|
|
Скачати 3.52 Mb.
|
| складі. Наприклад: куон', стуел, двуир, прин'уос, р'іечка, л'іес. У ненаголошених складах дифтонгам відповідають звуки [о], (є], [и] при попередньому твердому приголосному: дивчата, мешок, беда', старост', кон'а, стена'. Дифтонги властиві лівобережнополіським та правобережнополісь- ким говіркам північного наріччя. У волинсько-поліських говірках у відповідних позиціях вживаються найчастіше монофтонги (однорідні звуки), наприклад: кун', стул, етил, н'ус, - яким у літературній мові відповідає звук [і]: к'ін', ст'іл, н'іс. ЗАКАРПАТСЬКИЙ ГОВІР-див. ПІВДЕННО-ЗАХІДНЕ НАРІЧЧЯ. ІЗОГЛОСА-лінія, нанесена на діалектологічну карту, яка окреслює територію поширення (ареал) певного мовного явища. На діалектологічній карті говори відмежовуються один від одного пасмом (сукупністю) ізоглос, що скупчуються на пограниччях говорів. ЛЕМКІВСЬКИЙ ГОВІР - належить до південно-західного наріччя, це говір етнічної групи - лемків, які розселені на схилах західних Карпат. Назва походить від частки лем (“тільки"). Найважливіші його особливості: сталий наголос на другому складі від кінця, напр., вода, пироги, середньо-задній звук [ы]. Звукосполученню [ри], [ли] відповідає [ыр], [ыл], напр.: кырвавий, дырва. Іменники -гапу життя не мають подовження і закінчуються на -а: жит'а, вес'іл'а. Дієслова із суфіксом -а мають такі закінчення у теперішньому часі: читам, читаш, читат, читаме, читате. Іменники І відміни жін. роду в О. в. мають закінчення -ом: руком, головом. НАДДНІСТРЯНСЬКИЙ ГОВІР - один із південно-західних говорів, розташований вздовж Дністра від Самбірщини до Могилева. Для наддністрянських говірок характерне вживання [е], [і] на місці [а] після м'яких приголосних,напр.: з'іл'е, волос'г, ствердіння [р], [ц]: зора, порйедок, молодец, перехід пом’якшених [д'], [т'] в [і*'], [к'], напр.: 31 ґ'ек (дяк), к'іпо (т'іло)\ вживання звуків [з'*'], [с'ш], напр.: з,ж'іма, с'ш в'іт та ін. НАДСЯНСЬКИЙ ГОВІР - один із говорів південно-західного наріччя, поширений над річкою Сян. Його характерні ознаки: вимова ненаголошеного [о] як [у], напр., рубота, сук'іра; вживання звука [ьі); перехід [а] в [е] після м’яких приголосних, напр.: д'екуйу, пйет'\ обнижена вимова [е] до [а], напр.: вач'ір, вживання дорсально-палатальних [з,ж'і, [с'ш], напр.: сш'м'іх, з'*в'ір. НАРІЧЧЯ - діалектна група, найбільше діалектне утворення, до складу якого входять однотипні говори й говірки, що мають цілий ряд спільних фонетичних, граматичних, лексичних рис, якими вони виразно відрізняються від інших наріч і діалектних груп цієї мови. Українську діалектну мову складають три наріччя: північне (поліське), південно-східне і південно-західне. Оскільки наріччя - це сукупність говорів, правомірним є паралельне вживання назв поліські говори, південно-східні говори, південно-західні говори. Коли йдеться про приналежність певного говору до якогось наріччя чи про його характеристику, то вживаємо таку конструкцію, наприклад, степовий говір південно-східного наріччя, волинський говір південно-західного наріччя і под. НЕПРОТИСТАВНЕ ЯВИЩЕ-діалектний факт або процес, який не має відповідника в інших діалектних утвореннях. Найчастіше вживається по відношенню до лексики. Непротиставна лексика вживається на позначення предметів чи явищ, які побутують лише на певній території, властиві матеріальній і духовній культурі певної етнічної групи. У співвідношенні “діапект-літературна мова" позначається терміном етнографічний діалектизм. Прикладами непротиставної лексики є найменування сапетка - особливий вид кошика, киптар - хутряна або вовняна безрукавка та под. Див. також ЯВИЩЕ ПРОТИСТАВНЕ. НОВОСТВОРЕНІ ГОВІРКИ - говірки, що виникли внаслідок пізнішого заселення або дозаселення територій поширення національної мови, утворені компактним заселенням носіїв певної говірки або мозаїчним заселенням. До новостворених належать, наприклад, слобожанські, степові говірки південно-східного наріччя, лемківські говірки південно-західного наріччя. 32 ПІВДЕННО-ЗАХІДНЕ НАРІЧЧЯ - одне із трьох наріч української мови. Поширене на території Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської областей, у південних районах Житомирської, Рівненської, Волинської областей, у деяких районах Кіровоградської, Миколаївської, Одеської областей, а частково у Польщі, Словаччині, Румунії. Південно-західне наріччя складають волинський, подільський, наддністрянський, покутсько-буковинський, гуцульський, надсянсь- кий, бойківський, лемківський, закарпатський говір. Найважливішими ознаками південно-західних говорів є те, що у більшості їх функціонує 6 голосних фонем, але у карпатській групі говорів є ще фонема ]ы] та фонема [у], напр.: дым, сын, дувка (див. також ЛЕМКІВСЬКИМ ГОВІР, НАДСЯНСЬКИЙ ГОВІР). Південно- західні говори характеризуються поширенням фонем [ґ], [ф], [дж], [дз], напр.: ґринджоли, Гід, филя (хвиля), джерело, дзв'ір. Тут спостерігається явище переходу [д'], ]т'] в [ґ'1, [к'], напр.: д'іти - ґ'іти, т'існо - к'істо; оглушення дзвінких приголосних у середині і кінці слів, напр.: грип (гриб), дуп (дуб)\ поширення звукосполучень [гі], [кі], [хі] або [г'е], [к'е], [х'е], напр.: лавк'і, лавк'е, вживання у частині говорів [е] на місці [и] у наголошеній позиції, напр.: девно (дивно). Серед морфологічних ознак: суфікси -чи, -ши, -т у інфінітиві (б'ігчи, стрииічи, кричат), препозиція частки -ся (си віддала). ПІВДЕННО-СХІДНЕ НАРІЧЧЯ - одне із трьох наріч української мови. Південно-східні говори поширені на території південних районів Київської, Сумської областей, на всій території Харківської, Луганської, Донецької, Полтавської, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської областей, у Криму, а також у суміжних районах Курської, Бєлгородської, Воронезької, Ростовської областей Росії й у Краснодарському краї га як переселенські говірки у Сибіру, в Казахстані. Південно-східне наріччя складають середньонаддніпрянський, слобожанський і степовий говори. Найважливішими ознаками південно-східних говорів є розрізнення твердого і м’якого [р], напр.: зорі а, рг&ісіггі (але у степових говірках кінцевий [р'] - пом'якшений: царі, ііікар/): послідовне зберігання дзвінкості приголосних перед глухими у середині слова та у кінці слів, напр.: дуб, кнтка\ заміна фонеми [ф] на [хв] або [х]: каста, \вартух\ різноманітні вияви чергування зубних із ясенними, напр.: ІД] - [дж], [д] - [ж], [д] - [д']: ходити - ходжу , хожу і ходу ; носити ношу і носі у, паралельні форми інфінітива на -ти і -ть: писати - 33 писать, вживання паралельних форм у лексиці: ягода - вишня, відро- цеберка та ін. ПІВНІЧНЕ НАРІЧЧЯ - одне з трьох наріч української мови. Поширене на території Чернігівської, північних районів Сумської, Київської, Житомирської, Рівненської, Волинської областей, а також у ряді південних районів Білорусі. Умовна межа між північними говорами і південними (смуга перехідних говірок) проходить по лінії: Володимир-Волинський, на південь від Луцька через Здолбунів, Житомир, Білу Церкву, Корсунь, Канів, Золотоношу, Лубни та на північ від лінії вздовж ріки Сули через Суми до Суджі. Північне наріччя (поліські говори) складають лівобережнополісь- кий, правобережнополіський та волинсько-поліський говори, до останнього прилягають підляські чи надбузько-лоліські говірки. У системі голосних звуків північні говори відрізняються від південних (південно-східних і південно-західних) тим, що в них на місці давніх звуків *о, *е, *е у наголошеній позиції вживаються дифтонги ГЧ [уо], [уе], [уи], [уо], а у ненаголошеній позиції - монофтонги (див. ДИФТОНП та ін. На місці давнього носового у ненаголошеній позиції вживається зеук [е] після твердого приголосного, напр.: памет', колодез'. Для північного наріччя характерним є ствердіння звуків [р] і [ц], напр.: хлопец, бурак. У лівобережнополіських говірках у іменниках типу життя зберігається подовження приголосних, після якого вживається звук [е], напр.: жит'.е, помач'.е. ПОКУТСЬКО-БУКОВИНСЬКИЙ ГОВІР - один із говорів південно-західного наріччя. Вживається на Покутті (надпрутські говірки) і Буковині. Для покутсько-буковинських говірок характерним є чергування [о], [е] з [і], напр.: п'іч - печи, с'ім - семий, перехід [а] в [е], [і], [и] після м’яких приголосних, напр.: ш'ипка (шапка), д'икуйу, т'ешко (тяжко); перехід м’яких [д'], [т7] в [ґ'] [к'], напр.: Ґед'а (тато), ґ'ід (дід), к'істо (тісто)] вживання двофонемних сполук [бй], [пй], [вй], [мй] у дієсловах II відміни у 1-й ос. однини і 3-й ос. множини: |
|
Закон та «Про електронні документи та електронний документообіг» Товариство з обмеженою відповідальністю «Український сертифікаційний центр» (надалі Центр) |
ПОЛОЖЕННЯ про Нікопольський територіальний центр соціального обслуговування... Нікопольський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі територіальний центр) є бюджетною... |
|
ПОЛОЖЕННЯ про Нікопольський територіальний центр соціального обслуговування... Нікопольський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі територіальний центр) є бюджетною... |
ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ 4 РОЗДІЛ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР 6 РОЗДІЛ РЕСУРСИ 9 «ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР З ПРОБЛЕМ ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ, РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ ТА РАДІОЕКОЛОГІЇ» |
|
ПРО НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР Навчально-методичний центр Академії внутрішніх військ МВС України (далі Центр) створено у відповідності до вимог наказу Міністра... |
СТАТУ Т КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ... Лугинський районний центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі – Центр) є комунальним закладом спільної власності... |
|
СТАТУ Т КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ... Лугинський районний центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі – Центр) є комунальним закладом спільної власності... |
УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР НАУКОВО – ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ Доводимо до Вашого відома, що Національний центр аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова оголошує набір до заочної аерокосмічної... |
|
750 ПОЛОЖЕННЯ Центр надання адміністративних послуг (далі Центр) утворюється з метою забезпечення надання адміністративних послуг при виконавчому... |
ПОЛОЖЕННЯ Про центр надання адміністративних послуг До 01. 01. 2014 створити центр надання адміністративних послуг при виконавчому комітеті Синельниківської міської ради |