|
|
Скачати 1.38 Mb.
|
|
2.2. Немедикаментозне лікування 2.2.1. Припинення паління Обґрунтування Доведено, що припинення паління уповільнює темпи зменшення ОФВ1. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Збір анамнезу паління, шляхом підрахунку пачко-років за формулою: кількість викурених сигарет/день * кількість років паління * 20. 2. Заохочування пацієнта з ХОЗЛ, який продовжує палити, незалежно від віку, до припинення паління і надання йому необхідної допомоги в цьому при будь-якій нагоді. 3. Забезпечення програмою підтримки та пропонування пацієнту НЗТ, бупропіон або варениклін, якщо для цього немає протипоказань. 2.2.2. Дієта з достатньою кількістю вітамінів та мікроелементів Обґрунтування Впливає на скорочувальну здатність і зменшує втомлюваність дихальної та скелетної мускулатури. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Проведення консультацій щодо харчування. 2. Обчислення ІМТ (в нормі 20-25). Якщо ІМТ низький – корекція харчування, рекомендації щодо збільшення споживання калорій і за наявності можливості, виконання фізичних вправ. У пацієнта похилого віку необхідно звернути увагу на зміну ваги, особливо якщо коливання більше ніж 3 кг. 2.2.3. Дихальна гімнастика Обґрунтування Спрямована на підвищення функціональних можливостей дихального апарату шляхом відновлення вільного і економічного дихання. Різні варіанти дихальної гімнастики забезпечують належну координацію роботи відповідних м'язів під час усіх фаз дихання. Необхідні дії лікаря Бажані: 1. Направлення пацієнта на консультацію до фізіотерапевта щодо підбору дихальної гімнастики. 2.2.4. Оксигенотерапія Обґрунтування Застосування довготривалої кисневої терапії (ДКТ) у тяжких пацієнтів з ХОЗЛ з хронічною легеневою недостатністю попереджує розвиток легеневої гіпертензії, підвищує фізичну витривалість, покращує психоемоційний стан, підвищує виживаність. Показання для проведення ДКТ: значення РаО2 стабільно менше ніж 7,3 кРа (55 мм рт.ст.) або більше, ніж 7,3 кРа, але менше 8 кРа (60 мм рт.ст) при супутніх патологічних станах: вторинна поліцитемія (Ht>55%), периферичні набряки, легенева гіпертензія або нічна гіпоксемія (кисневе насичення артеріальної крові (SaО2) менше 90 %, більш ніж 30% нічного сну). Для досягнення цілей ДКТ пацієнти повинні вдихати додатковий кисень, принаймні, 15 годин на добу. Щоб переконатися в тому, що всі пацієнти можуть переносити (ДКТ), її проводять в лікувальній установі під контролем пульсоксиметрії. Неадекватна киснева терапія пацієнтів з ХОЗЛ може викликати пригнічення дихання. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Проведення ДКТ пацієнту з ХОЗЛ, за наявності показань. 2. Обстеження пацієнта, який знаходиться на ДКТ, що включає вимірювання парціального тиску газів артеріальної крові принаймні протягом 3 тижнів у пацієнтів з остаточним діагнозом ХОЗЛ і адекватним медикаментозним лікуванням. При цьому перебіг ХОЗЛ повинен бути стабільним. 3. Обстеження пацієнта, якому проводиться ДКТ, з включенням пульсоксиметрії повинно проводитись принаймні один раз на рік лікарем, добре знайомим з ДКТ. 4. Використання концентрованого кисню для забезпечення стабільної довготривалої амбулаторної кисневої терапії. 5. Попередження пацієнта про необхідність припинення паління. Проведення кисневої терапії пацієнтам, яким вона рекомендована. 2.2.5. Неінвазивна вентиляція легень Обґрунтування Неінвазивна вентиляція легень (НІВЛ) все частіше застосовується у пацієнтів зі стабільним дуже тяжким ХОЗЛ. Комбінація НІВЛ з довготривалою кисневою терапією може принести певну користь окремим пацієнтам, особливо тим, в кого є виражена гіперкапнія в денний час. НІВЛ може покращити виживаність, але не покращує якість життя. У пацієнтів з поєднаною патологією ХОЗЛ та синдромом обструктивного апное-гіпопное сну спостерігається визначений корисний вплив застосування позитивного тривалого тиску в повітропровідних шляхах як на виживаність, так і на ризик госпіталізацій. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Направлення до спеціалізованого центру для призначення довгострокової неінвазивної вентиляції пацієнта з хронічною гіперкапнічною дихальною недостатністю, якому проводиться адекватна допоміжна вентиляція (інвазивна або неінвазивна) впродовж загострення, або пацієнта з гіперкапнією чи ацидозом при лікуванні ДКТ. 2.2.8. Хірургічне лікування Обґрунтування Хірургічне лікування ставить за мету зменшити задишку, видаляючи області погано функціонуючої ділянки легень, таким чином зменшуючи внутрішньогрудний об'єм. Хірургічне лікування і трансплантацію розглядають при прогресуванні хвороби, яка не піддається медикаментозному лікуванню, і для таких пацієнтів життєво необхідна. Необхідні дії лікаря Бажані:
2.3. Діагностика та лікування ускладнень ХОЗЛ 2.3.1. Діагностика та лікування легеневої гіпертензії і cor pulmonale (легеневого серця) Обґрунтування Термін "легеневе серце" може бути прийнятий для визначення патологічного стану, що виявляється на підставі клінічних проявів. Легеневим серцем називають вторинне збільшення правого шлуночку (його гіпертрофію та/або дилатацією), розвиток якого обумовлено легеневою артеріальною гіпертензією, яка розвивається внаслідок захворювань, що порушують функцію легень (тих, що призводять до розвитку дихальної недостатності). Неконтрольовані дослідження використання інгібіторів АПФ показали неоднозначні результати і не можуть бути рекомендовані на підставі доказової медицини. Діуретичні засоби широко використовуються для лікування cor pulmonale, але не проведені дослідження їх ефективності при хронічному обструктивному захворюванні легень. Є теоретична думка, що вони можуть зменшити фракцію серцевого викиду, зменшуючи шлуночковий тиск, але вони можуть також викликати метаболічний алкалоз, зменшуючи вентиляційну потужність. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Встановлення пацієнту діагнозу cor pulmonale, за наявності клінічних симптомів при виключенні інших причин периферичних набряків. 2. Спрямування лікування cor pulmonale на зменшення гіпоксії та зниження затримки солі і води. 3. Дотримання заборони на рекомендації інгібіторів АПФ. 4. Призначення сечогінних засобів з обережністю відповідно до існуючих медико-технологічних документів. 2.3.2. Дихальна недостатність Обґрунтування Неінвазивна вентиляція легень в комбінації з довготривалою кисневою терапією може застосовуватись у пацієнтів з дуже тяжким ХОЗЛ, особливо при наявності гіперкапнії в денний час. Вона може покращити виживаність. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Оцінка показання для відповідного виду оксигенації: ДКТ або короткострокова. 2. Застосування НІВЛ. 2.4. Супутня патологія при ХОЗЛ 2.4.1. Серцево-судинні захворювання Обґрунтування Одна з основних супутніх патологій у пацієнтів з ХОЗЛ, і вірогідно, найчастіша та найважливіша. Треба зважати на: ІХС, серцеву недостатність, фібриляцію передсердь та артеріальну гіпертензію. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Лікування ІХС у пацієнта з ХОЗЛ, відповідно до клінічного протоколу. 2. Уникнення високих доз бета-агоністів при лікуванні ХОЗЛ при ІХС. 3. Лікування серцевої недостатності, відповідно до протоколу надання медичної допомоги (перевагу надають селективним бета-блокаторам). 4. Лікування фібриляції передсердь та гіпертонії, відповідно до нормативів надання медичної допомоги (призначення селективних бета-блокаторів). 2.4.2. Остеопороз Обґрунтування Також одна з основних супутніх патологій у пацієнтів з ХОЗЛ, асоціюється з поганим статусом здоров’я та прогнозом. Частіше спостерігається у пацієнтів з емфіземою, у пацієнтів з пониженою вагою (зменшений ІМТ) та масою вільного жиру. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Лікування, відповідно до клінічного протоколу, з униканням, у разі можливості, повторних курсів системних кортикостероїдів. 2.4.3. Тривожність та депресія Обґрунтування Тривожність та депресія у пацієнтів з ХОЗЛ асоціюються з поганим прогнозом, часто виникають в більш молодому віці, жінок, курців, при більш низькому ОФВ1, кашлі, більш низькій якості життя (більш високий рахунок за опитувальником госпіталю Св. Георгія), пов’язаній із захворюванням, наявності в анамнезі серцево-судинних захворювань. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Лікування, згідно з клінічним протоколом. 2. Припущення у госпіталізованих до стаціонару пацієнтів з ХОЗЛ з гіпоксією та/або важким диспное наявності тривоги і депресії. 3. Проведення психологічних та психосоціальних втручань за умови призначення антидепресантів. Призначення антидепресантів проводиться згідно відповідних медико-технологічних документів. 2.4.4. Рак легені Обґрунтування Часто спостерігається у пацієнтів з ХОЗЛ, вважається найчастішою причиною смерті пацієнтів з легким ХОЗЛ. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Лікування, згідно з клінічним протоколом. 2.4.5. Інфекції Обґрунтування Часто спостерігаються у пацієнтів з ХОЗЛ. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Призначення антибіотиків у разі гнійного загострення. Для початкового емпіричного лікування необхідно застосовувати амінопеніциліни, в тому числі захищені, макроліди (азитроміцин або кларитроміцин), або цефалоспорини 2-го покоління. При проведенні емпіричного лікування антибіотиками, лікар повинен враховувати перелік можливих найбільш розповсюджених збудників, кількість попередніх загострень (за рік), попередній прийом антибіотиків, показники ФЗД, супутні захворювання. Рекомендована тривалість антибактеріальної терапії – 5 – 10 днів. 2. Не призначати макроліди на тлі застосування теофіліну (макроліди підвищують концентрацію теофілінів). 3. Припинення прийому ІКС якщо спостерігається розвиток пневмонії, що повторюється при прийомі ІКС, щоб з’ясувати, чи цей препарат спричиняє пневмонію. 4. Фторхінолони слід розглядати як препарати резерву лікування загострень ХОЗЛ 2.4.6. Метаболічний синдром та цукровий діабет Обґрунтування Часто спостерігаються у пацієнтів з ХОЗЛ, можуть погіршувати прогноз. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Лікування, відповідно до клінічного протоколу. 3. Вторинна профілактика 3.1. Роз’яснення і заохочення пацієнтів до відмови від паління Обґрунтування Усіх пацієнтів з ХОЗЛ, які продовжують палити, незалежно від віку, необхідно заохочувати до припинення паління і отримання необхідної допомоги для цього при будь-якій слушній нагоді. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Скласти план заходів з відмови від паління. 3.2. Своєчасна базисна медикаментозна терапія ХОЗЛ, призначена, згідно з існуючим протоколом Обґрунтування Правильно підібрана і вчасно призначена базисна медикаментозна терапія ХОЗЛ може значно уповільнити прогресування бронхообструкції, зменшити тяжкість і частоту загострень, запобігти розвитку ускладнень і покращити якість життя пацієнтів. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Своєчасне призначення та контроль за проведенням базисної бронхолітичної та протизапальної терапії ХОЗЛ. 3.3. Профілактика загострень ХОЗЛ Обґрунтування Загострення ХОЗЛ суттєво погіршують якість життя пацієнтів на довготривалий період, підвищують ризик повторної госпіталізації на наступні 6 місяців. Смертність в наступний після загострення рік складає 40-50% залежно від тяжкості захворювання, віку пацієнта та наявності супутньої патології. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: Проведення консультації з питань вакцинації проти грипу. 3.4. Модифікація способу життя Обґрунтування Існують докази, що модифікація способу життя, співпраця з пацієнтом і його родиною, обізнаність щодо ранніх проявів захворювань може знизити рівень захворюваності на ХОЗЛ і позитивно впливає на перебіг захворювання (зменшує кількість і активність перебігу загострень ХОЗЛ). Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Проведення навчання пацієнта щодо природи захворювання, дотримання терапії, своєчасне розпізнавання ранніх ознак та симптомів загострення. 4. Подальше спостереження Обґрунтування Існують докази, що вказують на зниження рівнів захворюваності і смертності пацієнтів, які знаходяться під наглядом лікаря. Регулярний контроль проводиться з метою: - аналізу досягнення цілей терапії; - оцінки здатності пацієнта справлятись з хворобою, якості життя, комплаєнсу, виконання плану призначеної терапії; - контролю побічних ефектів; - корекції лікування з появою нових можливостей терапії. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Складення письмового протоколу диспансеризації. 2. Проведення моніторингу стану здоров’я пацієнта з I-III стадією не менше ніж 1 раз на рік, з IV стадією – 2 рази на рік. 3. Проведення необхідної клінічної оцінки: задишки, толерантності до фізичного навантаження, частоти загострень, ускладнень, формування cor pulmonale, наявності депресії, моніторингу спірометрії. 3. Для установ, що надають третинну медичну допомогу
Положення протоколу ЗОЗ, які надають третинну медичну допомогу, проводять специфічну для кожного хворого ідентифікацію симптомів та ознак, що дозволяє правильно оцінити та корегувати порушення, які було виявлено. Обґрунтування При тяжкому перебігу, виражених симптомах, низьких показниках ФЗД, значному анамнезі загострень, наявності ускладнень та супутньої патології, у важких діференціально-діагностичних випадках хворі ХОЗЛ потребують додаткових специфічних методів обстеження та лікування. Необхідні дії лікаря Обов’язкові: 1. Оцінка всіх аспектів лікування, яке отримує пацієнт (включаючи адекватність і ризик побічних ефектів), збір детального анамнезу, в тому числі анамнезу зупинок дихання уві сні, анамнезу ускладнень ХОЗЛ, ускладнень та небажаних проявів терапії ХОЗЛ, анамнез супутньої патології, її терапії та їх аналіз у пацієнта, який має ХОЗЛ. 2. Виявлення ускладнень ХОЗЛ, супутньої патології, ускладнень від терапії, що проводиться, та їх корекція за участю мультидисциплінарної команди фахівців суміжних спеціальностей (пульмонологів, алергологів, профпатологів, кардіологів, ендокринологів, психіатрів тощо). 3. Проведення загальної плетизмографії (бодиплетизмографії) для визначення ознак гіперінфляції легенів (збільшення загального бронхіального опору, залишкового об’єму легенів, внутригрудного газового об’єму). 4. Визначення фактору переносу монооксиду вуглецю – ТLCO; 5. Проведення бронхопровокаційних тестів з гістаміном, ацетилхоліном, алергенами при наявності показань та відсутності протипоказань при утрудненнях диференціальної діагностики ХОЗЛ та БА. 6. Проведення дослідження функції дихальних м’язів та нейро-респіраторного драйву для виявлення ступіні стомлювання дихальних м’язів та порушення центральної регуляції дихання. 7. Проведення полісомнографічного дослідження для виявлення порушень дихання під час сну. |
| УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (спеціалізованої)... УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (спеціалізованої) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ |
Скорочення УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ ТА ДІТЯМ |
| СТАТУ Т КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ... Лугинський районний центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі – Центр) є комунальним закладом спільної власності... |
СТАТУ Т КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ... Лугинський районний центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі – Центр) є комунальним закладом спільної власності... |
| Перелік станів які потребують надання екстреної медичної допомоги... Усі види травм (поранення, переломи, вивихи, опіки, важкі забої, травми голови тощо) |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для занять по медичній підготовці з особовим складом 1-го караулу ДПЧ-21 ТЕМА: 1 Основні етапи надання медичної допомоги постраждалим, терміни надання допомоги в залежності від виду допомоги. Обсяг надання... |
| ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення додаткових занять по медичній підготовці з особовим складом ДПЧ-21 ТЕМА: Основні положення керівних документів з питань надання першої медичної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях, завдання... |
ПЛАН проведення семінарського заняття з медичної підготовки з начальницьким... Тема №5 „Травматичний і опіковий шок. Основні правила надання першої медичної допомоги” |
| Про рекламу лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики,... Отже, які моменти потрібно враховувати при розміщенні реклами лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики,... |
План-конспект проведення заняття із медичної підготовки з особовим... Тема: №1 Обмороження та загальне переохолодження організму. Утоплення. Симптоми, надання першої медичної допомоги. Опіки та тепловий... |