|
|
Скачати 198.71 Kb.
|
| Методичні рекомендації щодо збагачення усного мовлення учнів План Вступ Розділ 1 Словникова робота 1.1. Джерела збагачення словника школяра 1.2. Шляхи збагачення усного мовлення учнів. Розділ II Класифікація вправ, що забезпечують збагачення активного словника школярів. II. 1. Робота з малюнками. ІІ.2. Добір слів на певну тему ІІ.З. Словотворчі вправи Висновки Список використаної літератури Мовлення - невід'ємна частина соціального буття людей, необхідна умова існування людського суспільства, головний засіб виробничої, політичної, культурної, науково-технічної, побутової інформації. Сформоване мовлення позитивно характеризує будь-яку людину незалежно від її професії-учителя, лікаря, інженера, політичного діяча, робітника, колгоспника Сформувати духовно багату, соціально активну особистість можна тільки в тому разі, якщо вона оволодіє мовою, як засобом спілкування, мислення, пізнання, самовираження, самоутвердження її в колективі. З огляду на це винятково важливою є ідея єдності мовної освіти й мовленнєвого розвитку школярів. Один із перспективних шляхів реалізації такої проблеми - навчання рідної мови на основі організованої мовленнєвої діяльності дітей. Основна мета роботи з розвитку мовлення у школі - навчання дітей зв'язно виражати думки усно й на письмі, тобто навчити будувати тест, висловлювання. Однією з умов вільного володіння учнями усним та писемним мовленням є достат-ність активного словникового запасу. Нинішня програма з рідної мови велику увагу приділяє словниковій роботі. Теоретичних відомостей з лексики учні початкових класів не одержують, а словник збагачують практичними вправами у зв"зку з засвоєнням знань за програмою 1-4 класів з усіх дис-циплін. Активний словник - це слова, які учень вживає у мовленні, пасивний - слова, які дитина розуміє, але не використовує. Вчитель має сприяти тому, щоб вихованці за допомогою різних вправ переводити слова з пасивного до активного словника Основними джерелами збагачення його є шдручники, книжки, для позакласного читання, навчальні посібник, газети, журнали, кіно, театр, телебачення, екскурсії, мова батьків, учителя, близьких, в оточенні яких перебувають діти. Важливу роль у збагаченні словника дітей має мова вчителя. Вона завжди є зразком для учнів, а тому й повинна бути не лише правильною щодо побудови, ай багатою, змістовною, різноманітною за своїми словниковим складом. У великій мірі діти наслідують мову батьків. Оточення також накладає свій відбиток на мовлення молодших школярів. Переважна більшість батьків та інших членів сім'ї' зв"язана з певним видом роботи, отже, в своїй мові вживає професійні терміни. Ці слова діти переймають. Таким чином, мова батьків, оточення - є одним з джерел збагачення сло-вника учня. Але в той же час треба боротися з тим, щоб діти не засвоювали жаргонних слів, переконливо доводити, що цим засмічується мова Велику роль у збагаченні словника дитини відіграють уроки з різних предметів, особливо читання, граматики, розвитку мовлення. Для досягнення кінцевої мети - розвитку образного усного мовлення - стараються виконати такі навчальні завдання: поступово вводити дітей у світ краси; розширити і поглибити знання учнів про слова-назви, слова-ознаки, слова- дії - викликати інтерес до роботи на словом, почуття гордості за рідну мову, формувати ініціативу й самостійність, оперувати словом у мовленнєвій діяльності; розвивати дитячу уяву, фантазію; виховувати вольові якості, вміння долати труднощі під час опрацю-вання слів, прагнення удосконалювати образну літературну мову, спостережливість, кмітливість; формувати навички приязного, ввічливого спілкування з ровесниками; удосконалювати вміння переносити знання, здобуті на уроці, в нові умови; застосовувати на уроці знання, здобуті самостійно. Вирішуючи ці питання у період навчання грамоти, я збагачую мовлення учнів, тобто поповнюю їх активний словник. Всі вправи, що використовуються для збагачення активного словника школярів можна розділити на такі групи: І. Активізація та збагачення словникового запасу під час роботи з малюнками. За допомогою малюнків пояснюється значення нового слова (соняшник, зозуля, космічний корабель), активізуються слова, засвоєні на попередніх уроках (демон-струю малюнок журавля, учні хором промовляють це слово); проводиться словни-ковий диктант ( перш ніж записати слово - назву малюнка, промовляємо його в голос, добираємо найбільш влучні ознаки, які характеризують предмет, складаємо речення). Вивчаючи тему "Алфавіт", показую малюнки зі словами, пропонуючи розставити їх в алфавітному порядку, а потім слова записати за алфавітом. II. Добір слів (іменників, прикметників, дієслів) на певну тему. Для активізації та збагачення лексичного запасу корисно добирати слова на визначені вчителем теми. При цьому доцільно використовувати ілюстрації. Наприклад, пропоную учням назвати іменники на тему "Школа", "Колгосп", "Вулиця", "Бібліотека", "Клас" і на дошці магнітом прикріплюю відповідну картинку. Такі вправи можна провести у вигляді гри "Хто назве більше слів?". Після усної підготовчої роботи слова доцільно записати і влаштувати взаємоперевірку. III. Словотворчі вправи. Під час їх виконання перед школярами знайоме слово постає по новому, розкривається взаємозв"зок його лексичного і граматичного значень: Зелений - прикметник, означає колір; Зеленіти — дієслово, вказує на стан рослин або чогось іншого, подібного за кольором. Серед словотворчих вправ слід виділити: а) на спостереження за зміною значення слова при додаванні суфіксів чи префіксів. Наприклад, яке значення мають утворені слова; Київ-киянин-київський; Україна-українець-український; Ь) на творення нових слів за допомогою суфіксів і префіксів. Наприклад: від поданих утворити нові за допомогою суфікса –ин-. До якої частини мови належать утворені слова: лебідь, сокіл, соловей, пташки, тополя. с) на добір груп споріднених слів до поданого з наступним поясненням того, як утворені споріднені слова: продавати, продати, продавець, проданий, розпро-даж, продавщиця. Наведені вправи спрямовані на усвідомлення значення слова, його будови, слов-никового запасу учнів. Наступний етап словотворчої роботи-складання словосполучень і речень хоча б з одним-двома такими словами. Краще, якщо для цього добираються пари слів: слово, від якого треба утворити нове, І новоутворене (мужній-мужність). Під час складання словосполучень та речень, діти чіткіше уявляють собі смислову різницю таких слів. Тісно пов'язана зі словотворчими вправами і робота над мотивованим значенням слів. Вона помітно зацікавлює учнів. Саме тут учитель спрямовує увагу дітей на значення слова І така робота потребує уваги д формування умінь правильно будувати відповідь. Спочатку школярі вчаться пояснювати значення слів за наведеним зразком. Наприклад: (а)киянин-той, хто живе в Києві. (коломиянин, харківчанин); (б)металург-той, хто виплавляє метал (Тракторист, будівельник, кухар, токар, лікар, учитель). Як правило такі вправи супроводжую орфографічними або граматичними за-вданнями. У цьому випадку доцільно запропонувати учням пояснити правопис іменників. В активному запасі учнів початкових класів переважають іменники та дієслова. Прикметників, як показує аналіз усних та писемних висловлювань школярів, значно ме-нше. А це помітно знебарвлює мовлення, позбавляє його образності, знижує емоційність, ускладнює роботу формування умінь будувати тексти. Тому вже в період навчання грамотності слід систематично спрямовувати роботу на збагачення словника учнів прикметниками, на розвиток інтересу й уваги до них як до важливих засобів висловлення думки, на вироблення вмінь правильно вжити їх у мовленні. Багато можливостей для цього мають уроки навчання грамоти. Програ-мою з рідної мови в цей період передбачено ознайомлення учнів зі словами-назвами ознак (як і предметів, дій), практичне використання їх у мовленні. Кількість прикметників, що є в букварі, достатня для спілкування учня з навколишнім світом, але не повною мірою сприяє підготовці першокласників до побудови чітких висловлювань, зокрема-типу описів, які з перших місяців на-вчання застосовуються на уроках мови та інших навчальних дисциплін: мате-матики, образотворчого мистецтва, праці, ознайомлення з навколишнім. Описуючи той чи інший об"єкт, молодші школярі повинні вміти визначи¬ти його ознаки щодо розміру, кольору, форми, запаху, смаку, матеріалу, з якого виготовлений, то що, порівняти його з іншими предметами за цими ознаками. Така робота допомагає розвивати у школярів спостережливість, увагу до навко-лишнього, вміння логічно мислити, правильно користуватися словом але вона можлива тільки за наявності у словниковому запасі учнів достатньої кількості прикметників, що належать до різних семантичних груп. Для успішного збагачення словника учнів прикметниками потрібно встановити коло слів-назв різних ознак,які доцільно тримати в полі зору під час опрацювання матеріалу букваря. До цього кола належать семантичні групи прикметників,що виражають певні ознаки або відношення. Скажімо колір: білий, червоний, блакитний; форма: круглий, квадратний; розмір: малий, вузький, глибокий; матеріал: залізний, шерстяний, дерев"яний; смак: солодкий, кислий, гіркий; температуру: холодний, теплий; належність до предмета, явища; польовий, городній, сосновий, часові відношення: осінній, нічний, зимовий. Збагачення словника школярів названими та іншими прикметниками дасть змогу правильно і точно добирати слова для виразного оформлення думки залежно від мети висловлюання,сприятиме підготовці до створення описових текстів. Таку ро-боту доцільно розпочинати ще в період навчання грамоти: ознайомлювати учнів зі значенням вказаних слів,учити правильно вимовляти, доречно вживати їх під час відповідей на різноманітні запитання та завдання вчителя. Практична робота з прикметниками допомагає вводити їх до словника першокласників, уточнювати смислові відтінки. У період навчання грамоти ефективно сприяють розвитку мовлення загадки. В них дається стислий опис предмета або явища Робота над загадками корисна не лише для розвитку мислення,формування естетичних смаків та морального виховання дітей,а й для засвоєння ними слів-назв ознак та вироблення вмінь використовувати їх в мовленні. Тож необхідно добирати загадки,в яких чітко виражені істотні зовнішні та деякі внутрішні ознаки предмета,явища. Ось як я працюю над загадками. 1.Круглий,гарний,кольоровий,весело стрибає - діти дуже раді, кожен його має.(М"яч). Якими словами описано м’ячик?(Круглий, гарний, кольоровий). А якого кольору може бути м’ячик?Подивіться на малюнок і скажіть. Порівняйте м"ячі за розміром. (Зелений м"яч маленький, а червоний -великий). 2.Я падаю на ваші хати білий і пухнастий,я прилипаю вам до ніг і називаюсь просто.. .(Сніг). Якими словами описано сніг?(Білий,і пухнастий). Як іще його можна описати? (Блискучий,іскристий, холодний). З.Залізний ніс , дерев"яний хвіст. (Лопата).. Відгадайте загадку, знайдіть цей предмет на малюнку.Які слова допомогли вам відгадати?(Залізний,дерев"яний).Чому сказано,що в лопати залізний ніс?(Передня частина лопати виготовлена з металу). А чому дерев"яний хвіст?(Держак -з дерева). Назвіть дерев"яні речі ,які є в нашому класі. Доцільно поєднувати цю роботу з вправами на розпізнавання звука на слух визначення його місця у слові, добір слів з певним звуком. Наприклад, опрацьовуючи букву (Л). (Білий,зелении,голубий). Спостереження переконують: без відповідних спрямувань учителя першокласникам важко виконувати такі завдання на добір прикметників з виучуваним звуком.З одного боку , подібні орієнтири вказують на фонетичну роль,а з другого-розвивають лексичні уявлення школярів, активізують іхній словниковий запас. Якщо є потреба використовую предметні малюнки.Так ,працюючи над звуком(В),пропоную учням відгадати загадку: Червоний колір ,кислуватий смак, кам"яне серце,чому то так? Де знаходиться звук(В) у цьому слові?(На початку).Які слова допомогли визначити, що це вишня?(Червоний ,кислуватий,кам"яне серце). Що названо кам"яним серцем? (Кісточку).Вона справді з каменю? -Розгляньте малюнок вишень на сторінці буваря. Які вони за формою? (Круглі). А що скажете про їх розмір, якщо порівняєте зі сливами? (Вишні ме-нші, сливи більші). На уроці вивчення звуків [ц, ц'] використовую загадку: Я вухатий ваш дружок, Вмене сірий кожушок, Куций хвостик, довгі вуса Я усіх-усіх боюся. (Заєць). - Роботу над словами-назвами ознак проводжу після аналізу слів зі звуками [ц, ц*]. - На ознаку чого вказує слово куций? (На ознаку хвостика у зайця). Як іще можна назвати його хвостик? (Маленький, короткий). Чому про зайчика сказано вухатий? (У нього довгі вуха). А чи можна так сказати про котика? (Н, у котика вушка маленькі). Які слова з цієї загадки варто використати, описуючи котика? (Котики бувають сірі. В них теж довгі вуса а хвостик? (Довгий, пухнастий). Під час опрацювання звука [б] учні відгадують загадку про білочку: Червонясту шубку має, по гілках вона стрибає. Хоч сама мала на зріст, та великий має звіст. Як намисто оченята... Хто це? Спробуй відгадати. (Білка). - Назвіть слова що вказують на ознаки білочки. )Червоняста шубки, мала на зріст, великий хвіст). А як іще можна сказати про шубку білочки? (Оранжева, гладенька). Визначенню ознак предметів, явищ сприяє відгадування загадок у поєднанні з роботою над сюжетними і предметними малюнками, з виконанням логічних вправ. 1. За малюнками (с. 19) учні називають окремі предмети і добирають до них загальну назву. Далі відгадують загадку: Сам червоний, а чуб зе-лений. (Буряк). - На які ознаки буряка вказують слова червоний і зелений? (На колір). А якого кольору морква? (Оранжева). Назвіть інші овочі червоного кольору. (Помідори, перець). Яка за кольором картопля? (Коричнева). Овочі яких кольорів ми ще не назвали? (Жовта цибуля, зелена капуста). 2. знайдіть на малюнку (с. 133) предмет, назва якого є відгадкою до цієї загадки: Я блискуча, гостренька, маю вічко маленьке, За собою несу довгу-довгу косу. (Голка) Якими словами названо ознаки голки? (Блискуча, гостренька, маленьке вічко). Як інше можна сказати про неї? (Тоненька). З чого виготовлена голка? (З металу). Отже, вона металева Назвіть інші металеві предмети, зображені на малюнках (Ножиці, сокира). А якщо предмети виготовлені зі сталі, то як про них скажете? (Сталеві). 3. Після роботи над змістом тексту і малюнком (с. 133) доцільна бесіда: - які овочі сіють учні? (Учні називають) А тепер відгадайте загадку і скажіть, які овочі збирають навесні, на початку літа? Я кругленька, червоненька, з хвостиком тоненьким На городі мене рвуть і до столу подають. (Редиска). - Яким словом передано колір редиски (вивішую на дошці) і буряка Порівняйте їх за формою: чи подібні редиска й буряк? (Так, і редиска і буряк круглі, з хвостиками, з листками). Тепер порівняйте їх за розміром (Редиска маленька а буряк великий). 4. Перед опрацюванням тексту (с.87) пропоную учням загадку В чистім полі він росте: на високих ніжках в зелених панчішках, Квіточки блакитні, оченьки привітні. (Льон). - В ході бесіди за змістом тесту запитую: - Яким словом в тесті передано колір квітки льону? (Сині). А в загадці? (Блакитні). Подивіться на предмети блакитного кольору (показую стрічку, олівець). Блакитний - це світло-синій. Про що можна сказати блакитне? (Блакитне небо, блакитна хустка). А які квіти блакитного кольору ви знаєте? (Незабудки). Поряд із загадками багатим матеріалом для розвитку уваги й інтересу до слів-назв ознак є вірші, в яких дається образний опис предметів чи явищ. Діти люблять визначати ознаки предмета (явища), називати слова, якими їх змальовано. Віршовані рядки активізують їхню діяльність на уроці, сприяють засвоєнню образних слів, застосуванню їх у мовленні. Тож доцільно практикувати завдання для роботи з віршами. Окремі з них учні повторюють у слід за вчителем або заучують напам"ять. 1. Звук[к]. Я ніколи не забуду, як я полечком ішла, А між жовтими житлами синя квіточка цвіла Л. Забашта - Знайдіть на малюнку цю квіточку. Чому ви гадаєте, що це волошка? Якими словами можна передати її красу? (Гарна, ніжна красива). Де ростуть волошки? (У полі). Отже, як ми називаємо цю квіточку? (Польова). А де ростуть дзвіночки? (На лугах, у лісі). Як ми їх називаємо? (Лугові, лісові). Добираючи віршовані рядки до уроків навчання грамоти, необхідно враховувати зміст сторінки букваря, сюжетних малюнків, які будуть використані, особливості пори року. Засвоєні слова-назви ознак мають повторюватися на уроках для введення їх до активного словника учнів. Ефективні також вправи на впізнавання предметів за певними ознаками та добір назв предметів до ознак. Така робота допомагає мені виявити знання школярів про ознаки предметів (явищ) та вміння співвідносити їх з відповідними прикметниками. Для цього використовую малюнки. Називаю найхарактерніші ознаки, а діти за ними впізнають предмети. Особливо заохочують учнів вправи у вигляді гри. Використовую такий матеріал для вправ. Великий, просторий, світлий, красивий, чистий -.. ..(клас). Дерев'яний, червоний, тонкий, загострений -.. ..(олівець). Теплий, тихий, весняний, погожий -.. .(день). Чисте, блакитне, безхмарне -.. .(небо). Зелене, кучеряве, гіллястий -.. .(дуб). Білокора, висока, струнка, кучерява -.. .(береза). Кругле, червоне, кислувате, смачне, соковите -.. .(яблуко). Велика, довгаста, жовта, солодка, духмяна -.. .(диня). Жовтий, кислий, овальний, пахучий -.. .(лимон). Такі вправи часто доповнюю додатковими фонетичними завданнями: 1. Впізнайте дерево за притаманними йому ознаками і поділіть його на¬зву на склади. Назвіть другий склад. Білокора, висока, струнка, кучерява -.. .(береза). 2. Серед зображених на малюнку предметів знайдіть той, ознаки якого я назву. Визначте наголошений склад у його назві. Дерев'яна, маленька, прямокутна -.. .(рама). 3. Які овочі можна охарактеризувати словами: червоні, круглі, смачні -.. .(помідори). Назвіть голосні звуки у цьому слові. 4. Відгадайте, що можна так описати, і прочитайте слово-назву предмета у букварі. Сині, овальні, кисло-солодкі -.. .(сливи). Назвіть послідовно всі звуки у слові сливи. 5. Кого ми з вами називаємо рідною, доброю, ніжною, ласкавою? (Маму). Прочитайте речення про маму. «Цікаві вправи на добір назв предметів (одного чи кількох) до названих ознак. 1. Назвіть предмети, форму яких можна визначити словами: круглий(кругла, кругле) - кавун(кулька, колесо); прямокутник(прямокутна, прямокутне)-...; рів-ний(рівна, рівне)т.. .(Аналогічну роботу проводжу на матеріалі прикметників, що означають колір, розмір, матеріал, смак, запах). 2. Назвіть фарфорові предмети. (Чашка, чайник, ваза, блюдце). 3. Про кого або про що можемо так сказати? (Прикметники пропонуються за-лежно від навчального матеріалу, дібраного до уроку, від його завдань): найкраща -...(мама), старенька -...(бабуся), чудовий -...(день), широка -...(дорога), вузька -...(річка, стежка), високі -...(дерева), низькі -...(кущі), глибокий -.. .(ставок), пластмасова -.. .(іграшка), бавовняна -.. .(сукня), шерстяні -.. .(речі). 4. Які предмети мають такі кольори? Білий(біла, біле) -сніг(скатертина, поле), червоний -..., синій -..., голубий -..., сірий -..., рожевий... 5. Які з названих квітів польові? А лісові? (На малюнках подано дзвіночки, ро-машку, троянду, конвалію, волошку, сон, фіалку, гладіолус). Чи є тут зайві квіти? Як їх можна назвати? (Садові). Збагачення мовлення першокласників, його яскравості, розвитку вмінь описувати предмети, явища, тощо виражати власну думку сприяють також вправи на добір ознак до предметів, що є підготовчими до створення найелементарніших описів. Спочатку доцільно практикувати це за якоюсь однією ознакою: а), за кольором огірок-...(зелений), помідор-...(червоний), лимон-..., лисичка-..., вовк-..., ведмідь-...; б), за смаком: кавун-.. .(солодкий), лимон-..., перець-..., цукор-..., вишня-... Далі корисно пропонувати вправи на побудову речень з протиставленими частинами: Лимон кислий, а груша... Нж металевий, а стіл... Вулиця широка, а стежка... Виробленню вмінь добирати точні назви ознак сприяють завдання: - Розгляньте малюнки. Виберіть предмет, про який ви хотіли б нам розказати. Назвіть ознаки, щоб ми впізнали його. Вдалими є вправи, спрямовані на вживання образних слів, на вираження почуттів. Вони спонукають учнів у характеристиці предметів і об'єктів використовувати раніше вживані прикметники. 1. Яка наша Батьківщина? (Велика, могутня, миролюбна - до ст. 124-125). 2. Яким є місто Київ? (Мальовниче, чудове, стародавнє - до ст. 126-127). 3. Якою була Леся Українка? (Розумною, допитливою, гордою, видатною до ст. 160-161). 4. Якими словами ви опишете осінь? (Похмура, холодна, дощова - до ст.143). 5. Якими словами опишете зайчика, а якими лисичку? (До ст. 10-11). У програмі з мови для початкових класів підкреслюється, що в різноманітній роботі над словом діти краще усвідомлюють граматичні явища, завдяки чому зростає рівень їхнього розумового і мовного розвитку, збагачується слов¬никовий запас. Широкі можливості для систематичної роботи над словом відкриває ви-вчення розділу "Будова слова". Наведу деякі зразки практичного матеріалу, який використовую на уроках мови. №1. Прочитайте текст. Подумайте і скажіть, чи правильно відповів дідусь? Дідусева яблуня. Дідусь садив яблуні. Йому сказали: "Навіщо вам ці яблуні? Довго чекати від цих яблунь плодів, і ви не покуштуєте з них яблучка". Дідусь відповів: "Я не з'їм - інші з'їдять, мені спасибі скажуть". 1. Випишіть слова з однаковим коренем. Позначте його знаком. 2. До слова дідусь доберіть спільнокореневі слова Поміркуйте, коли вживаємо слово дід, а коли дідусь? Підтвердіть свою відповідь прикладами. 3. З'ясуйте значення слова плоди. (Плоди-частина рослини, що розвивається із зав'язі. їстівна частина деяких рослин. №2. Прочитайте текст. Замініть виділені слова, так, щоб надати їм відтінку ласкавості, ніжності. Позначте суфікси, які допомогли утворити слова. Ліс був мішаний. Серед столітніх дубів красувалися стрункі білокорі берези, вічнозелені ялини. Довкола тиша, щебечуть птахи, сюрчать в траві коники. 1. Поясніть, як ви розумієте лексичне значення слів білокора, вічнозелені. 2. Поміркуйте, чи доцільно перебудувати словосполучення столітні дуби на вислів столітні дубочки? Чому? №3. 1. Відгадайте загадку. Подумайте, написання яких слів треба перевірити. Чому? 2. Запишіть перевірні слова Доберіть спільнокореневі. В неї очі мов горішки, кожушинка хутряна, Кострі вушка, наче ріжки, - у дуплі живе вона 3. Як ви розумієте вислів гострі вушка? У прямому чи переносному значенні вжито це слово? З яким ще значеннями може вживатися слово гострий? №4 Прочитайте прислів'я. Випишіть слова з префіксами, доберіть до них спі-льнокореневі. Префікси виділіть. Поясніть правопис. 1. Правда в морі не тоне, в огні не горить. 2. Літо збирає, а зима з 'їдає. Розкрийте зміст цих прислів'їв. Отже, робота над цими завданнями потребує від учнів осмисленої діяльності, допомагає їм збагачувати словник, пробуджує інтерес до вивчення мови, підвищує культуру мовлення. 4. Лексичні вправи. Робота з синонімами та антонімами має важливе значення не лише для збагачення словникового запасу школярів, а й для формування стилістичних умінь. У практиці найчастіше використовую два види вправ з синонімами і антонімами: а) на добір слів із ряду близьких (протилежних) за значенням, б) на добір слів, близьких (протилежних) за значенням до поданого. На перших етапах роботи з синонімами добирають такі вправи, які б допомагали школярам розуміти відтінки у значеннях слів одного синонімічного ряду. Якщо серед синонімів є слова, нові для учнів, їх обов'язково слід пояснити до виконання завдань. Тут корисними будуть вправи: 1. На групування слів, близьких за значенням: Спишіть іменники. Підкресліть серед них, ті які є близькими за значенням до слова будинок: земля, небо, житло, хлопець, квартира, оселя, колгосп, дім, палац, гніздо, хата З поданих слів випишіть близькі за значенням до слова сміливий. Про кого можна сказати цими словами? Складіть з ними речення: веселий, відважний, догадливий, хоробрий, працьовитий, відчайдушний, кмітливий, щирий, безвідмовний. 2. На заміну словосполучень чи окремих слів синонімом (антонімом). Замшіть словосполучення близьким за значенням іменником: сильна метелиця-... велике нещастя-... сильний дощ-... дрібний дощ-... дощ з блискавкою і громом-... буря в морі-... Прикметники у поданих словосполученнях замініть: а), близькими за значенням: безстрашний льотчик -... льотчик, правильна відповідь- .. .відповідь. б) протилежними за значенням: сонячний день-..., легка задача - ...задача. 3. На точне осмислення вживання синонімів. Доберіть серед іменників, близьких за значенням, найбільш влучний і поставте його на місці крапок. Вузенька, покручена... (стежка, дорога) вела через поле. За селом починався березовий.. .(гай, ліс). Із ряду слів, близьких за значенням, доберіть і вставте замість крапок найбільш: влучне: На сході небо стало... Ліс восени став... Щічки у дівчини були.. .(Багряний, рожевий, рум'яний). Прийшла зима Повітря стало.... Якщо постояти на місці, то руки починають ..., ноги ..., все тіло .... (Холонути, мерзнути, клякнути, дубіти) Який з прикметників, поданий у дужках, близький за значенням до виді-леного: Холодна джерельна вода (прозора, чиста, крижана). Швидка руденька білочка (весела, пустотлива, метка). 4. На самостійний добір синонімів або антонімів для змалювання окремих предметів. Доберіть по два прикметники на змалювання природи. Назвіть слова, протилежні зазначенням: Восени небо - ..., а навесні Сонце восени ..., а.... Прочитайте тест. Доберіть заголовок до нього. До виділених слів доберіть протилежні за значенням так, щоб похмура картина природи змінилася на веселу, сонячну. Важкі чорні хмари пливли по небу. Сердитий вітер гойдав віти дерев. Жовте листя сумно тріпотіло від вітру. Наступила холодна дощова осінь. 5. На складання синонімічних рядків. Учні колективно добирають синоніми до слова іти (крокувати, ступати, тупцяти, човгати, чалапати). Тут ставлю дітям завдання: пояснити, коли кажуть крокує, а коли - ступає, про кого кажуть тупцює, а про кого - човгає, чалапає. 6. Заміна невдалих, невідповідних для певного тесту слів, або тих, що повторю-ються (коригування тексту). Лисиця. Лисиця живе у лісі. У лисиці руда шерсть. Хвіст у лисиці довгий і пухнастий. Зуби у лисиці гострі. Лисиця дуже хитра Лисиця ловить і їсть мишей, зайців. Відредагуйте тест, замінюючи виділені слова більш вдалими. 7. Розбір слів в прямому й переносному значенні. Складання з ними речень. Прочитай словосполучення. Склади два речення зі словосполученнями, в яких слово гострий вжито в переносному значенні. Гострий язик, гостре слово, гостра коса, гострий ніж, гострий погляд. 8. Вставити в речення пропущені епітети: ... вітер завивав; випало багато ... снігу; місяць березень ...; нехай цвіте ... цвітом наш сад; (мінливий, пишним, пухкого, сердитий). Збагачення словникового запасу учнів, зрозуміло відбувається на всіх уроках У програмі з математики великого значення надається засвоєнню нале-жної термінології. а), назви величин і одиниць виміру: довжини (метр, сантиметр, дециметр, кілометр), маси (кілограм, грам), часу (доба, година, хвилина, секунда); б), назви геометричних фігур (відрізок, ламана, коло, круг, многокутники); в) назви компонентів і результатів математичних дій (доданок, сума, ділене, дільник, частка). Математичні поняття засвоюються природно, як і будь-які інші слова Можливості поповнювати словниковий запас учні мають і на уроках трудового навчання, музики, образотворчого мистецтва Комплексний підхід до словникової роботи сприятиме запам'ятанню слів, розвитку вміння користуватися ними. Для поповнення та активації словникового запасу учнів доцільно будувати урок так, щоб робота над словом органічно поєднувалася з виучуваними граматичними темами, а не була чимось штучним, нав'язаним дітям. Плануючи урок, визначаючи його мету, потрібно зазначати, з якими новими словами учні ознайомляться на уроці, як організовувати процес їх засвоєння і активізації. За таких умов словникова робота стає ефективним засобом в опануванні українсь-кого мовлення. Література: 1. Скрипченко Н.Ф., Зимульдінова А.С. "Зв'язне мовлення шестиліток" 2. Зимульдінова А.С. "Про методи та прийоми роботи над зв'язними мо-вленнями шестиліток". 3. Лобчук О.Г. "Лексико - семантичні групи, як засіб збагачення словникового запасу. 4. Ткаченко Л.І., Середкж МП 'Роль міжпредметних зв'зків у збагаченні лексичного запасу школярів". 5. Собко О. В. 'Збагачення словникового запасу учнів прикметниками". 6. М. Наумчук. "Двдактичний матеріал з української мови". 7. Г. Сапук. "Українська мова Збірник диктантів і завдань для тематично¬го опитування". 8. .Яценко Л.Є. 'Ігрові форми навчання читання першокласників" |
|
Методичні рекомендації ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО УСНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ Усне... Розпізнавання ними змістових відтінків слів, словосполучень, фраз та усвідомлення змісту розповіді |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації Матеріали до серпневих конференцій педагогів області (методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах... |
|
Тема: Методика розвитку усного риторичного мовлення учнів у гімназії Методи та прийоми формування в учнів ЗОШ (гімназій, коледжів, ліцеїв тощо) риторичних умінь і навичок |
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку Співає сонячні пісні уся моя родина, бо ми родились на землі, що зветься Україна: Методичні рекомендації щодо Першого уроку в 2012–2013... |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ІНФОРМАТИКИ У 2015-2016 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ Для учнів 8-11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства №1/9-426 від 01. 06. 2012 року «Щодо... |
Методичні рекомендації щодо ведення класного журналу у початковій школі Основні вимоги та рекомендації щодо оформлення записів у класному журналі для 1-4 класів встановленого зразка зазначено у «Вказівках... |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ, ДИПЛОМНИХ Методичні рекомендації щодо оформлення курсових, дипломних і магістерських робіт для студентів факультету іноземної філології / Уклад.:... |
Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики у 2013-2014 навчальному році Для учнів 6 – 11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01. 06. 2012 року №1/9-426 «Щодо... |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК Методичні рекомендації щодо оцінювання знань і практичних навичок слухачів, курсантів і студентів під час державної атестації / В.І.... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ СТУДЕНТАМИ Методичні рекомендації щодо виконання наукових робіт студентами ОКР бакалавра, спеціаліста та магістра / Укладачі Козачишина О. Л.,... |