|
|
Скачати 1.28 Mb.
|
|
ТЕМА ЛЕКЦІї 4: ДОСВІД ВОЛОНТЕРСЬКОЇ РОБОТИ ЗА РУБЕЖЕМ
Основні форми волонтерської роботи за рубежем: – обслуговування (традиційна форма допомоги однієї людини іншій, яка припускає особисту підтримку – допомога під час покупок, дружні відвідування, обмін досвідом тощо); – боротьба за зміни й захист громадянських прав (спрямовані на зміну функціонування установ, захист, розширення прав громадян); – суспільно корисна робота волонтерів, пов’язана із функціонуванням державних установ (поширення інформації, оцінювання державних програм та їх виконання); – керівна діяльність волонтерів, котрі є членами рад директорів та інших органів громадських організацій, що відповідають за вироблення їхньої програмної лінії; – самодопомога (поліпшення стану кварталу або мікрорайону й участь у групах самодопомоги); – збір фінансових засобів та пожертвувань. Отже, теорія і практика волонтерської роботи в Західній Європі та США мають вищий офіційний статус і більший практичний досвід, ніж в Україні. Зазначимо: волонтерська робота за рубежем, спрямована на підвищення добробуту суспільства, має свої напрями й форми безкорисливої роботи. Природно, що й фонд наукових та інформаційних знань у цьому напряму набагато більший. Звичайно, далеко не всі їхні напрацювання можуть бути застосовні в нас через значні розбіжності в соціально-економічному рівні. Разом із тим, взаємозбагачення ідеями й досвідом Основні напрями діяльності міжнародних волонтерських об’єднань: – Альянс європейських волонтерських організацій (Alliance (Alliance of European Voluntary Service), Асоціація волонтерських організацій (AVSO (Association of Voluntary Service)), Координаційний комітет міжнародних волонтерських організацій (CCIVS (Coordinating Committee for International Voluntary Service)) координують діяльність європейських національних волонтерських організацій, короткострокових і довгострокових волонтерських робочих таборів, просуваючи ідеї міжнародного співробітництва, миру та взаєморозуміння й інтереси волонтерства на рівні урядів, соціальних інститутів; – Федерація ICYE (1CYE (Intemaitional Christian Youth Exchange)) реалізує ідеї глобальної освіти та міжкультурного виховання дітей, людей похилого віку й інвалідів, організує дитячі центри та реалізує екологічні проекти; – Міжнародна волонтерська організація SCI (Service Civil International) у формі волонтерських антивоєнних проектів, пацифістських семінарів і тренінгів просуває ідеї світу, міжнародного взаєморозуміння та солідарності, соціальної справедливості й захисту навколишнього середовища; – Міжнародні волонтерські об’єднання UNV (United Nations Volunteers) – організація, що безпосередньо підпорядковується ООН, займається підтримкою стійкого глобального розвитку на планеті шляхом просування ідей добровольчества й мобілізації добровольців для вирішення конкретних практичних завдань з надання допомоги біженцям, ВІЛ-інфікованим, дітям-інвалідам; в галузі дитячої й дорослої освіти, охорони здоров’я, міського розвитку, виборчого права й захисту прав виборців, ґендерної рівності й прав жінок тощо, практично у всіх країнах-учасницях ООН; – Молодіжна міжнародна організація YAP (Youth Action for Peace) просуває ідеї миру й співробітництва між країнами й активно виступає проти військових конфліктів, займається організацією волонтерських антивоєнних проектів, пацифістських семінарів і тренінгів, розробкою методів ненасильницького вирішення військових конфліктів, роботою з біженцями, соціально незахищеними групами, лобіюванням антивоєнних і миротворчих ідей серед політичних партій й організацій; – Християнський дитячий фонд (ХДФ) (Christian Children’s Fund (CCF) сприяє поліпшенню становища дітей та молоді у світі шляхом розробки та реалізації програм, надання соціальних послуг, навчання спеціалістів та волонтерів соціальної роботи, розвитку міжнародного співробітництва в партнерстві з державними та недержавними структурами ; – Українська Асоціація соціальних педагогів та спеціалістів із соціальної роботи (УАСПССР) – самодіяльна, благодійна громадська організація, діяльність якої здійснюється на засадах розвитку соціальних ініціатив, самоврядування, гласності, добровільності членства та участі в її справах. Основними завданнями діяльності Асоціації є консолідація зусиль у становленні та розвитку соціальної педагогіки й соціальної роботи в Україні; підтримка зацікавлених організацій та фізичних осіб у покращенні соціальних та економічних умов життя, у розвитку творчого потенціалу людей, , формування особистості, яка може діяти самостійно, ініціативно, відповідально; організація діяльності соціальних педагогів та спеціалістів з надання допомоги громадянам і групам, котрі мають труднощі соціалізації, адаптації та соціальної реабілітації; сприяння підвищенню професійного рівня та становленню соціального статусу соціальних педагогів та соціальних працівників, захисту їхніх професійних інтересів, створення сприятливих умов роботи, здійснення контролю за виконанням етичних норм. Із 1994 року є повноправним членом Міжнародної Федерації соціальних працівників (IFSW); – Волонтерська служба за місцем проживання (Community Service Volunteers (CSV)) (Великобританія) надає молодим людям від 16 до 35 років можливість зайнятися волонтерською діяльністю в таких сферах, як соціальна робота, освіта, охорона навколишнього середовища, засоби масової інформації й волонтерські інновації. Щорічно завдяки CSV понад 63 000 молодих людей беруть активну участь у громадському житті; – Національна асоціація волонтерських агентств (National Association of Volunteer Bureaux (NAVB)) (Великобританія), яку називають „біржею праці волонтерів”, виступає як ряд контактних бюро для людей, які хочуть працювати добровільно; головним завданням волонтерських агентств є консультації, навчання й направлення людей в організації, де потрібна їхня допомога. У 1975 році волонтерський центр Великобританії в „Рекомендаціях про відносини між волонтерами й оплачуваними некваліфікованими співробітниками” чітко висловив свою думку з цього питання: діяльність добровольців має доповнювати роботу оплачуваних співробітників, але не заміняти її. Цікавим є досвід організації волонтерської роботи у зарубіжних вищих навчальних закладах. Так, у зарубіжній системі соціальної освіти (США, Австрія, ФРН, Швейцарія) передбачено співробітництво вищих навчальних закладів із громадськими організаціями, до діяльності яких залучають студентів. На базі вищих навчальних закладів організують волонтерські центри й реалізують студентські волонтерські програми, спрямовані на вирішення соціальних проблем конкретного співтовариства, проблеми забезпечення зайнятості молоді, яка засвоює етику служіння людям й розвиває основи громадянськості тощо. Студентські організації, почесні товариства, братерства й жіночі клуби, гуртожитки та інші спонукають або зобов’язують юнаків і дівчат здійснювати роботу з благоустрою того населеного пункту, де знаходиться навчальний заклад. Певний досвід накопичено в Кобленці (ФРН). Так, на факультеті соціальної педагогіки для студентів, які беруть участь у волонтерських програмах і міжнародних проектах, упроваджено навчальний курс „Виховання в дусі європейської спільноти” Основною метою визначено: оволодіння студентами новими спеціальними знаннями з організації спільної, добровільної діяльності, міжнаціональних та міжкультурних проблем; формування умінь та навичок соціально-педагогічної роботи на міжнародному рівні, у галузі вивчення міжнаціональних і міжкультурних проблем. Особлива роль відведена „розвитку мобільності студентів, підготовки їх до здійснення майбутньої професійної діяльності з використанням мінімум двох різних мов”. ТЕМА ЛЕКЦІЇ 5: СТАНОВЛЕННЯ ВОЛОНТЕРСЬКОГО РУХУ В УКРАЇНІ
Волонтерський рух в Україні останнім часом поширюється. Чинниками, які обумовлюють активізацію добровільництва, є загострення соціальних проблем та брак досконалої системи надання соціальних послуг вразливим верствам населення. Сьогодні в Україні діє понад 20 000 сучасних недержавних організацій, які працюють з волонтерами. У травні 1998 року Україна серед інших країн Центральної та Східної Європи, а також кількох країн Азії, розпочала реалізацію регіональна програма „Ініціативи з роботи на добровільних засадах”. Ідея програми належить Нью-Йоркському Інституту Відкритого суспільства (більш відомого як Фонд Сороса),і впроваджується вона через мережу національних відділень. Головна мета програми – відновлення волонтерської роботи як запоруки громадянського суспільства та незворотності демократичних перетворень, збільшення частки добровільної праці громадян, спрямованої на вирішення конкретних суспільних проблем. До своїх цілей і завдань програма включає: активізацію громадської діяльності в Україні шляхом розвитку волонтерської роботи, спрямованої на якнайширше залучення населення до суспільно корисної праці на добровільних засадах у громадських організаціях, службах соціального захисту та медичній сфері для допомоги у вирішенні проблем суспільства. У межах цієї програми створено Центр волонтеріату „Добра воля”, метою якого є залучення волонтерів до діяльності громадських організацій. Значну увагу приділено навчанню представників організацій управління діяльністю волонтерів (з 1998 р. тренінг з волонтерського менеджменту пройшли представники більш ніж 40 організацій). Для популяризації волонтерського руху в Україні було видано книжку «Доброчинність в Україні: минуле, сучасне, майбутнє» та підручник «Управління діяльністю волонтерів. Як залучити громадськість до вирішення проблем суспільства». Слід зазначити, що не лише громадські організації, а й державні намагаються розвивати волонтерську роботу в Україні. Це засвідчує діяльність соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, де поряд із професійними соціальними працівниками працюють волонтери. Сьогодні волонтерські служби при центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді стали одним із напрямів державної молодіжної політики. Істотну роль у зміцненні статусу добровольців при центрах соціальних служб для молоді та формуванні позитивного ставлення громадськості до їхньої діяльності відіграє впровадження системи навчання волонтерів (школи волонтерів; тематичні волонтерські курси; табір підготовки добровільних помічників; курси підвищення майстерності) за такими головними напрямами: соціалізація дітей та молоді з функціональними обмеженнями; соціально-рекламна та інформаційна робота з дітьми та молоддю; профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі; правова освіта молоді; підготовка до сімейного життя та усвідомлення батьківства. За даними дослідження 1999 року, найбільш активно соціальну роботу з дітьми та молоддю проводять волонтери дитячих (19%), жіночих (12%), молодіжних (12%) організацій та організацій, що займаються соціальною роботою з інвалідами (18%). З’явилося багато організацій, які займаються залученням та навчанням волонтерів або тих, хто спеціалізується лише на розвитку волонтерства. Наприклад, Всеукраїнський громадський цент «Волонтер» (1998р.) веде активну роботу відразу в трьох напрямках: програми «Я і навколишнє середовище» (рішення екологічних проблем, охорона культурних та історичних пам’ятників), «Я і людина» (тренінг з виховання лідерських якостей, соціальна реабілітація інвалідів,сиріт, ВІЛ-інфікованих,жертв насильства), «Я і міжнародна спільнота» (допомога в інтеграції України у світову спільноту). Отже, волонтери в нашій державі можуть допомагати в різних соціальних інститутах, які мають свої особливості. Психологічні служби, як правило, - це "Телефони довіри", притулки або центри для тих, хто зазнав насильства. Соціальні служби передбачають допомогу "дітям вулиці", у тому числі й роздачу їжі, одягу, ліків. Вони надають допомогу позбавленим волі, біженцям. Крім того, діють патронажні або соціальні служби для людей похилого віку та інвалідів. Культура. Сфера культури потребує менеджерів якого-небудь проекту (музичного, театрального, музейного). Водночас волонтер може проявити свої таланти в одному із видів мистецтва. Екологічна сфера є сприятливою для прояву здібностей волонтерів. Походи, наукові експедиції, нові знання - широке поле діяльності. Від молоді потрібна лише готовність навчатися. А працювати вона зможе і в групах з охорони природи, і в центрах з вивчення радіоактивних чи інших забруднень, і в різноманітних екологічних програмах. Правозахисні програми організації охоплюють різноманітні напрями діяльності. Наприклад, асоціації із захисту прав споживачів, товариства із захисту прав ув'язнених, біженців. Якщо це серйозно хвилює людину, якщо вона зіткнулася з порушенням прав у житті або хоче вивчати юриспруденцію, така сфера буде для волонтера досить доброю практикою. Звичайно, наведений перелік соціальних інститутів, у яких можуть працювати волонтери, містить далеко не всі можливі варіанти. Є ще багато інших організацій: від різноманітних клубів за інтересами до притулків бездомних тварин, де робота волонтера може бути корисною. На відміну від ринку праці тут попит поки ще перевищує пропозицію. Доречно зазначити, що на сьогодні існує принаймі 3 фактори, які уможливлюють запровадження волонтерства в життя українського суспільствпа: наявність користувачів соціальних послуг та поля для волонтерської діяльності, яке можуть запропонувати недержавні громадські організації; наявність потенційних волонтерів, яких можна залучати, організовувати, навчати; існування світових моделей волонтерства та методичних рекомендацій щодо роботи волонтерського сектора. У 2001 році в Україні організовано проведення Міжнародного року волонтерів проголошеного Генеральною Асамблеєю ООН, у межах якого розроблено низьку заходів, щодо сприяння розвитку в Україні волонтерського руху (розпорядження Президента України від 22.03.2001 року № 67/2001 рп “Про організацію проведення в Україні в 2001 році Міжнародного року волонтерів”). У цілому, становлення волонтерського руху в Україні відбувається сьогодні за кількома напрямами: 1. Традиційний для багатьох країн західного світу обмін групами молодих добровольців, які мають на меті транслювання власної культури (історії, традицій, мови, досвіду з певних видів професійної та суспільної діяльності людини) та засвоєння аналогічно культури тієї країни, до якої за домовленістю виїжджає на певний час волонтер; надання молоді можливості навчатися і розвивати різні лінії взаємозв'язку, а також служити суспільству. Засади такої волонтерської діяльності розробляються Європейським комітетом міжурядового співробітництва в молодіжної галузі і активно застосовуються Корпусом Миру США в Україні. 2. Добровільна безкоштовна робота волонтерів у громадських та некомерцій-них організаціях, яка має на мсті допомогу будь-яким категоріям населення у будь-яких видах діяльності, навчанні, потенціальному розвитку. Такий вид діяльності сприяє тому, що добровільні помічники мають можливість для творчої та соціальної самореалізації, саморозвитку та самоствердження. 3. Добровільна систематична або епізодична допомога державним установам у здійсненні соціальної політики: допомога освітянським (шкільним та позашкільним) закладам у навчально-виховній роботі, закладам соціального забезпечення в роботі з молоддю з особливими потребами та з людьми похилого віку. 4. Волонтерська діяльність, як результат творчого саморозвитку, бажання навчати всіх, хто прагне, тому, що сам добре знаєш та вмієш, але що ііе завжди є власною професією добровільного помічника. 5. Педагогічне спрямована волонтерська діяльність як засіб розвитку особистості, її соціалізації, духовного становлення. Цей напрям засвоюється в дитячих та молодіжних об'єднаннях, які передбачають суспільне корисну діяльність, в різних угрупованнях при центрах соціальних служб для молоді. Однією з особливих ознак, притаманних волонтерському рухові, що часто стихійно розвивається при різних установах, організаціях та об'єднаннях в Україні, є залучення до добровільної діяльності в основному молоді віком від 15 до 25 років. Залучення добровільних помічників до різних форм соціальної допомоги дітям, інвалідам, людям похилого віку, багатодітним сім'ям досить ефективний засіб вільного саморозвитку особистості в діяльності та у спілкуванні як соціо-культурному процесі. Якщо більш детально проаналізувати складові цього процесу, простежується певна закономірність: молоді волонтери завдяки власній соціальній діяльності набувають сенсожиттєвих орієнтирів, опановують мистецтвом життєтворчості особистості. Визнання важливості та потреби у волонтерській праці в Україні підтвердилось у законодавчих документах: Закони України «Про волонтерський рух» (2006р), «Про соціальні послуги» (2003 р.), “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” (2001р.), “Про загальну державну програму підтримку молоді на 2004-2008 роки” (2003р.), Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг” (2003р.) та ін. Так, на сьогодні законодавчо визначений термін “волонтерський рух”, задекларовано, що підтримка і сприяння його розвитку є одним із основних напрямів державної політики у сфері соціальної роботи з дітьми і молоді. Закон України від 21.06.2001 року №2558 ІІІ “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”. В 2003 році Кабінетом Міністрів Україні утворено Координаційну раду з питань розвитку та підтримки волонтерського руху (розпорядження Кабінету Міністру України від 23.04.2003 року №225-р. “Про утворення Координаційної ради з питань розвитку та підтримки волонтерського руху”). Визначеного термін “волонтер”, легітимізовано право волонтерів на їх залучення до надання соціальних послуг у відповідності з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України, яке регулює цю діяльність передбачене право суб'єктів які надають соціальні послуги, залучати волонтерів на договірних засадах для виконання цієї роботи (Закон України від 19.06.2003 року №966 IV “Про соціальні послуги”). Основними напрямками виконання Загальної державної програми підтримки молоді 2004-2008 роки передбачено підтримку трудових та волонтерських загонів молодіжних громадських організацій, діяльність яких спрямовано на реставрацію та відновлення об'єктів культурної спадщини, меморіальних комплексів, пам'ятників бойової та трудової слави, допомогу соціально не захищеним верствам населенням. Намічено також сприяння розвитку волонтерського, молодіжного громадського руху (Закон України від 18.11.2003 року №1281 IV “Про загальну державну програму підтримку молоді на 2004-2008 роки”), визначено термін волонтерська діяльність у сфері надання волонтерських послуг, її основні засади, суб'єкти, які займаються цією діяльності, напрями і шляхи її проведення, соціальні послуги до надання яких соціальної служби можуть залучатися волонтери, порядок і механізми співпраці волонтерів соціальної служби координатори волонтерської діяльності, у сфері надання соціальних послуг - Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство у справах сім'ї, дітей та молоді (Постанова Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року №1895 “Про затвердження Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг”). У 2006 році втупив у дію Закон України «Про волонтерський Рух», який визначає організаційні та правові засади провадження волонтерської діяльності в Україні. Зазначені нормативно-правові акти України забезпечили передумови для поширення волонтерського руху в Україні, його становлення та організаційного оформлення. У 2001 році в м. Києві було розроблено положення про проведення конкурсу “Волонтер року”, який з ініціювали Ресурсний центр громадських організацій “Гурт”, та головне управління внутрішньої політики. Цей документ дає досить чітке уявлення про мотиви, учасників, сфери волонтерської діяльності, критерії її оцінювання. Мета конкурсу - публічне визнання праці волонтерів, висловлення подяки людям, які віддають свій час, знання, силу, енергію, вміння, наснагу, працюючи на користь суспільству. Вагомий вклад у здійснення волонтерської роботи зроблено Дніпропетровським обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Серед програм доцільно вказати молодіжний проект „Запобігання поширення ВІЛ/СНІДу в Україні” (2002–2004 р.р.), метою якого стало зменшення темпів поширення епідемії ВІЛ/СНІДу серед основних груп ризику в Україні шляхом проведення інформаційно-пропагандистських акцій і навчання молодіжних лідерів за принципом „рівний–рівному”. Основними формами роботи стали акції, прес-конференції, конкурси дитячих малюнків, віршів, навчальні семінари для волонтерів, котрі працюють із групами ризику, „круглі столи” разом з органами освіти, охорони здоров’я, обласним центром профілактики СНІДу й центрами соціальних служб (ЦСССДМ). Ефективним виявився проект „Допоможи собі”, спрямований на профілактику ВІЛу серед молодих споживачів ін’єкційних наркотиків, який передбачав навчання фахівців і волонтерів, що працюють з наркозалежними людьми, нові форми роботи, які дають змогу збільшити кількість соціальних послуг і підвищити їхню якість; надання інформаційної, психологічної, медичної, юридичної допомоги ін’єкційним споживачам наркотиків – через групи взаємної підтримки та взаємодопомоги шляхом створення нових консультативних пунктів для наркозалежних. Учасникам тренінгів було надано допомогу в здійсненні психологічних кроків для подолання наркозалежності, усвідомлення своїх здібностей, використання власного потенціалу для творчої самореалізації. Під час проведення рольових, сюжетних ігор, психологічних тренінгів, арттерапевтичних вправ, диспутів, бесід, лекцій більшості учасникам вдалося розкрити власний потенціал, навчитися коригувати поведінку, оцінювати внутрішній стан, передбачати наслідки своїх дій, а головне – усвідомити, що для досягнення успіху слід робити зусилля над собою, працювати на повну силу, а не пояснювати власну безпорадність тим, що „мене цьому не навчили”. У межах проектів „Скажи наркотикам: НІ!”, „Ні – СНІДу!” – це говоримо ми, Ваші діти!”, „Діти вулиці”, „Ми вибираємо здоров’я”, „Вибір за тобою, ровеснику!” адаптовано й розвинуто технологію підготовки підлітків до роботи з ровесниками. За допомогою тренерів із числа фахівців та волонтерів-студентів при Дніпропетровському відділенні Всеукраїнського комітету захисту дітей проведено навчання ровесників-інструкторів для подальшої просвітницької роботи . Починаючи з 1993 року, в Дніпропетровській області накопичено значний досвід здійснення волонтерської роботи та підготовки молоді до неї. Створена Всеукраїнська школа волонтерів готує фахівців, для роботи з негативними явищами й вуличної соціальної діяльності (з адаптації безпритульних, організації вуличних ігротек для „дітей вулиці” та ін.). Активно працює Дніпропетровська служба добровільної праці молоді, діяльність якої пов’язана переважно з організацією волонтерських таборів. У 1999 році ця служба реорганізована в громадську організацію „Дніпро-петровський центр молодіжного співробітництва” у зв’язку з розширенням сфери діяльності та збільшенням послуг, які надавалися молоді (з 1999 року по 2004 реалізовано близько десяти програм, зокрема „Школа молодого лідера”, „Інтерн – 2000”, „Упровадження гендерної культури в молодіжне середовище”, „Молодіжний парламент” тощо). Одним із напрямів діяльності організації стало створення й організація волонтерських таборів. У 2002 році офіційно зареєстровано благодійну організацію „Дніпровська асоціація розвитку реґіонів”, яка, починаючи з 2003 року, організовувала діяльність волонтерських міжнародних таборів у Дніпропет-ровській області, спрямованих на реалізацію соціальних проектів (робота з дітьми або реконструкція, підготовка до фестивалю або реставрація тощо). Ефективною була робота Міжнародного волонтерського табору (2003 р.), у якому брали участь представники п’яти країн: Словенії, Франції, Італії, Бельгії й України. Основним напрямком діяльності табору була робота із підростаючим поколінням. Волонтерами, проведено уроки англійської і французької мов, заняття в комп’ютерному класі, з плавання, матчі з міжнародного футболу, волейболу, розвивальні ігри, вечори-ознайомлення з національними особливостями, традиціями, танцями, піснями країн-учасниць, концерти та ін. Основними напрямами роботи волонтерського табору, (в якому перебували студенти-волонтери, учні-волонтери, педагоги), розташованого в Орловщинському лісі на Дніпропетровщині (2004 – 2005 р.р.) стали: соціально значима праця (робота групи екологічного спрямування в горах Криму, спрямована на очищення їх від сміття; відбудова дитсадка; археологічні розвідування; вирубування акацій, які заважали насадженням молодих дерев; організація та проведення експедицій на базі Присамарського біосферного стаціонару ДНУ: перша експедиція відбулася по малій річці Кільчень; друга – п’ята – „Присамар’я – перлина степового Придніпров’я”; шоста – „Стежинами Самарського бору”; сьома-восьма – „Ліси та переліски Присамар’я”; дев’ята-десята – „Екологічна оцінка стану пам’ятника природи Дніпропетровського регіону „Балка Військова” тощо). Серед інших форм роботи волонтерів слід відзначити участь у реалізації багатьох міжнародних акцій. Серед них – акція екологічної спрямованості „Марш парків”, тема якої „Екологічні проблеми сучасного міста. Парк. Місто. Людина”. Проводиться значна робота з благоустрою міського парку імені Л. В. Писаржевського. У межах міжнародної акції „Посади своє дерево”, яка проводиться щорічно в Україні під егідою Президента України, волонтери з числа студентів та учнів м. Дніпропетровська, посадили „Алею героїв” на березі Дніпра в честь героїв-десантників 120-го Гвардійського полку 39-ої Гвардійської дивізії, які загинули під час Другої світової війни. Окрім міжнародних акцій, волонтери беруть участь і в локальних: щовесни студенти та старшокласники з педагогами факультету психології Дніпропетровського національного університету, з учителями школи № 67 м. Дніпропетровська на острові Слави (ж. м. Придніпровськ) проводять акцію з упорядкування території та висадження тюльпанів на честь загиблих воїнів-визволителів, котрі форсували Дніпро під час Другої світової війни. Еколого-патріотична акція завершується зустріччю з ветераном війни, бійцем 5-ї понтонно-мостової бригади, О. П. Ребровим. Цю акцію було перенесено випускником школи № 67 м. Дніпропетровська О. Протасенею, який у 2005 р. став студентом факультету психології Дніпропетровського національного університету, у зміст діяльності волонтерів університету. Волонтери з підшефними вихованцями дитячого будинку № 1 м. Дніпропетровська щороку висаджують на прилеглій території дитбудинку червоні тюльпани – „Алею героїв” – на честь тих, хто загинув під час форсування Дніпра. ТЕМА ЛЕКЦІЇ 6: ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
За належністю до певної організаційної структури волонтерів поділяють на дві умовних групи:
Отже, волонтерський рух в Україні сьогодні відбувається за такими основними напрямками: 1. Добровільна систематична або епізодична допомога державним установам у реалізації соціальної політики - допомога освітянським (шкільним та позашкільним) закладам у навчально-виховній роботі, установам соціального забезпечення в роботі з дітьми та молоддю з особливими потребами та людьми похилого віку. 2. Добровільна безкоштовна робота волонтерів у громадських та некомерційних організаціях - надання допомоги різним категоріям населення у будь-яких видах діяльності, навчання, розвитку. Таке спрямування діяльності волонтерів будь-якого віку сприяє їх творчій та соціальній самореалізації, саморозвитку та самоспостереженню. Загалом волонтерами може виконуватися будь-яка робота, а не тільки елементарні речі, що не вимагають професійної підготовки. Волонтер - це не тільки помічник, чи соціальний працівник, що піклується про оточуючих, він може бути вчителем, фахівцем з комп'ютерів, політиком, інженером або дизайнером. Головне, щоб робота волонтерів була організована ефективно і велася професійно. Визначаючи завдання для волонтерів, організації повинні орієнтуватися на індивідуальні можливості кожного. Волонтери можуть виконувати завдання, що не відносяться до постійних оплачуваних робіт; принести нові ідеї в організацію; створити і поширювати суспільну думку про організацію; залучати нових людей в організацію, допомогти при зборі коштів; заохочувати громадську активність. Волонтери можуть займатися справами, якими б ніколи не стали займатися на оплачуваній роботі. Волонтери, що віддають свій час і зусилля організації, хочуть бути її частиною, вони хочуть мати права голосу і впливати на рішення організації. Фактично те, що інші цікавляться їхньою думкою і враховують точку зору підтверджує значимість волонтерів для організації. Можливість впливати навіть на найменшу частину роботи організації є спеціальним видом мотивації, тому що людина почуває себе частиною організації в цілому. Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – спеціалізовані заклади, на які покладено державою завдання практичного здійснення підтримки соціального становлення та розвитку сімей, дітей, молоді. Будь-які волонтерські групи при центрах соціальних служб для молоді діють в межах соціальних програм, які реалізуються центрами, передбачені планами робіт, завданнями, що покладені на центри державою. Аналіз матеріалів обласних ЦСССМ дозволив виявити основні напрями роботи добровільних помічників: 1. Соціально-реабілітаційна робота, попередження та подолання негативних явищ у молодіжному середовищі: - робота з молоддю, схильною до асоціальної поведінки; - профілактика та подолання вживання алкогольних напоїв; - профілактика та запобігання тютюнопалінню; - профілактика та запобігання вживанню наркотичних речовин; - профілактика хвороб, що передаються статевим шляхом та ВІЛ/СНІДу; - підтримка дітей та підлітків, що постраждали від морального, фізичного, сексуального насильства; - підтримка дітей та молоді, що перебувають у кризовому стані; - соціальна робота з „дітьми вулиці”. У цьому напрямку волонтерами центрів СССМ проводяться різноманітні бесіди, диспути, лекції на різну тематику, організовуються вечори, концерти “За здоровий спосіб життя”, проводяться рольові та творчі ігри з молоддю та з “дітьми вулиці”. Розповсюджуються інформаційні листівки, буклети про негативний вплив на організм вживання алкоголю, тютюну, наркотичних речовин. Тут застосовуються як групові форми роботи, так і індивідуальні. 2. Соціальна опіка і захист найменш захищених категорій дітей та молоді: - підтримка та сприяння розвитку творчих здібностей молодих інвалідів; - соціальна допомога молодим сім’ям; - соціальна робота з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування; - соціальна підтримка військовозобов’язаної молоді; - соціальна робота з жіночою молоддю; - соціальна допомога самотнім матерям, неповним сім’ям, багатодітним сім’ям; - допомога у вирішенні соціальних проблем учнівської та студентської молоді. Організовуються концерти, конкурси, змагання, ярмарки, створюються різноманітні клуби за інтересами, проводяться благодійні акції, вечори. Все це робиться для того, щоб такі категорії дітей та молоді відчули себе потрібними в цьому суспільстві. 3. Соціальний супровід молоді, допомога її інтеграції у суспільство: - сприяння самовихованню, самовизначенню та самовдосконаленню дітей та молоді; - формування та розвиток якостей творчої особистості; - соціальна підтримка безробітної молоді, сприяння в працевлаштуванні; - розвиток та підтримка обдарованих дітей та підлітків; - організація змістовного дозвілля дітей та молоді як шлях профілактики дитячої бездоглядності і правопорушень. Проводяться змагання, олімпіади, походи, екскурсії, конкурси творчих робіт, тематичні дні, вогнища, свята, ярмарки, також іде залучення молоді та підлітків до різноманітних гуртків та секцій. Отже, волонтери залучаються до основних видів соціальної роботи: профілактика, обслуговування, адаптація, патронаж. При цьому волонтер вибирає собі завдання за принципом добровільного вибору, власним уподобанням та з урахуванням наявності певних навичок, що потрібні для виконання тієї чи іншої справи. Традиційно уже сформоване коло клієнтів центрів СССМ, з якими працюють волонтери:
В цілому ж у роботі центрів ЦСССМ групові та масові форми і методи надання соціальних послух та допомоги переважають над індивідуальними. Отже, аналізуючи напрями і деякі форми роботи, слід відзначити, що практично вся робота центрів СССМ допускає можливість залучення волонтерів. Волонтери – члени громадських організацій. У всьому світі головним об'єктом волонтерства є недержавні організації: дитячі, молодіжні та жіночі. На Україні громадські організації також включаються в соціальну роботу. Найбільш активну соціальну роботу з дітьми та молоддю проводять волонтери дитячих, жіночих організацій та організацій, що займаються соціальною роботою з інвалідами. Категорії населення, на які спрямована робота громадських організацій:
Види соціальної допомоги:
Соціальна робота громадських організацій залежить від їх профілю. Отже, у сучасній Україні волонтерство набуває масового поширення. Приклади безкорисливої допомоги стосується екології, соціальної сфери. Волонтерський рух поступово проникає в економічну галузь. Так, Державна податкова адміністрація України залучила до волонтерської роботи громадських податкових консультантів із числа студентів, пенсіонерів, колишній працівників органів державної податкової служби. Експеримент розпочався в Житомирській області, за спеціальною програмою пройшли навчання 70 чоловік. Активно розвивається волонтерський рух у Тернопільській, Запорізькій, Львівській, Вінницькій, Херсонській областях. Напрями діяльності волонтерів - рух матерів проти наркотиків і СНІДу, підготовка молоді до ролі батьків, психологічна допомога вагітним жінкам, соціальний патронаж, дітей інвалідів, профілактика наркоманії, допомога безпритульним дітям, дітям сиротам із кризових сімей, учням шкіл-інтернатів. Один із напрямів волонтерства на Луганщині - так звана “Ветеранська аптека”. Понад 23,5 тис. волонтерів-пенсіонерів підтримують та організовують надання матеріальної допомоги інвалідам, ветеранам війни і самотнім людям. На базі Червоного Хреста здійснюють прийом 37 медиків-волонтерів. За підтримки Міністерство праці та соціальної політики України спільно з Радою організації ветеранів України 19 грудня 2003 року відбулися Всеукраїнські збори волонтерів пенсіонерів. Поштовхом до розвитку волонтерської діяльності на Україні було запровадження затвердженою Указом Президента України державної програми “Про здоров'я літніх людей”. На сьогодні волонтерський рух є одним із ефективних напрямів соціального захисту та покращення життя забезпечення людей похилого віку, з позитивною цілеспрямованою роботою щодо залучення широкого кола пенсіонерів та молоді до благодійної діяльності. На сьогоднішній день більше двохсот тисяч волонтерів пенсіонерів опікують біля півмільйона осіб з числа громадян похилого віку, інвалідів, дітей-сиріт, які опинилися в життєвих умовах і потребують стороннього догляду. Волонтерський рух пенсіонерів розвивається у трьох основних напрямках - допомога “Пенсіонер-пенсіонеру”, “Пенсіонер-дітям”, “Ветеранські аптеки”, - це особливий тип аптечних закладів в яких продаються вітчизняні ліки за цінами заводів-виробників, або зі знижкою до 30 процентів від роздрібної ціни. Зараз в Україні таких аптечних закладів більше ніж 1700. Активний розвиток волонтерського руху спостерігається і серед студентів українських ВУЗів. Так, наприклад, Луганський національний педагогічний університет ім. Т.Шевченка створив на історичному факультеті волонтерський загін “СОВА” (студентський загін волонтерів-активістів) у 1997 році. За період свого існування загін виріс від конкретних благодійних справ до розробки реалізацій власних соціальних проектів та участі у проектах регіонального, національного та міжнародного рівнів. Динаміка розвитку волонтерського руху з моменту створення загону „СОВА” свідчить про постійний пошук студентами нових напрямів, форм та технологій участі у вирішення соціальних проблем міста та області, розширення діапазону цієї участі та зв'язків з державними та недержавними соціальними службами. У різних регіонах залучення людей до діяльності волонтерами відбувається різними шляхами і на основі різних принципів. Найбільш розповсюджений варіант - залучення студентів відповідних спеціальностей (соціальних робітників, психологів, юристів, медиків) до соціальної роботи через волонтерські групи. Так, у місті Запоріжжі на добровільних засадах працюють 12 соціальних педагогів та психологів-студентів факультету соціальної педагогіки та психології Запорізького державного університету. Волонтери займаються статевою освітою підлітків у літних таборах шкіл. У Дніпропетровській області діє програми „Терези Феміди”, де задіяний волонтерський молодіжний юридичний клуб. До складу клубу входять студенти-правовики випускного курсу Дніпропетровського державного університету. На базі Чернівецького обласного ЦСССМ працюють волонтерські загони, де волонтерами в переважній більшості є студенти педагогічного університету. Крім них, до волонтерської роботи залучаються студенти педагогічного училища та мед працівники. У м. Вінниця волонтерами-студентами філологічного факультету педагогічного університету розроблено тематичний курс занять „Вивчаємо класичну літературу” для підвищення загально культурного та інтелектуального рівня молоді з певними вадами розвитку. У м. Луцьк волонтерську роботу проводять 25 волонтерів - студенти медичного училища та психологічного факультету. Їхня професійна підготовка, безперечно вплинула і на характер та напрями діяльності волонтерів. Велика частина волонтерів працює в недержавних організаціях (НДО). У м. Чернівці волонтерські загони постійно контактують з діючими молодіжно-громадськими організаціями - „Буковинські гайди”, „У гармонії з природою”, дитячими організаціями „Паросток” і „Веселка”. За словами М.Кординського, лідера Одеського клубу „Чужа дитина”, недержавні організації, не маючи реальних джерел фінансування, використовують як головний ресурс безкорисливу добровільну працю своїх членів і принесені ними матеріальні ресурси. В Україні волонтерський рух детермінований гуманізацією суспільного життя, є відповіддю на суспільні потреби. Вважається що роботу волонтерів можна спрямувати в житлово-комунальну сферу, охорону здоров'я, працевлаштування, соціальний догляд, відродження культури, міста, національних, творчих, релігійних традицій. Херсонська асоціація молодіжних організацій та неформальних об'єднань „Фрідом” організовує концерти по районам області із залучення спеціалістів Херсонського обласного центру СССМ. Члени Харківського міського дитячо-юнацького Центру моделювання „Ludus” допомагають психологам ЦСССМ проводити клубну роботу із підлітками на базі клубів за місцем проживання, ділові ігри, вести роботу клубу „Дебати”. Як відомо значне місце у волонтерській соціальній роботі посідають релігійні організації. На відміну від громадських, релігійні організації в України виконують значну за обсягами і різноманітну за напрямами соціальну роботу. Однак, їх діяльність дуже рідко збігається і дуже рідко застосовується в роботі ЦСССМ. Наприклад, у місті Житомирі до роботи клубу сімейного спілкування „Особлива дитина” для дітей з особливими потребами і їх батьків при Житомирському обласному Центрі СССМ залучено 8 волонтерів легіону при католицькому костьолі святої Софії. Вони здійснюють соціальний патронаж дітей-інвалідів удома. Взаємодія з релігійними організаціями багатьох конфесій допоможе розширити і урізноманітнити соціальну роботу, яку виконують волонтери. Певна пересторога у взаємодії в СССМ з релігійними організаціями обумовлена інерцією мислення і здебільшого невиправданим острахом. При взаємній повазі до віросповідання кожного з партнерів цього можна уникнути. У 2005 році в м. Дніпропетровськ відвідали нові закордонні волонтери. У місті з 13 липня по 2 серпня працював Міжнародний волонтерський табір, в якому брали участь представники багатьох країн. Табір був присвячений роботі з нашим підростаючим поколінням. Волонтери принесли багато нового у внутрішній світ дітей і в їх розвиток. Проводилися уроки не тільки з англійської і французької мови, а й заняття в комп'ютерному класі, з плавання, матчі з міжнародного футболу, волейболу. Вечори-ознайомлення з національними особливостями, традиціями, танцями, піснями країн-учасниць не залишили нікого байдужими. Наші діти підготували концерт, в якому спробували показати життя України та її культуру. Отже, можна зробити висновок, що волонтерська діяльність в Україні, хоча і не стала масовою, проте є такою, що дозволяє говорити про неї як про суспільне явище та як про важливу складову діяльності центрів соціальних служб та громадських організацій. Взагалі ж, волонтерство є запорукою успішного процвітання нашої країни. А волонтери - першопрохідці, які вказують шлях до просування. І якщо ви ще не волонтер, значить, не усвідомили всіх принад волонтерського життя, тож, як гласить народна мудрість: „краще пізніше ніж ніколи”. ТЕМА ЛЕКЦІЇ 7: ЦЕНТРИ ВОЛОНТЕРІВ
Сьогодні в Україні волонтерський Рух стрімко поширюється. Зростає кількість громадських об’єднань і організацій, діяльність яких спрямована на надання соціальної допомоги різним верствам населення. Створюються центри волонтерського руху як (як державного, так і місцевого масштабу). Місцеві волонтерські центри є азовими пунктами волонтерського руху. Різновиди центрів волонтерського руху в Україні:
|
|
Конспект Лекції КАТЕГОРІЙНО-ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ,... Тема лекції: Категорійно-поняттєвий апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек |
Лекції Під час засвоєння курсу передбачається систематична самостійна робота студентів за комп’ютерами |
|
ТЕМА ЛЕКЦІЇ №7 Машина Н.І. Страхування для туристичних підприємств. Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2006. –368 с |
Лекції Укладач: А. Г. ВАСЮК, кандидат психологічних наук, доцент кафедри юридичної психології та судово-медичних дисциплін |
|
3. ТИПОЛОГІЗАЦІЯ СУЧАСНИХ КОНФЛІКТІВ Частина І Мета лекції: познайомити студентів з внутрішньо особистісними, міжособистісними груповими та міжгруповими конфліктами |
План-конспект лекції Професійний обов'язок, честь і совість основа моральних відносин у діяльності працівників ОВС |
|
План-конспект лекції Професійний обов'язок, честь і совість основа моральних відносин у діяльності працівників ОВС |
Лекція з навчальної дисципліни «КОНФЛІКТОЛОГІЯ» Мета лекції: познайомити студентів з особливостями переговорного процесу та пояснити основні принципи проведення переговорів |
|
План лекції «Добро пожаловать в Windows 7 (Руководство по продукту Windows 7)». Microsoft, 2010. – 140 с |
Конспект лекції 1 Перша світова війна. Облаштування післявоєнного світу. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Всесвітня історія» / Шевченко... |