|
|
Скачати 3.52 Mb.
|
вірити має такі лексичні значення: 1) бути впевненим, переконаним у чому-небудь;
Слово з’являється у мові з одним значенням, воно називається первинним, прямим. Пізніше в результаті переосмислення прямого значення у слові виникають вторинні, переносні значення. Ці значення виникають різними способами. Так, нове значення може виникнути шляхом перенесення назви з одного предмета на інший за якоюсь подібністю - форми розташування кольору, цінності, враження (золотий годинник - золота осінь, золоте серце, золоті руки). Такий 6 тип перенесення назви називається метафорою. Перенесення назви з одного предмета на інший може відбуватися за суміжністю, тобто на основі певних зв’язків між предметами -■ просторових, часових, причиново-наслідкових і ін. Напр., коли ми говоримо “Клас готується до екзамену", то маємо на увазі учнів. Отже, слово клас уживається замість слова учні. Цей перенос назви можливий тому, що між двома предметами (клас і учні) є зв’язок. Такий спосіб виникнення нового значення у слові називається метонімією. Усі значення багатозначного слова пов’язані між собою і утворюють семантичну (значеннєву) єдність. ДІАЛЕКТИЗМИ - характерні для територіальних діалектів слова, що вживаються в літературній мові. Напр.: кибель - відро, клепаня- вид чоловічого капелюха, когут - півень, нанаиика - хрещена мати, стрий - дядько по батькові, борше - швидше, тлустий - повний, товстий, таний-дешевий, видіти-бачити. Як територіально обмежені слова, діалектизми порушують норми літературної мови. Проте вони можуть вживатися в художній літературі, рідше - в публіцистиці для створення місцевого колориту або для мовленнєвої характеристики персонажів. Напр., майстерно вживав діалектизми у своїх творах В. Стефаник: “Катруся лежала нерухомо, водила сухонькою рукою по тварі”; “Робота йшла пиняво і Дмитро сердився". Діалектні слова можуть поступово переходити в літературну мову. А часто вживані в художніх творах діалектизми вміщують у словники літературної мови, але з позначкою “діал.’-діалектне. Є спеціальні словники діалектної лексики, напр., “Словник полтавських говорів" В. С. Ващенка (1960). ЕВФЕМІЗМИ - це слова або словосполучення, які приховано, ввічливо, пом'якшено називають предмети чи явища: нечистий-чорт, нерозумний - дурний, не довго ряст топтати -скоро померти, хірургічне втручання - операція. Евфемізми поширені в розмовному мовленні та художній літературі. ЖАРГОНІЗМИ - це специфічна лексика, що вживається у розмовному мовленні людей окремих соціальних груп, зв’язаних певною спільністю інтересів - професією (жаргон шоферів), перебуванням у певному середовищі, напр., служба в армії, сезонні роботи (солдатський жаргон), однаковим захопленням, напр., спортом, філателією, рибальством (жаргон рибалок). 7 Жаргонна лексика виникає в середовищі людей, зв’язаних спільними інтересами негативного характеру (жаргон картярів, злочинців). Жаргонізми часто виникають у молодіжному середовищі, зокрема серед учнів, студентів, напр.: фак - факультет, бомба - шпаргалка, плавати - невпевнено відповідати, драти - списувати і ін. Уживання жаргонізмів допускається в усному розмовному мовленні. У художній літературі жаргонна лексика використовується як засіб яскравого зображення життя (...Гості розсілися різатися в карти. Ех ти, слабак). У науковому, офіційно-діловому стилі жаргонізми зовсім не вживаються. ЗАПОЗИЧЕННЯ - це елементи чужої мови (слова, словотворчі афікси, синтаксичні конструкції і ін.), перенесені з однієї мови в іншу в результаті мовних контактів. Найчастіше запозичуються слова, рідше -фразеологізми і синтаксичні конструкції. Запозичення звуків (з грецької мови - звук ф), словотворчих афіксів (з латинської мови - префікси інтер-, ультра-, ре-, екс-) відбувається в результаті їх повторного виділення з запозичених слів. Запозичення пристосовуються до тієї мови, яка запозичує. Часто вони настільки засвоюються, що іншомовне походження їх виявляється тільки з допомогою етимологічного аналізу (козак, вишня, колір). Значна частина запозичень зберігає ознаки свого іншомовного походження у вигляді звукових, морфологічних і семантичних особливостей. Напр., голосні звуки [а], [е] на початку слів свідчать про походження слів із старогрецької мови: алфавіт, архів, ера, естетика: звукосполучення [уа] характерне для слів французького походження: вуаль, тротуар, експлуатація; суфікс -рі властивий словам латинського походження: гербарій, лекторій, санаторій. Певна кількість запозичених слів української мови називають предмета і явища неукраїнської дійсності, у їх семантиці відображені поняття з життя інших народів. Це так звані екзотичні слова, або екзо- тизми: леді, сер (анг.), сейм (польськ.), хунта (ісп.), франк, сантим (франц.), акин, аул (тюркс.) Іноді в українських текстах трапляються такі чужі слова, які не входять до словникового складу української мови. Це - варваризми. Вони часто оформляються засобами іншого алфавіту: aima mater (старовинна студентська назва університету), cito (терміново), merci (дякую), “Тайме”, “Юманіте". Серед запозичених слів є чимало інтернаціоналізмів. Це слова, що вживаються в багатьох неспоріднених мовах з однаковим чи близьким лексичним значенням і звуковим оформленням: академія, університет, віза, республіка, копія, офіцер, школа. 8 Своєрідним різновидом запозичень є кальки Це слова або звороти мови, що повністю або частинами перекладені з іншої мови Напр., українське слово півострів є калькою німецького Halbinsel (halb - пів, половина, Insel - острів), українське літописець - це калька з грецького chronographos, українське колгосп - калька з російського колхоз. У словниковому складі української мови є запозичення давні (із старослов’янської, старогрецької, латинської, тюркських мов) і новіші (з англійської, французької, іспанської, російської і ін. мов). Запозичення - це невід’ємна і дуже важлива частина лексики української мови, особливо у сфері науки, техніки, мистецтва. Але до запозичень слід ставитись розумно. Неправильне і надмірне вживання слів іншомовного походження шкодить мові, засмічує її лексику, створює в ній зайві дублети. Тому треба дотримуватись міри у вживанні іншомовних слів. ІСТОРИЗМИ - різновид застарілих слів, що вийшли з активного словника у зв’язку із зникненням понять, предметів, явищ, які вони позначали. Серед історизмів багато назв колишніх урядових і військових чинів, адміністративних посад (війт, капрал), установ і організацій (віче, ратуша), професій (дігтяр), знарядь праці (драч, мотика), одягу і взуття (жупан, сап’янці), грошових одиниць (дукат, шаг) і ін. Ці слова використовуються переважно в науковому, художньому і публіцистичному стилях для відтворення фактів і подій минулих епох. КРИЛАТІ СЛОВА-стійкі, афористичні, звичайно образні вирази, які увійшли у загальний вжиток з певного джерела - літературного, публіцистичного, наукового, фольклорного. Індивідуально-авторське походження крилатих слів (виразів) чітко усвідомлюється: “Нове життя нового прагне слова" (М. Рильський); “Я не можу розминутись з людиною" (М. Коцюбинський); Толос духа чути скрізь" (І. Франко); “Я вийду сама проти бурі" (Леся Українка). Але крилаті слова стійкі і відтворюються у мовленні як готові вирази, і це зближує їх з фразеологізмами. Крилаті слова посилюють виразність тексту. ЛЕКСИКОГРАФІЯ (від гр. lexikos - словник і grapho - пишу) - розділ мовознавства, що займається теоретичними проблемами укладання словників, збиранням, упорядкуванням і описом словникового матеріалу. 9 Залежно від лексичного матеріалу, способу його опрацювання і призначення розрізняють енциклопедичні словники і словники за- гальномовні (філологічні). Енциклопедичні словники тлумачать не слова, а позначені словами поняття, дають відомості про історичних осіб, діячів науки, культури, пояснюють факти, явища з найрізноманітніших галузей життя - науки, мистецтва, політики, економіки, права і ін. Напр.: “Українська радянська енциклопедія" (УРЕ) в 17-ти томах, “Українська літературна енциклопедія” і ін. У філологічних словниках пояснюються слова (їх значення, походження, написання, вимова тощо). Відповідно до того, як описуються слова, словники бувають різних типів. Один із найважливіших типів філологічних словників - це тлумачний словник. У ньому пояснюється лексичне значення слова. Найкращим тлумачним словником української мови є “Словник української мови” в 11 томах (К., 1970-1980). Важливими є також словники перекладні, орфографічні, орфоепічні, етимологічні, словники синонімів, антонімів, омонімів, паронімів Є спеціальні словники, в яких звертається увага на складні випадки утворення і вживання граматичних форм слів (“Словник труднощів української мови”. - К., 1989). Укладання словників - це дуже важлива наукова і просвітницька справа. Без словників неможливо вивчати мову, її словникове багатство, норми літературної мови. ЛЕКСИКОЛОГІЯ - це розділ мовознавства, який вивчає словниковий склад мови, або лексику (від гр. lexis - слово). Предметом розгляду лексикології є слово. Вона вивчає лексичні значення слів і їх типи (однозначність і багатозначність, пряме і переносне, конкретне і абстрактне значення), різні зв’язки, відношення, у які вступають слова в слові (синонімічні, омонімічні, паронімічні, антонімічні). Лексикологія розглядає вживаність слова в різних стилях мови (міжстильові, розмовні, книжні слова), визначає активні і пасивні шари лексики на сучасному етапі функціонування мози (активні і застарілі слова, неологізми). Слова розрізняються сферою свого вживання. Одні слова вживаються всіма носіями мови (загальнонародні слова), інші -носіями певного діалекту (діалектні слова), ще інші - людьми, що об’єднані спільною діяльністю або спільними інтересами (терміни, професіоналізми, жаргонізми, арготизми). Ці особливості слів також вивчає лексикологія. Її цікавить і походження слів (корінні чи запозичені), давність їх виникнення тощо. 10 Лексикологія як наука про словниковий склад мови тісно пов'язана з багатьма іншими розділами мовознавства, що також вивчають слово: семасіологієк>, що вивчає внутрішній зміст слова; етимологією, що встановлює первинне значення слова, його походження; ономастикою, яка досліджує власні назви; фразеологією, яка розглядає стійкі сполучення слів; лексикографією, що займається укладанням слів у словники. Лексикологія тісно пов'язана з граматикою, тому що лексичне значення слова часто визначає особливості граматичної поведінки слова - його морфологічні властивості й особливості сполучуваності. Напр., іменники, що означають сукупність осіб чи предметів як неподільне ціле (збірні іменники), не мають форм множини: |
|
Закон та «Про електронні документи та електронний документообіг» Товариство з обмеженою відповідальністю «Український сертифікаційний центр» (надалі Центр) |
ПОЛОЖЕННЯ про Нікопольський територіальний центр соціального обслуговування... Нікопольський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі територіальний центр) є бюджетною... |
|
ПОЛОЖЕННЯ про Нікопольський територіальний центр соціального обслуговування... Нікопольський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі територіальний центр) є бюджетною... |
ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ 4 РОЗДІЛ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР 6 РОЗДІЛ РЕСУРСИ 9 «ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР З ПРОБЛЕМ ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ, РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ ТА РАДІОЕКОЛОГІЇ» |
|
ПРО НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР Навчально-методичний центр Академії внутрішніх військ МВС України (далі Центр) створено у відповідності до вимог наказу Міністра... |
СТАТУ Т КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ... Лугинський районний центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі – Центр) є комунальним закладом спільної власності... |
|
СТАТУ Т КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ... Лугинський районний центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі – Центр) є комунальним закладом спільної власності... |
УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР НАУКОВО – ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ Доводимо до Вашого відома, що Національний центр аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова оголошує набір до заочної аерокосмічної... |
|
750 ПОЛОЖЕННЯ Центр надання адміністративних послуг (далі Центр) утворюється з метою забезпечення надання адміністративних послуг при виконавчому... |
ПОЛОЖЕННЯ Про центр надання адміністративних послуг До 01. 01. 2014 створити центр надання адміністративних послуг при виконавчому комітеті Синельниківської міської ради |