|
|
Скачати 118.94 Kb.
|
| ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ОСНОВІ ГУМАНІЗАЦІЇ І ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ВІДНОСИН Киба Надія Василівна Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Дніпропетровській області Методист Є люди, котрі могли б стати світлими, але такими не стали, - це тому, що їм не дісталися світлі уроки своїх учителів. Ш.А.Амонашвілі Пошук сучасних шляхів і засобів управління розвитком виховання становить нині одну з найактуальніших проблем управління навчальним закладом. Успішне вирішення проблеми потребує ґрунтовного осмислення суті управління виховною системою, її структури, функцій, принципів, технологій, які спрямовані на пошук шляхів практичної реалізації теорії управління. Для професійно-технічної освіти питання виховання є надзвичайно актуальним з огляду на соціальний, моральний, освітній рівень учнівського контингенту. Ми реально оцінюємо наш учнівський контингент, умови їх попереднього навчання, виховання і розвитку, що дає свій особливий відбиток на хід соціальної адаптації. Багатьох учнів за даними психологічних та соціологічних досліджень слід не лише адаптувати, а реанімувати в соціумі. Поняття «технологія навчання» сьогодні не є загальноприйнятим в традиційній педагогіці. В документах ЮНЕСКО технологія навчання розглядається як системний метод створення, застосування і визначення всього процессу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодія, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти. Існує багато цікавих визначень сутності педагогічних технологій: - це сукупність прийомів, що застосовуються в будь-якій справі, в мистецтві (Тлумачний словник російської мови); мистецтво, майстерність, вміння, сукупність методів обробки, зміна стану (В.М.Шепель); - складова процесуальна частина дидактичної системи (М.Чошанов); - сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають соціальний набір і компоновку форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є інструментарієм педагогічного процессу (Б.Т.Ліхачов); - змістовна техніка реалізації навчально-виховного процессу (В.П.Беспалько); - опис процессу досягнення планових результатів навчання (І.П.Волков); - продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процессу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя (В.М.Монахов). Поняття «педагогічна технологія» відповідає на питання – як найкращим способом досягти цілей навчання, виховання, управління цим процессом. Технологія спрямована на послідовне втілення на практиці завчасно спланованого навчально-виховного процессу. Виховна технологія – сукупність форм, методів, способів, прийомів навчання і виховних засобів, що досволяють досягати поставленої виховної мети. Це один із засобів впливу на процеси розвитку, навчання і виховання учнів. В організації виховного процесу в ПТНЗ, вихованні духовно багатої особистості, кваліфікованого робітника багато залежить від особистості людини, яка, виконуючи свої функціональні обов’язки, професійно займається справою виховання. Адже для всіх учасників виховного процесу поставлені єдині вимоги, єдині виховні пріоритети, визначено єдині основні цінності. Однак, всі є свідками того, що не в усіх закладах ми виходимо на бажаний результат. В чому ж полягає секрет успіху? Сучасне життя з насиченим інформаційним простором спонукає нас осмислити і усвідомити право дітей на самореалізацію. ГУМАНІЗАЦІЯ є одним із кроків до створення комфортної атмосфери, в якій дитина має бажання отримувати знання і зацікавлена в прояві своїх здібностей та розкритті глибини власного потенціалу за рахунок власного гармонійного розвитку . Широко відомий вираз «професійне навчання», а вираз «професійне виховання» навряд чи хтось чув. До чого це приводить??? Всі знання і вміння, і навіть ті нечисленні навички, які отримали молоді спеціалісти, вони не можуть успішно застосувати. Чому? 1. Їм не вистачає відповідних якостей, професійного виховання, коли учні постійно знаходяться в символічній аурі майбутньої професії. 2. Учням не вистачає досвіду, професійної практики. 3. Учні ПТНЗ «не в темі», оскільки середовище, в якому вони «варилися» під час навчання – це учні і викладачі, а не професіонали. 4. Вони не хотять бути професіоналами. Крім того, навіть в області навчання не все добре – теоретичні знання явно домінують над практичними навичками. Створення освітнього середовища на основі гуманізації вимагає застосування форм, методів, прийомів, механізмів, засобів, ознак, а отже конкретних дій з боку вчителя чи батьків, а також врахування вже відомих розробок науковців, що у сукупності є арсеналом для становлення особистості. Основою гуманізації є навчально - виховний процес «можу-хочу». Тобто на будь - який вплив у дитини має з'явитися позитивна мотивація до виконання дії. Набуття знань та вмінь дуже часто є рутинним, і тому мотивація короткочасна. Важко утримувати інтерес, допитливість протягом часу, доки дитина має засвоїти матеріал. Ряд відомих педагогів (Ш. Амонашвілі, Р. Бернс, К. Ушинський та інші) визначають перспективним гуманістичний напрямок, де результати не обмежені визначеними рамками. Серед ознак гуманістичного освітнього простору виділяють: 1. Виховний вплив в Зоні найближчого розвитку. Кожній дитині потрібен «свій час» для того, щоб увійти в завтрашній день. За своїм віком діти можуть бути однакові, але зона актуального й найближчого розвитку буде різна, і важливо побачити ту реальну межу, якої дитина досягла сьогодні і ту максимальну, яка проявиться в найближчому майбутньому. Головне - вірити і мати бажання побачите те, що ми, дорослі - вихователі, батьки, наставники, вчителі прогнозуємо кожній конкретній особистості. 2. Позитивно сформована мотивація. Установка є обов'язковою умовою гуманізації навчання, тому що механізмом є «можу - хочу». Завдання педагога, за словами Ш. Амонашвілі, активізувати сили дитини, що «рвуть із середини» . Прикладом застосування цього положення в педагогічній діяльності вчителів є форми і методи навчання, які при коректному використанні знову ж таки формують цю цілісну гуманізацію освітнього середовища. 3. Право дитини на свободу вибору і можливість заміни видів діяльності. Відомо, що дитина не в змозі зрозуміти свого майбутнього, не може зорієнтувати свою діяльність на майбутнє, вона лише розуміє свої потреби. І дуже важливо створити відповідний клімат і руйнувати тим самим бар'єри дитини. Це може бути спектр вибору, пов'язаний із вибором майбутньої професії і хобі. 4. Створення особливої атмосфери. Необхідно згадати атмосферу радості, творчості, добра, що створювали в своїй педагогічній діяльності Л. Толстой, В. Сухомлинський, Ш. Амонашвілі, яку діти не можуть самі побудувати, в цьому їм потрібна допомога дорослих. Сьогодні діти приходять до училища не тільки для того, щоб навчатися. Їх приваблює можливість спілкування з однолітками, що мають схожі інтереси, спосіб життя і мислення, тобто середовище «такі, як я». Необхідно дати шанс і можливість учням по справжньому брати участь і в КТС, і в соціально-значущій і просто в дозвіллевій діяльності. Звільнити їх від багатства одноманітних, нудних, тільки заради галочки непродуманих справ і заходів, не давати приводу думати, що дорослі, які знаходяться з ними поруч, не компетентні. Потрібно дати можливість учням отримати досвід . ДЕМОКРАТИЧНИЙ стиль виховання характеризується певним розподілом повноважень між педагогом і вихованцем у відношенні проблем його навчання, дозвілля, інтересів тощо. Педагог намагається приймати рішення, радячись із учнем, і надає йому можливість виказувати власну думку, відношення, робити самостійний вибір. Частіше такий педагог звертається до вихованця з проханням, рекомендаціями, порадою, рідше – наказує. Систематично контролюючи роботу, завжди відмічає позитивні результати і досягнення, особистісний ріст учня і його прорахунки, звертаючи увагу на ті моменти, які вимагають додаткових зусиль, роботи над собою або спеціальних занять. Педагог вимогливий, але одночасно справедливий, або намагається таким бути, особливо в оцінці дій, суджень, вчинків свого вихованця. Демократичний стиль може на практиці реалізовуватися в системі наступних метафор: - «Рівний серед рівних», де педагог в основному виконує необхідні обов’язки по координації дій вихованця в організації його навчальної діяльності, самоосвіти, дозвілля, узгоджуючи з ним на правах «дорослого» всі питання і проблеми; - «Перший серед рівних», де домінує висока культура діяльності і відносин, більша довіра педагога до вихованця, надає допомогу в разі звернення до нього самого вихованця . Перш за все колектив повинен бути однодумцями щодо кінцевої мети в діяльності закладу. Кожен має право на власну думку, на власні творчі підходи в роботі, але основною їх мотивацією повинен бути якісний результат власної праці, праці всього колективу та міні-груп. Коли знаходишся певний час в навчальному закладі, в якому працює творчий колектив, відразу відчуваєш особливий педагогічний почерк, стиль в роботі, стрижень або пріоритетний напрямок, який обрав для себе заклад для досягнення єдиної мети. Демократизація навчального закладу здійснюється за умови інтенсифікації педагогічного процесу, фактори якої були розроблені нині забутим академіком Ю.Бабанським. Це: - посилення цілеспрямованості навчання: чітка постановка навчальних, розвиваючих і виховних завдань для кожної теми і кожного уроку; - підвищення мотивації – збільшення завдань для розвитку інтересу учнів до предмету в цілому та того матеріалу, який вивчається на даний момент; - збільшення інформативної ємності уроку, закріплення теоретичного змісту шляхом його об'єднання в блоки; - використання творчих та дослідницьких методів для активізації навчання; - використання рольових ігор, групових, парних та інших форм; - прискорення темпу навчання, що здійснюється шляхом збільшення завдань на розвиток взаємозв'язків між раніше вивченим і новим матеріалом, а також матеріалом, який ще буде вивчатися; - розвиток навичок навчальної діяльності: конспектування, складання схем, таблиць, анотацій, планів, рефератів, розв'язок творчих завдань, концентрація уваги та управління операціями мислення; - доцільне використання навчально-наочних посібників , ТЗН, ком'ютерів. Ми опинилися перед кардинально новою для історії ситуацією, коли досвід попередніх поколінь передається наступному, але він йому не потрібен. Тобто можливо він і потрібен, але одночасно потрібно щось іще інше, нам не відоме. Ця ситуація породжує багато питань – філософських, психологічних тощо. Але головне – виникають питання практичні. Що слід врахувати, демократизуючи навчальний заклад, це: - наближення і розвиток інтересів педагогів, учнів, батьків; - відкритість та обгрунтованість будь-яких пропозицій; - конструктивність критичного аналізу; - прогнозування наслідків і попередження негативних явищ; - багатоетапний аналіз пропонованих рішень. Педагогічні технології на основі гуманізації і демократизації педагогічних відносин – це технології особистісних відносин, індивідуального підходу з яскравою гуманістичною направленістю змісту. Демократичний заклад повинен формувати демократичну особистість, здатну планувати свою життєву кар'єру, володіти методами і технологіями досягнення мети на основі моральних норм. Духовність і гуманність є фундаментальні поняття і вони здатні сприяти неперервному еволюційному процесу покращення природи людини. Духовність об’єднує все, що відбувається в свідомому і підсвідомому світах людини. Віра наділяє людину вільною волею і робить її духовно сильною. Поняття Духовність і Гуманність переплітаються одне з одним як суть і шлях, як зміст і форма. Разом вони утворюють суть гуманної педагогіки. До них відносяться педагогіка співпраці, гуманно-особистісна технологія Ш.О.Амонашвілі, система викладання літератури як предмета, що формує людину, Є.Н.Ільїна тощо. Поняття «жити добре і успішно» не означає морально і духовно. Частіше для хорошого життя передбачається навчити учня відчувати себе щасливим в суспільстві споживачів. Дитина народжується із зерном духовності, для його проростання необхідні умови. Згідно аксіом Гуманної Педагогіки духовність виховується духовністю, любов – любов’ю, благородство – благородством. Людство не може «переступити» через бездуховне дитинство в доросле духовне життя. Суть Гуманної Педагогіки – це ведення учня по шляху вдосконалення свого духовного світу і розуміння свого призначення, розуміння суворості обов’язку по шляху примноження ДОБРА і ЛЮБОВІ на землі. Ефективність виховання підлітків в значній мірі залежить від того, що вони знають про людину, як ці знання перетворюються в переконання, як переконання стверджуються в діяльності. Переживання почуття власної гідності є для особистості променем, спрямованим у власну душу. Потрібно щоб він ніколи не згасав. Це покладає на вихователя велику відповідальність, вимагає від нього виключної майстерності в сфері людинознавства. Маніфест гуманної педагогіки свідчить: «Воспитание, как сообщает само слово, есть питание духовной оси растущего человека, а питается она духовной пищей – образами. Образование есть таинство раскрытия Божьего Образа в человеке. Образ Бога проявляется в человеке через потоки возвышенных образов красоты, любви, доброты, знаний. Источником потоков этих образов является Учитель, Воспитатель. Школа (лат. scalae) означает лестницу для восхождения души и духовности человека. Лестница эта находится в Учителе, Воспитателе, он и есть Школа. . . Гуманная педагогика рассматривает в качестве своих категорий понятия: Любовь, Вера, Надежда, Радость Успех, Сотрудничество, Одухотворение, Вдохновение и др.» «Там, где не царствует любовь, троном обязательно завладевает злоба. Там, где не почитается Дух, будут обязательно почитать выгоду. Там, где нет веры, обязательно восторжествует неверие. Там, где нет Света, обязательно наступит тьма. И, вообще, там, где не нуждаются в Боге, обязательно возрадуется безбожие». Амонашвили Ш.А. Как любить детей (опыт самоанализа) Москва – Абакан: Издательский Дом Шалвы Амонашвили; Издательство Хакасского государственного университета им. Н.Ф.Катанова, 2009. С.84 – 85). СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Ушинський, К.Д. Людина як предмет виховання / К.Д. Ушинський / / Зібрання творів: У 11 т. - М., 1948-1962. - Т.8 . 2. Ушинський К. Д. Вибрані твори в 2 томах, М., 1952. 3. Ушинский. [Антология гуманной педагогики]. – М.: Издательский Дом Шалвы Амонашвили, 1998. 4. Корчак, Я. Як любити дитину: книга про виховання / Я. Корчак. - М.: Знання, 1990. 5. Макаренко А.С. Книга для батьків - М.: Лениздат, 1981. 6. Макаренко А. С. О моём опыте. Педагогическое собрание в 8 тт. — М.: Педагогика, 1984 г 7. Макаренко А. С. Цель воспитания. Там же, стр. 41―49. 8. Педагогічні ідеї К.Д. Ушинського - М.: Знання, 1971. 9. Педагогічна технологія: педагогічний вплив у процесі виховання школяра / Упорядник: Н.Є. Щуркова - М.: Московський інститут підвищення кваліфікації працівників освіти. 1992 10. Сухомлинський В.А. Про виховання - М.: Політвидав, 1986 . 11.Иванов Д. В. Самодеятельность, самостоятельность, самоуправление. — М.: Просвещение, 1991. 12. Иванов И. П. Методика коммунарского воспитания. — М.: Просвещение, 1990. 13. Амонашвили Ш.А. Баллада о воспитании. Истинное воспитание Ребенка – в воспитании самих себя. – Артемовск, 2008. 14. Селевко Г.К. Сучасні освітні технології: Навчальний посібник - М.: Народна освіта, 1998 . 15. Ильин М. В. Демократия и демократизация // Полис. — 1996, № 5. 16. Газман О.С., Вейс Р.М., Крылова Н.Б. Новые ценности образования: содержание гуманистического образования. - М., 1995. 17. Гавриловец К. В. Теория и методика воспитания у школьников гуманного отношения к людям: Дис. на соискание уч. степени доктора пед. наук. — Минск, 1989. 18. Козлова О. Н. Гуманизм и воспитание. Социокультурные проблемы реализации. Автореферат докторской диссертации. — М.: 1994. 19. Кон И. С. Ребёнок и общество. — М.: 1982 г. 20. Радионова Н. Ф. Взаимодействие педагогов и старших школьников: технология и творчество. — Л.: ЛГПИ, 1989. 21. Жирнова М.П. Сказкотерапия в воспитании уважительного отношения к людям//Школьник и мир: воспитание уважительного отношения/ Под общ. ред. проф. В.Г. Рындак. – Уфа: изд-во Филиала МГОПУ, 2005. |
|
Психолого-педагогічні аспекти формування громадянського самовизначення... Сахневич Ірина Дем’янівна, навчально-методичний кабінет професійно-технічної освіти у Житомирській області |
Державний стандарт професійно-технічної освіти Слічний Ю. О. методист навчально методичного центру професійно-технічної освіти у Вінницькій області |
|
2014 Збірка олімпіадних завдань з математики Навчально – методичний центр професійно – технічної освіти у Миколаївській області |
Державний стандарт професійно-технічної освіти Шевчук Л.І., директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників... |
|
Державний стандарт професійно-технічної освіти Шевчук Л.І., директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників... |
Регіональні Навчально(науково)-методичні центри (кабінети) професійно-технічної освіти Науково-методична робота професійно-технічної освіти у регіоні координується регіональним Навчально(науково)-методичним центром (кабінетом)... |
|
Департамент освіти, науки та молоді Миколаївської облдержадміністрації... Кожен здібний учень – індивідуальність, яка потребує особливого підходу. Найважливішим в організації роботи зі здібними учнями є... |
ОСНОВНІ СКЛАДОВІ РОБОЧОГО ЗОШИТА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ БУДІВЕЛЬНОГО... На сучасному етапі розвитку виробництва докорінно змінилася роль людини в цьому процесі, вона перетворилась із рядового виробничого... |
|
КОМПЛЕКСНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ З ПРЕДМЕТУ «ТЕХНОЛОГІЯ ПРИГОТУВАННЯ... Чування з’явилось багато приватних, орендних, спільних підприємств з високим рівнем обслуговування, із застосуванням новітніх технологій,... |
ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЗДОРОВ’Я... України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя. Стрімкий розвиток суспільства, науки... |