|
Скачати 3.52 Mb.
|
молодь, студентство. Слово вороний реалізує своє лексичне значення, сполучаючись з обмеженою кількістю іменників: можна сказати вороний кінь, але не можна поєднати цей прикметник з іменниками зошит, портфель, хоча прикметник вороний є синонімом до слова чорний. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА-закріплення суспільною практикою за словом уявлення про певний предмет, явище, стан, дію, якість. Більшість слів називають предмети (бандура - український народний музичний інструмент; млин- споруда, де розмелюють зерно на борошно), їх ознаки (дерев’яний - зроблений з дерева; синій - колір, середній між голубим і фіолетовим), кількість (п’ять, сорок сім, тисяча), дії, процеси (читати-сприймати написане, промовляючи вголос). Такі слова є повнозначними, самостійними. Службові частини мови (прийменники, сполучники, частки) не мають лексичного значення. Одне слово може мати кілька лексичних значень (багатозначність). У такому разі розрізняють пряме та переносне значення слова. Пряме (основне, головне значення, яке безпосередньо співвідноситься з явищами об’єктивної дійсності. Напр., слова листоноша, чорний, кипіти мають такі основні значення:
Пряме значення слова не залежить від контексту. Переносне значення (непряме) виникає шляхом переносу назв з одного явища дійсності на інше на основі подібності, спільності їх ознак, функції. Напр., слово чорний має такі переносні значення:
II
Переносні значення можуть зберігати образність: чорні думки, кипіти люттю. Такі значення закріплені у мові, фіксуються у словниках. НЕОЛОГІЗМИ (від гр. neos - новий, logos - слово) - нові слова, що недавно увійшли в мову. Особливістю цих слів е виразний відтінок новизни, свіжості, який відчувається носіями мови. Неологізми з’являються у мові для того, щоб назвати нові предмети і явища (біоніка, інформатика, відеокасета, менеджер, панадол) або ж замінити вже існуючу назву предмета, явиида іншою, точнішою, зручнішою для спілкування назвою (напр., свого часу з'явилося слово льотчик замість літун, загс поряд із словосполученням запис актів громадянського стану). Перебування слова в “неологізмах” звичайно буває недовгим. Якщо нове слово утворено вдало, а явище, назване цим словом, міцно увійшло в життя, то неологізм уже не сприймається як нове слово, стає звичайним словом (телевізор, магнітофон, агітпункт, нафтопровід). Новизну, свіжість, незвичайність довго зберігають авторські (індивідуально-авторські) неологізми, які створюються письменниками: зрадні (слова), громовиця, сперечниця (Леся Українка); житечність, лірити, весніти, прозорити, трояндно-шовково (П. Тичина); підне- бесність, зашовковитися (М. Стельмах). Як правило, такі неологізми не виходять за межі авторського мовлення, не стають загальновживаними словами. ОМОНІМИ (від гр. homos - однаковий і onyma - ім’я) - слова, що звучать однаково, але мають різні значення. Напр., луг1 (угіддя для сінокосу) і луг2 (розчин, що утворюється при сполученні солі з кислотою); стигнути1 (дозрівати) і стигнути2 (охолоджувати). Омоніми слід відрізняти від багатозначних слів. Омоніми - це випадкова співзвучність слів, між їх значеннями немає ніякого зв’язку. А між значеннями багатозначного слова є зв’язок. Так, наприклад, всі предмети, названі словом голка (голка ялини, голка їжака, голка швейна, голка медична), подібні між собою, тому тут маємо багатозначність. Предмети., названі словами-омонімами, нічого спільного, подібного не мають: ключ1 (джерело) і ключ2 (металевий стержень для відмикання і замикання замка). Омоніми поділяються на повні і неповні (часткові). Повні омоніми належать до однієї частини мови і збігаються в усіх граматичних 12 формах. Напр., омоніми коса1 (вид зачіски) і коса2 (сільськогосподарське знаряддя праці) збігаються при відмінюванні у всіх формах відмінка і числа. Неповні омоніми збігаються лише у частині граматичних форм. Так, іменники баранці1 (тварини) і баранці2 (хвилі на воді) при відмінюванні збігаються тільки у множині, тому що друге слово не вживається в однині. Серед омонімів виділяють:
Омонімами можуть бути слова, які однаково або дуже подібно звучать, але мають різне значення в різних мовах. їх називають міжмовними омонімами. Напр.: укр. вродливий (красивий) і рос. уродливьій (некрасивий), укр. луна (відзвук) і рос. луна (небесне тіло). ПАРОНІМИ (від гр. para - біля, коло, поруч і опута - слово, ім’я) - слова, близькі за звуковим складом і вимовою, але різні за значенням. Напр., адресат - адресант, талан-талант, суворий - суровий, висвітлювати -освітлювати, людський - людяний, веліти - воліти. Ці подібнозвучні слова часто помилково вживають одне замість іншого. Щоб не помилитися, треба звертатися або до тлумачних словників, або до спеціальних словників паронімів, напр., до “Словника паронімів української мови” Д. Г. Гринчишина і О. А. Сербенської (К., 1986). ПЕРИФРАЗ (ПАРАФРАЗ) - описовий зворот мови, з допомогою якого передається зміст іншого слова. Напр., цар звірів -лев, чорне золото - вугілля, легені планети - ліси, очі небес - зірки, брат сонця - соняшник, дочка Прометея - Леся Українка. Перифрази несуть у собі якусь оцінку явищ, допомагають яскравості, виразності зображення. Перифрази допомагають уникнути повторень тих самих слів чи зворотів і цим підвищують стилістичну якість оформлення думки. 13 ПРОСТОРІЧНА ЛЕКСИКА - слова, що знаходяться за межами літературної мови. Вони експресивно забарвлені, але, на відміну від звичайних розмовних слів, мають відтінок спрощеності, зниженості, грубості, напр.: верзти, варнякати, пертися, дурепа, морда, пика, пузо, хамло. Просторічна лексика вживається в розмовному мовленні. Її не можна використовувати у сфері ділового, офіційного спілкування. Вона іноді використовується в художній літературі для мовленнєвої характеристики персонажів, які не зовсім володіють нормами літературної мови. РОЗМОВНА ЛЕКСИКА - слова, які вживаються звичайно в усному літературному мовленні, напр.: |
Закон та «Про електронні документи та електронний документообіг» Товариство з обмеженою відповідальністю «Український сертифікаційний центр» (надалі Центр) |
ПОЛОЖЕННЯ про Нікопольський територіальний центр соціального обслуговування... Нікопольський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі територіальний центр) є бюджетною... |
ПОЛОЖЕННЯ про Нікопольський територіальний центр соціального обслуговування... Нікопольський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі територіальний центр) є бюджетною... |
ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ 4 РОЗДІЛ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР 6 РОЗДІЛ РЕСУРСИ 9 «ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР З ПРОБЛЕМ ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ, РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ ТА РАДІОЕКОЛОГІЇ» |
ПРО НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР Навчально-методичний центр Академії внутрішніх військ МВС України (далі Центр) створено у відповідності до вимог наказу Міністра... |
СТАТУ Т КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ... Лугинський районний центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі – Центр) є комунальним закладом спільної власності... |
СТАТУ Т КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ... Лугинський районний центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі – Центр) є комунальним закладом спільної власності... |
УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР НАУКОВО – ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ Доводимо до Вашого відома, що Національний центр аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова оголошує набір до заочної аерокосмічної... |
750 ПОЛОЖЕННЯ Центр надання адміністративних послуг (далі Центр) утворюється з метою забезпечення надання адміністративних послуг при виконавчому... |
ПОЛОЖЕННЯ Про центр надання адміністративних послуг До 01. 01. 2014 створити центр надання адміністративних послуг при виконавчому комітеті Синельниківської міської ради |