|
|
Скачати 0.7 Mb.
|
ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ (2-й семестр)
114. Сучасні правові системи африканських країн. Тема 20. Правовий статус особи, гарантії його забезпечення 1. Поняття та основні елементи правового статусу особи, їх загальна характеристика. 2. Види правового статусу особи. 3. Класифікація прав і свобод особи. 4. Гарантії забезпечення прав і свобод особи. Види гарантій. 1. Правовий статус особи — система закріплених у нормативно-правових актах і гарантованих державою прав, законних інтересів і обов'язків, відповідно до яких особа як суб'єкт права координує свою поведінку в суспільстві. Правовий статус особи відображає юридичне закріплення досягнутого суспільством обсягу її свободи. Він базується на сучасному вченні про свободу, в основі якого лежать ідеї: 1) усі люди вільні від народження, і ніхто не вправі відчужувати їх природні права. Забезпечення й охорона цих прав є головним обов'язком держави; 2) свобода особи полягає у можливості робити все, що не завдає шкоди іншій особі; 3) межі свободи можуть бути визначені законом, який відповідає праву, а право є міра свободи; 4) обмеження прав можливо винятково з метою сприяння досягненню загального добробуту в демократичному суспільстві.
Розглянемо елементи правового статусу: 1. Передстатусні елементи: 1.1. Правосуб'єктність відноситься до умов набуття правового статусу, оскільки правоздатність полягає в здатності особи мати права, виконувати обов'язки, нести відповідальність. Без правосуб'єктності неможливо визначити правовий статус конкретної особи. Правосуб'єктність сприяє встановленню відмінностей правового статусу від інших соціальних статусів — економічного, політичного, етнічного та ін. 1.2. Громадянство. Будучи визначеним політико-юридичним станом, громадянство служить підставою для набуття особою правового статусу громадянина будь-якої держави у повному обсязі. Воно визначає формування особливостей конституційних основ його статусу. 2. Статусні елементи: 2.1.Суб'єктивні права. 2.2. Законні інтереси, як потреба особи, виражаються в діяльності по усвідомленню і реалізації цілей у суспільних відносинах, передують правам і обов'язкам незалежно від того, знаходять вони пряме закріплення в законодавстві чи просто підлягають правовому захисту з боку держави. 2.3. Юридичні обов'язки. 3. Післястатусні елементи: 3.1.Юридична відповідальність. 3.2. Г а р а н т і ї — це створення державою умов для здійснення прав і обов'язків, покладання відповідальності. Загальносоціальні (економічні, політичні, ідеологічні та ін.) і спеціально-соціальні (юридичні) гарантії служать чинниками реалізації правового статусу і як такі можуть вважатися елементами структури його системи. 2. Види правових статусів особи:
Види правових статусів особи за субординацією галузей права в правовому регулюванні: матеріальний; процесуальний. Види правових статусів особи за суб'єктами:
3. Особисті (громадянські) права — це природні, основоположні, невід'ємні права людини. Вони походять від природного права на життя і свободу, яке від народження має кожна людина, і покликані гарантувати індивідуальну автономію і свободу, захищати особу від сваволі з боку держави та інших людей. Ці права дозволяють людині бути самою собою у відносинах з іншими людьми і державою. Ці права — загальні, надтериторіальні і наднаціональні. До особистих прав зазвичай відносять можливості людини, необхідні для забезпечення її фізичної і морально-психологічної (духовної) індивідуальності. Відповідно до цього громадянські (особисті) права поділяють на фізичні і духовні. Фізичні права: на життя, особисту недоторканність, свободу пересувань, вибір місця проживання, безпечне навколишнє середовище, житло та ін. Духовні права: на ім'я, честь і гідність, на справедливий, незалежний і публічний суд. Політичні права — можливості (свободи) громадянина активно брати участь в управлінні державою та у громадському житті, впливати на діяльність різних державних органів, а також громадських організацій політичної спрямованості. Це — право обирати і бути обраним до представницьких органів державної влади і місцевого самоврядування, право створювати громадські об'єднання і брати участь у їх діяльності, свобода демонстрацій і зборів, право на інформацію, свобода слова, думок, у тому числі свобода преси, радіо, телебачення та ін. Економічні права — можливості (свободи) людини і громадянина розпоряджатися предметами споживання і основними чинниками господарської діяльності: власністю і працею, виявляти підприємливість та ініціативу в реалізації своїх здібностей і придбанні засобів для існування, беручи участь у виробництві матеріальних та інших благ. Аж до середини XX ст. найважливіші з цих прав — право на приватну власність, підприємницьку діяльність і вільне розпорядження робочою силою — зазвичай розглядали як фундаментальні, основоположні права особи і поєднували їх із правами особистими. У сучасних конституціях та інших нормативно-правових актах ці права частіше називають економічними і виділяють у відносно самостійну групу. Соціальні права — можливості (свободи) особи і громадянина вільно розпоряджатися своєю робочою силою, використовувати її самостійно або за трудовим договором, тобто право на вільну працю (вибір виду діяльності, безпечні умови праці, гарантовані мінімальні розміри її оплати тощо), право на соціальне забезпечення, соціальне страхування, відпочинок, гідний рівень життя та ін. Культурні права — можливості (свободи) збереження і розвитку національної самобутності людини, доступу до духовних досягнень людства, їх засвоєння, використання та участі у подальшому їх розвитку. До них належать права на освіту; навчання рідною мовою; на використання вітчизняних і світових досягнень культури і мистецтва; на вільну наукову, технічну і художню творчість. Екологічні права — можливості (свободи) користуватися природним середовищем як природним середовищем проживання. Це — права на сприятливе довкілля; охорону здоров'я від його несприятливого впливу; відшкодування шкоди, завданої здоров'ю і майну екологічними правопорушеннями; на природокористування та ін. Екологічні права є спорідненими з правом на життя. Громадянин має право на одержання у встановленому порядку повної і достовірної інформації про стан довкілля і його вплив на здоров'я населення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Інформаційні права — можливості користуватися розмаїтістю правових послуг, заснованих на інтелектуальних інформаційних технологіях і технологіях зв'язку. Інформаційні права — це право на доступ до інформації, право на розповсюдження інформації будь-яким законним способом, право на захист від шкідливої інформації, право на інформаційні системи та ін. Обмеження прав і свобод припустимі тільки в тому випадку і в тій мірі, у яких вони передбачені законодавством конкретної держави і відповідають нормам міжнародного права. Зазначене положення поширюється і на обмеження прав і свобод громадян в умовах надзвичайного стану. 4. Гарантії прав, свобод і обов'язків людини і громадянина — система економічних, соціальних, політичних, ідеологічних і юридичних умов, засобів і способів, що забезпечує їх фактичну реалізацію, охорону і надійний захист. Гарантії прав, свобод і обов'язків людини можна класифікувати за різними критеріями: За сферою дії: національні (внутрішньодержавні); міжнародні (міжнародний захист прав людини); регіонально-континентальні (наприклад, європейський захист прав людини). За способом дії:прямі (безпосередні); непрямі (опосередковані). За ступенем державного забезпечення:державні; суспільні. За способом захисту: судові; позасудові. За ступенем конкретизації: основні; спеціальні (особливі). Гарантії прав, свобод і обов'язків людини і громадянина можна умовно розділити на два види: загальносоціальні і юридичні. Загальносоціальні гарантії прав, свобод та обов'язків людини: Економічні — єдність економічного простору, вільне переміщення товарів, послуг, фінансових коштів, свобода економічної діяльності. Визнання і рівний захист усіх форм власності. Соціальне партнерство між людиною і державою, робітником і роботодавцем, захист конкуренції в підприємницькій діяльності. Соціальні — соціальна захищеність людини. Реалізація її права на певний рівень добробуту, гарантований рівень заробітної плати, одержання пенсії по досягненню пенсійного віку, допомоги — при тимчасовій непрацездатності чи інвалідності. Організація заходів з трудової зайнятості населення та ін. Політичні — наявність розвинутої системи народовладдя, реальної можливості особи брати участь в управлінні державою безпосередньо або через представницькі органи. Політична багатоманітність. Можливість користуватися своїми правами і свободами, захищати свої інтереси. Поділ влади. Наявність незалежної конструктивної опозиції, політичного плюралізму та ін. Ідеологічні — ідеологічна багатоманітність. Заборона монополізації ідеології. Заборона релігійної, расової ворожнечі. Демократична суспільна думка. Необхідний освітній рівень (загальнодоступність і безплатність середньої освіти). Доступ до інформації та ін. Юридичні гарантії прав, свобод і обов'язків людини і громадянина — система нормативно-визначених, організаційно-оформлених способів і засобів, що забезпечують реальне втілення прав, свобод, обов'язків людини і громадянина. Юридичні гарантії за формою закріплення: Конституційні (загальні) — є базою гарантування прав, свобод і обов'язків громадян; по них можна робити висновки про характер забезпеченості прав, свобод та обов'язків громадян існуючим ладом у цілому. Галузеві (адміністративно-правові, цивільно-правові, кримінально-правові та ін.) — у поточних законах і підзаконних нормативних актах передбачені процедури, механізми реалізації, охорони і захисту основних прав людини, закріплених у конституції. Нині діє ряд законів, що гарантують реальність прав у сфері економіки (приватизація, власність, підприємництво), в галузі політики (громадянство, свобода преси, об'єднань громадян та ін.), у соціальній сфері (захист прав споживачів, охорона праці та ін.). Юридичні гарантії за субординацією норми правовому регулюванні: матеріальні; процесуальні. Юридичні гарантії за способом викладу в статтях нормативно-правових актів: прості; складні; змішані (інституційні). Юридичні гарантії за видами правового статусу особи: загальні; спеціальні. |
||||||||||||||||||||
|
Тематика контрольних робіт по філософії для студентів заочної форми навчання Вивчення навчального матеріалу по такому предмету як «Філософія», припускає не просто механічне запам'ятовування, а вдумливе і осмислене... |
Тематика контрольних робіт з дисципліни Особливості функціонування галузей переробної промисловості регіону в трансформаційний період |
|
КОМПЛЕКТ КОМПЛЕКСНИХ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ З БІОЛОГІЇ БПАЛ (усіх професій) у письмовій формі. На виконання контрольних робіт передбачено 45 хвилин. Кожний учень отримує індивідуальний... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ Тематика курсових робіт з дисципліни “Технологія і організація туристичної діяльності” |
|
К РИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КОМПЛЕКСНИХ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ З ХІМІЇ Рівні... БПАЛ (усіх професій) у письмовій формі. На виконання контрольних робіт передбачено 45 хвилин. Кожний учень отримує індивідуальний... |
КОНКУРСНИХ РОБІТ Мова Тематика робіт довільна, але має відповідати напряму відділення та профілю секції, на яку ця робота подається |
|
Пам’ятка з вивчення системи роботи вчителя Виконання вчителем навчальних програм (зіставлення календарних планів із записами в класних журналах, зошитах, щоденниках учнів та... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ... МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ |
|
Рекомендації щодо написання контрольних робіт з історії України та... Рекомендації щодо написання контрольних робіт з історії України та всесвітньої історії (інтегрований курс) 6 клас |
Теми контрольних робіт з дисципліни Психологія російського монарха-реформатора: від Івана IV Грозного до Олександра II |