6 клас Кудин Валентина Миколаївна, учитель української мови та літератури Монастирищенської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

6 клас Кудин Валентина Миколаївна, учитель української мови та літератури Монастирищенської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 2011р. за оповіданням Б. Грінченка „Грицько” Мета: ознайомити учнів з творчістю Б. Грінченка, викликати в них глибоке співчуття до знедолених дітей; розкрити психологію поведінки героїв; розвивати спостережливість, бажання зрозуміти задум автора, уміння уявляти прочитане, навички індивідуально-художнього аналізу твору, творчий потенціал дітей; дати імпульс внутрішній роботі думки учнів; виховувати почуття добра, милосердя, співпереживання, моральні чесноти. Обладнання: портрет письменника, дошка, зошити, підручники, схеми, скринька, бублик, вишитий рушник, карта, фото П. Лук’яненка „Круча”. Оформлення дошки: епіграф, проблемне запитання, теорія літератури, словник уроку. Епіграф: Проблемне запитання: Над чим спонукає замислитися твір Б.Грінченка „Грицько”? Тип уроку: комбінований Словник уроку: благородний – той, який відрізняється високими моральними якостями Теорія літератури: літературний портрет Хід уроку І. Організаційний момент ІІ. Мотивація навчальної діяльності Оголошення теми та мети уроку Вступне слово вчителя Доброго дня Вам, дорогі діти! Подивіться мені в очі. Погляньте один на одного, усміхніться. Із цих промінчиків добра, що заіскрилися на ваших обличчях, ми розпочнемо урок. Сьогодні на уроці ми продовжимо працювати над творами письменника, який все своє життя відстоював ідеал добра і любові, благородні людські почуття. А ім’я цього письменника – Борис Грінченко (звертаю увагу на портрет). Що ви знаєте про цього митця? Які твори читали? Яке ж було ваше домашнє завдання? (Перечитати оповідання „Грицько”, підготуватися до його аналізу, виконати індивідуальні завдання.) ІІІ. Перевірка домашнього завдання Бліцопитування Що батько привіз Грицькові з міста? ( Дві цукерки і бублик.) Яким був бублик? ( Більшим від Грицькової голови) Що за свято було у той час? ( Петрівка) З чим був дуже смачний бублик? ( З вишнями) 5. Чому мати не дозволяла Семену їсти вишні в їхньому садку? ( „ ... продам та хоч на спідницю наберу та тобі чоботи дам пошити ...” 6. У що Грицько нарвав вишень? ( У бриль) 7. Де хлопчик вирішив з’їсти вишні та бублика? (Біля річки над кручею) 8. З якою метою ішов Семен до Грицька? (Щоб вихопити бублика) 9. За що ухопився Грицько, рятуючи Семена? ( За камінь) 10. Кого побачив Грицько після того, як відкрив очі? (Батька, людей і Семенову матір) 11. Як Семенова матір подякувала Грицькові за порятунок її сина? (Тричі поцілувала) 12. Чи віддав Грицько свого бублика Семенові? (Автор про це не говорить) ІV. Робота над текстом оповідання Система завдань і запитань Сьогодні на уроці ми поговоримо про риси вдачі та вчинки героїв, стосунки між людьми, розглянемо проблематику твору. Поділіться враженнями про текст. Сподобався чи ні? Чому? (Загальна характеристика) Діти, я прийшла до вас на урок не з порожніми руками, а з чарівною скринькою. Як ви гадаєте, що в ній лежить? Не знаєте? Тоді послухайте загадку, яка допоможе вам відповісти на моє запитання. Як навколо об’їси, Серединки не проси. Ми такі гостинці – Дірка в серединці. (Бублики) А чому я в скриньку поклала саме бублика? Чому Грицько так радів бубликові? Він що, ніколи його не їв? Як автор відтворює радісні переживання хлопчика? (Радий, веселий) Чому автор повторює слово „веселий”, „радий”? Як ці слова називаються? З якою метою вживаються в тексті? Вибіркове читання А тепер зверніть увагу на те, як автор описує бублик. Чому автор кілька разів повторює слово „великий”? Яке на той час було свято? Що ви про нього знаєте? (Відповідає учень, який готував індивідуальне завдання) Чому Грицько не одразу з’їв бублик? Що він вирішив зробити? Кого він зустрів у садку? Хто такий Семен? Що ви знаєте про нього? Що ви знаєте про життя Семена та його батьків? Скажіть, як Грицькова мати пояснювала похмурість сусідки Мотрі? А батько? Чи зрозумів хлопчик слова батька? Чию думку спочатку поділяв Грицько? Що ви подумали про Семена, коли дізналися, що він рвав вишні в чужому садку? Чим він пояснює свій вчинок? (У чужому садку більше вишень) Зверніть увагу на поведінку Семена. Як автор передає його внутрішній стан? („Зблід”, почервонів страшенно”; „погляд сердитий”; „почервонів ще дужче”; „зробилось сором.) Чому мати не дозволяла синові, Семену, рвати вишні у власному садку? Зачитайте. („Мати не дають їсти – кажуть: „продам, та хоч на спідницю собі наберу та тобі чоботи дам пошити... А то, кажуть, саме рам’я на нас таке, що й люди...”) Поясніть, чому це речення незакінчене? (Ця риторична фігура називається обрив – не завершене висловлювання персонажа коли він не наважується повністю висловити свою думку або дуже хвилюється) Чи є ще обрив у тексті? Знайдіть, зачитайте, поясніть. Чи виправдовує це Семена? (Коли рвав вишні у чужому садк.) Що змусило Грицька налаштуватися до бою? Чи треба було це робити? Що б зробили ви у цій ситуації? Читання за дійовими особами А тепер прочитаймо за дійовими особами уривок від слів: „Скрик був голосний...” – до слів: „А потім роздумавсь...” Виразне читання уривків Засобами виразного читання відтворіть особливості вдачі персонажів, їхнє ставлення один до одного, а також автора – до них. Чи впоралися наші читці із завданням? Чи правильно, на вашу думку, зробив Семен, коли сказав матері, що Грицько хотів його побити? Що ви знаєте про матір Семена? (Вдова; бліде, змучене обличчя; страшенно любила свого сина; позападалі очі) Чому Грицько не пояснив матері Семена, що її син сказав неправду? Як би ви вчинили в такому випадку? Як це характеризує Грицька? Куди він вирішив піти? Чому саме туди? Прочитайте опис кручі та річки під нею З якою метою автор описує їх? Яке це має значення для розуміння зображеної далі події? (Автор ніби готує читача: щось має статися, наближається небезпека) Розгляньте фото П. Лук’яненка „Круча” Чи вдало відтворено те, про що описав письменник? Як називається опис природи в художньому творі? А в живописі? Чому, на вашу думку, Семен хотів вихопити бублик у Грицька: щоб помститися за те, що Грицько хотів його побити, чи просто, щоб його з’їсти? Як ви ставитеся до цього вчинку? Чому Мотря, мати Семена, не спинила свого хлопця? Чи правильно вона зробила? Що сталося з Семеном? Прочитайте, як у тексті передано розпач матері, її відчай Виразне читання Прочитайте виразно уривок від слів: „Усе зробилося так швидко...” – до слів: „Він випірнув зараз же...” Скільки часу минуло, відколи Семен упав у воду? Психологічний експеримент Гра „Ти – літературний герой” Розкажіть, що пережив Грицько за цей коротний час. Як називається мова однієї людини? (Моноло) Чому, незважаючи на те, що трапилося між хлопцями, Грицько кинувся з кручі в річку, щоб врятувати Семена? А як би вчинили ви? Чи назвали б ви цей вчинок благородним? Поясніть лексичне значення слова „благородний”. (Відповідає учень, який готував індивідуальне завдання) Чи змінилося ставлення Грицька до Семена та його матері? Прочитайте роздум хлопчика. Чи зародилося в хлопчика співчуття до них? Перечитайте останній абзац оповідання. Від якої особи він написаний? Чому? Згадайте, кого ми називаємо дійовими особами? Назвіть їх у цьому творі. (Батько, матері, люди, Семен, Грицько, страх) Страх? Чому? Яким персонажам письменник співчуває, а яким – ні? А ви? Чому? Яка головна думка твору? Зверніть увагу на запис на дошці та ще раз прочитайте проблемне запитання: „Над чим спонукає замислитись твір Б. Грінченка „Грицько”? Дайте на нього відповідь. Що таке проблема? (Питання, поставлене письменником, яке треба вирішити) Поміркуйте, які тут порушені проблеми. (Добра і зла, правди і кривди) Зверніть увагу, як це висвітлено в народній творчості (додаток 2) V. Закріплення вивченого - На основі вивченого матеріалу складіть (самостійно) порівняльну характеристику героїв (робота з картою) Порівняльна характеристика героїв Семен „невеличкий, років десяти”, низенький, присадкуватий”, „сусідин Мотрин син”, „мовчазний”, „похмурий”, „вбогий”, „брехливий”, „злий”, „голодний”, „не вмів плавати”. Грицько „років десяти”, „говіркий”, „веселий”, „любив пореготатися”, „недостатків не мав”, „не любив заводитися”, „моторний”, „ не задерикуватий був”, „сміливий”, „добрий, буде добрий козак”. Побажання Семену: Побажання Грицеві: Заслуховування кількох характеристик: Як називається опис зовнішності людини в художньому творі? Що входить в поняття „літературний портрет”? А тепер „поговоріть” з героями твору. Висловте свої побажання, застереження, співчутя, поради, настанови ( в другій половині картки). Діти, хто з вас удома склав схему до твору про стосунки між людьми? (Розгляд і аналіз схеми – див. додаток 1) VІ. Підсумок уроку - Діти, як ви гадаєте, чи досягли ми поставленої мети? Тож давайте підіб’ємо підсусок нашого уроку. ( Орієнтовні відповіді учнів) Недобрий, несправедливий вчинок залишається на нашій совісті. Народна мудрість вчить: „Не роби того іншому, чого не хочеш, щоб тобі робили”. Тоді й на душі завжди буде легко, світло. Недарма в народі кажуть: Чужий хліб боком вилізе. Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся. Я вважаю, що описана автором подія ще раз доводить: людина має жити за законами добра. Бідність – велике горе і соціальне зло, але воно не дає права красти, відбирати, мстити. Зло повертається до того, хто його вчинив. Я думаю, Семенко зробив для себе відповідальний висновок на все життя. А тепер зверніть увагу на епіграф, записаний на дошці. Чому в ньому говориться, що добро творять, а зло – роблять? Що таке епіграф? Навіщо його використовують? Так, дійсно, автор зобразив у творі одвічну боротьбу добра і зла, правди і кривди. Моральну настанову – не залишай друга в біді. Але чому ж твір закінчується щасливо? Хто ж має рацію: Грицько чи Семен? Автор також пише, що не знає, чи поділився Грицько з Семеном тим бубликом. А ви знаєте? Але нехай ці питання залишаться вам для роздумів. VІІ. Оцінювання знань учнів. Аргументація оцінок Діти, як ви вважаєте, чи досягли ми поставленої мети? А хто, на вашу думку, був сьогодні на уроці найактивніший, давав точні, повні відповіді і заслуговує найвищого балу (діти називають найактивнішого учня, йому і дають бублик, що був і скриньці. Якщо ж учнів двоє, то бублик ділять між ними порівну) VІІІ. Домашнє завдання (диференційоване) Дібрати і записати прислів’я та приказки про дружбу, добро, стосунки між людьми. Скласти кросворд за прочитаним твором. Ключове слово – „Грицько”. Спрогнозувати долі героїв. Написати продовження оповідання Б. Грінченка „Грицько”. Додаток 1 Схема до оповідання Б. Грінченка „Грицько” Додаток 2 Народні прислів’я та приказки Добре роби, добре й буде. Добро довго пам’ятається, а лихо ще довше. Хто людям добра бажає, той і собі має. Добре діло роби сміло. До доброї криниці стежка утоптана. Добрий чоловік – надійніше кам’яного мосту. Від добра добра не шукають. Все добре переймай, а зла уникай. З добрим поживеш – добре й переймеш, з лихим зійдешся – і свого позбудешся. Додаток 3 ОСОБИСТІСТЬ Досягнення поставленої мети Неповторність Індивідуальність Людина Мікрокосм Член суспільства Самовираження Формування Власний внутріщній світ Фізична досконалість Реалізація Свідомість Духовне багатство Висока моральність

Схожі: