|
|
Скачати 0.8 Mb.
|
1.4. Медико-тактична характеристика вогнищ ураження, які виникають при аваріях на АЕС Аварії на РНО можуть в стислий час привести до появи масових втрат серед цивільного населення та особового складу військ, знищення матеріальних цінностей, нанесення непоправної шкоди народному господарству країни. В цьому випадку формуються вогнища (осередки) ураження, які зумовлюються та характеризуються сукупністю різноманітних факторів, що безпосередньо впливатимуть на діяльність підрозділів військової медичної служби та цивільних органів охорони здоров’я в ході ліквідації наслідків тієї чи іншої надзвичайної ситуації. В поняття «медико-тактична характеристика» осередку ураження, що виникає внаслідок аварії на АЕС включається аналіз можливих умов на території вогнища ураження, які приоритетно впливають на склад сил і засобів медичної служби, форми та методи їх використання при організації ліквідації наслідків ядерного вибуху. Знання елементів медико-тактичної характеристики вогнищ ураження, аналіз впливу їх уражаючих факторів на особовий склад військ і населення дозволяє керівному складу медслужби, органів охорони здоров'я правильно та своєчасно оцінити радіаційну обстановку та розробити комплекс заходів по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. 1.1. Медико тактична характеристика осередків ураження при аваріях на АЕС. До основних факторів, які впливають на радіаційну обстановку, формуючи осередок ураження, при аваріях на АЕС відносяться: — характер поступання РР в навколишнє середовище; — загальна кількість РР, які потрапилили в оточуюче середовище; — радіонуклідний склад аварійного викиду; — метеорологічні умови в момент аварійного викиду; — відстань від джерела аварійного викиду до населених пунктів чи районів дислокації військ; — гідрогеологічні та грунтові характеристики місцевості, де відбулася аварійна ситуація; — характер сільськогосподарського використання території, яка зазнала радіоактивного забруднення; — умови водопостачання та харчування населення, характер його трудової діяльності; — щільність заселення та характер забудови території, яка зазнала впливу радіоактивних опадів; — час, що пройшов з моменту аварійного викиду РР. Радіаційні аварії на АЕС можуть супроводжуватись як одноразовими (короткочасними), так і багаторазовими (тривалими) викидами радіоактивних речовин в навколишнє середовище. При одноразовому викиді радіонуклідів в атмосферу, як правило, необхідний радіоактивиний захист населення та особового складу військ по ходу радіоактивної хмари. При багаторазових і тривалих викидах РР зараженню може піддатись значно більша за площею територія. Це вимагає проведення крупномасштабних заходів по радіоактивнному захисту населення. Крім того картина зараження місцевості може змінюватись під впливом атмосферних явищ. Так внаслідок аварії на ЧАЕС сформувались різні за конфігурацією, напрямками, рівнями радіації зони радіоактивного забруднення території. Під впливом вітру можливе вторинне підняття в повітря випалих на грунт радіонуклідів і перенесення їх на інші ділянки місцевості. Атмосферні опади, осаджуючи РР з повітря, приводять до підвищення щільності забруднення території. Крім цього, рясні дощові опади можуть підсилювати проникнення радіонуклідів в глибокі шари грунту і сприяти їх змиву у відкриті водойми. Непостійність, а також аномальність метеоумов приводять до нерівномірного (плямистого) радіоактивного забруднення місцевості, при якому у відносно чистих районах можуть зустрічатись ділянки території з високою щільністю зараження. В забруднених же районах можуть знаходитись відносно чисті ділянки місцевості. Час появи забруднених повітряних мас над даною територією визначається її віддаленістю від джерела викиду. Тому час початку радіоактивних опадів для різних територій і населених пунктів неоднаковий. З віддаленням джерела аварійного викиду щільність радіоактивного забруднення, як правило, зменшується. Iз збільшенням відстані за рахунок сепарації РР, які поступили в атмосферу, може мінятись як нуклідний склад, так і фізико-хімічна форма радіоактивного забруднення місцевості. Гідрогеологічні і грунтові характеристики території можуть істотно впливати на формування радіаційної обстановки. Високий рівень грунтових вод зумовлює більш високий рівень радіоактивного забруднення відкритих водойм і шахтних колодязів. Використання під сільськогосподарські потреби територій, які зазнали радіоактивного забруднення, може істотно вплинути на накопичення радіонуклідів у рослинах і сільськогосподарських тваринах, від чого, в свою чергу, залежить рівень поступання радіонуклідів в організм людини. Рівень радіаційного впливу на населення, а також доза внутрішнього опромінення в значній мірі залежать від особливостей його водопостачання та харчування. Артезіанські води не є радіаційно небезпечними для населення та особового складу військ. Шахтні колодязі, обладнані у відповідності із санітарно-технічними вимогами, також, як правило, не мають істотних забруднень радіонуклідами. Поверхневі водойми (ріки, озера, водосховища) можуть мати різні рівні забруднення в залежності від їх площі, глибини, ємкості та гідрогеологічних умов. Внаслідок можливого поверхневого, а потім структурного забруднення, харчові продукти слід розглядати як потенційно небезпечні у відношенні внутрішнього опромінення населення та особового складу військ. Від чисельності населення, що проживає на забрудненій території, залежить величина колективної ефективної дози, а також кількість віддалених радіаційних наслідків. Для ілюстрації наслідків аварії на АЕС можна привести наступне В 1993-1994 роках спеціалістами Міністерства надзвичайних ситуацій була змодельована максимальна проектна аварія на найбільшій в Україні Запорізькій АЕС. Моделювання передбачало, що трубопровід теплоносія великого діаметру внаслідок певної причини може розірватись, і теплоносій першого контуру під тиском 160 атм. при температурі 3000° С вийде в захисну оболонку реактора. Остання побудована так, що зможе витримати можливі в таких випадках максимальний тиск і температуру. Розрахунок дозових навантажень на населення внаслідок проектної аварії проводився з урахуванням найгірших погодних умов: категорія вертикальної стійкості повітря — інверсія, швидкість вітру—1 м/с. Напрямок вітру був спрямований на міста Нікополь (відстань 17 км) і Марганець (відстань 15 км). Результати моделювання показали наступне. Прогнозовані оцінки щільності забруднення території тридцяти-кілометрової зони при розвитку максимальної проектної аварії: — тривалість забруднення — близько 4 місяців; — 80 % радіаційної активності буде викинуто протягом першої доби, решту — протягом 100 діб; — висота викиду РР — 30 м. Колективні дози опромінення при максимальній проектній аварії можуть становити для Нікополя 366,0 бер. Основний внесок у дозове навантаження при випромінюванні від грунту дасть цезій -137 (понад 95%), в деяких випадках значний внесок зробить йод-131 — за рахунок інгаляції радіонуклідів. Зони радіоактивного забруднення місцевості, які можуть утворитися внаслідок аварії 7-го рівня (за шкалою МАГАТЕ) на Запорізькій АЕС, сформуються та будуть спрямовані під впливом середнього вітру і матимуть форму еліпсів. З урахуванням таких вихідних даних, як: вертикальна стійкість повітря – – інверсія, швидкість вітру – 2 м/с, кількість викиду радіоактивних речовин – — 10%, — розміри прогнозованої зони радіаційної небезпеки (М) на сліду хмари можуть становити: довжина — 186 км, ширина — 40,2 км, площа — 5850км2. Довжина зони помірного забруднення (А) за цих же умов буде складати 39 км, ширина — 6 - 8 км, площа — 211 км2. Люди, які проживатимуть на цій місцевості, в зоні М за перший рік після аварії можуть отримати дозу опромінення від 5 до 50 рад, а в зоні А — від 50 до 500 рад. Найбільші розміри можливих зон забруднення можуть утворитися при 50% викиді РР з реактора. За тих самих погодніх умов, зона радіаційної небезпеки (М) може утворитись довжиною 458 км, шириною — 111 км і площею — 38400 км2 . 2. ОЦIНКА РАДIАЦIЙНОЇ ОБСТАНОВКИ. При аваріях на АЕС у виниклих вогнищах масового ураження на місцевості буде створюватись складна радіаційна обстановка. Радіоактивне зараження місцевості стане постійним фактором НС. Для організації відповідного медичного забезпечення потерпілих військовослужбовців, цивільного населення та учасників ліквідації наслідків надзвичайної ситуації необхідне вміння правильно оцінити як загальну так і місцеву обстановку, що виникла внаслідок застосування ядерної зброї чи аварії на радіаційно-небезпечному об'єкті. Під радіаційною обстановкою розуміються масштаби та ступінь радіоактивного зараження місцевості, яке впливає на боєздатність військових частин, функціонування об'єктів народного господарства (в тому числі органів охорони здоров'я) і життєдіяльність населення. 2.1. Методики оцінки радіаційної обстановки. Оцінкою радіаційної обстановки називається аналіз різних варіантів бойових дій медичної служби військових частин і підрозділів (формувань цивільної оборони) а також об'єктів народного господарства та органів охорони здоров'я в умовах радіоактивного зараження місцевості з метою вибору найбільш доцільних, при яких виключається чи мінімізується радіаційне ураження людей. Оцінка обстановки може проводитись методами прогнозування і за фактичними даними, отриманими з допомогою радіаційної розвідки. 2.1.1. Оцінка радіаційної обстановки методом прогнозування проводиться при аварії на АЕС чи застосуванні противником ядерної зброї попередньо, коли радіаційна обстановка на даній місцевості ще не сформувалась. Даний метод проводиться з використанням інформації про заплановані чи здійснені ядерні вибухи. Він використовується також відповідними посадовими особами цивільної оборони при складанні планів роботи на радіаційно-небезпечних об'єктах і розрахунках потреб і можливостей підрозділів на випадок виникнення надзвичайної ситуації. Прогностичні дані дозволяють заздалегідь, тобто до підходу радіоактивної хмари до об'єкту, провести заходи по захисту населення та особового складу військових частин. Для оцінки радіаційної обстановки методом прогнозування вибирають найнесприятливіший варіант розвитку радіоактивного зараження місцевості. Вихідними даними для прогнозування рівнів радіоактивного зараження є: - час здійснення ядерного вибуху (викиду радіоактивних речовин з ядерного реактора та їх тривалість); - їх координати; - вид та потужність вибуху (тип, конструктивні особливості та термін доаварійної роботи ядерного реактора); - тип вертикальної стійкості повітря в районі вибуху (аварії); - напрямок та швидкість середнього вітру; - метеорологічні умови; - пора року; - рельєф місцевості; - тип забудови території; - вид бойових дій та розташування військ на місцевості; - щільність населення та ін. Знання часу, коородинат, виду та потужності вибуху (типу і конструктивних особливостей аварійного реактора) а також напрямку і швидкості середнього вітру дозволяє прогнозувати час приходу радіоактивної хмари, рівні забруднення місцевості та зони можливого зараження. Рельєф місцевості впливає на швидкість проходження зараженої хмари. Гірські хребти, високі пагорби сприяють її затримці. Слід також очікувати затримки радіоактивних речовин в густозабудованих районах, всередині жилих кварталів і т. ін. Густа рослинність також може сприяти затримці зараженої хмари і тривалий час є джерелом зараження людей і тварин. Пора року, а з нею і температурний фактор, здійснюють вплив на швидкість осідання радіоактивних речовин на місцевості. В спеспекотну погоду влітку заражена хмара радіоактивних речовин піддається впливу інтенсивних турубулентних потоків, що приводить до швидкого її розсіювання. З іншого боку , в умовах високої температури повітря збільшується частота дихання, що приводить до швидкого ураження інкорпорованими через дихальні радіоактивними речовинами. Швидкість вітру значно впливає на масштаби зараження місцевості. Велика сила і поривистість вітру сприяє швидкому розсіюванню хмари. Найбільш сприятливими умовами вважаються постійність напрямку вітру та його швидкість його приблизно 3-7 км/год. При швидкості вітру 15 км/год і більше відбувається досить швидке розсіювання зараженої хмари. Iстотно на поширення хмари радіоактивних речовин і швидкість забруднення місцевості має тип вертикальної стійкості повітря. Конвекція - це вертикальне переміщення шарів атмосферного повітря в залежності від різниці температур на різних її висотах. В ясні теплі дні, коли нижні шари атмосфери нагріваються від поверхні землі, виникають сильні висхідні потоки повітря, які розсіюють заражену хмару. При наявності інтенсивної конвекції заражена хмара погано зберігається і поширюється на відстань, яка не перевищує 3-4 км. Iнверсія, на відміну від конвекції, - це стан атмосфери, який характеризується тим, що верхні шари атмосфери мають вищу температуру за нижні. Вона буває при достатьому охолодженню приземних шарів повітря. Це характерно для ясної безхмарної ночі та ранкових часів. При наявності інверсії та помірного за швидкістю вітру заражена хмара може поширюватись на кілька десятків кілометрів. Iзотермія - стан, проміжний між конвекцією та інверсією. В цьому випадку температура повітря на різній висоті приблизно одинакова. Iзотермія найчастіше спостерігається в денні або нічні години при великій хмарності. Висхідні повітряні потоки виражені, як правило, не дуже відчутно. При сприятливій швидкості вітру поширення зараженої хмари можливе на відстань 10-12 км. Оцінка радіаційної обстановки проводиться в певній послідовності: 1. Визначення розмірів зон радіоактивного зараження проводиться за допомогою таблиць (див табл. 2.6.) або радіаційної лінійки. 2. Далі обстановка з урахуванням масштабу наноситься на карту (схему). Це проводиться наступним чином . Навколо епіцентру вибуху проводять коло, радіус якого залежить від потужності боєприпасу. Біля нього вказуються в чисельнику потужність і вид а в знаменнику - час і дату вибуху. При прогнозуванні радіаційної обстановки визначається не точне положення сліду радіаційної хмари на місцевості, а лише передбачається район, у межах якого, із достовірністю до 90%, можливе радіоактивне зараження місцевості. Цей район має форму сектора з центральним кутом у 40о. Фактична площа зараження в межах визначеного району може скласти приблизно третину площі сектора. Від центру за напрямком середнього вітру проводиться промінь, який називається віссю зони можливого зараження. До кола епіцентру вибуху під кутом 20о проводять дотичні, які є боковими межами зон можливого зараження. Далі, в залежності від обчислених розмірів зон радіоактивного зараження місцевості, різними кольорами проводять їх зовнішні межі (зона А - синім, Б - зеленим, В - коричневим, Г - чорним кольором). 3. Час випадіння радіоактивних речовин (час підходу радіоактивної хмари) визначається за формулою: R tвип = ДДД , V де tвип - шуканий час випадіння радіоактивних речовин; R - відстань від епіцентру вибуху до району в км; V - швидкість середнього вітру в км/год. 2.1.2. Оцінка радіаційної обстановки за фактичними даними. За результатами оцінки радіаційної обстановки методом прогнозування неможливо з необхідною точністю визначити рівні радіації на тій чи іншій ділянці місцевості. Після випадіння радіоактивних речовин на даній місцевості появляється можливість оцінити фактичну радіаційну обстановку, яка складається на певній території чи об'єкті народного господарства в результаті безпосереднього радіоактивного зараження місцевості. Виявлення фактичної обстановки здійснюється в основному шляхом проведення радіаційної розвідки. Вона є важливим заходом в системі захисту особового складу військ та цивільного населення від ядерної зброї чи уражаючих факторів аварій на об'єктах ядерної енергетики і проводиться з метою своєчасного виявлення та попередження людей про радіоактивне зараження місцевості. Перед радіаційною розвідкою ставляться наступні завдання: - визначення радіоактивного зараження; - виявлення і позначення меж заражених районів і рівнів радіації в них; - контроль за зміною рівнів радіації з перебігом часу; - розвідка маршрутів руху та напрямків дій військ, пересування населення, шляхів підвозу і евакуації; - визначення в зонах радіоактивного зараження напрямків (маршрутів) і районів з найменшими рівнями радіації, а також шляхів обходу сильно заражених ділянок місцевості; - встановлення напрямку переміщення радіоактивної хмари. Для виконання цих завдань радіаційна розвідка повинна прово- дитись в усіх підрозділах і частинах військ а також сил цивільної оборони і організовуватись командирами (начальниками) всіх ступенів. Проведення радіаційної розвідки повинно забезпечувати безперервність, достовірність і своєчасність надходження даних, характеризуючих кількісні та якісні параметри радіоактивного забруднення місцевості. 2.1.2.1. Способи проведення радіаційної розвідки. Радіаційна розвідка виконується двома способами: - радіаційного спостереження із спостережних пунктів або постів; - безпосереднього обстеження місцевості розвідувальними дозорами. Під радіаційним спостереженням розуміється: - виявлення за допомогою приладів радіоактивного зараження місцевості в районі свого розташування; - визначення рівнів радіації; - контроль за зміною ступеня зараження. Воно ведеться окремими спостерігачами та постами хімічно спостереження (ПХС). ПХС розташовуються, як правило, на управлінських пунктах, або в районах інших важливих об'єктів. В їх обов'язки входить: - своєчасне виявлення радіоактивного зараження; - подача сигналів оповіщення; - визначення візуально чи за допомогою найпростіших приладів координат ядерного вибуху та напрямку руху радіоактивної хмари; - визначення рівнів радіації в районі розташування поста і за наказом командира (начальника) розвідка радіоактивного зараження в районі спостереження; - контроль за зміною рівнів радіації з часом. Отримані ПХС дані за узгодженою схемою негайно подаються безпосереднім командирам (начальникам), які ними наносяться на робочу карту і використовуються при оцінці обстановки. ПХС підрозділів мають обмежені можливості, оскільки діють, як правило, тільки в районі свого розташування. Тому для безпосереднього обстеження місцевості залучаються хімічні розвідувальні дозори (ХРД). Вони виділяються із складу підрозділів радіаційної та хімічної розвідки. На ХРД, крім завдань, які виконуються ПХС, покладається: - встановлення та позначення меж зон радіоактивного зараження; - визначення шляхів обходу заражених районів; - виявлення маршрутів (ділянок) з найменшими рівнями радіації. ПХС і ХРД забезпечуються приладами радіаційної розвідки, засобами зв'язку та подання сигналів сповіщення, знаками обгородження дільниць зараження, журналом радіаційного спостереження. ХРД, які виділяються зі складу лінійних підрозділів, ведуть розвідку на своїй бойовій техніці (танк, БМП, БТР), а зі складу підрозділів розвідки хімічних військ - на спеціальній розвідувальній техніці хімічних військ. Крім того, за способом ведення, радіаційна розвідка може бути наземною і повітряною. При проведенні наземної радіаційної розвідки необхідно пам'ятати, що територія (місцевість) вважається забрудненою, якщо рівень радіації складає 0,5 Р/год. В цьому разі особовому складу ПХС і ХРД, при перебуванні на зараженій території слід використовувати захисні властивості машин, дотримуватися прийнятих правил поведінки, проводити часткову санітарну обробку. Приготування їжі дозволяється на місцевості з рівнем радіації до 5 Р/год. При більш високих рівнях радіації прийом їжі дозволяється в спеціально обладнаних машинах, сховищах. Слід зазначити, що використання навіть найпростіших сховищ та будинків при дотриманні відповідних правил значною мірою знижує дозу опромінення людей та захищає від важких променевих уражень. 2.1.2.2. Для оцінки радіаційної обстановки за даними розвідки необхідно мати наступні основні вихідні дані: - час ядерного вибуху (аварії реактора); - рівні радіації і час їх вимірювань; - завдання, яке стоїть перед військовими підрозділами (формуваннями цивільної оборони); Знаючи рівень радіації та час, який пройшов після вибуху (радіаційної аварії), можна вирахувати рівень радіації на будь-який заданий час виконання бойового завдання чи проведення робіт на радіоактивно забрудненій території. При виконанні обчислень, пов'язаних з оцінкою радіаційної обстановки використовують аналітичні, графічні та табличні залежності, а також спеціальні дозиметричні та радіаційні лінійки. Якщо з певних причин час ядерного вибуху (аварії на АЕС), в результаті якого відбулось радіоактивне зараження місцевості, не встановлено, його визначають розрахунковим шляхом на підставі двох замірів дозиметричними приладами потужності дози іонізуючих випромінювань. Визначення рівнів радіації полягає у вимірюванні за допомогою дозиметричних приладів потужностей доз іонізуючих випромінювань. Поскільки вимірювання проводяться неодночасно, доцільно розрахунки проводити, привівши отримані дані до єдиного значення, наприклад, на одну годину після вибуху. Отримавши та розрахувавши ці дані на карту (схему) в наступному порядку наносяться межі зон радіоактивного зараження. 1. Епіцентр ядерного вибуху наносять на карту і підписують (потужність, вид, дату і час). 2. Точки вимірювань потужностей доз іонізуючих випромінювань наносять на карту. 3. Приведені потужності дози іонізуючих випромінювань до значень, рівних виміряним через 1 годину після вибуху, синім кольором записують поряд з точками вимірювань . 4. Точки вимірювань, в яких потужності доз іонізуючих випромінювань за своїм значенням близькі до значень на зовнішніх межах зон зараження сполучають плавною лінією відповідного кольору і підписують великими буквами (А, Б,В, Г - при ядерних вибухах і М, А, Б, В, Г - при аваріях на АЕС). 2.1.2.3. Визначення доз радіації, отриманих людьми при перебуванні в зонах радіоактивного забруднення. Оцінивши фактичну радіаційну обстановку за даними розвідки, для розрахунку можливих доз радіації, отриманих людьми, необхідні наступні обчислення: - коефіцієнт ослаблення потужностей дози іонізуючих випромінювань; - визначення можливих експозиційних доз випромінювання при перебуванні на радіоактивно забрудненій місцевості; - визначення допустимої тривалості перебування людей на зараженій території; - визначення допустимого часу початку проходження зон радіоактивного зараження. Використовуючи коефіцієнт ослаблення потужностей дози іонізуючих випромінювань захисними властивостями бойової техніки, сховищ, фортифікаційних та інших споруд ми можемо визначити режим перебування людей на зараженій території, роботи підприємств, умови виконання бойових завдань військовими підрозділами, правила поведінки населення на забрудненій радіоактивними речовинами місцевості. Для розрахунку можливих експозиційних доз випромінювання при діях на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами необхідні відомості про рівні радіації, тривалість перебування людей та ступінь захищеності. Експозиційна доза визначається за формулою, отриманою розрахунковим шляхом: D = 5 P1 t1 - 5 P2 t2 де D – експозиційна доза; P1 - потужність дози випромінювання на початку опромінювання; P2 - потужність дози випромінювання в кінці опромінювання; t1 - час початку опромінювання; t2 - час закінчення опромінювання. Визначення допустимої тривалості перебування людей на зараженій території обчислюється у випадках необхідності виконання військовим підрозділом чи формуваннями цивільної оборони бойового завдання (проведення рятувальних та невідкладних аварійно-відновлювальних робіт) на забрудненій радіоактивними речовинами території, щоб не допустити перевищення певної (заданої) експозиційної дози опромінення людей. |
| Черняков Г. О., Кочін І. В., Сидоренко П.І. Медицина катастроф Засвоїти основні положення нормативно-правових актів, що визначають організацію та функціонування ДСМК, взаємодія ДСМК з іншими аварійно-рятувальними... |
Ветеринарна медицина України Ветеринарна медицина Украины Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів, ТОВ «ВЕТІНФОРМ» |
| Залікові ПИТАННЯ З КУРСУ "СУДОВА МЕДИЦИНА ТА СУДОВА ПСИХІАТРІЯ" Судова медицина — це важлива галузь медицини з власними методами дослідження, яка слугує розв'язанню складних медико-біологічних... |
ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ОЧЕВИДЦЯМ ТА ПОСТРАЖДАЛИМ Навчальна мета: Навчатись оказувати психологічну допомогу постраждалим від техногенних катастроф |
| Библиографический список литературы по вопросам высшей школы Артюх С. Виховання професійних і спеціальних психофізіологічних якостей у майбутніх інженерів – запорука зниження ризику техногенних... |
Профільна спрямованість учнів Сарненської гімназії Падають вертольоти і літаки, теплоходи не можуть розминутися у відкритому морі, солдати і офіцери помилково вбивають один одного,... |
| Друковані матеріали Ковалёва Н. Г. Лечение растениями. Очерки по фитотерапии — М.: Медицина, 1972. — 352 с |
УКРАЇНА Сьогодні констатується дефіцит лікарських кадрів зі спеціальності «загальна практика-сімейна медицина» |
| ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ Медицина Середньовіччя (Візантії, арабських народів, Тибету, середньовічної Європи) |
Широков Владимир Анатольевич, Сидоренко ДТУ передбачаються слова та семантично-значущі (ідіоматично визначені) словосполучення української мови. Це означає, що всі елементи... |