МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України,
Державної судової адміністрації України
27.06.2008 N 1092/5/54
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
2 липня 2008 р.
за N 573/15264
ІНСТРУКЦІЯ
про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень
I. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція визначає порядок опрацювання доручень про вручення документів, отримання доказів, вчинення інших процесуальних дій, а також клопотань про визнання і виконання судових рішень на виконання чинних міжнародних договорів України з питань надання правової допомоги в цивільних справах.
1.2. Ця Інструкція використовується у разі наявності міжнародного договору з питань надання правової допомоги в цивільних справах, чинного у відносинах між Україною та іноземною державою.
1.3. У цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні:
запитуюча держава - держава, від компетентного органу якої надходить доручення про надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах чи клопотання про визнання та виконання на території України рішення суду такої держави;
запитувана держава - держава, на території якої вимагається виконання доручення компетентного органу України про надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах чи розгляд клопотання про визнання та виконання рішення суду України;
компетентний орган - суд чи інший орган, до компетенції якого належить складання чи виконання доручення про надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах;
центральний орган - визначений у відповідному міжнародному договорі України орган, уповноважений на здійснення зносин з іншими державами з питань отримання та направлення доручень, а також отримання та направлення інформації та документів за результатами виконання доручень про надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах;
доручення - звернення (доручення, прохання, запит - залежно від вимог міжнародного договору України) компетентного органу, у тому числі судове доручення про надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів тощо;
цивільна справа (для розділів II-III, VI-VIII Інструкції) - справа, що розглядається судом за правилами цивільного, господарського або адміністративного судочинства, а також справа щодо цивільних, сімейних, трудових, господарських правовідносин, яка розглядається іншими компетентними органами;
підтвердження про вручення - документ, який складається за результатами виконання доручення про вручення та містить інформацію про результат виконання доручення;
клопотання - звернення заінтересованої (фізичної або юридичної) особи про визнання та виконання рішення іноземного суду чи іншого компетентного органу на території України (іноземне клопотання) або рішення суду України на території іноземної держави (клопотання заінтересованої особи);
міжнародний договір України - міжнародний договір, що стосується питань міжнародного правового співробітництва і правової допомоги в цивільних справах, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України і який набрав чинності в установленому порядку; а також міжнародний договір колишнього СРСР, який застосовується Україною у порядку правонаступництва.
1.4. Обсяг правової допомоги, порядок зносин, вимоги щодо форми і змісту доручення, а також особливості виконання доручення визначаються положеннями міжнародного договору України, який діє у відносинах між Україною та відповідною іноземною державою.
Заяви і застереження, висловлені державами до міжнародного договору, є його невід'ємною частиною. При застосуванні багатостороннього міжнародного договору України його положення діють з урахуванням заяв і застережень України, висловлених у законі під час ратифікації чи приєднання, та відповідної іноземної держави.
Посилання на такий міжнародний договір у дорученні є обов'язковим.
1.5. У разі, якщо у відносинах України з іноземною державою діють одночасно і двосторонній, і багатосторонній міжнародні договори і в жодному з них не встановлено пріоритету застосування одного з них щодо одних і тих самих питань, під час складання, направлення, а також виконання доручення слід дотримуватись положень того міжнародного договору, на підставі якого складено чи отримано доручення.
Конвенція з питань цивільного процесу 1954 року застосовується у відносинах з державами, які є її учасницями, у повному обсязі з урахуванням такого:
статті 1-7 Конвенції 1954 року не застосовуються у відносинах з державами, які одночасно є учасницями Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року;
статті 8-16 Конвенції 1954 року не застосовуються у відносинах з державами, які одночасно є учасницями Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970 року.
1.6. Реалізація міжнародних договорів України з питань міжнародної правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень здійснюється у межах компетенції Міністерством юстиції України безпосередньо та через головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головне управління юстиції), місцевими судами України (далі - суди України), а у відповідних випадках - іншими органами державної влади.
1.7. Суди України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах взаємодіють з іноземними компетентними органами через Головні управління юстиції та Міністерство юстиції України.
1.8. Головні управління юстиції взаємодіють з іноземними компетентними органами з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах через Міністерство юстиції України, яке відповідно до положень міжнародних договорів України є центральним органом України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах (далі - Центральний орган України).
1.9. Мін'юст відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" забезпечує дотримання та виконання в Україні зобов'язань, взятих за міжнародними договорами з питань надання правової допомоги у цивільних справах; стежить за здійсненням прав, які випливають з таких договорів для України, і за виконанням іншими сторонами вказаних міжнародних договорів їхніх зобов'язань.
1.10. Мін'юст як Центральний орган України:
1.10.1. Через Головні управління юстиції отримує доручення компетентних органів України, клопотання заінтересованих осіб і направляє до запитуваної держави в порядку, установленому міжнародним договором України.
1.10.2. Отримує від іноземних компетентних органів інформацію та документи стосовно виконання доручень компетентних органів України, клопотань заінтересованих осіб і направляє їх через Головні управління юстиції відповідному органу чи особі.
1.10.3. Отримує доручення іноземних компетентних органів (далі - іноземне доручення), іноземні клопотання.
1.10.4. Перевіряє відповідність оформлення доручень іноземних компетентних органів, іноземних клопотань вимогам міжнародного договору України.
1.10.5. У випадках, визначених міжнародними договорами України, процесуальним законом, відмовляє іноземній державі в наданні міжнародної правової допомоги.
1.10.6. Направляє доручення іноземних компетентних органів, іноземні клопотання на виконання до компетентних органів України через Головні управління юстиції.
1.10.7. Надсилає у запитуючу державу одержані від суду України інформацію та документи, що стосуються виконання іноземних доручень чи клопотань.
1.10.8. Організовує виконання Головними управліннями юстиції та судами чи іншими компетентними органами України доручень іноземних компетентних органів відповідно до міжнародних договорів України, чинного законодавства України та цієї Інструкції, а у відповідних випадках безпосередньо здійснює їх виконання.
1.10.9. Готує роз'яснення та надає методичні рекомендації щодо порядку надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах на виконання міжнародних договорів України.
1.10.10. Здійснює контроль за повним, усебічним, належним виконанням Головними управліннями юстиції та компетентними органами України положень міжнародних договорів України.
1.11. Головні управління юстиції:
1.11.1. Отримують від Центрального органу України іноземні доручення, іноземні клопотання та організовують їх виконання відповідно до міжнародних договорів України, чинного законодавства України та цієї Інструкції.
1.11.2. Безпосередньо виконують доручення іноземних компетентних органів у відповідності до міжнародних договорів України, чинного законодавства України та цієї Інструкції.
1.11.3. Забезпечують надання Мін'юсту інформації та документів стосовно виконання іноземних доручень чи клопотань.
1.11.4. Отримують доручення компетентних органів України, клопотання заінтересованих осіб та направляють їх до Мін'юсту для передачі до запитуваної держави.
1.11.5. Готують роз'яснення та надають методичні рекомендації судам України щодо надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах.
1.12. Суди України:
1.12.1. Складають доручення та направляють їх в установленому порядку для виконання в іноземній державі.
1.12.2. Забезпечують виконання іноземних доручень та розгляд іноземних клопотань відповідно до міжнародних договорів України, Цивільного процесуального кодексу України, інших актів законодавства України.
1.12.3. Готують інформацію та складають документи за результатами виконання іноземних доручень, розгляду іноземних клопотань.
1.12.4. Видають документи, необхідні для складання клопотання заінтересованої особи, відповідно до міжнародного договору України або цієї Інструкції, а також надсилають у порядку, установленому міжнародним договором України, клопотання разом з пакетом документів для розгляду іноземними судами.
II. Звернення суду України з дорученням за кордон
2.1. У разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
2.1.1. Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави.
2.1.2. У разі, якщо міжнародним договором України не передбачено інше, доручення повинно містити:
а) найменування компетентного органу України, що розглядає цивільну справу;
б) найменування міжнародного договору України, на підставі якого запитується надання правової допомоги;
в) найменування і номер цивільної справи, у якій запитується правова допомога;
г) наявні дані про фізичну особу: прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження, місце проживання, громадянство, місце роботи чи професія або наявні дані про юридичну особу: найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, банківські реквізити;
ґ) при наявності представників фізичної або юридичної особи - їхні прізвища, імена, по батькові та місце проживання;
д) зміст доручення, чіткий перелік процесуальних дій, які належить учинити, а також інші відомості, необхідні для його виконання;
е) процесуальне становище особи, щодо якої необхідно вчинити процесуальні дії;
є) якщо запитується вручення документів, - найменування документів, які підлягають врученню;
ж) якщо запитується вручення виклику до суду, - дата і час судового засідання;
з) якщо запитується одержання свідчень особи, - перелік запитань або суть питань чи фактів, щодо яких необхідно одержати пояснення особи;
и) інформація щодо наявності потреби в забезпеченні конфіденційності надходження доручення і відомостей, отриманих під час його виконання;
і) у разі потреби зазначаються бажані строки, протягом яких очікується виконання доручення;
ї) у разі потреби зазначається прохання про надання дозволу на особисту присутність під час виконання доручення представників суду України, який склав доручення, або учасників судового розгляду чи їхніх представників;
й) у разі потреби зазначається прохання про застосування норм процесуального законодавства України під час виконання доручення. У такому випадку до доручення додається опис відповідної процедури або текст відповідних норм процесуального законодавства України;
к) перелік документів, що надсилаються разом з дорученням.
2.1.3. Якщо міжнародним договором України не передбачено інше, доручення про вручення документів складається згідно з додатком 1. Також додається формуляр підтвердження про вручення документа згідно з додатком 2.
До доручення про вручення виклику до суду обов'язково додається виклик (повідомлення) про день судового розгляду, форма якого наведена в додатку 3, разом з повідомленням про гарантії особі, яка викликається, імунітету від адміністративної/кримінальної відповідальності у разі її явки до компетентного органу України, передбачені відповідним міжнародним договором. Виклик (повідомлення) про день судового розгляду друкується на чистих аркушах паперу, без штампів суду.
У випадках, передбачених міжнародним договором, у дорученні про вручення виклику до суду свідка, експерта також зазначається право осіб, що викликаються, на відшкодування витрат, пов'язаних з переїздом та перебуванням на території України, а також на відшкодування неотриманого заробітку за дні відриву від роботи, а в разі виклику експертів - право на винагороду за проведення експертизи. У виклику має бути зазначено, на які види оплати мають право особи, що викликаються.
2.1.4. Доручення про виконання окремих процесуальних дій має складатися згідно з додатком 4 та з урахуванням підпункту 2.1.2.
2.1.5. Доручення підписується суддею та скріплюється гербовою печаткою суду України, який складає доручення.
2.1.6. Документи, що додаються до доручення, повинні бути оформлені відповідно до законодавства України, засвідчені підписом судді і печаткою суду України в належних випадках. Якщо документ, що надсилається, складається з декількох аркушів, вони мають бути відповідним чином прошнуровані, пронумеровані і скріплені печаткою суду України.
2.1.7. У разі потреби в одному дорученні може міститися прохання про вручення документів, про виконання процесуальних дій чи надання іншої правової допомоги, якщо це стосується однієї і тієї самої особи, чи в інших випадках, коли це обумовлено доцільністю.
2.2. У разі надіслання судом України доручення для виконання за кордоном цивільна справа, у зв'язку з якою складається доручення, призначається до розгляду з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. У разі можливості судом України призначається дата наступного судового засідання, на яке може прибути особа, що викликається.
2.3. Доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України.
Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України.
Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.
У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.
Витрати, пов'язані із залученням перекладача, сплачуються у порядку, передбаченому статтею 86 Цивільного процесуального кодексу України.
Переклад здійснюється фахівцем, запрошеним до відповідного суду України згідно із статтею 55 Цивільного процесуального кодексу України, або засвідчується уповноваженим перекладачем, або нотаріально.
2.4. Відповідно до міжнародних договорів України доручення та додані до нього документи не потребують засвідчення в порядку консульської легалізації або шляхом проставлення апостилю.
2.5. Суд України направляє доручення через Головне управління юстиції до Мін'юсту, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
2.6. Головне управління юстиції перевіряє наявність та чинність міжнародного договору України, відповідно до якого складено доручення, у відносинах з запитуваною державою, відповідність оформлення такого доручення положенням відповідного міжнародного договору України, у тому числі наявність у дорученні інформації, що вимагається для його виконання згідно з міжнародним договором України, та направляє доручення до Мін'юсту протягом десяти днів з дня його надходження.
У разі виявлення недоліків чи порушень вимог міжнародного договору або законодавства України, допущених при оформленні доручення, Головне управління юстиції у той самий строк повертає його суду України з рекомендаціями щодо доопрацювання.
Якщо у відносинах з запитуваною державою відсутній чинний міжнародний договір України, доручення надсилається Міністерству юстиції України для його направлення через дипломатичні канали.
2.7. Мін'юст протягом чотирнадцяти днів опрацьовує доручення та направляє його до центрального органу з питань надання міжнародної правової допомоги у цивільних справах запитуваної держави (далі - Центральний орган іноземної держави) згідно з міжнародним договором України.
Мін'юст може прийняти рішення про повернення доручення до Головного управління юстиції для спрямування до суду України, що його склав, з метою доопрацювання. Одночасно зазначаються причини і висловлюються рекомендації щодо усунення недоліків.
2.8. Отриману інформацію і документи, що стосуються виконання за кордоном доручення суду України, Мін'юст направляє до суду України, що склав доручення, через Головне управління юстиції.
Якщо в процесі виконання доручення за кордоном постають питання щодо встановлення умов для виконання або покриття витрат, вони вирішуються судом України напряму з компетентним органом запитуваної держави або за посередництвом Мін'юсту та/чи Головного управління юстиції.
Якщо виконання доручення у запитуваній державі відбулося на умовах, узгоджених відповідно до попереднього абзацу, суд України забезпечує їх дотримання.
2.9. У випадках, передбачених законом або міжнародним договором України, або якщо про це зазначено в документах, що надійшли у зв'язку з виконанням доручення, запитуючий суд зберігає конфіденційність щодо інформації і документів, одержаних у порядку правової допомоги, і розкриває їх лише в межах, необхідних для розгляду відповідної цивільної справи.
2.10. У випадках, передбачених міжнародним договором України, з метою вручення документів, отримання доказів чи вчинення інших процесуальних дій відносно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, суд України може направити доручення через Міністерство закордонних справ України для виконання консульською установою України на території відповідної іноземної держави, де проживає така особа.
Консул виконує доручення судів України про надання правової допомоги в цивільних справах з додержанням чинного процесуального законодавства України.
|