При цьому в абзаці другому преамбули Статуту зазначено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону № 3723-XII.

Відповідно до статті 21 Статуту порушення службової дисципліни – це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов’язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов’язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно зі статтею 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України. Відповідно до статті 31 Статуту з метою з’ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов’язкове службове розслідування.

Наказом Держмитслужби від 13 серпня 2010 року № 918 затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (далі – Інструкція). Пунктом 1.1 Інструкції визначено приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування, прийняття за ним рішень, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування у справі, а також права та обов’язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення.

Згідно з абзацом 9 пункту 1.2 Інструкції службове розслідування – це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов’язаного зі здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з’ясування під час проведення таких заходів. З’ясування обставин порушення трудової дисципліни посадовими особами митної служби здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, Закону № 3723-XII, Статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку митного органу (пункт 1.4 Інструкції).

Системний аналіз спеціальних і загальних норм, наведених у статті 21, частині першій статті 22 Статуту, статтях 14, 17, 30 Закону № 3723-XII, свідчить, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у частині другій статті 22 Статуту, частині другій статті 9 Закону № 3723-XII, найбільш суворим з яких є звільнення. У пункті 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

Отже, і порушення Присяги, і дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби. Таким чином, припинення державної служби у зв’язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність державних службовців можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов’язки визначаються Конституцією України, МК, а в частині, що ним не регулюється, – Законом № 3723-XII. Тобто дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Норми Закону № 3723-XII можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Оскільки припинення державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, то неможливість застосування до посадової особи митної служби України дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу має бути мотивовано. Розділом 4 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, завдяки чому забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов’язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги має бути ретельне службове розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов’язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов’язків.

Припинення державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення, на переконання уповноваженої вирішувати питання про відповідальність посадової особи, є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результату.

Оскільки суд касаційної інстанції правильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, то у задоволенні заяви Митниці слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви Львівської митниці Державної митної служби України відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кривенко

Судді:	М.Б. Гусак О.А. Коротких
	О.В. Кривенда
	В.Л. Маринченко
	П.В. Панталієнко
	О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький
	Ю.Г. Тітов

Схожі:

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі	Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі	Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової... Суддів: Балюка М.І., Барбари В. П., Берднік І. С., Гуля В. С., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Коротких...	Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВ А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі	Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової... Григор’євої Л.І., Гуменюка В.І., Гусака М. Б., Коротких О. А., Кривенди О. В., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В.,...
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах та Судової... Григор’євої Л.І., Гуменюка В.І., Гусака М. Б., Коротких О. А., Кривенди О. В., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л.І., Панталієнка...	Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах та Судової... Барбари В. П., Балюка М.І., Берднік І. С., Гуля В. С., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Коротких О. А.,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання