|
Скачати 1.83 Mb.
|
План
Поняття і структура державно-правового статусу особи та принципи його регулювання в зарубіжних країнах Влада полягає, в першу чергу, в тому, щоб зобов'язувати людей, а її призначенням є здійснення і захист вже сформованих уявлень про прогрес, про суспільство і людину, про їх роль і взаємостосунки. Однак влада існує і дає результати лише за умови, якщо її вимоги відносно співпадають з поведінкою людей. Звідси випливає, що регулювання статусу особи, її правового становища становить таку функцію державного права, яка має виключне, якщо вирішальне не значення. Державно-правовий статус особи - це дійсне (реальне), юридичне оформлене становище людини в її взаємовідносинах з державою та іншими суб'єктами. Державно-правовий статус особи - явище неоднорідне. Воно має декілька складових:
Правовий статус особи залежить від принципіальних підходів з боку держави до людини. У принцип правового регулювання статусу особи - це нормативна формула, яка узагальнює юридичну практику, погляди і поведінку більшої і частини людей, політики, держави та її органів та чиновників по відношенню до прав свобод і обов'язків людини. В кожній окремо взятій державі цей принцип залежить від характеру політичного режиму, національних традицій, рівня загальної та правової культури тощо. Крім того, він далеко не завжди відкрито проявляється у статтях закону. Взагалі, немає країни, де б непохитно та безальтернативно керувались якимось одним правовим принципом. Нам слід розглянути принципи державно-правового статусу особи методом антитези, протиставлення. При цьому існування “золотої середини“ або виключень будемо лише припускати. Першу альтернативну пару складають принцип юридичної рівності людей перед законом і державою і альтернативний йому принцип правової диференціації. Принцип юридичної рівності означає, що держава і закон однаково ставляться до кожного громадянина, не визнають привілеїв і не встановлюють право обмежень в зв'язку з його походженням, релігією, національністю, расою, статтю, соціальним та майновим станом, участю в політичних організаціях. Як правило цей принцип виражено в законі за допомогою таких формулювань “Всі громадяни рівні перед законом...”, “Ніхто не може зазнавати утисків...”, “Кожний має право...”, “"Всім гарантується...”. Принципи рівності не порушуються таким поняттям як "Користування - створення пільгових правових умов для соціальне незахищених категорій населення - інвалідів, представників рас які довгий час зазнавали дискримінації. Корінних народів, або народів які знаходяться на межі значення, тощо”. Диференціацію не плутати з дискримінацією. Дискримінація передбачає просто нерівність але нерівність несправедливу не правову. Другу альтернативну пару складаються принцип свободи особи та дозвільний принцип правового регулювання статусу особи. Перший з них означає, що права людини є природними, і їх джерелом не можна вважати державу, функція якої полягає в тому, щоб захистити свободу особи від зазіхань а також встановити певні обмеження, які впорядковують здійснення права. Самим розповсюдженням визначенням цього принципу є фраза: “Дозволено все, що не заборонено законом”. Значно з дозвільним принципом права людини виходять від держави, йоті “Дозволено те, що дозволено владою, законом”. Альтернативну пару складають ПРИНЦИПИ юридичного балансу, індивідуальних та загальних (державних) інтересів і принцип домінування суспільства і держави над особою. 2. Державно-правове регулювання громадянства. Громадянство являє собою юридичний зв'язок між державою І людиною, яка вважається членом нації, політичного суспільства. Громадянство - це комплексні, сталі правовідносини з участю людини і держави, які визначають правове становище особи, обсяг правосуб'єктності. склад прав і свобод, якими особа може користуватися, а також обов'язки сторін по даним правовідносинам. Приналежність до громадянства викликає багато чисельні правові наслідки, як для особи громадянина так і для держави: 1.Наявність громадянства означає, що за особою закріплюється повний обсяг правоздатності, який визнає держава
Громадянство не обмежується в часі і просторі - це постійний стан особи. Громадянство мало чим відмінне від підданства. Підданство встановлює політико-правові відносини між особою і монархією, яку представляє «' глава Слід відмітити, що правовідносини з державою встановляться разі простого знаходження особи на території даної держави, навіть якщо ця особа і не громадянин. Держави встановлюють правові зв'язки :< іноземцями і особами без громадянства (апатридами). Теорія називає такі правові режими по відношенню до Іноземців та апатридів:
|
Навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030401... Призначення курсу «Загальна історія держави та права». Предмет історії держави і права зарубіжних країн. Методологія науки та курсу.... |
1. Предмет та методологія історії держави і права зарубіжних країн... Предметом ІГПЗС є держава і право зарубіжних країн світу в процесі їх виникнення та розвитку в певній послідовності, на основі виявлення... |
Тема ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА Поняття адміністративного права. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права |
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з дисципліни „ Історія держави і права... Робоча навчальна програма з дисципліни „Історія держави і права зарубіжних країн”. / Укладач: проф. Скрипникова Л. В |
Законодавства, їх система Поняття цивільного права як галузі права. Предмет та метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин |
Закон як джерело конституційного права в зарубіжних країнах: поняття та класифікація ... |
Конспект з курсу «Цивільне право України» Поняття, завдання цивільного процесу. Поняття цивільного процесуального права, його предмет, система |
№ ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА Предмет цивільно-правового регулювання суспільних відносин. Поняття, види та ознаки особистих немайнових та майнових відносин |
«Предмет, метод, принципи і система земельного права України» Поняття і основні ознаки земельного права України як галузі права, галузі науки і навчальної дисципліни |
Евтушенко С. Г. История государства и права зарубежных стран: Краткий... Самостійна робота з дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» охоплює три основні напрямки |