|
Скачати 1.19 Mb.
|
Висновки. Отже, СГП, що спеціалізуються на реалізації засобів особистої гігієни, побутової хімії та продуктів харчування, потрапили до зони вибіркового розвитку, що характеризується середніми або діаметрально протилежними показниками привабливості ринку та конкурентоспроможності СГП. СГП1, СГП3, СГП4 потрапили до квадрата 5, це ті СГП, конкурентоспроможність і привабливість ринку яких характеризується середнім рівнем. Рекомендується стратегія вибіркового розвитку, що орієнтована на отримання максимального прибутку і пошуку шляхів для переходу СГП у зону зростання. Необхідно інвестувати кошти у ті СГП, які можуть бути найбільш прибутковими при мінімальних ризиках. СГП2, що спеціалізується на реалізації парфумерії, знаходиться в полі 8 – «зоні збирання врожаю», що включає середні за рівнем конкурентоспроможності СГП, які діють на привабливому ринку збуту. В цілому рекомендується стратегія «збирання врожаю» (після використання останніх можливостей СГП – їх ліквідація), але оскільки у даній сфері компанія працює в престижному сегменті і має відповідно своїх споживачів, то раціональним було б інвестування коштів (як такого СГП, що має певний імідж у споживачів, а також – перспективи для розвитку). Отже, за результатами проведеного аналізу можна дійти висновку, що підприємство займає середні конкурентні позиції, за жодним СГП компанія не займає лідируючих позицій. Але за ефективної реалізації запропонованих стратегій і здійсненні відповідних капіталовкладень існують перспективи для покращення ситуації. Отже, для кожної зони передбачене застосування відповідних стратегій (табл. 8.8). Так, для товарів, що потрапили до зони зростання доцільним є застосування стратегії росту, стратегії вкладення інвестицій, стратегії посилення конкурентних позицій; для зони вибіркового розвитку – стратегія селективного (вибіркового) зростання, захисту позицій, «збирання врожаю»; для зони «збирання врожаю» – стратегії деінвестування (продовження діяльності у формі збирання врожаю без інвестицій) та елімінації. Таблиця 8.8 – Характеристика і маркетингові альтернативи стратегічних зон за матрицею «Мак Кінсі»
Продовження таблиці 8.8
Матриця ADL (АДЛ). Матриця, запропонована Артуром де Літлом, передбачає вибір стратегій для СГП, що входять до складу портфеля бізнесу підприємства, на основі двох багатофакторних параметрів:
Ступінь зрілості ринку базується на 4 стадіях життєвого циклу продукту, відповідно до яких визначаються характер і головна мета стратегії, тобто відповідні стратегії поведінки фірми на ринку. Кожному етапу відповідають певні фінансові характеристики, специфічні форми конкуренції, різноманітні форми стратегічної поведінки. В якості параметрів визначення стадії розвитку сектору (ринку/галузі) використовуються такі змінні, як темп росту, потенціал галузі, ширина продуктового ряду, кількість конкурентів, стійкість ринкової частки, стандарти поведінки покупців, легкість входу та рівень розвитку технологій тощо. Причому, оскільки певна галузь бізнесу чи конкретний ринок відповідного продукту в певний конкретний період часу може знаходитися тільки на одній із зазначених стадій життєвого циклу свого розвитку, тому і відповідний окремий вид бізнесу підприємства у цей самий період часу може перебувати лише на одній відповідній стадії життєвого циклу [8]. Відповідно характеристика критеріїв оцінки стадії життєвого циклу подана в табл. 8.9. Таблиця 8.9 – Критерії оцінки життєвого циклу продуктів
При визначенні конкурентного становища використовуються показники ринкової частки, показники конкурентоспроможності, інтенсивність конкурентної боротьби. У методології ADL вирізняють 5 конкурентних позицій фірми: граничну, слабку, середню, сильну, домінуючу. Домінуюча позиція має місце тоді, коли фірма завдяки своєму міцному становищу у відповідному секторі економіки (володіє передовою технологією, великою часткою на ринку) у стані самостійно реалізувати свої наміри і контролювати конкурентів. Сильну позицію фірма займає тоді, коли вона може впродовж досить тривалого періоду часу вести власну політику в межах відповідного сектора економіки. Середня позиція має місце тоді, коли фірма у стані реалізовувати обрану стратегію, бути активною і утримуватися на ринку впродовж досить тривалого періоду часу; слабка – коли фірма може функціонувати на ринку впродовж доволі тривалого періоду часу завдяки прихильності конкурентів та досягненню ними задовільних результатів. Маргінальна позиція має місце тоді, коли фірма відіграє на ринку незначну роль, але якщо будуть здійснені відповідні заходи щодо покращення ситуації, то вона може утриматися на ринку. Вихідне призначення матриці полягає в оцінці портфельних стратегій для визначення обґрунтованої диверсифікації багатогалузевого підприємства. Матриця ADL складається із 20 комірок, утворюється поєднанням двох параметрів – 4 стадій життєвого циклу галузі/ринку та 5-ти конкурентних позицій. Для кожної клітин матриці ADL характерними є певні рівні прибутковості та розміри грошових потоків. Відповідно кожній області матриці властивий свій загальний стратегічний набір (набір загальних стратегічних рішень (табл. 8.10) щодо зміни частки ринку, отримання необхідних інвестицій, зміни стратегічної позиції тощо). Таблиця 8.10 – Маркетингові стратегії згідно з матрицею Артур Д. Літлл
Продовження табл. 8.10
Крім цього, деталізуючи загальні стратегічні рішення, для кожної комірки є характерними певні можливі стратегічні маршрути (природного або звичайного розвитку; вибіркового розвитку; виживання), а також так звані «типові уточнені стратегії», які формулюються у термінах конкретних господарських операцій (їх запропоновано 24 варіанти), що можуть бути застосовані у конкретному випадку для того чи іншого виду бізнесу (продукту) (табл. 8.11). Таблиця 8.11 – Уточнювальні стратегії, запропоновані компанією Артур Д. Літлл [22]
Етапи побудови Таким чином, по осі X в моделі ADL відкладаються стадії зрілості бізнесу, а по осі Y – конкурентне положення виду бізнесу. Конкурентна позиція підприємства на ринку розраховується відповідно до критеріїв, що використовують при складанні матриці Мак Кінсі, однак з виділенням п’яти конкурентних позицій фірми (табл. 8.12). Таблиця 8.12 – Оцінка конкурентної позиції ЗМВК «Коктебель»
Відповідно до критеріїв оцінки життєвого циклу продуктів (табл. 8.9) визначимо положення кожного продукту (табл. 8.13). Отже, кожен вид бізнесу підприємства (продукт) розміщується за даними оцінками (конкурентною позицією бізнесу та стадією його життєвого циклу) на одній із 20 комірок матриці ADL, тобто кожен вид бізнесу (продукт) підприємства має свою конкретну позицію в його загальному бізнесі з точки зору стадії життєвого циклу і конкурентної позиції. Таблиця 8.13 – Становище СГП відповідно до стадій життєвого циклу
* - властиво стадії занепаду; ** - властиво стадії зрілості; *** - властиво стадії зростання; **** - властиво стадії зародження На наступному етапі побудуємо матрицю АДЛ (рис. 8.4). По осі Ох відкладаємо характеристику стадії життєвого циклу СГП, що входять до портфеля бізнесу компанії, по осі Оу – конкуренте положення СГП. Діаметр кола, що характеризує положення кожного СГП, пропорційний частці ринку даного товару (підприємства). Таким чином, можна зробити висновки, що бізнес-портфель ЗМВК «Коктебель» є досить збалансованим, оскільки:
Рисунок 8.4 – Модель ADL щодо ЗМВК «Коктебель»
Завдяки проведеному аналізу можна сформувати певні пропозиції:
В цілому, можна зробити висновки, що модель ADL дає можливість:
Дана модель передбачає, що галузь бізнесу повинна підпадати під традиційну схему ЖЦ, хоча форма чи швидкість циклу може і відрізнятися залежно від галузі (чи це традиційна і статична галузь, чи динамічна і високотехнологічна тощо). При цьому необхідно мати на увазі, що, як правило, бізнес на стадіях зрілості та старіння виступає генератором коштів на підприємстві, а на стадіях зародження і зростання вважається їх споживачем. А чим більше видів бізнесу підприємства посідає домінуючу, сильну чи середню позиції, тим кращий його господарський портфель. Але якщо підприємство володіє лише такими видами бізнесу (конкурентоспроможними зрілими та занепадаючими), то у стратегічному плані воно є безперспективним, а його портфель відповідно є неоптимальним. А підприємство, що веде лише ті види бізнесу, що зароджуються і зростають, має усі можливості перетворитися на потужного генератора коштів. Хоча молодші і слабші види бізнесу є, як правило, більш ризикованими, ніж зрілі і сильні. Також слід враховувати, що для зрілого виду бізнесу характерною є невелика кількість конкурентів. А для видів бізнесу, що перебувають на стадії зародження навпаки, – велика кількість конкурентів. Отже, коротка характеристика зазначених методів портфельного аналізу наведена у табл. 8.14. Таблиця 8.14 – Порівняльна характеристика матриць портфельного аналізу [23, 29, 39]
Отже, основні методи формування маркетингових стратегій враховують лише два фактори. Матриця БКГ найбільш зручна та проста у використанні, об’єктивно оцінює фактори, що використовуються для її побудови, на відміну від матриці Мак Кінсі, матриці АДЛ. Для останніх використовують комплексний перелік показників, які описують фактори. Це збільшує їх суб’єктивність, а відповідно й можливий ризик майбутнього стратегічного рішення, але, з іншого боку, дозволяє сформувати та виокремити більшу кількість альтернативних шляхів розвитку, тобто підвищити можливість прийняття необхідного оптимального стратегічного рішення на відміну від матриці БКГ. |
Конспект лекцій У двох частинах Частина 2 Суми Затверджено на засіданні кафедри фінансів як конспект лекцій з дисципліни «Банківський менеджмент» |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання Проектний аналіз : конспект лекцій / укладачі: О. І. Карпіщенко, О. О. Карпіщенко. – Суми : Сумський державний університет, 2012.... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ЧАСТИНА 2 ПЛАНОВІ ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ Лісевич М. П., Ільків Є. Ю Геодезія. Планові геодезичні мережі.: Конспект лекцій.Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010. 131с |
Конспект лекцій з курсу “ Системно-структурне моделювання технологічних... Конспект лекцій з курсу “Системно-структурне моделювання технологічних процесів” / Укладач П. В. Кушніров. – Суми: Вид-во СумДУ,... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з курсу «Прогнозування техніко-економічного рівня машин» Конспект лекцій з курсу «Прогнозування техніко-економічного рівня машин» / Укладачі: О. М. Суміна, О. В. Черняков. — Суми: Вид-во... |
План-конспект лекцій (Частина 1) Операційна система ОС — головна частина системного програмного забезпечення. Операційна система управляється командами |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для курсантів/слухачів очної та заочної форм навчання... Бізнес-планування зовнішньоекономічної діяльності авіаційного підприємства: Комплекс навчально-методичного забезпечення частина 1:... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ Ч – 46 Чередник Г. Ю. Конспект лекцій з курсу «Соціальна психологія» [Текст] / Г. Ю. Чередник, О. О. Лоза. – Д.: РВВ ДНУ, 2009. –... |
Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2012 Міністерство... Лекція З'ЄДНАННЯ ДЕТАЛЕЙ МАШИН. НАРІЗНІ З'ЄДНАННЯ |
Курс лекцій СУМИ 2003 МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ... Курс лекцій спрямований на надання студентам допомоги по вивченню навчального курсу з „Торгового права” та розрахований на студентів... |