Урок світової літератури.
10 клас.
Тема:
Ф. М. Достоєвський. Життєвий і творчий шлях митця. Філософсько – етичні та естетичні погляди письменника та їх утілення в художніх образах.
Мета уроку:
навчальна –ознайомити учнів з основними віхами життя і творчості письменник, його світоглядними позиціями та морально – етичними переконаннями,зацікавити творами письменника;
розвивальна – розвивати вміння сприймати інформацію на слух,лаконічно висловлювати думки з приводу почутого, навички роботи з підручником та додатковими джерелами інформації;
виховна – виховувати гуманізм, цілеспрямованість,почуття справедливості, толерантність, повагу до чужої думки та праці.
Цілі уроку:
Учні знатимуть:
факти з життя та творчості Ф. М. Достоєвського;
світоглядні та морально – етичні переконання письменника.
Учні вмітимуть:
оцінювати роль життєвих факторів у формуванні світогляду письменника;
висловлювати власні думки з приводу інформації, почутої на уроці;
працювати з додатковими джерелами інформації;
виділяти головне,аналізувати, систематизувати і узагальнювати.
Тип уроку :
вивчення нового навчального матеріалу.
Методи і прийоми роботи:словесний настрій, розповідь учителя,бесіда, робота в групах, повідомлення учнів,методи «Мозковий штурм», «Незакінчене речення», «Асоціативний портрет», «Асоціативний диктант».
Обладнання:
підручник «Світова література»,портрет Ф. М. Достоєвського,презентація «Життя і творчість»,схема «Естетика Ф. Достоєвського»,цитати про творчість Ф. Достоєвського.
Хід уроку.
Гений титанический его – 
видеть,
словно в смертном поединке,
муки человечества
всего
в детской,
той
невинно пролитой
слезинке.
М. Доризо.
Красота спасёт мир.
Ф. Достоевский.
Створення позитивного емоційного настрою. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель.
Вона нічого не коштує та багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує і не робить біднішими тих, хто її дарує. Вона триває мить, а в пам'яті залишається надовго.. Це усмішка. Подаруйте ж її одне одному.
Усміхнена людина –красива, а саме краса, на думку письменника Ф. Достоєвського, з творчістю якого ми сьогодні познайомимося, врятує світ.
На уроці працюємо за правилами :
Кожна думка важлива – не бійся її висловити.
Ми всі – партнери.
Обдумав, сформулював, висловив.
Говори чітко, ясно, красиво.
Оголошення теми, мети,завдань уроку.
(Тему уроку учні записують у зошит)
Цілевизначення.
Метод «Незакінчене речення»:
«Від сьогоднішнього уроку я очкую…»
«Сьогодні на уроці хочу дізнатися (навчитися)…»
Актуалізація опорних знань.
«Мозковий штурм»
Який літературний напрям переважає у творчості письменників середини – другої половини ХІХ століття?
Якими характеристиками наділені герої реалістичних творів?
Назвіть відомих письменників – реалістів.
Робота над темою уроку.
Робота з епіграфами.
Слово учителя. Від середини до останньої чверті ХІХ століття у всесвітньому літературному процесі переважав реалізм. Сьогодні ми розпочинаємо знайомитися з розвитком реалістичних тенденцій у російській літературі. Творчість представників російського реалізму Льва Толстого та Ф. Достоєвського стала вершиною не лише російського, а й світового реалізму. Відомий російський письменник Максим Горький стверджував: «Толстой і Достоєвський – два найбільших генії, силою своїх талантів вони приголомшили весь світ, вони звернули на Росію здивовану увагу всієї Європи, і обидва поповнили лави людей, чиї імена – Шекспір, Сервантес, Данте, Руссо, Гете».
На сьогоднішньому уроці ми поговоримо про письменника, якого називали автором теорії естетики, філософом, пророком, постійним боржником, генієм, людиною з хворобливою уявою. Ім'я цієї людини – Федір Михайлович Достоєвський..
Спробуємо ж дослідити, які чинники вплинули на формування особистості та поглядів письменника, як сам Ф. Достоєвський вплинув на розвиток мистецтва, які з характеристик його творчості є істинними.
(Під час повідомлень учні класу записують у зошити назви згаданих доповідачами творів Ф, Достоєвського).
Повідомлення учнів.
Група Біографів:
Дитинство і юнацькі роки письменника.
Початок творчості.
Політична діяльність. Роки заслання.
Група істориків: (висвітлюють зміст архівних матеріалів про слідство у справі Ф.Достоєвського)
Група біографів: (продовжує)
Час великих звершень
Творчість періоду перебування у Петербурзі.
Видавницька діяльність.( журнали «Час», «Епоха»)
Робота над романом «Злочин і кара».
Особисте життя письменника.
Діяльність останніх років життя.
Група пошуковців:
Українське коріння Ф Достоєвського.
Ф. Достоєвський і музика
Цікаві факти із життя письменника.
Федір Михайлович Достоєвський як тонкий психолог глибоко розумів музичне мистецтво, знав вітчизняну та зарубіжну музику. “Музика — суттєвий фактор душевного життя героїв Достоевського”, — відзначав літературознавець А. Гозенпуд у праці “Ф. Достоєвський і музика” (Л., 1971. — С. 138).
Письменник зустрічався з М. Глинкою, А. Рубінштейном, А. Лядовим. В салоні В. Одоєвського спілкувався з багатьма поетами, музикантами, художниками.
Твори Ф. Достоевського представлені в ораторіях, симфоніях, операх. С.Прокофьев написав оперу “Гравець”, В. Богданов-Березовський — оперу про Настасію Пилипівну (за романом “Ідіот”). В фортепіанній сюїті С. Халатов створив образ Ф. Достоевського.
Закріплення набутих знань, умінь і навичок.
Робота в групах
1 група «Асоціативний диктант»
Які риси характеру притаманні Ф. Достоєвськом: талановитість, гуманіз, пасивність, релігійність, підлабузництво, висока моральність, марнотратство, працелюбність
2 група «Асоціативний портрет»
Скласти асоціативне гроно, керуючись цитатами про життя і творчість письменник
Цитатна доріжка.
Достоєвський — це не просто письменник. Це ім’я Росія, совість російського народу».
Б. Гачев.
«У сьогоднішньому світі «тривожний набат Достоєвського гуде, безугавно закликаючи до людяності і гуманізму».
Ч. Айтматов
«Достоєвський, створюючи героїв за своїм образом, написав безліч хворих душевно людей і був твердо впевнений, що списує з дійсності і що така саме душа людська».
М. Страхов
«Ви говорите, що Достоєвський зображає себе у своїх героях, уявляючи, що всі люди такі. І що ж! Результат той, що навіть у цих виняткових обличчях не тільки ми, близькі йому люди, але й іноземці впізнають себе, свою душу. Чим глибше зануритися, тим більше його герої стають знайомими і рідними всім».
Л. Толстой
«Необхідно відзначити ще одну особливість творчості Достоєвського. Оскільки його цікавить самий «суб'єкт» в переживаннях і самі переживання як такі, остільки він дуже мало зупиняється на описі середовища, що оточує його героя. Проходячи повз це, він прагне скоріше підвести читача до потоку, до калейдоскопу думок, до музики почуттів свого героя. Тому Достоєвського називають письменником-психологом».
А. Луначарський
«Достоєвський — це бренд Петербурга».
О. Губанков
«Достоєвський був не просто письменником, не просто майстром. Він був Учителем нації. Він учив її як Іоанн Хреститель наставляв паству, сповіщаючи про швидке пришестя Спасителя. Спаситель для нас — це моральне відродження Росії».
Д. Рогозін
«Достоєвський був учителем не тільки російського народу. Він єдиний, хто вчив Росією Захід, принаймні, кращу його частину, що читає".
(Д. Рогозін
«Достоєвський дає мені більше, ніж будь-який мислитель. Достоєвський показав нам життя, це правильно, але мета і полягала в тому, щоб звернути нашу увагу на загадку духовного буття...» А. Ейнштейн
«Достоєвський — це єдиний психолог у якого я міг чомусь навчитися; знайомство з ним я зараховую до найпрекрасніших випадків в моєму житті».
Ф. Ніцше
«Якщо хочеш дізнатися про це життя ВСЕ, прочитай «Братів Карамазових».
К. Воннегут
«Достоєвський — це Мікеланджело в літературі».
Г. ван де Перре
3 група
Зачитати твори, назви яких були записані в ході повідомлень,доповнити список творів, переглянувши статтю підручника про творчість письменника
Повідомлення літературознавця.
Упродовж творчого шляху світогляд письменника змінювався, і це відбилось у його творах. ранньому періоді (1840-ві рр) він відчував вплив романтизму і сентименталізму, перейшов від традицій натуральної школи до поглибленого психологізму. Другий період (1850-1860-ті рр) —перехідний (шіллерівський ) — розчарування в ідеях соціалістичної утопії, прихід до антигероя, героя- бунтаря. Третій період (останні 15 років) — це розквіт творчості, коли письменник відмовився від крайніх, відкрито – революційних форм боротьби, утвердився у своїх релігійно — моральних переконаннях.
Робота зі схемою «Естетика Ф. Достоєвського»
Що може бути фантастичніше і несподіваніше від дійсності? Ніколи романістові не уявити таких можливостей, як ті, які дійсність представляє нам кожен день у вигляді звичайних речей. Дійсність понад усе!
Людина є таємницею. Її потрібно розгадати... і я займаюся цією таємницею, тому що хочу бути людиною.
А художня сила і полягає в правді і в яскравому зображенні її.
Чим сильніше художник, тим точніше і глибше висловить він свою думку, свій погляд на суспільне явище і тим більше допоможе суспільній свідомості, зрозуміло, туг важливіше всього, як сам художник здатний дивитися, з чого складається його власний погляд, чи гуманіст він, чи прозорливий, чи громадянин, нарешті, чи є він справжнім художником.
Письменники у своїх романах і повістях здебільшого намагаються брати типи суспільства і представляти їх образно і художньо.
Прекрасне є ідеалом.
Краса врятує світ.
Соціальна дійсність сповнена зла, тому зображення її полягає в передачі трагічності світу.
Життя наповнене комізмом і тільки у внутрішньому змісті її є величність.
Художність для письменника є здатність писати гарно.
Естетична культура художньої творчості Ф.Достоєвського
ГУМАНІЗМ
сутність всієї творчості
(О.Пушкін, М.Чернишевський,
А.Григор’єв, В.Бєлінський)
Відображення дійсності, вивчення її, знання життя - основи суспільно значимої художньої творчості.
«Етнографізація» мистецтва (вивчення мовних зворотів, типових та етнічних, соціальних, професійних груп, звичаїв, манер поведінки).
Вивчення людини в психологічних проявах (емпіричне (спостереження))
Достоєвський Ф.М.
|
Метод «Продовж речення»
Підсумок уроку.
Рефлексія
Сьогодні на уроці я дізнався…
Сьогодні на уроці мені сподобалася відповідь…
Учитель читає вірш П. Антокольського «Достоєвський»
Начало всех начал его. В ту ночь
К нему пришли Белинский и Некрасов,
Чтоб обнадежить, выручить, помочь,
Восторга своего не приукрасив,
Ни разу не солгав. Он был никем,
Забыл и о науке инженерной,
Стоял, как деревянный манекен,
Оцепеневший в судороге нервной.
Но сила прозы, так потрясшей двух
Его гостей — нет, не гостей, а братьев...
Так это правда — по сердцу им дух
Несчастной рукописи ?.. И, утратив
Дар слова,— господи, как он дрожал,
Как лепетал им нечленораздельно,
Что и хозяйке много задолжал
За комнату,
что в муке трехнедельной
Ждал встречи на Аничковом мосту
С той девушкой, единственной и лучшей…
Вот так он и молол им сущий вздор
В безудержности юного доверья.
А за стеной был страшный коридор.
Там будущее пряталось за дверью
Присутствовал неведомый двойник,
Сосед или чиновник маломощный,
Подслушивал, подсматривал, приник
Вплотную к самой скважине замочной.
С ним встреча предстоит лицом к лицу.
Попробуйте и на себя примерьте
То утро на Семеновском плацу,
И приговор, и ожиданье смерти,
И каторгу примерьте на себя,
И бесконечный миг перед падучей,
Когда, земное время истребя,
Он вырастет, воистину грядущий!
Домашнє завдання.
Прочитати матеріал підручника.
Знати зміст твору «Злочин кара» Ф. Достоєвського
Виписати вислови Ф. Достоєвського, які тобі найбільше імпонують.
Запитання для інтерв'ю із письменником
|