|
|
Скачати 1.38 Mb.
|
|
2.4.2. Остеопороз Обґрунтування Також одна з основних супутніх патологій у пацієнтів з ХОЗЛ, асоціюється з поганим статусом здоров’я та прогнозом. Частіше спостерігається у пацієнтів з емфіземою, у пацієнтів з пониженою вагою (зменшений ІМТ) та масою вільного жиру. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Лікування, відповідно до клінічного протоколу, з униканням, у разі можливості, повторних курсів системних кортикостероїдів. 2.4.3. Тривожність та депресія Обґрунтування Тривожність та депресія у пацієнтів з ХОЗЛ асоціюються з поганим прогнозом, часто виникають в більш молодому віці, жінок, курців, при більш низькому ОФВ1, кашлі, більш низькій якості життя (більш високий рахунок за опитувальником госпіталю Св. Георгія), пов’язаній із захворюванням, наявності в анамнезі серцево-судинних захворювань. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Лікування, згідно з клінічним протоколом. 2. Припущення у госпіталізованих до стаціонару пацієнтів з ХОЗЛ з гіпоксією та/або важким диспное наявності тривоги і депресії. 3. Проведення психологічних та психосоціальних втручань за умови призначення антидепресантів. Призначення антидепресантів проводиться згідно відповідних медико-технологічних документів. 2.4.4. Рак легені Обґрунтування Часто спостерігається у пацієнтів з ХОЗЛ, вважається найчастішою причиною смерті пацієнтів з легким ХОЗЛ. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Лікування, згідно з клінічним протоколом. 2.4.5. Інфекції Обґрунтування Часто спостерігаються у пацієнтів з ХОЗЛ. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Призначення антибіотиків у разі гнійного загострення. Для початкового емпіричного лікування необхідно застосовувати амінопеніциліни, в тому числі захищені, макроліди (азитроміцин або кларитроміцин), або цефалоспорини 2-го покоління. При проведенні емпіричного лікування антибіотиками, лікар повинен враховувати перелік можливих найбільш розповсюджених збудників, кількість попередніх загострень (за рік), попередній прийом антибіотиків, показники ФЗД, супутні захворювання. Рекомендована тривалість антибактеріальної терапії – 5 – 10 днів. 2. Не призначати макроліди на тлі застосування теофіліну (макроліди підвищують концентрацію теофілінів). 3. Припинення прийому ІКС якщо спостерігається розвиток пневмонії, що повторюється при прийомі ІКС, щоб з’ясувати, чи цей препарат спричиняє пневмонію. 4. Фторхінолони слід розглядати як препарати резерву лікування загострень ХОЗЛ 2.4.6. Метаболічний синдром та цукровий діабет Обґрунтування Часто спостерігаються у пацієнтів з ХОЗЛ, можуть погіршувати прогноз. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Лікування, відповідно до клінічного протоколу. 2.4.7. Синдром обструктивного апное-гіпопное сна Обґрунтування Пацієнтам з ХОЗЛ за наявності синдрому обструктивного сонного апное рекомендується терапія із тривалого застосуванням позитивного тиску повітря (СРАР терапія), вона покращує виживаність та зменшує ризик госпіталізацій. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Застосування СРАР терапії, дворівневої терапії із застосуванням позитивного тиску повітря (ВіРАР терапії), НІВЛ. 3. Вторинна профілактика 3.1. Роз’яснення і заохочення пацієнтів до відмови від паління Обґрунтування Усіх пацієнтів з ХОЗЛ, які продовжують палити, незалежно від віку, необхідно заохочувати до припинення паління і отримання необхідної допомоги для цього при будь-якій слушній нагоді. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Скласти план заходів з відмови від паління. 3.2. Своєчасна базисна медикаментозна терапія ХОЗЛ, призначена, згідно з існуючим протоколом Обґрунтування Правильно підібрана і вчасно призначена базисна медикаментозна терапія ХОЗЛ може значно уповільнити прогресування бронхообструкції, зменшити тяжкість і частоту загострень, запобігти розвитку ускладнень і покращити якість життя пацієнтів. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Своєчасне призначення та контроль за проведенням базисної бронхолітичної та протизапальної терапії ХОЗЛ. 3.3. Профілактика загострень ХОЗЛ Обґрунтування Загострення ХОЗЛ суттєво погіршують якість життя пацієнтів на довготривалий період, підвищують ризик повторної госпіталізації на наступні 6 місяців. Смертність в наступний після загострення рік складає 40-50% залежно від тяжкості захворювання, віку пацієнта та наявності супутньої патології. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Проведення консультації з питань вакцинації проти грипу. 3.4. Модифікація способу життя Обґрунтування Існують докази, що модифікація способу життя, співпраця з пацієнтом і його родиною, обізнаність щодо ранніх проявів захворювань може знизити рівень захворюваності на ХОЗЛ і позитивно впливає на перебіг захворювання (зменшує кількість і активність перебігу загострень ХОЗЛ). Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Проведення навчання пацієнта щодо природи захворювання, дотримання терапії, своєчасне розпізнавання ранніх ознак та симптомів загострення. 4. Подальше спостереження Обґрунтування Існують докази, що вказують на зниження рівнів захворюваності і смертності пацієнтів, які знаходяться під наглядом лікаря. Регулярний контроль проводиться з метою: - аналізу досягнення цілей терапії; - оцінки здатності пацієнта справлятись з хворобою, якості життя, комплаєнсу, виконання плану призначеної терапії; - контролю побічних ефектів; - корекції лікування з появою нових можливостей терапії. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Складення письмового протоколу диспансеризації. 2. Проведення моніторингу стану здоров’я пацієнта з I-III стадією не менше ніж 1 раз на рік, з IV стадією – 2 рази на рік. 3. Проведення необхідної клінічної оцінки: задишки, толерантності до фізичного навантаження, частоти загострень, ускладнень, формування cor pulmonale, наявності депресії, моніторингу спірометрії. 4. Медична реабілітація Положення протоколу Основними заходами медичної реабілітації при ХОЗЛ є легенева реабілітація та санаторно-курортне лікування. Легенева реабілітація під час санаторно-курортного лікування реалізується через пріоритетне використання природних лікувальних чинників, кліматотерапії та застосування немедикаментозних методів лікування. Пріоритетом санаторно-курортного лікування є використання кліматотерапії, ЛФК, фізіотерапевтичних методів лікування. 1. Легенева реабілітація Обґрунтування Доведеними ефектами легеневої реабілітації є: • покращення фізичної працездатності; • зниження інтенсивності; • поліпшення якості; • зниження числа госпіталізацій і днів, проведених у стаціонарі; • зниження вираженості депресії і ступеня тривоги, пов'язаних з ХОЗЛ; • поліпшення стану пацієнтів після програми легеневої реабілітації має подовжений характер; • поліпшення виживаності пацієнтів; • тренування дихальної мускулатури має позитивний ефект, особливо в комбінації з загальними тренувальними вправами. Необхідні дії лікаря 1. Призначення реабілітаційної терапії пацієнту з ХОЗЛ будь-якого ступеня тяжкості. Залежно від тяжкості, фази хвороби і ступеня компенсації дихальної та серцево-судинної систем, програма включає режим, лікувальну фізкультуру, фізіотерапевтичні процедури, психотерапію, особливі режими харчування, санаторно-курортне лікування. 2. Санаторно-курортне лікування Обґрунтування Санаторно-курортне лікування пацієнтів з ХОЗЛ сприяє:
Санаторно-курортне лікування показане пацієнтам з ХОЗЛ І-ІІ стадії із стабільним перебігом у фазі повної та неповної ремісії без бронхоектазів, що супроводжуються виділенням великої кількості гнійного мокротиння та легеневою недостатністю не вище за ІІ ступінь. Хворі на ХОЗЛ із наявністю дихальної недостатності ІІ ступеню потребують направлення у місцеві санаторії, тоді як пацієнтам з легеневою недостатністю 0-І ступеню показано санаторно-курортне лікування на курортах, що розташовані в зоні лісів та приморських берегів. Під час санаторно-курортного лікування патогенетично-виправданим є комплексне застосування фізіотерапевтичних методів лікування. Найбільш прийнятними фізіотерапевтичними процедурами для пацієнтів з ХОЗЛ є: аерозольна терапія (ультразвукові інгаляції з використанням бронхолітичних та муколітичних засобів); штучна або природна спелеотерапія, нормобарична гіпокситерапія, дециметрова терапія, індуктотермія, електрофорез лікарських речовин, діадинамотерапія, пелоїдотерапія, озокерито- та парафінотерапія, бальнеотерапія. Необхідні дії лікаря 1. Здійснення первинного огляду пацієнта, який прибув на санаторно-курортне лікування, оцінка симптомів, наявності ознак дискринії; з`ясування щодо підтримуючої базисної терапії, яку отримує пацієнт. 2. Проведення спірометричного дослідження, визначення стадії ХОЗЛ та ступеню легеневої недостатності (Додаток 8). 3. Проведення ЕКГ, велоергометрії для з’ясування толерантності до фізичного навантаження, загального аналізу крові та сечі, виявлення наявності супутньої серцево-судинної патології, патології нирок тощо. 4. Надання допомоги у відмові від паління у відповідності до Стандартів первинної медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів. 5. Призначення кліматолікування, ЛФК, масажу (Додатки 9 та 10). Призначення пацієнтам із супутньою патологією серцево-судинної системи режиму кліматолікування та ЛФК, відповідно до толерантності до фізичного навантаження. Пацієнтам з низькими (<� 70 Вт) показниками толерантності до фізичного навантаження та легеневою недостатністю ІІ ступеню — режим I (щадний тренувальний). Призначають лише РГГ (10-12 хв.) та прогулянки в темпі 60-80 кроків на хв, тривалістю 20-40 хв. Пацієнтам з ХОЗЛ І-ІІ стадії з ЛН не вище за ІІ ступінь призначають 3-й та 4-й клімато-рухливий режими та відповідні форми ЛФК. За наявності в пацієнта явищ дискринії перед здійсненням постурального дренажу та спелео- або галоінгаляційної терапії призначити бронходилятатор короткої дії (Сальбутамол 400мкм). 6. Призначення комплексу фізіотерапевтичних процедур, (Додаток 11), відповідно до правил комбінування та сполучення фізіотерапевтичних процедур (Додаток 12). При цьому пацієнтам з ХОЗЛ з наявністю супутньої серцево-судинної патології бальнеологічні процедури призначати у вигляді чотири- або дво-камерних ванн і за наявності серцевої недостатності виконувати їх через день. Пелоїдолікування такій категорії пацієнтів призначати у вигляді місцевих аплікацій. В разі виявлення у пацієнтів супутньої патології нирок (хронічний пієлонефрит, хронічний гломерулонефрит) не призначають спелеотерапію, галоінгаляційні процедури та лікування в камері штучного мікроклімату. ІІІ. Опис етапів діагностики і лікування 1. Загальний алгоритм діагностики та диференційної діагностики Визначення ХОЗЛ ХОЗЛ – поширене захворювання, що характеризується стійким обмеженням дихальних шляхів, яке зазвичай прогресує та асоціюється із підвищеною хронічною запальною відповіддю дихальних шляхів та легень на шкідливі частки та гази, яке можна попередити та лікувати. Загострення та супутні захворювання впливають на загальну тяжкість у окремих пацієнтів. Збір анамнезу У пацієнта з ХОЗЛ основними скаргами є: задуха (має прогресуючий перебіг), ускладнення дихання, зниження повсякденної активності, хронічний кашель із виділенням харкотиння або без нього, бронхіти, що часто повторюються. Кашель тимчасовий, але частіше щоденний, рідше – нічний, що супроводжується виділенням харкотиння, характер якого може змінюватися від серйозного до гнійного, залежно від фази перебігу захворювання. У пацієнта необхідно з’ясувати наявність таких факторів ризику як: паління (як активне, так і тривале пасивне), контакт із пилом та іншими агентами (пари хімічних сполук або аерозолі тощо), обтяжена спадковість щодо обструктивного захворювання легень, гіперчутливість бронхіального дерева, часті захворювання дихальних шляхів у дитячому віці, дефіцит альфа-1-антитрипсину, вади розвитку легень. Також необхідно з’ясувати, чи мали місце спроби зниження ваги, чи турбує поганий нічний сон із частими пробудженнями, підвищена дратівливість і втома, наявність набряків нижніх кінцівок (щиколоток), біль у грудній клітці, кровохаркання. Групи спостереження пацієнтів, які мають загрозу розвитку ХОЗЛ:
Фактори ризику розвитку ХОЗЛ: Зовнішні фактори ризику:
Внутрішні фактори ризику:
Фізикальне обстеження Фізикальні методи обстеження низькочутливі і малоінформативні для діагностики ХОЗЛ. З’являються, коли функція зовнішнього дихання зменшується на 50 – 60% від належного. Наявність хрипів не є критерієм тяжкості захворювання, і часто вони відсутні при стабільному, проте тяжкому ХОЗЛ. У частини пацієнтів при тривалому перебігу захворювання мають місце емфізематозна деформація грудної клітки, обмеження її рухливості при диханні, участь в акті дихання допоміжної мускулатури, послаблення дихальних звуків (послаблене дихання) і, подовження фази видиху, тимпаніт при перкусії. При загостренні захворювання можуть з’явитися такі симптоми, як: тахіпное, тахікардія, участь в акті дихання допоміжних м’язів, ціаноз тощо. При розвитку ускладнень ХОЗЛ (легенева гіпертензія із формуванням cor pulmonale з проявами правошлуночкової недостатності) можуть мати місце вибухання югулярних вен (венозний пульс) і периферичні набряки. 1. Діагностика ХОЗЛ у пацієнта, вік якого перевищує 35 років і який має фактори ризику (зазвичай паління), вплив небезпечних чинників виробничого середовища, а також один або більше наведених симптомів:
2. Пацієнту, щодо якого є підозра на ХОЗЛ, необхідно поставити також запитання про наявність наступних факторів:
|
| УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (спеціалізованої)... УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (спеціалізованої) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ |
Скорочення УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ ТА ДІТЯМ |
| СТАТУ Т КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ... Лугинський районний центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі – Центр) є комунальним закладом спільної власності... |
СТАТУ Т КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ... Лугинський районний центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі – Центр) є комунальним закладом спільної власності... |
| Перелік станів які потребують надання екстреної медичної допомоги... Усі види травм (поранення, переломи, вивихи, опіки, важкі забої, травми голови тощо) |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для занять по медичній підготовці з особовим складом 1-го караулу ДПЧ-21 ТЕМА: 1 Основні етапи надання медичної допомоги постраждалим, терміни надання допомоги в залежності від виду допомоги. Обсяг надання... |
| ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення додаткових занять по медичній підготовці з особовим складом ДПЧ-21 ТЕМА: Основні положення керівних документів з питань надання першої медичної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях, завдання... |
ПЛАН проведення семінарського заняття з медичної підготовки з начальницьким... Тема №5 „Травматичний і опіковий шок. Основні правила надання першої медичної допомоги” |
| Про рекламу лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики,... Отже, які моменти потрібно враховувати при розміщенні реклами лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики,... |
План-конспект проведення заняття із медичної підготовки з особовим... Тема: №1 Обмороження та загальне переохолодження організму. Утоплення. Симптоми, надання першої медичної допомоги. Опіки та тепловий... |