Учитель української мови та літератури Кременчуцької ЗОШ І –ІІІ ступенів №1 Слоква І. В. Кременчук
|
|
Скачати 276.12 Kb.
|
 Учитель української мови та літератури Кременчуцької ЗОШ І –ІІІ ступенів № 1 Слоква І.В. Кременчук 2011 р. Передмова У системі тренувальних вправ з орфографії велике місце посідають диктанти. Це одна з найефективніших форм роботи, що сприяє виробленню міцних орфографічних навичок. Звичайно диктант використовують для формування пунктуаційних навичок, а також і для закріплення знань із фонетики, лексики, граматики. Цінність диктанту в тому, що в процесі його написання учні призвичаюються до активної й організованої колективної праці, адже за один і той самий час треба виконати однакове завдання. Диктант привчає учнів писати з максимальним зосередженням уваги, розвиває пам'ять, зір, слух, виробляє вміння свідомо користуватися орфографічними правилами. У методиці й практиці навчання існує багато різних видів диктантів, кількість яких поступово збільшується. Різні методисти користуються неоднаковою класифікацією диктантів. Найзручніше класифікувати диктанти, враховуючи такі три критерії: мета проведення, характер запису диктованого тексту, час пояснення правопису орфограм у тексті. За метою проведення диктанти поділяють на контрольні, навчальні й контрольно-навчальні, куди відносять диктант «Перевіряю себе». Такий поділ до певної міри умовний, бо всі навчальні диктанти допомагають виявити знання учнів, а контрольний диктант сприяє зміцненню знань і навичок. За характером запису тексту диктанти поділяють на дослівні (текстуальні), в яких текст (зв'язний, окремі речення, слова) записують без будь-яких змін, та диктанти із зміною тексту. Дослівними, або текстуальними, можуть бути попереджувальні та пояснювальні диктанти. До диктантів із зміною тексту належать вибірковий, вільний і творчий. За часом пояснення орфограм виділяють попереджувальні, коментовані і пояснювальні диктанти. Пояснення правопису орфограм може бути до початку запису (попереджувальний диктант), у процесі запису (коментований) і після запису (пояснювальний). Хоч у всіх випадках після запису тексту вчителі також проводять перевірку, з'ясування порушених правил, обговорення неправильно написаних орфограм. Особливість попереджувального диктанту в тому, що до запису тексту учні повторюють орфографічні правила, а потім аналізують усі складні орфограми і з'ясовують правопис їх. Після цього текст записують і перевіряють. Попереджувальний диктант може бути зоровим і слуховим. У першому випадку аналізують текст, взятий із підручника або поданий на дошці, плакаті чи спроектований на екран. Після з'ясування правопису орфограм учитель закриває текст, учні записують його під диктовку, а потім звіряють із знову відкритим текстом. Під час проведення слухового попереджувального диктанту після повторення потрібних орфографічних правил учитель читає текст, колективно обговорюється правопис орфограм, які закріплюються. Потім текст записують і перевіряють. Коментований диктант передбачає пояснення правопису складних орфограм у процесі запису тексту. Проводити його слід так: учні класу під диктовку записують текст. І в цей час один із учнів за завданням учителя вголос називає слова із складною для написання орфограмою і з'ясовує, як потрібно писати те чи інше слово і на основі якого правила. Цей диктант проводять тоді, коли тільки-но розпочато процес закріплення вивчених орфограм або коли трапляються особливо складні випадки правопису слів. Користуватися коментованим диктантом треба зрідка. На проведення його слід відводити 7-10 хвилин. Пояснювальний диктант відрізняється від попереджувального тим, що пояснення правопису орфограм здійснюється після запису тексту. Пояснювальний диктант найчастіше проводиться двома способами. Перший спосіб. Після визначення мети і завдання роботи учні записують текст під диктовку вчителя. А потім записаний текст перевіряється. Учні читають речення за реченням, з'ясовують правопис орфограм, спираючись на відповідні орфографічні правила. Бажано, щоб у цьому випадку учні мали можливість звірити написане ними з текстом, що спроектований на екран чи заздалегідь записаний на дошці і відкритий на час перевірки. Другий спосіб. Учитель диктує, один з учнів пише на дошці, а інші — у зошитах. Після запису кожного речення учні виправляють допущені помилки, обговорюють правопис відповідних орфограм і повторюють правила. Певна річ, під час проведення пояснювального диктанту цим способом необхідно забезпечити цілковиту самостійність у роботі учнів, а то диктант може перетворитися у списування і не досягне своєї мети. Вибірковий диктант передбачає виписування з диктованого тексту тільки окремих слів, словосполучень або речень відповідно до мети і завдання уроку. Вибірковий диктант може бути різної складності, а саме: з диктанту виписують окремі слова й з'ясовують правопис їх; слова не тільки виписують, а й відносять до певної правописної групи, вміщують у відповідну колонку (наприклад, виписують слова з апострофом у три стовпчики. Вибірковий диктант — досить цінний вид вправ, тому що, по-перше, вимагає свідомого, вдумливого ставлення до роботи і фактично виключає механічний запис, адже в тексті необхідно розпізнати і відібрати тільки слова, які пишуться за певним правилом; по-друге, за порівняно короткий час учні записують велику кількість слів, отже, опрацьовують правопис орфограм на широкій лексичній базі. Вибіркові диктанти можуть бути попереджувальні, пояснювальні і творчі. Особливість вільного диктанту в тому, що учням надається право записувати текст не дослівно, а з деякими змінами в доборі слів і побудові речень, зберігаючи при цьому основний зміст. Текст для такого диктанту беруть суцільний, причому такий, щоб легко поділявся на частини з двох-трьох об'єднаних змістом речень. Спочатку вчитель читає весь текст, а потім диктує по два-три речення без повторення, а учні пишуть у вільному викладі. Після запису всього тексту учням дається можливість самостійно перевірити написане. Вільний диктант — це також робота з розвитку мовлення, бо сприяє збагаченню лексики учня, виробляє самостійність у передачі думок, становлячи перехідну ланку від диктанту до переказу. Для зміцнення орфографічних навичок вільний диктант має менше значення порівняно з іншими навчальними диктантами, бо вільний запис тексту створює для учнів можливість уникати важких в орфографічному відношенні слів, замінювати їх іншими. Щоб підпорядкувати вільний диктант виконанню орфографічних завдань, учитель може поставити вимогу обов'язково вживати слова, що пишуться за певним правилом. Творчий диктант існує у вигляді кількох тренувальних вправ творчого характеру, що виконуються в процесі запису тексту, речень, слів. Інші види диктантів, що використовуються на уроках української мови: аналітичний, абетковий, антидиктант, антонімічний, взаємодиктант, гарний, дубль-диктант, «Голосні звуки», енциклопедичний, загадковий, звуковий, лексичний, незвичайний, оригінальний, диктант-переклад, підтверджувальний, цифровий. Аналітичний диктант Проводиться у процесі ознайомлення, вивчення та закріплення матеріалу. Добираються 10-15 слів, у яких учні допустили найбільше помилок, слова групуються учнями за орфограмами, потім вони пояснюють, де і чому було допущено помилку, добирають відповідну схему-опору, правило, яке треба знати, щоб не допускати помилок у відповідному випадку. Зразок: Верховна Рада України, солов'ї, знайомий, колосся, стеблинка, волосся, бур'ян, кольоровий, кролик Хомка, тихенький, ллю, з'юрмитись, тьохкає, Індійський океан, танець. Позначення подовження приголосних звуків: колосся, волосся, ллю. Подвоєння літер уживається для позначення на письмі подовжених м’яких і пом’якшених приголосних в іменниках середнього роду на –я (колосся, волосся), у різних формах дієслова лити (ллю). Правила вживання апострофа: солов'ї, бур'ян, з'юрмитись. Апостроф ставимо перед буквами я, ю, є, ї після букв б, п, в, м, ф (солов’ї), після літери р, що позначає твердий приголосний [р] (бур’ян), Після префіксів, що закінчуються твердими приголосним (з’юрмитись). Буквосполучення -ЙО, -ЬО: знайомий, кольоровий, тьохкає. Пишемо йо для позначення сполучення приголосного [й]з голосним [о]на початку складу (знайомий). Пишемо ьо для позначення м’якості попереднього приголосного перед [о]в середині складу (кольоровий, тьохкає). Правопис власних назв: Верховна Рада України, кролик Хомка, Індійський океан. Велика буква пишеться в усіх словах у назвах найвищих організацій (Верховна Рада України), у власних назвах, крім загальних назв типу село, річка, море, (Індійський океан, кролик Хомка). Правопис ненаголошених [е], [и]: стеблинка, тихенький, танець. Щоб перевірити правопис ненаголошених [е], [и], треба дібрати спільнокореневе слово з наголошеним сумнівним голосним ( стеблинка – стебла, тихенький - тихо), змінити слово( танець – танцю). Сумнівний голосний випав, отже, треба писати е. Абетковий диктант Проводиться у процесі закріплення та систематизації знань. Обирається орфограма. Перший учень називає слово на цю орфограму, що починається буквою А, другий – на Б, третій – на В… Зразок: Орфограма «М’який знак»: альбом, боротьба, вогонь, гусінь, ґедзь, донька, ельф, єдність, Женька, заєць, індіанець, їдальня, камінь, лось, міць, ніженька, окунь, півень, роль, стілець, тальк, учень, фланель, хочуть, ціль, честь, шерсть, щирість, юність, якість. Антидиктант Навчальний вид диктанту, сутність якого полягає в тому, що учитель усвідомлено робить помилки на місці кожної орфограми. Для роботи використовуються невеликі тексти чи окремі слова. Такий диктант навчає бачити у слові орфограми, пояснювати їх. Зразок: 1. Красива осін вешеває клени Чирвоним, жовтим, срібним, золотим! А лист’я просет: - Вишей нас зиленим! Ми ще побудим, ще необлитим. 2. У полі спит зор’я під колоском І соно слуха думу колоскову, І сона тиша соним язиком Шипоче саду сиву колескову. 3. Гаї шумлят – Я слухаю. Хмарки біжат – Мелуюся. Мелуюся-девуюся, Чого душі моїй Так весило. Антонімічний диктант Учень по ходу замінює ключові слова у реченнях антонімами, творчо обробляючи їх. Можна змінювати не слово, а все речення на протилежне за змістом. По закінченні роботи можна підкреслити і пояснити знайомі орфограми. Зразок: Цього разу він ішов повільніше. – Цього разу він ішов швидше. Почалась холодна зима. – Закінчилась тепла зима. Ось вона вже зовсім близько. – Ось вона вже зовсім далеко. Ця квітка найбільш популярна в Німеччині. - Ця квітка найменш популярна в Німеччині. Взаємодиктант Учні працюють у парах. Спочатку по черзі диктують одне одному слова чи невеличкий за обсягом текст, приготовлений заздалегідь. А потім перевіряють у два етапи:
Зразок: Лелека з’їв ще кілька рибинок. А потім підійшов ближче, і я побачив, що йому з рани сочиться кров. Я ступив до нього, але він одразу ж одстрибнув. Ось так налякали його злі люди. Він тепер не хотів нікому вірити. Доки ми їли юшку, лелека так і стояв на тому ж місці. Сторожко пас очима кожен наш рух. Я знову кинув йому риби. Цього разу він їв повільніше. І зовсім спокійно дивився на мене. Мабуть, уже не чекав ніякої неприємної несподіванки. Ми стали збиратися додому. Гарний диктант Цей диктант проводиться у процесі вивчення прикметника як частини мови на будь-якій стадії. Учні добирають прикметники до іменників, запропонованих учителем, пояснюючи при цьому всі орфограми і в іменниках, і в прикметниках. За створеними словосполученнями можна скласти текст-опис чи вірш. Зразок: Ліс, нора, дуб, сім’я, зайчата, наказ, дерево, зайченята, прохання. Густий ліс, глибока нора, старезний дуб, заяча сім’я, малі зайчата, суворий наказ, велике дерево, шустрі зайченята, батьківське прохання. У густому лісі у глибокій норі під старезним дубом жила заяча сім’я. Малі зайчата мали суворий наказ гуляти тільки біля великого дерева. Шустрі зайченята були дуже слухняними. Вони повторювали одне одному батьківське прохання і бігали тільки довкола дуба. Дубль-диктант Навчальний вид диктанту, який використовується під час повторення, закріплення та узагальнення вивченого. Замість слів, що диктує учитель, учні записують свої, але на ті самі орфограми. Зразок: Мир – повір; курінь – корінь; березень – вересень; біль – сіль; мораль – даль; пісняр – косар; тесляр – ковзаняр; лящ – дощ; просьба – косьба; сьомий – сьогодні; щирий – щипці, вороня – кошеня; комар – пар. Диктант «Голосні звуки» Уставити у запропоновані слова голосні звуки, записати слова. Набір слів може бути довільний, це можуть бути словникові слова чи слова на певну орфограму. Слова можуть бути однакові для всього класу, можна дати окремі завдання по групах. Зразок: Л…мається, х…пає, зл…мали, дог…няє, виб…рати, б…ре, позб…рала, прост…лю, дж…рельний, ч…рнило, щ…зати, ч…рствий, ч…ртополох, т…хенько, ш…пучий, щ…ра, ч…стота, х…хикати. Енциклопедичний диктант Виписати з енциклопедії чи словника слова на задану букву, правило, тему і прокоментувати свою роботу. Можна ввести додаткові завдання. Наприклад, за вибраними словами скласти текст, окремі речення. Зразок: Спрощення в групах приголосних: Радісний, тижневий, масний, навмисне, серце, проїзний, корисний, щасливий, якісний, совісний, доблесний, заздрісний, пісний, пристрасний, ненависний, швидкісний. Буквосполучення –ться. –шся у дієсловах: Помиляється, дається, береться, боїшся, тримається, гартується, смієшся, записуються, умиваєшся, вибираються, обнімаються, обороняєшся, ображаєшся, щипаєшся, стрижуться, стримуються, заступишся, розбіжишся, чваняться. Загадковий диктант Учитель читає загадки, у яких відгадками є словникові слова. Діти записують відгадки, підкреслюють орфограми, коментують їх. Зразок:
|
Схожі:
|
«Невмируща поезія Лесі Українки» Підготувала учитель української мови та літератури Монастирищенської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 |
Кундель Валентина Олександрівна, учитель української мови та літератури Краснополянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Великоновосілківського району Донецької області |
|
Відділ освіти Уманської районної державної адміністрації Боюс Галина Петрівна, учитель української мови та літератури Паланської ЗОШ І-ІІІ ступенів, перша кваліфікаційна категорія |
6 клас Кудин Валентина Миколаївна, учитель української мови та літератури... Мета: ознайомити учнів з творчістю Б. Грінченка, викликати в них глибоке співчуття до знедолених дітей |
|
Урок української літератури в 5 класі підготувала вчитель-методист... Тема. Василь Симоненко – витязь молодої української поезії. «Цар Плаксій та Лоскотон». Казкова історія і сучасне життя. Характеристика... |
Інтегрована інтелектуальна гра-змагання «Мови рідної розмай!» «Інтер», учитель української мови та літератури Верхньоторецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ясинуватського району Донецької... |
|
Хомін Наталія Михайлівна вчитель української мови та літератури ЗОШ... Хомін Наталія Михайлівна вчитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ст с. Павлівка |
Краснополянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Великоновосілківського району Донецької області Кі знання з мови та літератури, виховати мислячу людину, прищепити любов до мови, літератури, живопису, виховати справжнього патріота... |
|
Березинская Т. В Систематизация знаний про однородные члены предложения Т. В. Березінська, учитель української мови і літератури комунального закладу «Луцька ЗОШ І-ІІ ступенів №11-колегіум Луцької міської... |
Дидактичний матеріал з української мови Лариса Анатоліївна, учитель української мови і літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії комунального закладу «Комсомольський... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua