ДНПБ України Відділ наукового опрацювання і каталогізації документів ОПРАЦЮВАННЯ ДОКУМЕНТІВ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОВІДКОВО-БІБЛІОГРАФІЧНОГО АПАРАТА ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ Київ 2002 ОПРАЦЮВАННЯ ДОКУМЕНТІВ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОВІДКОВО-БІБЛІОГРАФІЧНОГО АПАРАТА


Скачати 0.68 Mb.
Назва ДНПБ України Відділ наукового опрацювання і каталогізації документів ОПРАЦЮВАННЯ ДОКУМЕНТІВ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОВІДКОВО-БІБЛІОГРАФІЧНОГО АПАРАТА ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ Київ 2002 ОПРАЦЮВАННЯ ДОКУМЕНТІВ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОВІДКОВО-БІБЛІОГРАФІЧНОГО АПАРАТА
Сторінка 1/7
Дата 14.03.2013
Розмір 0.68 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Література > Документи
  1   2   3   4   5   6   7


ДЕРЖАВНА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ

(ДНПБ України)

Відділ наукового опрацювання і каталогізації документів


ОПРАЦЮВАННЯ ДОКУМЕНТІВ

ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОВІДКОВО-БІБЛІОГРАФІЧНОГО АПАРАТА ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ

Київ 2002

ОПРАЦЮВАННЯ ДОКУМЕНТІВ

ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОВІДКОВО-БІБЛІОГРАФІЧНОГО АПАРАТА

Усі документи (книги, брошури, журнали та ін.), що надійшли до фонду шкільної бібліотеки, обов'язково опрацьовуються.

Опрацювання творів друку та інших документів складається з процесів каталогізації та технічного обробляння.

Процес каталогізації включає систематизацію документів, складання бібліографічного опису, організацію, ведення та редагування каталогів і картотек і відбувається згідно з чинними стандартами, нормативними документами, затвердженими інструкціями і правилами.

Документи, які надійшли до фонду, після сумарного та інвентарного обліку розставляються за абеткою прізвищ авторів чи назв, звіряються з абетковим каталогом для перевірки на дублетність, розподіляються на перші примірники і дублети до них і потім каталогізуються.

Перші примірники документів проходять такі стадії опрацювання:

  • Розподіл документів за галузевим принципом: природничі, технічні, суспільні та гуманітарні науки;

  • Систематизація документів за таблицями ББК або іншою обраною системою класифікації;

  • Складання карток для абетково-предметного покажчика (АПП) одночасно із систематизацією документів;

  • Визначення авторського знака;

  • Складання бібліографічних описів документів;

  • Редагування бібліографічного запису: перевірка правильності елементів бібліографічного опису, класифікаційного індексу, авторського знака, необхідних записів і поміток.

Опрацювання дублетних примірників документів відбувається за такою послідовністю:

  1. З основної картки абеткового каталогу на документ переносяться повні індекси систематизації, на титульній сторінці проставляється шифр книги. На документах робиться позначка "К" (каталогізовано).

  2. На зворотний бік основної картки абеткового каталогу дописуються інвентарні номери документів, для багатотомних видань – чергові томи (випуски) видань. Чергові томи (випуски) дописуються також на картках систематичного каталогу і на додаткових картках абеткового каталогу.

Після каталогізації книги і документи, що опрацьовуються як книги, проходять технічне обробляння, а картки дублюються в необхідній кількості для всіх каталогів.

Ми пропонуємо саме такий порядок опрацювання документів, оскільки кожен наступний процес логічно випливає з попереднього і усуває багаторазове повернення до одного і того ж документа. В першу чергу це стосується шкільних бібліотек, де частіше за все працює один фахівець, який виконує всі бібліотечні операції. У спеціальній літературі зустрічається й інший порядок опрацювання, але кожен бібліотекар може виробити для себе найзручніший спосіб опрацювання документів. Незмінною є тільки одна вимога – кожен документ повинен проходити всі стадії опрацювання.

Систематизація документів

Систематизація документів – це визначення класифікаційного індексу твору друку або іншого документа відповідно до його змісту за таблицями певної бібліотечно-бібліографічної класифікації.

Зараз у шкільних бібліотеках переважно використовується ББК, але можливе впровадження й інших класифікаційних систем, наприклад, Універсальної десяткової класифікації (УДК), яка останнім часом знаходить все більше застосування в бібліотеках різних типів.

Систематизація документів здійснюється згідно з ГОСТ 7.59-90 "Ин­дексирование документов. Общие требования к систематизации и предмети­зации".

Систематизація – один з найскладніших процесів бібліотечної роботи. Вона здійснюється з метою групування бібліографічних записів у систематичному каталозі, а також для систематичної розстановки документів на полицях. Систематизація провадиться за самим виданням, тому що ні анотація, ні реферат не можуть замінити безпосереднього ознайомлення зі змістом документа. Систематизація складається із взаємопов'язаних і послідовних процесів:

  • аналізу документа як об'єкта систематизації;

  • прийняття класифікаційного рішення;

  • складання предметних рубрик абетково-предметного покажчика (АПП) до систематичного каталогу;

  • редагування класифікаційних індексів і предметних рубрик АПП;

  • оформлення класифікаційного рішення і карток АПП.

Об'єктами систематизації можуть бути:

  • будь-який документ, що надійшов до бібліотеки як самостійна одиниця зберігання;

  • частина документа, представленого в бібліотечному фонді (наприклад, розділ з книги, вступна стаття, окремий твір із збірки, стаття з журналу або газети тощо);

  • декілька окремих документів, об'єднаних за якимось принципом (багатотомне видання, комплект брошур у папці, добірка плакатів і т.ін.).

У процесі систематизації перш за все аналізується зміст документів. Бібліотекар з'ясовує, до якої галузі знань належить документ, визначає його наукову й художню цінність, виховну спрямованість, аспекти розгляду основного предмета документа, а також інші теми, які знайшли відображення у виданні. Крім того, враховується вид видання, його читацьке призначення, форма викладання матеріалу та інші ознаки, які впливають на читацькі запити.

Після того, як документ уважно переглянуто, а тема та інші компоненти, які впливають на вибір рішення, визначені, за класифікаційними таблицями добираються повний, каталожний та поличний індекси документа.

Рішення систематизатора про відображення даного документа у систематичному каталозі оформлюється у вигляді повного індексу.

Повним індексом називається індекс, який вичерпно розкриває зміст документа. Він може складатись як з одного, так і з декількох індексів. У такому разі всі індекси, що входять до його складу, з'єднуються знаком + (плюс) або : (двокрапка).

Перший індекс називається основним, інші – додатковими. Додаткові індекси записуються за порядком їх розташування в таблицях класифікації. Числу індексів відповідає кількість карток. Перша називається основною, всі інші – додатковими.

Бібліографічний опис на основній і додаткових картках співпадає.

Повний індекс має довідковий характер і використовується в тих випадках, коли треба знайти всі картки з описом даного документа, тому повний індекс зазначається на основних картках систематичного та абеткового каталогів (у їхньому правому нижньому кутку).

Якщо картки для каталогів дублюються за допомогою технічних пристроїв (ксерокс, принтер комп'ютера тощо), повний індекс систематизації може повторюватися на всіх додаткових картках.

Визначені повні індекси систематизації проставляються олівцем на звороті титульної сторінки, а якщо у документа немає титулу – то на звороті обкладинки.

Для розстановки карток у відділи систематичного каталогу слугує каталожний індекс, який визначає місце конкретної картки в каталозі. Він пишеться в лівому нижньому кутку картки. Якщо документ відображений в одному розділі систематичного каталогу, тоді каталожний індекс співпадає з повним і зазначається лише для полегшення розстановки карток.

У шкільних бібліотеках існує систематично-абеткова розстановка фонду, тому під час оформлення карток в їхньому лівому верхньому кутку проставляється поличний індекс, який визначає місце документа на полиці й разом з авторським знаком складає шифр документа. Поличний індекс може відповідати основному індексу, а може відрізнятися від нього ступенем дрібності.

Поличний індекс




  1. Найкращі твори для школярів та абіту-

Н 20 рієнтів. - Донецьк: ВКФ "БАО", 1997. - 240 с.
83.3(0)я7 83.3(0)я7+83.3(4Укр)я7



Каталожний індекс Повний індекс

Основна картка на документ, відображений в декількох розділах.

Ступінь дрібності повного, каталожного і поличного індексів не співпадає.


83.3 Найкращі твори для школярів та абіту-

Н 20 рієнтів. - Донецьк: ВКФ "БАО", 1997. - 240 с.

83.3(4Укр)я7




Додаткова картка для розділу 83.3(4Укр)я7
Здійснюючи аналітичну систематизацію частини документа, методи аналізу, переклад основного змісту на мову індексів, пошук відповідних індексів у таблицях нічим не відрізняються від методів систематизації документа в цілому. Специфіка тільки в оформленні карток для систематичного каталогу або картотеки: на картці зазначається повний і каталожний індекси частини документа, а поличний індекс є індексом джерела, в якому дана частина документа вміщена.



84(4Укр) Біняшевський Е.

У 45 Українські писанки //Україно, нене

моя! - К., 1993. - С. 282-293.


63.5(4Укр) 63.5(4Укр)


Аналітична картка для систематичного каталогу
Один з обов'язкових процесів систематизації – редагування класифікаційного рішення. Завдання його полягає в тому, щоб виключити методичні та (або) технічні помилки, поліпшивши таким чином якість систематизації, а отже і якість СК та АПП.

У невеликій шкільній бібліотеці з одним бібліотекарем-систематизатором функції редактора доводиться виконувати йому самому. Із самого початку правилом повинно стати відокремлення редагування від інших процесів систематизації. Наприклад, між прийняттям класифікаційного рішення і складанням предметних рубрик АПП може не бути ніякого часового інтервалу, один процес переходить в інший. Але редагування повинно проводитися через деякий час після систематизації, хоча б на наступного дня.

За змістом редагування як процес систематизації документа підрозділяється на методичне та контрольне.

Контрольне редагування повинно виключити помилки в написанні та оформленні класифікаційних індексів. Воно повинно проводитися в повному обсязі в кожній бібліотеці. Вже під час контрольного редагування можна виявити і виправити методичні, якісні помилки (неправильно або недостатньо розкритий зміст, не відображені класифікаційні ознаки, що мають значення для читачів, систематизатор не помітив посилання в таблицях або методичні вказівки і т.ін.).

Методичне редагування вимагає поглибленого аналізу об'єкта систематизації і може проводитися вибірково, за визначеною тематикою або проблемою, наприклад, багаторазове відображення в каталозі, відображення територіальних (регіональних) ознак і т. ін.

Процес редагування включає також і редагування рішення, прийнятого щодо предметних рубрик АПП.

Визначення авторського знака

Авторський знак це умовна позначка прізвища автора або (за його відсутності) першого слова заголовка документа.

Знак складається з першої літери прізвища автора (заголовка документа) та двозначного числа, що відповідає одній або декільком початковим літерам розшукуваного слова.

Авторський знак визначається за допомогою авторських таблиць, наприклад, Л.Б.Хавкіної, які широко використовуються в нашій країні в бібліотеках різних типів. Їх використання полегшує роботу бібліотекаря, значно прискорює добір та розстановку документів та карток за абеткою, дає можливість розміщувати нові надходження на суворо визначене для них місце.

Документи українською і російською мовами в шкільних бібліотеках становлять єдиний фонд. Завдання авторських таблиць – встановити спільний абетковий порядок розміщення документів цими мовами на полицях бібліотек так, щоб сконцентрувати в одному місці твори одних і тих же авторів, незалежно від того, якою мовою їх видано.

Зважаючи на те, що більшість шкільних бібліотек мають тільки російськомовні таблиці, а методичні вказівки для двомовних (російською та українською) мовами таблиць багато в чому застаріли, подаємо деякі загальні рекомендації щодо їх використання.

За основу таблиць взято буквені сполучення російської абетки. В усіх випадках, коли ці сполучення не відрізняються від відповідних буквених сполучень української абетки, вони слугують одночасно і для знаходження авторського знака на видання українською мовою.

Під час визначення авторського знака до уваги береться тільки написання слів.

Наприклад, на прізвище "Васильєв" авторський знак дається за складом "Вас", оскільки це буквене сполучення в передачі українською абеткою нічим не відрізняється від російського написання: шукаємо і знаходимо в колонці його авторський знак В 19.

Українській літері "Є" у всіх випадках відповідає російська літера "Е". Наприклад, на прізвище "Євграфов" авторський знак дається за складом "Євг", як російське "Евг" Є 14.

Українській літері "Е" на початку слова завжди відповідає російська літера "Е". Тому на прізвище "Еренбург" авторський знак дається за складом "Ере" Е 70, на слово "Економіка" за складом "Ек" Е 45.

Українським літерам "І" та "Й" відповідає російська літера "И". Таким чином, документи, видані різними мовами, отримають відповідні індекси, але в каталозі складатимуть окремі буквені ряди:

Иваненко И 18

Иванов И 20

Иванцов И 23

Иващенко И 24

Іваненко І-18

Іванов І-20

Іванцов І-23

Іващенко І-24

Йовчук И 75
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Ціни на роботи (послуги) із забезпечення збереженості та науково...
...
Паспорт документа
Стислий опис документа: встановлює ціни на платні послуги з науково технічного опрацювання документів; підготовки і надання довідок...
3. Організація зберігання документів Первинні документи, що пройшли...
Для цього первинні документи звітного місяця, що відносяться до відповідного облікового регістру, комплектуються в хронологічному...
Технологія опрацювання текстових даних
Технологія опрацювання текстових даних. Системи опрацювання текстів. Засоби редагування та форматування текстів. Підготовка тексту...
Тема: Створення текстового документу «Перелік кабельної продукції» Мета
Сучасний текстовий редактор являє собою програмний продукт, який забезпечує користувача ПК засобами створювання, опрацювання та збереження...
Конкурс малюнків «Синичка у вікна постукала зранку, Хотіла сказати про щось на світанку.»
Шляхи здобуття інформації : відвідування шкільної бібліотеки, довідково-інформаційна література матеріали
Книга і комп’ютер в інформаційному суспільстві: сучасне і майбутнє
Довідково-бібліографічний апарат шкільної бібліотеки та його місце в інформаційному обслуговуванні вчителів та учнів
ЗАТВЕРДЖЕНО
Ця Інструкція визначає порядок опрацювання доручень про вручення документів, отримання доказів, вчинення інших процесуальних дій,...
ПЕРЕЛІК нових надходжень нормативних документів (НД) у фонд ДП "Житомирстандартметрологія"...
ПЛИТИ ДЕРЕВИННІ. Відбирання зразків, вирізування та контролювання. Частина Відбирання і вирізування випробних зразків, опрацювання...
Тема. Складання та реалізація програм опрацювання рядкових величин
Мета. Навчитись складати та виконувати програми з використанням процедур та функцій опрацювання рядкових величин
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка