Ст. 62 ГК: Підприємство – самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним
органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для
задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої,
науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності
в порядку, передбаченому цим
Кодексом та іншими законами.
Притаманні такі риси:
• належність до основної ланки економіки;
• безпосереднє здійснення виробничої, науково-дослідницької і комерційної діяльності та іншої
господарської діяльності – як комерційної (підприємницької), так і некомерційної;
• можливість функціонування на будь-якій формі власності: державній, комунальній,
колективній, приватній;
• установчий документ - зазвичай статут, якщо інше не встановлено законом (засновницький
договір, положення);
• функціонування на базі відокремленого майна, що знаходить
вираз у наявності самостійного балансу та рахунку в банку; це
майно може бути закріплено за підприємством на різних правових титулах.;
• наявність господарської правосуб'єктності, в тому числі статусу юридичної особи;
• індивідуалізація підприємства як самостійного суб'єкта господарювання - власне найменування
(фірмової назви), що відображається в його вихідних документах, печатці; підприємство повинно мати
ідентифікаційний код платника податку;
• порядок управління підприємством залежить від типу підприємства - унітарного (управління
одноособовим керівником) чи корпоративного типу (управління за допомогою створених
органів);
• ступінь самостійності підприємства (обсяг його прав та обов'язків) залежить від
правового режиму майна підприємства (підприємства-власники, підприємства – невласники).
21. Організаційна структура та управління підприємством
Підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом ОДВ
або ОМС, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом
систематичного здійснення виробничої, науково-дослідницької, торгівельної, іншої госп. діяльності в
порядку, передбаченому ГК України та іншими законами.
Організаційна структура підприємства - внутрішня структурна організація підприємства, його
побудову чи склад підрозділів (ланок), більшою чи меншою мірою відособлених усередині даного
підприємства, що складається з виробничих структурних підрозділів ( виробництв, цехів, відділень,
бригад, бюро, лабораторій тощо) і функціональних структурних підрозділів апарату управління
(управлінь, відділів, бюро, служб тощо), які утворюють організаційну єдність підприємства як
цілісного суб'єкта господарювання, очолюваного єдиним органом управління. Організаційна
структура підприємства визначається насамперед цілями і задачами діяльності, його виробничими
функціями і залежить від багатьох умов: типу виробництва, характеру продукції, що випускається, або
робіт, які виконуються, масштабу підприємства, організації виробничих процесів, їх особливостей
тощо.
Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про
них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими
документами. Структурним підрозділом підприємства є така його ланка, яка має відособлені, чітко
визначені функції у виробничому процесі, відмінні від функцій інших ланок, і в силу цього входить у
ціле як організаційно відособлена від інших підрозділів частина підприємства.
Внутрішньогосподарський статус структурних підрозділів підприємства, їх функції, права й обов'язки
визначаються локальними нормативно-правовими актами підприємства - положеннями про них, що
зазвичай затверджуються органами управління самого підприємства в порядку, передбаченому
установчими документами, статутом.
Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність
працівників і штатний розпис.
Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені
підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними
органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені
підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого
підприємством. Вони можуть відкривати рахунки в установах банків відповідно до закону.
Діяльність розташованих на території України відокремлених підрозділів підприємств, що
знаходяться за її межами, регулюється ГК (ст.116) та іншими законами.
Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі
поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні
трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або
через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений
ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним
укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність
керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму
за погодженням сторін.
Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в
органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з
юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання
діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Порядок управління підприємством залежить від типу підприємства:
1)унітарного типу – управління здійснюється одноособовим керівником, що призначається власником
майна підприємства;
2)корпоративного типу – управління та контроль здійснюється за допомогою створених учасниками
органів: збори учасників, виконавчий та контрольний органи.
На всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим
ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися
колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового
колективу з адміністрацією підприємства. Вимоги до змісту і порядок укладення колективних
договорів визначаються законодавством про колективні договори. Трудовий колектив підприємства
становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового
договору (контракту, угоди) або інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з
підприємством.
22. Види та організаційно-правові форми підприємств
1. Залежно від форм власності в Україні можуть діяти підприємства таких видів:
- приватне підприємство – діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання
(юридичної особи);
- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);
- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
- державне підприємство, що діє на основі державної власності;
- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм
власності).
2. За критерієм наявності у статутному фонді підприємства іноземних інвестицій та їх розміру:
- підприємства з іноземними інвестиціями – в статутному фонді іноз. інвестиція має становити не
менше 10 %;
- іноземні підприємства – в статутному фонді п. іноз. інвестиція становить 100%.
3. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду, складу майна та
порядку управління в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні:
- унітарне підприємство - створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно,
формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут,
розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і
формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та
ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на
власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.
- корпоративне підприємство – утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх
спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової
діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав,
у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів
та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що
створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на
приватній власності двох або більше осіб.
4. Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік:
- малі (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова
чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від
реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує 70 млн. грн..
- великі підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за
звітний (фінансовий) рік перевищує 250 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт,
послуг) за рік перевищує суму 100 млн. грн...
- середні (усі інші підприємства).
5. За критерієм залежності від іншого суб’єкта господарювання або можливості впливу на інше
підприємство розрізняють асоційовані підприємства 2-х видів:
- залежне п. – контрольним пакетом акцій або відповідною часткою в майні чи голосів на загальних
зборах якого володіє інший суб’єкт господарювання;
- контролююче п. – здійснює вирішальний вплив на інше підприємство через володіння контрольним
пакетом акцій чи відповідною часткою у майні залежного підприємства, або на підставі володіння
більшістю голосів у загальних зборах чи інших органах упр. залежного підприємства. У випадках
існування залежності від іншого підприємства підприємство визнається дочірнім.
У ГК не згадуються такі види підприємств : підприємство художніх промислів та інноваційне
підприємство.
23. Правове становище державних комерційних підприємств
Підприємство державної ф-ми власності – це статутна господарська організація унітарного чи
корпоративного типу, що функціонує на базі державного майна , створюється та/або контролюється
державою і безпосередньо здійснює господарську діяльність, володіючи необхідним обсягом
правосуб’єктності – залежно від виду(комерційне чи некомерційне – казенне п.) та форми ( унітарне
чи корпоративне) підприємство. Державне унітарне п. поділ.: 1)державні комерційні п.( мета
діяльності – отримання прибутку; 2)казенні підприємства ( мета – задоволення певних державних або
соціальних потреб, мета отримання прибутку відсутня або має другорядне значення).є
Державне комерційне підприємство – це підприємство унітарного типу, яке діє з метою
отримання прибутку на базі відокремленої частини державного майна ( без поділу його на частки),
закріпленого за підприємством на праві господарського відання, створюється в розпорядчому порядку
компетентним ОДВ, входить до сфери управління зазначеного органу і несе відповідальність за
власними зобов’язаннями усім закріпленим за ним майном.
Ознаки (74-75 ГК):
1) є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту на принципах підприємництва (ст..44
ГК), і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського
відання майном ;
2) майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського
відання.
3) статутний капітал державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до
сфери управління якого воно входить, до реєстрації цього підприємства як суб'єкта господарювання.
Мінімальний розмір статутного фонду державного комерційного підприємства встановлюється
законом.
4) необхідність підтримання майнового стану підприємства не нижче встановленого мінімального
розміру статутного фонду;
5) держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть
відповідальності за його зобов'язаннями, крім випадків, передбачених ГК та іншими законами.
6) збитки, завдані державному комерційному підприємству внаслідок виконання рішень органів
державної влади чи органів місцевого самоврядування, які було визнано судом неконституційними або
недійсними, підлягають відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду.
7) державне унітарне комерційне підприємство може бути перетворено у випадках та порядку,
передбачених законом, у корпоратизоване підприємство (державне акціонерне товариство).
8)найменування повинно містити слова «державне підприємство» та вказівку на орган влади, до сфери
управління якого входить дане підприємство;
9) затвердження фінансового плану п. до 1 вересня року, що передує плановому, компетентними
органами держави ( КМУта органами до сфери управління яких входять підприємства) та ін.
24. Правове становище казенних підприємств
|