|
Скачати 132.72 Kb.
|
ТЕМА УРОКУ:. Повторення. Розробка рекомендацій в системі підготовки до ЗНО при розв’язуванні задач практичного змісту. МЕТА УРОКУ: Дидактична мета: Поглибити й розширити знання учнів з основних розділів математики, учити бачити єдину математичну модель у різних ситуаціях, складати її в нестандартних умовах; вчити учнів досліджувати й оцінювати соціальні явища засобами математики; бачити необхідність планування майбутнього; допомогти сформувати особисте ставлення до діяльності, яка вимагає математичних знань. . Підготовка до ЗНО. Розробка рекомендацій щодо розв’язування завдань практичного змісту , що не містяться в підручнику. Розвиваюча мета: Розвиток дослідницьких навичок. Розвиток уміння аналізувати, систематизувати, інтерпретувати отримані результати, формувати вміння виступати перед аудиторією, чітко формулювати і відстоювати свою думку; розвивати спостережливість, логічне мислення, інтелектуальні здібності учнів; сприяти розширенню їх кругозору; розвивати фізико-математичну мову учнів. Виховна мета: Сприяти вихованню вміння працювати в команді, вміння критично ставитися до думки однокласників, вміння раціонально використовувати робочий час. Тип уроку: урок узагальнення та систематизації навчального матеріалу. Обладнання: Кейс тексти, таблиці, комп’ютер, комп’ютерні програми: Master function 2.0, Solver 1.1. На роботу з даними кейсом відводиться три заняття. Перше заняття присвячене знайомству з ситуацією і первинному аналізу інформації. В ході цього заняття формується кілька груп з числа учнів. Друге заняття присвячене обговоренню ситуації в групах та прийняттю колективного рішення. Передбачається попередня домашня обробка інформації. Третє заняття присвячується поданням пропозицій, схвалених у групах і зіставленню результатів. Під час проведення першого заняття всі його учасники матимуть можливість, ознайомившись з представленими матеріалами, провести їх обговорення всередині групи, дати запитання вчителю та розробити початковий варіант підходу до розв’язання проблеми. Проводячи заняття, я хотіла, щоб учні, зацікавившись, ближче познайомилися з прототипами завдань на прикладі відкритого банку даних, інтернет - тестування, діагностичних робіт. Обмовлюся, що при презентації знайдених підходів до вирішення завдання не передбачалося обговорення та порівняння розв’язків самих завдань, однак, при підготовці до занять, учасники груп розглянули всі завдання. Мені видається, що підходи до їх вирішення можуть бути цікавими. В ході роботи виникало багато питань, які були задані мною особисто при формулюванні завдання, прозвучали з боку учнів, причому, деякі з них прогнозувалися заздалегідь, а інші були для мене несподіваними. Ось деякі з них: Хто такий монополіст? Що вигідніше реалізовувати: малий обсяг за великою ціною або великі обсяги по малій ціні? Що таке ексклюзивний товар? Чи може в умовах монополії рядовий товар стати ексклюзивним? Виручка, дохід, прибуток? У реальних обставинах: чи повинно підприємство орієнтуватися на максимальний обсяг виручки? Якими способами можна збільшувати ціну товару? Чи обов'язково падає попит зі збільшенням ціни? Приклади? 1 урок ХІД УРОКУ. Вступне слово вчителя: Кейсовий метод навчання почав використовуватись у ВНЗ США ще на початку ХХ сторіччя в галузі права та медицини. Провідна роль у розповсюдженні кейсового методу належить Гарвардській Школі Бізнесу. В період з 1909 до 1919 рр. навчання проводилося за схемою, коли практиків просили викласти конкретну проблему-ситуацію, а потім надати аналіз проблеми і відповідні рекомендації. Перший збірник кейсів було видано у 1921 р.. Останнім часом кейсовий метод знайшов широке використання в західноєвропейських ВНЗ в галузі менеджменту і маркетингу. Однак, викладачі, які практикують кейсовий метод, по різному розуміють його сутність. Наприклад, Гарвардська Школа Бізнесу так визначає метод кейсів: „Метод навчання, за якого студенти і викладачі приймають участь у безпосередньому обговоренні ділових ситуацій. Такі кейси, складені у письмовій формі, виходячи з досвіду реальних людей, працюючих у сфері підприємництва, вивчаються і обговорюються студентами. Такі кейси складають основу бесіди академічної групи під керівництвом викладача. Тому метод кейсів включає одночасно і особливий вид навчального матеріалу, і особливі спроби використання цього матеріалу в навчальному процесі” . Завдання викладача полягає в підборі відповідного реального матеріалу, а студенти повинні вирішити поставлену проблему і сприйняти реакцію оточуючих (інших студентів та викладача) на свої дії. При цьому необхідно розуміти, що можуть мати місце і інші рішення проблеми. Тому викладач повинен допомогти студентам у дискусії, а не нав’язувати свою думку. При цьому студенти повинні розуміти з самого початку, що ризик прийняття рішення лежить на них, а викладач лише пояснює наслідки ризику прийняття необдуманих рішень. Роль викладача полягає у спрямуванні бесіди або дискусії, наприклад, за допомогою проблемних запитань і контролю часу роботи над проблемою, у відмові студентів від поверхневого мислення, у втягненні всіх студентів у глухий кут процесу аналізу кейса. Періодично викладач може узагальнювати, пояснювати, нагадувати теоретичні аспекти або робити посилання на відповідну літературу. Уявлення кейса Сьогодні на уроці ми будемо працювати з так званим «кейсом». Під кейсом розуміється декілька сторінок тексту, різні презентації, відео матеріал. Зараз у кожного з вас є кейс. Протягом трьох уроків ми працювали з даними кейсом. Такий матеріал, який міститься в кейсі, ви не знайдете в підручнику. Читання вголос тексту з кейса "Тяжкий тягар ЗНО" Зусилля всієї родини старанної учениці 11 класу Марії спрямовані на впровадження її в число студенток будь-якого, але дуже престижного вузу. На даний момент виявилася одна з жорстких проблем: як показав огляд джерел інформації, часто, замість стандартно сформульованих математичних задач, на іспитах постають завдання, що відображають "якісь зв'язки" з реальним життям. Ситуація посилюється тим, що зустріч з будь-якими величинами, що нагадують такі в підручниках фізики, приводить Машу в стан стійкого заціпеніння (ну не виходить у неї полюбити фізику). Переглянувши завдання першої частини ЗНО для випускників 11 класу, Маша відразу впізнала свого "супротивника" – завдання з практичним змістом. Маші не можна відмовити в здоровому глузді, але навіть їй здалося складним оцінити велич і відмінність слів "дохід", "прибуток", "виручка", "Інтернет-провайдер», «трафік», імен в текстових завданнях. Але ж зустрічаються в цих завданнях і гірші монстри: кинуті камені, то вертикально вниз, то вертикально вгору, перегріваються прилади, закони випромінювання зірок. Переглянувши підручник математики, Даша зрозуміла, що там немає таких завдань. Вона боїться ізотерм, а в завданнях обговорюються ще й ізокванти, слава богу, в географії вдалося пройти ізобари, але попереду маячать ізокости: На щастя, Маша - невиправна оптимістка. І як у будь-якого оптиміста у неї багато друзів. І чому б не зосередити їх інтелектуальні ресурси у часі та просторі на вироблення спочатку підходу до цієї міні ситуації: як здолати такі завдання ? Може, хтось вже його переміг? Може у когось є вірний спосіб, як обійти проблему? І як зрозуміти, чи потрібно їй взагалі хвилюватися з цього приводу? Отже - мета корисного використання нашого кейсу: розробити рекомендації до системи підготовки розв’язування подібних завдань і переконати Машу в перевагах обраної методики. Індивідуальне вивчення кейса кожним учнем. 1 група - завдання з економічним змістом; Керівник – Майстренко Віка 2 група - завдання з фізичним змістом; Керівник –Шевченко Аліна. 3 група - задачі, пов'язані з реальним життям. Керівник –Скляр Павло. Розробка варіантів індивідуальних розв’язків. Хочу зазначити, що пропозиція учням для вивчення саме таких завдань була обумовлена декількома причинами. Однією з них є невисокий відсоток учнів, що розв’язують завдання цього типу на діагностичних роботах для 11 класу. І, звичайно ж, цікавим аспектом для вивчення цих завдань стали проблеми з інтерпретацією фізичних формул учнями і відмова з цієї причини від розв’язання подібних завдань. Особливістю методу кейс технологій є створення проблемної ситуації на основі фактів з реального життя. А що зараз хвилює багатьох школярів, що вивчають математику в старших класах? Крім проблеми підсумкової атестації виникають питання і сумніви, в якій мірі придбані в цій галузі знання можуть і будуть затребувані в подальшому, наскільки виправдані як витрати часу, так і здоров'я на вивчення такого складного предмета. На початку першого заняття учні 11 класу були розбиті на три групи. Кожній групі в паперовому вигляді були запропоновані: текст міні-кейсу, зразки завдань, які викликають труднощі, підказки, допоміжні питання. Завдання групі. Від кожної групи потрібно розробити і надати на уроці не менше п'яти рекомендацій до системи підготовки до розв’язування завдань такого типу Довести переваги вашої методики. Метод КЕЙС - технологій . (КЕЙС - технології - метод ситуаційного навчання) передбачає чотири етапи. • підготовлений у письмовому, електронному вигляді приклад кейса; • самостійне вивчення і обговорення кейсу учнями; • спільне обговорення кейса в класі під керівництвом вчителя; • зіставлення результатів: порівняння рішень, прийнятих у групах; слідування принципу "процес обговорення важливіше самого рішення". Мета першого етапу: Знайомство з конкретним випадком Розуміння проблемної ситуації і ситуації прийняття рішення Пошук: оцінка інформації, отриманої з матеріалів завдання, і самостійно залученої інформації Необхідно навчитися здобувати інформацію, необхідну для пошуку розв’язання і оцінювати її Обговорення: обговорення можливостей альтернативних рішень Розвиток альтернативного мислення Резолюція: знаходження розв’язку в групах Зіставлення й оцінка варіантів розв’язку. Диспут: окремі групи захищають своє розв’язання Аргументований захист зробленого . Зіставлення підсумків: порівняння рішень, прийнятих у групах Оцінити взаємозв'язок інтересів, в яких знаходяться окремі розв’язання. 2 урок. Засвоєння способів розв’язку задач з практичним змістом, формування вміння виділяти в практичній задачі математичну модель. Обговорення варіантів індивідуальних розв’язків в кожній мікрогрупі. Питання для обговорення,частково пропонуються вчителем, частково формулюються в групі. Підготовка комп'ютерної презентації по кожній групі завдань.. 3 урок. Захист своїх ідей. Подання комп'ютерних презентацій кожною групою 1 група - завдання з економічним змістом; Керівник – Майстренко віка 2 група - завдання з фізичним змістом; Керівник –Шевченко Аліна. 3 група - задачі, пов'язані з реальним життям. Керівник –Скляр Павло. Хочеться відзначити, що дана форма проведення занять була цікава мені, як вчителю, і учням, як виконавцям "головних ролей". Самостійність і вільний виклад підходів учасників до розв'язання проблем проявилися найповніше на третьому занятті, яке пройшло у формі конкурсу презентацій. ПРОЕКТ ПРОПОЗИЦІЙ, як загальний висновок, записується в зошит. ПІДСУМОК УРОКУ. Пресконференція (бліц-опитування), за завданнями з практичним змістом, визначити : 1. Що спільного в поданих завданнях? 2. Що відрізняє групу цих завдань від інших на ЗНО з математики? 3. Чи є такі завдання в наших підручниках? 4. Що хочуть перевірити укладачі подібних завдань? 5. Чи вистачить часу розв’язати всі завдання відкритого сегмента завдань з математики? 6. Чи варто це робити? 7. Чи є завдання з практичним змістом з практики ЗНО відображенням реальних ситуацій? 8. Як розпізнати "бантики", що розважають публіку, залучену до вирішення завдань і суть самої задачі? Треба прибирати "бантики" або вони допомагають в роботі? 9. Чи можна, проаналізувавши задачу, підготуватися до вирішення цілого набору завдань? 10. Чи треба розуміти сенс завдання , якщо збираєшся - не збираєшся стати фізиком? Збираєшся - не збираєшся стати економістом? 11. Чи варто замислюватися про сенс змінних,що входять у рівняння і нерівності величин, якщо комп'ютер перевіряє лише чисельний результат? 12. Чи можете ви самі знайти інформацію в мережі Інтернет, наприклад, корисні посилання на он-лайн тестування? Чи всі вони допоможуть при підготовці до іспитів? 13. Живучи в суспільстві, будучи просто споживачем, ти підходиш до оцінки ситуації інакше, ніж виробники? 14. Спробуйте зрозуміти, для чого особисто Вам може стати в нагоді сьогоднішнє заняття? VI. Домашнє завдання. Закінчити роботу з прототипами задач практичного змісту, використовуючи отримані на уроці висновки. Зразок кейса Кейс „Банк” Сучасна людина повинна вміти аналізувати життєві фінансові проблеми і ситуації, встановлювати системні зв’язки, виявляти проблеми, знаходити способи їх розв’язування, прогнозувати події. Сьогодні учень і доросла людина постійно чують розмови про інвестиції, позики, кредити, фонди. Сучасне життя є своєрідною економічною школою. І людині слід бути обізнаною з названими вище поняттями, розуміти, як вигідніше дати чи взяти гроші під відсоток, на який термін треба вкласти гроші, щоб їх сума значно збільшилася, у який банк вигідніше вкласти гроші. Математичні задачі з економічним змістом – це засіб ознайомлення із застосуванням математичних понять і методів у економіці та розкриття можливостей математики в економічній і фінансовій теоріях. Під час розв’язування цих задач можна ознайомитися з такими важливими фінансовими категоріями, як податки, банківські розрахунки, доходи, витрати, прибуток, собівартість, продуктивність праці. Будь-які реальні процеси необхідно подати в формі математичної моделі ,а потім розв’язувати одержану задачу. Процес моделювання можна зобразити такою схемою: є об’єкт і є дослідник. Для розв’язування таких завдань використовують методи інтегрального та диференціального числення. Диференціальне числення дає змогу розв’язувати великий спектр задач економічного змісту, досліджувати економічні процеси, явища. Розв’язування задач економічного змісту методами диференціального числення вимагає введення фрагментів економічних теорій. Досвід показав ефективність такої послідовності вивчення застосування похідної до розв’язання прикладних задач економічного змісту: 1) введення економічного змісту похідної; 2) розв’язання прикладних задач на застосування похідної та відносної похідної функції; 3) дослідження динаміки функцій в економічних процесах. Розглянемо зазначену послідовність роботи. Економічний зміст похідної Задача про продуктивність праці. Нехай функція u=u(t) виражає кількість виробленої продукції u за час t. Необхідно знайти продуктивність праці в момент t0. Очевидно, за період часу від t0 до t0+Δ t кількість виробленої продукції зміниться від значення u0= u(t0) до значення u0+Δ u= u(t0+Δ t); тоді середня продуктивність праці за цей період часу . Очевидно, що продуктивність праці в момент t0 можна визначити як границю середньої продуктивності праці за час від t0 до t0+Δ t при Δ t0, тобто . Отже, похідна обсягу виробленої продукції щодо часу (t0) – це продуктивність праці в момент часу t0. застосування економічного змісту похідної закріплюємо розв’язуванням таких прикладів: Приклад. Банк збирається викупити підприємство і його цікавить можливість збільшення продуктивності на ньому. Нехай обсяг продукції п (ум. од.) цеху протягом робочого дня є функцією п=- t-5t+75 t+425, де t – час (год.). Зайти продуктивність праці через 2 год. від початку роботи. Розв’язання Продуктивність праці визначається похідною (t). Тоді (t)= (- t-5t+75 t+425)’=-3t-10t+75. знаходимо: продуктивність праці у момент часу t=2, тоді (2)=-3·22-10·2+75=-36-20+75=19 (од.) Відповідь. продуктивність праці через 2 год. від початку роботи становить 19 одиниць. Розглянемо ще одне поняття, що ілюструє економічний зміст похідної. Граничний ефект виробництва. Граничні витрати. Витрати виробництва В будемо розглядати як функцію випущеної продукції х. Нехай Δх – приріст продукції, тоді Δ В – приріст витрат виробництва і - середній приріст витрат виробництва на одиницю продукції. Похідна =виражає граничні витрати виробництва і наближено характеризує додаткові затрати на виробництво одиниці додаткової продукції. Граничні витрати залежать від рівня виробництва (кількості продукції, що випускається) х і визначаються не постійними виробничими затратами, а тільки змінними (на сировину, паливо і т. п.). Граничний виторг. Нехай U(x) – виторг від продажу х одиниць товару. Тоді границя називається граничним виторгом. Аналогічно означаються граничний прибуток, граничний продукт, гранична корисність, гранична ціна. У результаті такої роботи має скластись уява, що функція y=f(x) моделює деякий економічний процес, а похідна виступає як швидкість зміни цього процесу з часом або стосовно іншого досліджуваного фактору, тобто характеризує його граничний ефект. Розв’язуючи задачі на закріплення економічного змісту похідної, основну увагу слід звернути на інтерпретацію знайдених результатів. Приклад. На основі статистичних досліджень банк встановив функцію прибутку від ціни р за одиницю продукції: f(p)=-50p2+500p. Визначити граничний прибуток банку залежно від ціни p, розрахувати його при p=2; p=5; p=10 (тис. грн..). Розв’язання Граничний прибуток визначається похідною . Тоді =(-50 p2+500 p)’=-100p+500, обчислюємо =-100·2+500=300 (тис. грн..), =-100·5+500=0, =-100·10+500=-500 (тис. грн.). Приклад. На полі пшениці після військових маневрів залишився слід, який нагадує фігуру, обмежену лініями у =│х2 – 2х - 8│ та у = 3 + │х - 1│. Необхідно визначити збитки, завдані агрокомплексу та його кредитору банку, якщо з 1 м2 отримують в середньому 3,8 кг пшениці, яка коштує 0,8 грн. / кг. Розв’язання: S = 2(++ + ) = = 2(+ +) = = 2(+ + ) = = 2(–9+4,5+18+––6+21–8–24–9+4,5+18–41+37,5+50+21–24–40)= = 2= = 26(м2) Приклад. Один з українських комерційних банків почав відчувати серйозні проблеми. Запрошені експерти визначили, що однією з головних причин такого становища є відсутність плану маркетингу та чіткої стратегії розвитку. Президент банку вирішив досягнути суттєвого покращення обслуговування клієнтів для збільшення суми вкладів. Для цього був запропонований порядок, за якого керівники усіх рівнів зобов’язані були спочатку обговорити з вищестоячим начальником свої тактичні дії і тільки потім давати конкретні завдання підлеглим. Ефективність діяльності останніх оцінювалась в залежності від того, наскільки успішно вони реалізовували поставлені перед ними цілі. Цьому ж була підпорядкована і система стимулювання. Однак результати впровадження таких інновацій були не суттєвими. Опитування працівників банку виявили, що, на їх думку:
Дайте відповідь на наступні запитання:
Схема стратегічного планування
6. Скласти задачі, подібного до запропонованих, змісту та опрацювати способи їх розв’язання. |
Уроку Тема уроку: Пристрої введення-виведення інформації. Структура і тип уроку повністю відповідають меті і завданням уроку, тобто науковий рівень уроку відповідає сучасним вимогам |
Уроку. Прямокутна система координату просторі. Мета уроку: знайомство... В кінці уроку збираються учнівські зошити для перевірки їх ведення й виконання домашнього завдання |
Уроку виробничого навчання Велигодська Л. С. чітко в доступній формі розкрила тему та мету уроку на всіх етапах структури уроку |
Уроку; тема уроку не записується на дошці; мета уроку не узгоджується... «загравання» з учнями, намагання сподобатись, невміння знайти правильний тон; вживання пестливих слів |
КОНСПЕКТ УРОКУ З ФІЗИКИ (10 КЛАС) Тема уроку Комп'ютер, мультимедійний проектор, презентація до уроку, програмне середовище «Жива фізика» |
УРОКУ Тема уроку Методична мета уроку: Інтерактивне навчання учнів графічного представлення даних електронних таблиць засобами мультимедіа з використанням... |
Уроку: урок засвоєння нових знань. КМЗ уроку Мета уроку: вивчити види впливу електричного струму на організм людини, особливості ураження електрострумом |
Тема уроку. Зрізана піраміда. Мета уроку Мета уроку: вивчення властивості площини, яка перетинає піраміду і паралельна основі; формування поняття зрізаної піраміди |
Уроку Тема уроку: Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання Мета уроку: Ознайомити учнів з основними причинами виробничого травматизм та професійних захворювань та їх наслідками |
План-конспект уроку інформатики в 7 класі Тема уроку Тема уроку: Робота з текстовою інформацією. Призначення та основні функції текстового редактора. Текстові процесори. MS Word. Поняття... |