Практика усного та письмового мовлення ст викладач Богатирьова О.Є


Скачати 105.87 Kb.
НазваПрактика усного та письмового мовлення ст викладач Богатирьова О.Є
Дата03.04.2013
Розмір105.87 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Література > Документи

Практика усного та письмового мовлення

ст.викладач Богатирьова О.Є.

Завдання для самостійного опрацювання

7 семестр

Матеріал: теми “Higher education”, “Career prospects”, “Current Economical Problems”, “Women in the Modern World”




Завдання:

  1. Вивчити надані далі теоретичні матеріали щодо засобів трансляційного перейменування реалій.

  2. Опрацьовуючи тексти та матеріали для читання й перекладу з навчально-методичних посібників за темами “Higher education”, “Career prospects”, “Current Economical Problems”, “Women in the Modern World”, виписати приклади та класифікувати їх




Трансляційне перейменування реалій
У випадку реалій доречно зазначити, що відбувається віднайдення семантико-стилістичного відповідника, або трансляційне перейменування реалій. Відтворення семантико-стилістичних функцій реалій у перекладі- кардинальне питання в перекладознавстві. Чимало дослідників розглядало це питання і часто доходило при цьому до не зовсім однакових висновків.

На основі зіставлення україномовних перекладів англомовної прози з їхніми оригіналами, можна визначити такі способи трансляційного перейменування реалій : транскрипцію, гіперонімічне перейменування, дескриптивну перифразу, комбіновану реномінацію, калькування, міжмовну транспозицію на конотативному рівні, метод уподібнення, контекстуальне розтлумачення реалій.


Методи та засоби трансляції (теорія)

Приклади з власної учбової перекладацької практики

А. Транскрипція та транслітерація


Терміном „транскрипція ” позначають віднайдення якомога точнішого відповідника через запис звучання слів мови-джерела графемами мови-реципієнта. За А. Суперанською „Основним посередником передачі запозичених слів є практична транскрипція, а саме перекодування іншомовних слів у свої з наступним записом за допомогою літер алфавіту приймаючої мови без використання якихось додаткових знаків та без придання літерам додаткових значень”. Транскрипція, зів'язана з точною (наскільки це можливо) передачею звучання іноземного слова (примат вимови), - не єдиний спосіб передачі. Можливий і примат графіки- транслітераційна передача. Транскрипція і транслітерація- найлаконічніші способи. Завдяки ним створюється певний експресивний потенціал: у контексті слів рідної мови транскрибоване слово виділяється як чуже, надає предмету, який воно позначає, конотацій небуденності, оригінальності. Коли йдеться про нефонетичні (щодо правопису) мови, зокрема- американську, то транскрипція доречніша ніж транслітерація, що не відтворює справжнього звучання вихідної мови, а часто навіть спотворює його.

В англомовно-українських відносинах в багатьох випадках ще не встановлено на науковій основі точних правил міжмовних фонетико- графічних відповідників, не розв'язана повністю проблема усталеного оформлення на письмі звучання англійських слів в україномовному оточенні. Проте все ж українські перекладачі широко послуговуються цим способом перекладу реалій і іноді досить влучно. Транскрипція, поруч із запозиченням і чужим синтаксисом, сприяють перенесенню читача в атмосферу чужої мови, а не перекладові з однієї мови на іншу.

Транскрипція та транслітерація найчастіше використовується у випадках, коли мова йде про власні імена , назви державних установ, учбових закладів, тощо. Певним недоліком цього способу є той, що цей спосіб призводить до появи при перекладі незвичних та малозрозумілих слів.

Єдиний різновид реалій, які неминуче треба подавати в національній подобі- це анторпоніми та топоніми. Інший підхід до смислово значущих власних імен, прізвищ і географічних назв. Смислове ім'я –це своєрідний троп, рівновартний метафорі чи порівнянню і використаний у стилістичних намірах для характеристики персонажа або соціального середовища. Коли власні імена семантично значущі, втрати від транскрипції бувають надзвичайно великі. Прикладом може бути переклад Іваном Малковичем назви „Hogwarts School of Witchcraft and Wizardy” (Гаррі Поттер) як „Гогвартської школи чарів та чаклунства”. Пререкладач , використавши спосіб транслітераціі , не звернув уваги на фонетичну значущість слова Hogwarts. Його уподібнення до слова-реалії Гарвард – Гавард (Гавардська) не дозволив би втратити семантичну значущість назви.


Б. Калькування


Калькування- особливий вид запозичення, коли структурно- семантичні моделі мови- джерела відтворюються поелементно матеріальними засобами мови- сприймача. Калькування своєрідно відображає суть перекладу як процесу біполярного: адже мета перекладу- перетворити цільовою мовою оригінальний текст. Така ж і суть калькування. Цей метод, що передбачає відтворення внутрішньої форми слова, а разом з нею- структури образного переносу значень, активізує словотворчі засоби, дає поштовх до утворення семантично містких неологізмів.

Розрізняють повне та часткове калькування. При повному калькуванні слова, або словосполучення буквально перекладаються. Точна калька в лексичному і семантичному відношеннях повністю збігається із відповідником у мові-джерелі. При частковому калькуванні вислови частково перекладають, а частково будують з іншомовного матеріалу чи бодай за іншомовним зразком.

Іноді калькування може перетворитися в буквальний переклад, особливо у випадках, пов'язаних з реаліями- фразеологізмами. Україномовний читач може сприйняти такий вислів лише в прямому розумінні, тобто в контексті зовсім не сприйняти його. Єдиний вихід- описова перифраза з свідомою втратою значної частини країнознавчої інформації.

При калькуванні „переймається лише позначення іншомовної одиниці та її структура (принцип її організації) , але не її матеріальний експонент: здійснюється нібито копіювання іншомовної одиниці за допомогою свого, незапозиченого матеріалу”.

Калькування доволі часто є найбільш сприйнятним засобом компенсації фразеологічної лакунарності.

Шанський виділяє контекстуальну та фразеологічну кальки. Фразеологічна калька- це „стигле сполучення слів, що виникло у мові в результаті послівного перекладу іншомовного фразеологізму.” Контекстуальна калька – „створюється перекладачем в конкретному тексті й значення калькованої одиниці стає зрозумілим завдяки яскравій та живій внутрішній формі фразеологічної одиниці мови- джерела”. Частіш за все вдало здійснене калькування перекладачем є його знахідкою, тому що покомпонентні та образні кальки – оказіонализми є найбільш безпосереднім проявом намагання перекладача наблизитися до фразеологічних традицій мови- джерела.

В. Описовий переклад


Описовий переклад використовують, коли з тих чи інших причин калькування неможливе. При цьому способі відбувається розширення компонентного складу, а також значні зміни в структурно-граматичному побудуванню речення. Такий спосіб робить неминучою втрату інформації за рахунок образності та експресивності, позбавляє текст притаманного йому національного колориту та своєрідності. Однак він має ту перевагу, що виключає неповне розуміння ( що часто відбувається , коли нове слово запозичується з новим поняттям). Описовий переклад- найбільш розповсюджений засіб передачі сучасних реалій.

Г. Гіперонімічне перейменування


Термін „гіпонімія” впровадив у мовознавство Дж. Лайенз для позначення видо- родових відношень. В. Виноградов і А. Федоров застосували цей термін у перекладознавстві, назвавши „гіпонімічним” такий переклад, при якому видове поняття мови- джерела передається родовим мови- сприймача. Отже, гіперонім не відтворює усього обсягу семантики гіпоніма, а лише наближає до неї. Виходячи із семантики відповідних грецьких слів (гіперонім- родове поняття стосовно гіпоніма- видового поняття), є доречним назвати цей вид перекладу гіперонімічним.

Гіперонімічне перейменування – досить поширений вид перекладу реалій, пов'язаний із засадним поняттям лексичних трансформацій, категоризацією денотата, визнанням ізоморфізму частини й цілого, генералізацією. Усе це належить до мовних універсалій. Можливість такого виду трансляційного перейменування, такої деконкретизації зв'язана з наявністю міжмовних гіпонімів, які, в свою чергу, зумовлені гіпонімією як мовною універсалією. При гіперонімічному перейменуванні , по суті відбувається дереалізація реалій, тому що часто конкретне поняття передається лексемою надзвичайно широкої, розпливчатої референції . При такому виді перекладу стилістична роль реалій незначна.

Водночас гіперонімічне перейменування має певні позитивні риси. Якщо інші способи відтворення реалій часто надмірно актуалізують текст, бо вносять в нього щось нове, що приковує до себе увагу, то гіперонімічне перейменування належить до нейтральних методів. Оскільки перекладні тексти як поле різноманітної мовної та лінгвокультурної інтерференції часто надзвичайно актуалізовані незалежно від суб'єктивних намірів перекладача і, тим паче, автора, метод гіперонімічного перейменування може виявитися корисним.

Гіперонімічний переклад передає семантику так званих денотативних реалій з втратою семи „локальність” і окремих семантико- диференційних ознак.

З цитати із Другої Інавгураційної промови Біла Клінтона, звернемо увагу на реалію welfare rolls.

There is work to do, work that government alone cannot do: teaching children to read; hiring people off welfare rolls; coming out from behind locked doors and shuttered windows to help reclaim our streets from drugs and gangs and crime; taking time out of our own lives to serve others.

Є ще багато роботи, - роботи, яку уряд поодинці не зможе зробити : навчити дітей читати, подолати безробіття, вийти з-за зачинених дверей та визирнути з-за зачинених вікон щоб допомогти очистити наші вулиці від наркотиків та злодіїв;- присвятити частку свого життя служінню іншим.

Гіперонімічне перейменування welfare rolls: безробіття не адекватне. Безробіття- нейтральне позначення, а welfare rolls -крім загального денотативного значення приналежності до стану безробітних,- означає списки тих, хто одержує поміч по безробіттю. Щодо конотативної семантики, то реалія „welfare rolls ” має ще імпліцитне значення бути одним із бідних (бо одержує грошову допомогу ), та локальне віднесення „американський спосіб допомоги безробітним”. Усі конотативні семи, локальна сема і частина денотативних сем при даному гіперонімічному перекладі не відтворюються.

Д. Дескриптивна перифраза


Коли виникає необхідність у високій ступені експліцитності у процесі перекладу, часто застосовують дескриптивну перифразу, чому сприяють контекстно-ситуативні чинники. Коротко охарактеризувати перифразу можна як описовий зворот, за допомогою якого явище, предмет, особа, реалія називаються не прямо, а описово, через характерні їх риси. Зазвичай цей спосіб використовують для передавання сучасних реалій (реалій 90-2000 років). За допомогою описової перифрази відтворюють семантику деяких часових реалій національного календаря. Оскільки дескриптивні перифрази майже ніколи повністю не відтворюють семантики оригіналу для іноземного читача, перекладач, застосовуючи дескриптивний метод, не повинен втрачати почуття міри, щоб у погоні за правдою деталі не розминутися із художньою правдою цілого.

Е. Комбіновані способи передачі реалій.

- Комбінована реномінація


Комбінована реномінація- найчастіше є транскрипцією з описовою перифразою- досить ефективний, хоча й багатослівний, спосіб максимальної передачі семантики реалії, зв'язаний з лінійним розширенням тексту.

Комбінований спосіб розтлумачення семантики реалій поширений у наукових та науково- популярних текстах. Такий прийом застосовується і в художній творчості. Іноді у склад комбінованої реномінації входять транскрибоване слово і гіперонім. Так приклад, що вже був наведений вище, можна було б перекласти :

There is work to do, work that government alone cannot do: teaching children to read; hiring people off welfare rolls; coming out from behind locked doors and shuttered windows to help reclaim our streets from drugs and gangs and crime; taking time out of our own lives to serve others.

Є ще багато роботи, - роботи, яку уряд поодинці не зможе зробити : навчити дітей читати, знайти роботу для тих, хто вимушений жити на велфер- допомогу по безробіттю, вийти з-за зачинених дверей та визирнути з-за зачинених вікон щоб допомогти очистити наші вулиці від наркотиків та злодіїв;- присвятити частку свого життя служінню іншим..

- Конотативна транспозиція


Інколи у тканині художнього тексту реалія майже повністю втрачає денотативне значення і функціонує лише в конотативному плані з затемненням локальної характеристики. Це трапляється найчастіше тоді, коли вона- компонент тропа. У таких випадках доречно застосовувати міжмовну конотативну транспозицію (транспозицію на конотативному рівні), змінюючи американську реалію реалією українською з іншим денотативним, але рівновартним конотативним значенням.

Транспозицію на конотативному рівні можна застосовувати лише тоді, коли сема локальності не актуалізована в тексті оригіналу.

-Метод уподібнення


Суть методу уподібнення полягає у відтворенні семантико-стилістичних функцій реалії мови-джерела іншомовним аналогом- реалією мови-реципієнта. І.Лєвий називає цей вид перекладу „субституцією ” або „підстановкою”, стверджуючи, що його доречно застосовувати тоді, коли концентрація спільного досить сильна.

При методі уподібнення виникає небезпека штучного перенесення читача в рідне середовище, а тому цей метод не завжди бажаний з погляду стилістичного й національно-культурного.

Наведений список способів трансляційного перейменування реалій не є абсолютним. Кожен перекладач може за допомогою свого таланту та майстерності слова виробляти інші шляхи донесення до читача змісту того, що більшість дослідників назвала неперекладним- реалії.

А. Транскрипція та транслітерація

Транскрипція



транслітерація

Б. Калькування


повне калькування

часткове калькування


контекстуальна калька


фразеологічна калька

В. Описовий переклад


Г. Гіперонімічне перейменування



Д. Дескриптивна перифраза




Е. Комбіновані способи передачі реалій.

- Комбінована реномінація



  • Конотативна транспозиція


-Метод уподібнення






Схожі:

ПРАКТИЧНИЙ КУРС АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ Навчальний посібник з практики усного...
Практичний курс англійської мови (англійською та українською мовами). Навчальний посібник з практики усного та письмового мовлення...
РОБОЧА ПРОГРАМА ПРАКТИКА УСНОГО ТА ПИСЬМОВОГО МОВЛЕННЯ
Робоча програма складена викладачем Аріхбаєвою Іриною Георгієвною та затверджена на засіданні кафедри іноземних мов та перекладу...
РОБОЧА ПРОГРАМА ПРАКТИКА УСНОГО ТА ПИСЬМОВОГО МОВЛЕННЯ Для спеціальності 030507 “Переклад”
Робоча програма складена викладачем Віговською Ларисою Анатоліївною та затверджена на засіданні кафедри іноземних мов та перекладу...
Матеріали до іспиту з ПРАКTИКИ УСНОГО та ПИСЬМОВОГО МОВЛЕННЯ
Статті готуються за семестровою тематикою з періодичних видaнь України ( в тому числі –електронних видань) за поточний рік. Обсяг...
Маріуполь 2005
Навчально-методична розробка з розвитку вмінь та навичок усного та письмового мовлення за темою“TYPES OF QUESTIONS” (для самостійної...
Методичні рекомендації щодо збагачення усного мовлення учнів
Сформоване мовлення позитивно характеризує будь-яку людину незалежно від її професії-учителя, лікаря, інженера, політичного діяча,...
"Школа. Клас. Навчальне приладдя"
Культура усного мовлення. Закріплення умінь літературної вимови, форм звертання до однолітків і дорослих, етикетної лексики. Тон...
Методичні рекомендації ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО УСНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ Усне...
Розпізнавання ними змістових відтінків слів, словосполучень, фраз та усвідомлення змісту розповіді
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА З КУРСУ ІСТОРІЇ...
Укладач : ст викладач кафедри іноземних мов та перекладу Богатирьова Олена Євгенівна
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСВІДУ РОБОТИ
«ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ УСНОГО ТА ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ, ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ОРФОГРАФІЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка