79.Кримінологічнахарактеристика організованої злочинності. Що ж стосується їх морального обличчя, то для них характерні такі риси, як правовий нігілізм, неповноцінна правосвідомість, відкидання морально-соціальних цінностей, поглинаюче прагнення до збагачення.Викликає тривогу політизація вітчизняної організованої злочинності. Її організатори і керівники мають на меті розширити не тільки свою економічну, а й політичну владу шляхом проникнення в ешелони влади з тим, щоб там були «свої люди», щоб певні політичні структури лобіювали їхні інтереси. Організована злочинність - це системно пов'язана сукупність злочинів, учинених учасниками стійких, ієрархізованих, тих, що діють планомірно, злочинних структур (груп, співтовариств, асоціацій), діяльність яких прямо чи опосередковано взаємно підтримується та узгоджується, будучи спрямованою на отримання максимального прибутку зі злочинного бізнесу на визначеній території або у визначеній сфері, що взята під її контроль.
|
80.Причини,умови та попередження організов.злочинності. Причини, що обумовлюють виникнення та тривале існування організованої злочинності можна розділити на причини об’єктивного та суб’єктивного характеру.До об’єктивних слід віднести такі, що обумовлені особливостями соціально-економічного устрою життя у суспільстві та особливостями злочинної діяльності таких груп, а до суб’єктивних – ті, що обумовлені недоліками діяльності оперативних підрозділів правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю в цілому.Об’єктивними причинами виникнення та тривалого існування бандитських формувань, на нашу думку, є такі:Зростання майнового розшарування населення;Погіршення криміногенної обстановки в умовах кризових явищ в економіці, падіння виробництва, розладу колишніх виробничих відносин;Дедалі зростаюча активність “тіньової економіки”.До причин суб’єктивного характеру, які сприяють тривалому існуванню організованої злочинності, можуть бути віднесені такі:Відсутність дієвої законодавчої основи боротьби з організованою злочинністю,Зниження ролі профілактично-попереджувальних заходів. Основними напрямами боротьби з організованою злочинністю є створення правової бази, організаційних, матеріально-технічних та інших умов для ефективності цієї боротьби, організація міжнародного співробітництва у цій сфері.
|
81.Кримін.характ.корупції. Корупційна злочинність — це сукупність злочинів, що полягають у зловживанні посадовими особами органів державної влади чи місцевого самоврядування наданими їм повноваженнями у власних або третіх осіб інтересах. Переважна більшість викритих фактів хабарництва стосувалася посадових осіб нижчої ланки (керівників структурних підрозділів підприємств, голів чи секретарів сільських рад, спеціалістів установ районного рівня, оперативних уповноважених, слідчих, інспекторів тощо). Це свідчить про те, що офіційна статистика не відображує реальних масштабів хабарництва, оскільки воно має дуже високу латентність. Варто зазначити, що такий стан речей у цій сфері притаманний не лише Україні, а й зарубіжним країнам, насамперед тим, що виникли на теренах колишнього CPCP. Хабарництво становить 0,3—0,5 % від загальної кількості зареєстрованих злочинів. У 1990—1999 pp. спостерігалася тенденція до зростання хабарництва.
|
82.Причини умови та попередження корупції. Корупція процвітає там, де інститути управління є слабкими, де політика уряду і діяльність органів влади створюють для цього сприятливі умови, і де інститути контролю не приймають проти цього належних заходів або самі перетворилися в корумповані структури. Політичні фактори - Рівень корупції залежить від рівня захищеності громадянських свобод, особливо, рівня свободи преси, спроможності громадян створювати неурядові організації, а також рівня активної політичної конкуренції. Правові фактори - Фактором, який значно впливає на рівень корупції, є якість правової системи держави, особливо, забезпечення нею можливості затримання і належного покарання за вчинення корумпованої діяльності. Економічні фактори. 5 жовтня 1995 року базовий Закон України "Про боротьбу з корупцією", встановив правові та організаційні засади запобігання корупції, виявлення та припинення її проявів, поновлення законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, усунення наслідків корупційних діянь. Цей Закон вперше визначив поняття корупції і корупційних діянь та заклав основу для створення нормативної бази для подальшого регулювання питання боротьби з корупцією.
|
83.Причини,умови та попередження економічної злочинності. Економічні умови. Саме в економіці виявляються суперечності, які формують корисливу протиправну мотивацію громадян. Впливовість таких факторів підтверджує новітня історія України. У період економічної кризи останього століття валовий внутрішній продукт країни скоротився майже у 2,5 разу. Непослідовні економічні реформи обумовили масове зупинення виробництва. Небезпечною є також тенденція монополізації економіки країни, що знищує підприємницькі можливості громадян як джерело їх легального самозабезпечення. Щорічно статистика фіксує збільшення кількості порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Ефективність протидії економічній злочинності пов'язана насамперед з удосконаленням податкового законодавства, наскільки воно буде виконувати стимулюючу функцію і не душитиме виробника. Це ліквідує підґрунтя економічної злочинності — тіньову економіку.
|
84.Кримінологіч.характ злочин.проти власності. Характерними ознаками даної групи злочинів є родовий об’єкт — власність, предмет — майно,корисливі мотиви та мета, умисна форма вини. Ці злочини вирізняються за способами злочинного посягання, що дозволяє їх класифікувати на дві групи: корисливі ненасильницькі та корисливі насильницькі. Злочини проти власності становлять майже 60 % від усієї злочинності. Найбільш поширеними корисливими ненасильницькими злочинами є крадіжки, а корисливими насильницькими — грабежі і розбої. За місцем посягання домінують крадіжки із житла та іншого приміщення); за ними йдуть крадіжки із транспортних засобів та крадіжки у натовпі («кишенькові»), які є найбільш латентними і переважно вчиняються злодіями-професіоналами.Предметами посягання частіше (понад 60 %) є цінні речі: гроші, валюта, вироби із дорогоцінних металів, мобільні телефони, оргтехніка, аудіо-, відеотехніка; дещо рідше — вироби із чорних та кольорових металів, одяг, худоба, продукти харчування, спиртні напої, предмети домашньої обстановки тощо. За місцем вчинення грабежі і розбої можна поділити на вчинені у громадських місцях, із проникненням у житло та вчинені на транспорті.Злочинці в більшості чоловіки.
|
85.Причини,умови та попередж зл.проти влас-ті. Серед головних причин та умов вчинення злочинів проти власності слід назвати такі:демонстрація можновладцями всіх рівнів численних прикладів розкрадання бюджетних коштів, сенсаційні корупційні викриття високопосадовців, оприлюднені факти «світського життя» політиків і держслужбовців та ін.;неефективна економічна політика держави,безробіття, соціальної незахищеності, стійка недовіра народу до політиків, комерційних установ, органів влади, які маніпулюють суспільною свідомістю, обманом і переконаннями перманентно наживаються за рахунок чеснот;хижацька політика великого бізнесу, кабальні кредити, економічно необґрунтовані зростання цін на товари та послуги.несформованість середнього класу. Заходи запобігання злочинам включають наступне:1) проведення виваженої і послідовної кадрової політики, що сприятиме: а) викоріненню в органах влади проявів корупції.підвищення ефективності національної економіки, розвиток малого і середнього бізнесу, поліпшення морального мікроклімату в суспільстві, відновлення системи виховання підростаючого покоління,здійснення віктимологічної профілактики серед потенційних жертв майнових злочинів, забезпечення безпеки громадян з боку правоохоронних органів у громадських місцях, на автошляхах, за місцем проживання.
|
86.Крим.хар-ка.тяжкої насильницької зло-ті. Насильницька злочинність проти життя і здоров’я — це сукупність умисних посягань, спрямованих на втручання у фізичну і психічну цілісність жертви злочину з метою заподіяння їй смерті або тілесного ушкодження. Злочини проти життя людини: умисне вбивство; умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання; умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини; умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Злочини проти здоров’я людини: умисне тяжке тілесне ушкодження; умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження; умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання. Найбільша кількість злочинів учиняється під час сварок, які переходять у взаємні образи і бійки. Суттєво знизився рівень вбивств на замовлення. При загальній кримінологічній характеристиці насильницьких злочинів слід враховувати регіональні, демографічні, сезонні і часові коливання та особливості. Влітку їх реєструється більше, ніж узимку. Переважна біль шість злочинців мають базову або базову спеціальну освіту.
|
87.Причини і попередження тяжк.нас-х злоч-ів. Залежно від набору криміногенних явищ, а також структури і процесів, що лежать в основі міжособистісних криміногенних конфліктів, умисні вбивства і тілесні ушкодження з цих кримінологічних класифікаційних підстав можна об’єднати у чотири групи: 1) сімейно-побутові;2) ситуаційні; 3) ті, що заздалегідь плануються; 4) патологічні.Важливим криміногенним детермінантом конфліктів і насильницьких злочинів є алкоголізація мікросередовища та безпосередніх їх учасників — сторін конфліктних інцидентів.Невисокий соціальний статус багатьох злочинців, обумовлений демографічними, сімейно-виробничими характеристиками (невисока заробітна плата, погані житлові умови, безробіття, сумнівний бізнес та ін.); посилення психічного навантаження і напруження;Заходи попередження:підвищення рівня уваги до поведінки акцентуйованих осіб і осіб з психічними аномаліями та ін., обмеження практики застосування такого покарання, як позбавлення волі, і доцільність заміни його альтернативними видами покарань,орієнтація правоохоронних органів на превентивну роботу з молоддю, Залучення громадськості до запобігання насильницьким злочинам.Широке залучення громадян у сферу запобіжної діяльності передбачає розвиток правосвідомості і розуміння єдності суспільних і особистих інтересів.
|
88.Хуліганство та його попередження. Визначається як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. За даними кримінологічних досліджень, понад 90 % хуліганських дій спрямовані проти особи. Хуліганство супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Особлива зухвалість має місце тоді, коли хуліганські дії поєднуються із насильством, заподіянням тілесних ушкоджень, або вперто не припиняються, продовжуються тривалий час, або були пов’язані зі знищенням чи пошкодженням майна, зривом масових заходів і т. ін.Види:просте,групове,злісне хуліганство. Як правило, хуліганські дії вчиняються у нетверезому стані.Попередження:підвищення і відносне вирівнювання життєвого рівня основних прошарків населення,гарантування загальної трудової зайнятості,створення нормальних умов побуду,впровадження у свідомість громадян основних моральних принципів,підняття культурного рівня.
|
89.Крим.характ.злочинів вчинених з необережності їх попередження. Необережна злочинність є складовою частиною загальної злочинності і містить сукупність передбачених чинним кримінальним законодавством злочинів, вчинених у результаті злочинної самовпевненості чи злочинної недбалості. Необережні злочини, вчинені у сфері дії або використання технічних засобів, машин, механізмів та інших джерел підвищеної небезпеки. До цієї групи слід відносити ті злочини, при яких необережні дії особи приводять до виходу техніки з-під контролю цієї особи. Це злочини проти безпеки руху та експлуатації різних видів транспорту: залізничного, водного, повітряного, автомобільного. Необережні злочини, вчинені у сфері професійної діяльності. Кримінологічні дослідження показують, що у структурі необережної злочинності переважають злочини проти безпеки дорожнього руху й експлуатації автомобілів та інших механічних транспортних засобів. Серед осіб, що вчиняють необережні злочини, переважають особи віком від 20 до 40 років.Попередження: Вплив на особу. Цей напрямок передбачає належний підбір працівників для роботи, що пов’язана з джерелами підвищеної небезпеки, не тільки за професійним критерієм, а й з урахуванням психологічних та психофізичних якостей.
|
90.Причини,умови та попередження необережно злочинності.Попередження: Вплив на криміногенну ситуацію. Цей напрямок передбачає забезпечення належного технічного стану об’єктів, що становлять або можуть становити підвищену небезпеку поступове скорочення, нейтралізацію і ліквідацію джерел підвищеної небезпеки залежно від об’єктивної можливості й економічної доцільності,Вплив на особу. Цей напрямок передбачає належний підбір працівників для роботи, що пов’язана з джерелами підвищеної небезпеки, не тільки за професійним критерієм, а й з урахуванням психологічних та психофізичних якостей, навчання правилам транспортної і пожежної безпеки, правилам експлуатації і використання побутової техніки та пожежонебезпечних пристроїв. До обставин, які створюють можливість виникнення небезпечної ситуації, і яка, у свою чергу, може призвести до вчинення необережного злочину, слід віднести:зниження рівня контролю з боку посадових або спеціально уповноважених осіб за технікою безпеки, за дотриманням норм і правил з охорони праці;низький рівень професійної підготовки фахівців і спеціалістів в окремих галузях людської діяльності, де використовуються механізми підвищеної небезпеки,порушення працівниками встановлених умов експлуатації устаткування
|
91.Кримінологічна хар-а злочинності неповнолітніх. Злочинність неповнолітніх є загальним поняттям, яке охоплює випадки, коли злочини вчинено особами від 14 до 18 років. З 1992 р. динаміка даного виду злочинності постійно знижується.Однак інший показник — судимості, навпаки, зростає.Більшість неповнолітніх була засуджена за тяжкі та особливо тяжкі злочини — 67 %. Це свідчить про те, що злочинність щороку стає молодшою.Найчастіше діти вчиняють такі види злочинів: крадіжки, грабежі, розбої, хуліганство, незаконне заволодіння транспортними засобами, зґвалтування, злочини у сфері обігу наркотичних засобів, тілесні ушкодження. Останніми роками спостерігається збільшення кількості тяжких злочинів, учинених з особливою жорстокістю. У 80 % випадків злочинам передує девіантна поведінка: вживання алкоголю, наркотиків, ранні сексуальні стосунки, прояви вандалізму. Згідно з кримінологічною типологією злочинців можна відокремити такі типи неповнолітніх злочинців: 1) випадкові; 2) ситуаційні;3) нестійкі; 4) злісні. Більшість неповнолітніх, що вчинили злочини, належать до перших двох типів. Щороку збільшується питома вага підлітків із розладами психіки і поведінки. Як і серед дорослих злочинців, більшість неповнолітніх на момент вчинення злочину ніде не працювали і не навчалися. Для неповнолітніх правопорушників характерними є такі риси морально-психологічної та емоційно-вольової сфери: скептичність і байдужість щодо інших, відсутність інтелектуальних інтересів, емоційна нестійкість.
|
92.Причини,умови та попередження злочинності неповнолітніх. Що стосується причин та умов даного виду злочинності, то необхідно виокремити як обставини, що породжують делінквентність у сфері формування особистості, так і ті чинники, які пов’язані з конкретною несприятливою ситуацією.Зазначимо, що безпосередньою причиною злочинної поведінки неповнолітніх є антисуспільна мотивація (спрямованість) конкретної особи.Існують багаточисленні пояснення злочинної поведінки дітей, які втілились у відповідних теоріях. Більшість із таких теорій сконцентровані на ролі тих чи інших складових мікросередовища, які негативно впливають на процес соціалізації неповнолітніх.Саме на мікрорівні проблеми в сім”ї, у школі, серед найближчого оточення поєднані з проблемами перехідного віку і здоров’я, призводять до появи серед неповнолітніх великої групи ризику. Ряд негативних факторів у системі загальноосвітньої школи і професійно-технічних закладів, які є найважливішими інститутами виховання дитини, можуть об’єктивно і суб’єктивно призводити до формування антисоціальної мотивації.Попередження:соціальна профілактика розглянутих злочинів, що включає комплекс заходів, спроможних усунути негативні соціальні явища, які породжують злочинність неповнолітніх,безпосередня профілактика полягає в організації служби соціальної допомоги, залученні до адміністративної та кримінальної відповідальності дорослих, що роблять негативний вплив на неповнолітніх, влаштування в дитячі установи неповнолітніх, які втекли з дому через важку обстановки в сім'ї.
|
93.Кримінологічна характеристика,детермінація та попередження злочинності в місяцях позбавлення волі. Цей різновид злочинності характеризується такими ознаками, як специфічне місце вчинення злочину (виправно-трудова установа, слідчий ізолятор тимчасового утримання), своєрідний суб'єкт злочину (тільки особа, позбавлена волі), його спрямованість проти інших засуджених або проти осіб адміністративного персоналу установи. Щодо динаміки злочинності в місцях позбавлення волі, то за офіційними даними майже за всіма кількісно-якісними показниками вона мас тенденцію до зниження. За даними деяких досліджень переважна більшість осіб - чоловіки за віком - до 30-ти років, за освітою - з середньою або неповною середньою освітою, за службовим становищем - переважно некваліфіковані робітники або безробітні.Попередження: проведення комплексних профілактичних операцій увиправно-трудових установах за участю всіх підрозділів, залучення сил і засобів інших установ для вирішення нагальних проблем, забезпечення психологічної підтримки засудженим і ін.
|
|
|
|
|