1. Предмет та методологія історії держави і права зарубіжних країн Предметом ІГПЗС є держава і право зарубіжних країн світу в процесі їх виникнення та розвитку


Назва1. Предмет та методологія історії держави і права зарубіжних країн Предметом ІГПЗС є держава і право зарубіжних країн світу в процесі їх виникнення та розвитку
Сторінка25/25
Дата17.03.2013
Розмір2.72 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25

131. Закон Маккара-Вуда (офіційна назва «Закон 1950 року про внутрішню безпеку») в США.
        Закон про внутрішню безпеку, прийнятий конгресом США 23 вересня 1950 по пропозицією сенатора Маккара (McCarran) і член палати представників Вуда (Wood). Разом з законом Сміта 1940 (див. Сміта закон) та законом Браунелла - Батлера (див. Браунелла - Батлера закон 1954) з'явився юридичною основою для переслідування компартії, демократичних і ліворадикальних організацій. Спочатку М. - В. з. передбачав обов'язкову реєстрацію в міністерстві юстиції всіх організацій компартії і груп так званого комуністичного фронту як «підривних» елементів або «агентів іноземної держави» та надання даних про всіх посадових осіб, чисельності та фінансової діяльності цих організацій. У результаті багаторічної боротьби компартія США добилася визнання неконституційності положення М. - В. з. про реєстрацію (відповідне рішення Верховного суду США прийнято в листопаді 1965); судове переслідування компартії було припинено в 1967. Пізніше Верховний суд США оголосив неконституційними і деякі інші антикомуністичні положення М. - В. з., В тому числі заборона приймати членів компартії на роботу в оборонну промисловість (грудень 1967).

132. «Новий курс» президента США Рузвельта
У XX ст. в діяльності американської держави з'явилися нові напрямки. Одним з них стало регулювання економіки і соціальних відносин. Необхідність у такому регулюванні була остаточно усвідомлена в 30-і рр.., Коли країну вразив виняткової сили економічна криза, що охопила на той час всі основні капіталістичні країни. У США промислове виробництво знизилося до 56%, національний дохід скоротився на 48%, збанкрутувало 40% банків, що позбавило мільйони рядових американців їх скромних заощаджень. Близько 17 млн ​​осіб втратили роботу. Знаходилося в цей період при владі уряд президента Герберта Гувера, в надії на поступовий стихійний вихід з кризи, фактично нічого суттєвого не робив.
Між тим соціально-політична обстановка загострювалася: слідували один за іншим голодні походи, демонстрації, інші форми протесту. У таких умовах на чергових президентських виборах 1932 р. переміг Франклін Делано Рузвельт - кандидат від демократичної партії. Новий президент виступив з розгорнутою програмою по виходу з кризи, що отримала популярність як «Новий курс для забутого людини».
Протягом перших ста днів після вступу на посаду президент представив конгресу на затвердження безліч законопроектів. Першими заходами адміністрації були тимчасове закриття банків для упорядкування їх діяльності та відновлення довіри до банківської системи, а також організація громадських робіт для безробітних.
Реалізація програми почалася майже одночасно у всіх найважливіших областях економічних і соціальних відносин. Щоб стабілізувати грошову систему, був заборонений вивіз золота за кордон, проведена девальвація долара, укрупнена банківська система, в результаті найбільші банки отримали з казни значні кредити та субсидії. Оздоровлення промисловості покладалося на спеціально створюване установа - Національну адміністрацію відбудови промисловості. Відповідно до закону про відновлення національної економіки від 16 липня 1933 р. вся промисловість була розділена на 17 груп, діяльність кожної з яких регулювалася складеними в терміновому порядку нормативними актами - так званими кодексами чесної конкуренції, визначали квоти, що випускається, розподіл ринків збуту, ціни , умови кредиту, тривалість робочого часу, рівень зарплати і т. д.
Для сільського господарства засновувалася Адміністрація регулювання сільського господарства, яка на підставі закону про поліпшення становища в сільському господарстві від 12 травня 1933 наділялась правом регулювання цін на продукцію сільського господарства та доведення їх до рівня 1909-1914 рр.. За фіксованими цінами Зернове бюро скуповувало надлишки продовольства, виплата фермерської заборгованості відкладалася на тривалий термін, оплачувалося скорочення посівних площ і поголів'я худоби (зменшення товарної маси повинно було підняти ціни до рівня, що забезпечує рентабельність середніх і навіть дрібних ферм, щоб запобігти їх розорення).
З метою зменшення безробіття, зниження її негативних наслідків приймаються екстраординарні заходи. Керівництво здійсненням цих заходів покладається на Федеральну адміністрацію надзвичайної допомоги, замінену незабаром Адміністрацією розвитку громадських робіт. Безробітних направляли в створювані спеціальні організації («трудові табори»), що займалися будівництвом і ремонтом доріг, мостів, аеродромів і т. д. Особливу роль відігравала організація робіт для молоді. Проведення «Нового курсу» зажадало мобілізації значних грошових ресурсів, які опинилися (це було найважливішим фактором успіху) у розпорядженні уряду Рузвельта.
У цей час намітився важливе зрушення у розвитку трудового і соціального законодавства, яке носило, по суті, фрагментарний характер. Більше того, більшість справ, пов'язаних з відносинами між працівником і роботодавцем (найманих та наймодавцем), розглядалися судами на основі загальних принципів зобов'язального права, не враховують фактичне соціально-економічний нерівності сторін у договорі. Законом Норріса-Лагард (1932 р.) кілька звужувалося право судів видавати так звані судові приписи щодо трудових конфліктів, що фактично давало можливість судам на свій розсуд зривати будь-яку страйк. Цей закон забороняв підприємцю змушувати робочих підписувати контракти, які зобов'язують їх не вступати до профспілки.
Відповідно до закону про відновлення промисловості підприємці кожній галузі господарства укладали між собою «кодекси чесної конкуренції». Вони домовлялися на рівних умовах підприємницької діяльності (про єдині ціни, фіксованому обсязі виробництва, заробітної плати, ринках збуту і т. д.). Подібна система охопила близько 95% підприємств США. Підприємець не міг отримувати конкурентні переваги за рахунок погіршення становища працівників (знижувати зарплату, збільшувати норми виробітку, подовжувати робочий день). Цей закон також передбачав вирішення конфліктів між працею і капіталом, здійснювалася практика введення колективних договорів.
У 1935 р. був прийнятий закон Вагнера, який став важливою віхою в розвитку трудового законодавства США. Вперше в загальнофедеральному масштабі легалізувалася діяльність профспілок. При цьому заборонялося кримінальне переслідування трудящих за створення профспілок і участь в легальних страйках; підприємці зобов'язувалися укладати з профспілками колективні договори і не приймати на роботу осіб, які не перебувають у профспілках, які підписали колективний договір (вводився так званий принцип закритого цеху); визнавалося право на страйки , якщо порушувалися приписи закону. Для контролю за виконанням закону створювалося Національне управління з трудових відносин. Його керівний склад призначався президентом зі схвалення сенату. При виявленні незаконних дій у трудовій практиці Управління оформляло справу для передачі її до суду. Особи, які перешкоджали роботі Управління, підлягали по суду покарання штрафом до 5 000 дол, або тюремного ув'язнення до одного року, або одночасно обом видам покарання. Також був прийнятий закон, який забороняв використання дитячої праці.
У 1935 р. при активній підтримці Евелін Бернс був прийнятий закон про соціальне забезпечення, який був першим в історії США загальнофедеральних нормативним актом такого роду. Складалося Управління із соціального страхування. Відтепер пенсії по старості мали виплачуватися громадянам США, який відповідав певному цензу осілості і досягли 65-річного віку, за умови «... якщо його загальний заробіток, як це буде встановлено Управлінням, за період з 31 грудня 1936 р. і до досягнення нею віку 65 років не перевищить 3 000 дол виплачується йому щомісячно пенсія дорівнюватиме 1 / 2 від суми його вищезгаданого загального заробітку ... »Для формування пенсійного фонду на додаток до інших податків встановлювався новий щорічний податок на індивідуальні доходи працюючих за наймом у розмірі 1% з подальшим підвищенням податку на 0,5% через кожні наступні три роки. Для підприємців на додаток до раніше існуючих податковим обкладанням вводився податок у розмірі 1% загальної суми виплаченої їм зарплати, через кожні наступні три роки податок підвищувався на 0,5%. У 1938 р. був прийнятий закон про справедливий найм робочої сили, що фіксує максимальну тривалість робочого часу для деяких груп трудящих і мінімум зарплати.
У результаті «Новий курс», що був прямим масованим вторгненням держави в сферу соціально-економічних відносин і включав значні елементи регулювання, сприяв пом'якшенню проявів кризи.



1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25

Схожі:

Навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030401...
Призначення курсу «Загальна історія держави та права». Предмет історії держави і права зарубіжних країн. Методологія науки та курсу....
1. Поняття, предмет, джерела і система державного права зарубіжних країн
Юридична наука не обмежується рамками національного права якоїсь окремої держави. Правознавство збагачується дослідження зарубіжних...
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з дисципліни „ Історія держави і права...
Робоча навчальна програма з дисципліни „Історія держави і права зарубіжних країн”. / Укладач: проф. Скрипникова Л. В
Програма навчальної дисципліни Завдання для самостійної роботи Індивідуальні...
У процесі вивчення історії держави і права зарубіжних країн використовуються наступні методи та технології
Закони царя Хаммурапі видатна пам’ятка права Стародавнього Сходу
Підготовка до семінарського заняття є однією з форм самостійної роботи студентів. У ході вивчення курсу „Історія держави і права...
Дьяконов И. М. Общественный и государственный строй древнего Двуречья. Шумер
Страхов М. М. Історія держави і права зарубіжних країн: [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти]....
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ ТА
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»
Історія держави та права зарубіжних країн”(ч. 1)
Процес в Стародавньому Римі: досудові стосунки сторін, формалізм. Поділ процесу на дві стадії
Евтушенко С. Г. История государства и права зарубежных стран: Краткий...
Самостійна робота з дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» охоплює три основні напрямки
О-66 Історія держави і права зарубіжних країн
Білик Б. І. доктор історичних наук, професор Бризгалов І. В. кандидат юридичних наук, доцент
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка