|
|
Скачати 91.57 Kb.
|
| Заняття 1 Тема: "Я народився і жив для добра і любові". (Життєвий і творчий шлях Олександра Довженка). Мета: ознайомити студентів з біографією письменника; дати уявлення про кіноповість; розвивати аналітичні навички та вміння; прищепити любов до творчості українського Мікеланджело. Тип заняття: заняття-кіноповість. Обладнання: звукозапис музики Б. Лятошинського "Чотири українські теми"; виставка творів письменника; стилізація кіноплівки з надписами "Знайомство", "Джерела", "Шлях до ремесла", "Боротьба". Форми організації навчання: групові. Хід заняття І. Організаційний етап Звучить музика, на фоні якої підкреслено демонстративно викладач стилізує класну кімнату під знімальний майданчик, записуючи тему і епіграф заняття на дошці: "Він залишився як дерево, що вічно цвіте, вічно плодоносить, як великий мислитель, який може стояти поряд із Сократом і Гомером". А. Малишко. ІІ. Оголошення теми, мети Літературознавець М. Наєнко сказав про О. Довженка ще й так: "Він - як самоцвіт: скільки не обертай його, а в ньому починають світитися все нові і нові грані". Нерідко О. Довженка порівнюють із видатними майстрами епохи Відродження, які були водночас і живописцями, і поетами, і архітекторами, і природознавцями. Його ще називають українським Мікеланджело, засновником українського кінематографу. На цьому занятті нам пощастило познайомитися з ним уперше, і зробимо це знайомство незвичним: кадр за кадром переглянемо уявний фільм, прочитаємо кіноповість його життя і творчості. У створенні цього заняття беруть участь групи: "історики", "художники", "біографи", "літературознавці", які працювали вдома з довідковою літературою. Девізом нашої подорожі нехай стануть слова Олександра Петровича: "Приберіть геть усі п'ятаки мідних правд і залиште тільки чисте золото правди!" Сторінка перша. "Знайомство" Демонструється портрет письменника, плакат, на якому записано відгуки і оцінка творчості Довженка: 1958 р. Постановою журі Міжнародної виставки в Брюсселі Довженко визнаний як один із першого десятка провідних митців 60-річної історії мистецтва кіно. 1939 р. "Першим поетом кіно" назвав його Левіс Джекоб у книзі "Історія американського фільму". 1949 р. Жорж Садуль у книзі "Історія мистецтва кіно" твердить, що "Земля" Довженка мала великий вплив на молодих кіномитців, зокрема Англії та Франції. 1957 р. Артур Найт у книзі "Найживіше мистецтво. Панорама історії кіно" доводить, що найкращі японські фільми "Роша мун" і "Ворота пекла" зроблені під впливом Довженка. 1957 р. Айвор Монтегю у книзі "Довженко-поет життя вічного" пише: "Земля" Довженка - це твір генія; йому мусили відступити перше місце російські кіномитці Ейзенштейн і Пудовкін". 1958 р. Коли у Брюсселі "Земля" була визнана найкращою у світі, Чарлі Чаплін пише телеграму: "То ж велике щастя для вас, що Україна має такого славного сина і воістину великого художника. Нехай же вам, дорогий Олександре Петровичу, щасливо живеться і можеться предовгії літа". Що ж, воістину мав рацію народ, коли запримітив: "Не хвали сам себе, нехай тебе люди похвалять". Хвалили там, у вільному світі. У себе ж - ні. Більше того - Дем'ян Бєдний у газеті "Известия" написав фейлетон, після чого Довженко за ніч посивів. Художники: (Це група студентів, обдарованих у сфері живопису. Вони дають "психологічний" аналіз портрета письменника, порівнюють власні спостереження зі свідченнями сучасників). 1. "В обрамленні білосніжного сивого волосся високе скульптурне чоло. З-під злегка зламаних енергійних брів дивляться вдалину сіро-блакитні очі. Погляд довірливий, пильний, вдумливий, уважний. Вольове, напружено-серйозне загоріле мужнє обличчя, вирізьблене з незвичайною довершеністю. Вражає рідкісне поєднання духовної і фізичної сили". 2. "Він був дуже вродливий... Олександр Довженко, зі своєю усмішкою, ледь квапливою мовою, з м'якою українською вимовою. Він взагалі був вродливий не тією солодкою, а мужньою і серйозною вродою, якою природа обдаровує своїх обранців. Срібло сивини з роками ніби ще більше звеличує цю красу з ореолом пережитого". Сторінка друга. "Джерела" Біографи: Сосниця - провінційне містечко на березі красуні Десни, на Чернігівщині. Побілені хати, зарослі травою вулиці. В одному з провулків стояла під грушею хата - стара, присадкувата. Це - давнє гніздо Довженківського роду - хліборобів, рибалок, чумаків, косарів. Предки Довженка були козаками і в середині XVIII ст. прибули до Сосниці з Полтавщини. Ціла вулиця називалася Довженковою. Сашко, який народився у серпні 1894 р., був сьомою дитиною у хліборобській родині, в якій діти помирали одне за одним. "Дітей мали багато, чотирнадцять, перемінний склад, з якого залишилося двоє: я й сестра (нині лікар). Решта померли в різний час, майже всі не досягли працездатного віку. І коли я зараз пригадую своє дитинство і свою хату, і завжди, коли б я їх не згадував, у моїй уяві плач і похорон". Літературознавці: У день смерті аж чотирьох синів-соловейків, мати Довженка, Одарка, про яку він говорив, що вона "народжена для пісень", "але проплакала все життя", молилася: "Залиши мені, Господи, Сашка, оберігай його від поганих людей. Дай йому силу. Пошли йому щастя, щоб його люди любили, як я його люблю". Психологи: Можливо тому улюбленою піснею О. Довженка була пісня "Ой горе тій чайці...", авторство якої приписується самому Мазепі. Біографи: Батько Олександра Петро (про якого письменник скаже: "Усе життя його минуло під знаком темряви і неосвіченості"), на свою біду, мав романтичну вдачу і свого сина мріяв за будь-яку ціну "вивчити на пана". Літературознавці: Через багато років, працюючи над "Зачарованою Десною", письменник згадає рідних людей з особливою ніжністю: "З мого батька можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених і сіятелів". А діда назвав "добрим духом лугу і риби": "...гриби і ягоди збирав він у лісі краще за всіх і розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом. Дід був письменний по-церковному і в неділю любив урочисто читати псалтир". Психологи: Зрозуміло, звідки у Довженка нахил до споглядальності: "У мене не було пристрасті до чогось одного, певного. Мені здавалося, що я все можу, що все легко, і мені хотілося бути різним, хотілося начебто розділитися на кілька частин і жити в багатьох життях, професіях, країнах і навіть видах". Сторінка третя. "Шлях до ремесла" Викладач записує на дошці "сигнальні" ключові слова, за якими учасники груп мають створити "калейдоскоп", як цілісну розповідь про освіту і поступ О. Довженка: Сосницька початкова школа Монтій Созонович Опанасенко Глухівський учительський інститут комерційний інститут Академія мистецтв школа старшин Петлюрівської армії "босий комісар" освіти і культури відділ Повноважного представництва УРСР у Польщі Торгове представництво УРСР в Німеччині приватне училище професора Е. Геккеля Одеса 1940 р. - Київ Ашхабад Воронезький фронт Москва 1952 р. береги Дніпра 1954 р. Новодівиче кладовище. О. Гончар писав: "Довженко справді глибоко трагічна і суперечлива постать. Десь я назвав його "українським Мікеланджело" і цих слів не зрікаюся й зараз, маючи на увазі всебічну фантастичну обдарованість цієї людини". Сторінка четверта. "Любов" Біографи: "Тричі являлася йому любов", як у Франка. Уперше "найсміливіший і найвродливіший хлопець" у Сосниці закохався, навчаючись в училищі, в дочку багатого купця Надійку Чаусовську - гімназистку-красуню. Гарна була пара. Та коли вони, молоді і закохані, безтурботно бігали на ковзанку, містечко Сосниця ніби журливо хитало головою: мовляв, нічого не вийде з того кохання, бо ще не бачив світ, щоб щасливим було подружжя з доньки багатія і сина бідного діхтяря... З Варварою Криловою Олександр познайомився, вчителюючи у Житомирі. Разом учили дітей, інсценізували уривки з "Назара Стодолі", "Гайдамаків" та "Катерини". Побралися, переїхали до Києва, де не тільки події громадянської війни вразили серце Довженка, а й сімейна драма. Лист від дружини обпік серце: "Я люблю тебе, але дружиною твоєю не буду. Не лай мене і не плач за мною". А коли повернувся додому, застав Варю в обіймах білогвардійського офіцера, пережив гіркоту зради, яка, однак, не спопелила любові. Коли, перебуваючи в Німеччині, він дізнався, що облесник-офіцер покинув хвору на туберкульоз Варю у Празі, не вагаючись, одружується зі своєю зрадливою дружиною вдруге і привозить в Україну. Юлія Солнцева, актриса - третя і остання його любов. Коли Варвара відчула це, запитала: - Сашко! Ти закохався? - Так. Того дня на столі їхнього помешкання поруч з білими трояндами лежав лист: "Дорогий, рідний, коханий мій! Я прощаюся з тобою. Я їду назавжди. Розумію все-все. Найперше - те, що разом ми жити не можемо. Ти йдеш у велике мистецтво. Ти віддаєш йому всього себе. Тобі потрібен друг в житті, тобі потрібна натхненниця. Ти закохався, Сашко... Повір: од щирого серця відкидаю в ім'я тебе ревнощі і біль, хочу, щоб вона стала істинним твоїм другом, твоїм натхненням. А в мене одне-однісіньке прохання до тебе: хочу жити під твоїм прізвищем. Прощай! Хай іде до тебе добро і щастя з Землі, з Неба, з Води! Твоя навіки - Варвара Довженко!" Літературознавці: "Я так люблю мою Юлію, як ніби й не любив ще ніколи за двадцять п'ять років родинного з нею життя. Я безупинно говорю їй найніжніші слова... Хто послав мені любов?" - писав письменник у щоденнику за чотири роки до смерті. Сторінка п'ята. "Кіно" Художники: Будучи 32-річним, Довженко, після однієї ночі, круто змінив життя, поїхавши до Одеси. Чим було кіно на початку ХХ століття? Живими картинками, балаганом і тільки. Йому "вчитися було ніколи і ні в кого". Спочатку сценарист, потім - режисер, актор, він впроваджував в українське кіно метод Гріффіта, американця, який вперше показав лице героя крупним планом. Довженко не тільки психологізував кіно, а й опоетизував його. Неповторний світ творив за допомогою народної поетики, символів, прийомів живопису. У фільмі "Земля" дід і онук - як обрамлення роду. Дід помирає непомітно, наче яблуко падає з дерева. Яблуко, дійшовши певної стиглості, відірвалося від дерева. Отак і дід. А смерть онука - насильницька, нагла. Його вбивають зненацька, із-за рогу у хвилину танцю... Важко сказати, хто зробив більший внесок у цей фільм - Довженко-письменник чи Довженко-художник. "Перші зрілі фільми Довженка "Звенигора", "Арсенал", "Земля" завоювали йому цілий світ, але відібрали Україну, підрізали творчі крила, вкоротили йому віку". Ю. Лавріненко. Чому? Сторінка шоста. "Боротьба" Викладач: - Чому О. Довженко за 10 років до смерті у щоденнику написав: "Немає сил ходити. Болить у мене все. Болять руки, ноги. Болить голова і болить серце. Думаю, що скоро помру. Мені жаль умерти. Я народився, я був створений років на 90. Я помру скоро, тому що з мене вийшла вся сила. Вона пішла не тільки на роботу. Ні. Не робота подолала мене, не пияцтво, не жіноцтво. Прибила мене недоля народу. А знищила мене ненависть людська і жорстокість. Убили мою радість". - Що спричинило до такого відчаю, поразки? Яка боротьб виснажила його? Історики: "Протистояння генія і влади" - слова Ліни Костенко можуть бути епіграфом до цієї сторінки нашої кіноповісті. Сталін до кінця днів чекав, що Довженко, відомий усьому світові, напише і зніме фільм про нього - вождя, батька всіх народів, генералісимуса, переможця у Другій світовій війні, а тому не дозволив розстріляти, вичікував і навіть пробував приручити: і подарунки надсилав, і дві Сталінські премії вручив, ще й Ленінську, в закордонні відрядження відпускав (Берлін, Париж, Лондон), і звання діяча мистецтв присвоїв. Не приручив. Довженко не вмів і не хотів їсти хліба з рук ката. Хоч йому доводилося маневрувати, відкуповуватися. Для того, щоб втілити задумане, робив ненависне: - за геніальну "Звенигору" відкупився антиукраїнським "Арсеналом"; - за "Землю" - "Щорсом"; - за "Україну в огні" - казенним "Мічуріним". - "Справді, яка трагедія художника", - писав О. Гончар. - У 1940 році Довженко став художнім керівником новоствореної Київської кіностудії, але через те що не міг знімати на замовлення, після війни буде викинутий з кіностудії за націоналізм. - Друга світова війна відкрила Довженкові очі - він наче оглух до будь-яких пересторог і пише свою геніальну "Україну в огні". Рукопис потрапив до рук Сталіна - і для Довженка настала кульмінаційна життєва драма, в якій режисером-постановником був "кат над катами" Сталін. - Довженко був висланий на безвиїзне проживання до Москви. Останній лист кінорежисера, датований 10 жовтня 1956 р., адресований уряду України: "Вертатися хочу на Україну. Президіє! Допоможи мені житлом: давно колись відібрали його в мене. Великої квартири мені не треба, тільки треба мені, щоб я міг бачити Дніпро і Десну під обрієм, і рідні чернігівські землі..." Крик душі. У цьому році була завершена "Поема про море" і опублікована автобіографічна кіноповість "Зачарована Десна". Він мріяв написати нові твори (аж 55 запланованих!), поставити фільм "Поема про море". Але цей рік був останнім у його земній "юдолі плачу". Підсумок заняття. Викладач: Це заняття - спроба першого знайомства. Якби можна було підібрати одне-єдине містке слово - епітет, то як би ви закінчили фразу: - Життя Довженка - ... (трагічне). - Творчість Довженка - ... (титанічна, геніальна, подвиг). Домашнє завдання Прочитати автобіографічну кіноповість "Зачарована Десна". |
|
О. де Бальзак видатний французький письменник, зачинатель соціального... Життєвий і творчий шлях письменника. Поєднання реалістичних та романтичних елементів у його художній системі. «Людська комедія» —... |
Уроку Тема уроку: «На шлях я вийшла ранньою весною і тихий спів несміливий заспівала». Життєвий і творчий шлях Лесі Українки |
|
КОНСПЕКТ УРОКУ З ТЕМИ: ”ДАНІЕЛЬ ДЕФО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА.... ТЕМА УРОКУ: ”ДАНІЕЛЬ ДЕФО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА. „ЖИТТЯ Й НЕЗВИЧАЙНІ ТА ДИВОВИЖНІ ПРИГОДИ РОБІНЗОНА КРУЗО” |
Тема. Життєвий і творчий ... |
|
Урок світової літератури. 10 клас. Тема: Ф. М. Достоєвський. Життєвий... Ф. М. Достоєвський. Життєвий і творчий шлях митця. Філософсько – етичні та естетичні погляди письменника та їх утілення в художніх... |
Тема. Життєвий і творчий шлях поета-земляка Іллі Манченка. «Я думаю,... Тема. Життєвий і творчий шлях поета-земляка Іллі Манченка. «Я думаю, що долі наші схожі». «Батьки»… |
|
Повідомлення про життєвий і творчий шлях Купріна Матеріал для повідомлень Народився 26 серпня ( 7 вересня) 1870 року в м. Наровчаті Пензенської губернії в сімї секретаря мирового судді; мати – із збіднілих... |
Тема: Мрії збуваються… (за повістю-казкою О. Гріна «Пурпурові вітрила») Мета уроку: познайомити учнів із короткими відомостями про життєвий і творчий шлях О. Гріна |
|
Чарівний світ природи у творчості Катерини Білокур та Олександра Довженка Розвиток зв Катерини Білокур та Олександра Довженка, сприяє активізації навчального процесу, пізнавальної діяльності і активності студентів,... |
Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Т. Шевченка,... Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Т. Шевченка, розвивати творчі здібності школярів, виховувати любов та повагу... |