Методичні рекомендації ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО УСНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ Усне мовлення учнів має бути грамотним, виразним, чітким, емоційним, що передбачає


Скачати 153.11 Kb.
Назва Методичні рекомендації ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО УСНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ Усне мовлення учнів має бути грамотним, виразним, чітким, емоційним, що передбачає
Дата 14.04.2013
Розмір 153.11 Kb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Література > Методичні рекомендації
Методичні рекомендації
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО УСНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ

Усне мовлення учнів має бути грамотним, виразним, чітким, емоційним, що передбачає:

  • Розпізнавання ними змістових відтінків слів, словосполучень, фраз та усвідомлення змісту розповіді;

  • Уміння в темпі, нормальному для сприймання співрозмовником, передати, доповнити, продовжити сказане чи почуте, застосовуючи художні засоби зображення та засоби виразності (міміку, жести, інтонацію) і вживаючи займенники з метою уникнення повторення слів;

  • Знання норм етики спілкування.

Крім цього, учні мають оволодіти первинними навичками лаконічно, з посиланням на джерело інформації, аргументувати свою думку, не боячись бути не сприйнятими іншими в разі її хибності; уміти за потреби користуватися певною додатковою літературою та здійснювати само- і взаємо оцінку висловленого або почутого з інших уст, що сприятиме усуненню недоліків у їхньому мовленні.

Особливою вимогою до учнів є вміння правильно і чітко давати відповіді на запитання, висловлюючи одночасно закінчену думку.

Слід систематично стежити за правильністю та логічністю висловлювань учнів, грамотною побудовою речень та їх змістовим поєднанням, дбати, щоб вони правильно вимовляли слова і терміни, зокрема ті, які вперше зустрічаються у їхній мовленнєвій практиці.

Починаючи з після букварного періоду, потрібно формувати в учнів уміння користуватися орфографічним і тлумачним словниками для учнів початкових класів, систематично проводити практичну роботу з ними.
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ

Культура писемного мовлення передбачає грамотне, правильне висловлення думки за допомогою графічних знаків – літер (на письмі), охайне, чисте, відповідно до мовних норм, каліграфічних та естетичних правил, письмо.

Формуючи культуру писемного мовлення, одночасно виробляються в учнів такі якості особистості, як акуратність, дисциплінованість, витримка, старанність, відповідальність.

Для формування в учнів навичок писемного мовлення потрібно:

  • Проводити системну роботу з вивчення орфографії;

  • Розвивати практичні навички побудови синтаксичних конструкцій;

  • Формувати навички каліграфічного письма;

  • Стежити за охайністю записів учнів;

  • Звертати увагу на зразки правильного письма;

  • Уважно ставитися до оформлення письмових робіт;

  • Виправляти правописні, граматичні та мовні помилки;

  • Вимагати, щоб учні уважно ставилися до оформлення письмових робіт, дотримуватися правил ведення учнівських зошитів з усіх предметів.


ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВЕДЕННЯ УЧНІВСЬКИХ ЗОШИТІВ

Для забезпечення високої грамотності і загальної культури учнів необхідно дотримуватися визначених правил і рекомендацій щодо ведення учнівських зошитів.

Функції учнівських зошитів різноманітні. Виконання письмових завдань, зокрема списування, вправ відтворювального і творчого характеру тощо сприяє когнітивному розвитку учня, пізнанню закономірностей певної галузі, засвоєнню програмового матеріалу.

Правильне, грамотне і охайне виконання письмових завдань привчає учня до систематичної праці, формує повагу до неї, звичку до чистоти, охайності та порядку.

Зошит відображає не лише знання та вміння учнів, а й працю вчителя.

Важливе значення має раціональне використання зошитів у навчальному процесі.

Школярі зобов’язані бережливо використовувати зошит, не починати новий зошит, доки не списано попередній, користуватися обгортками (бажано поліетиленовими), не бруднити сторінок, не виривати листків.

Заміна зошитів блокнотами або окремими аркушами паперу не допускається.

Відповідно до чинних в Україні стандартів допускається використан­ня зошитів з такими видами графічної сітки:

№1 — у дві горизонтальні лінії різної інтенсивності з похилими лініями, де висота робочого рядка — 4,0 мм; відстань від робочого рядка до верхньої (нижньої) міжрядкової лінії становить 6,0 мм, а між похили­ми лініями — 25,0—27,0 мм; кут нахилу між похилою і рядковою — 65°;

№2 — у дві горизонтальні лінії різної інтенсивності, де відстані відповідно дорівнюють: між лініями робочого рядка — 4,0 мм, між робо­чими рядками — 8,0 мм;

№3 — з горизонтальними лініями через 9,0 мм;

№5 — у клітинку з нормою лініювання 5,0 х 5,0 мм.

На початковому етапі формування в першокласників графічних нави­чок письма за наявності різних зошитів учитель має надавати перевагу зошитам, у яких горизонтальні лінії робочого рядка різної інтенсивності з основними лініями таких кольорів: фіолетового, блакитного, сірого.

Нижче наводимо зразки графічних сіток у зошитах для використання в 1—4-х класах.





































Графічна сітка №3

























Графічна сітка №5






































































































































































































































































































































































У 2—4-х класах для навчальних класних і домашніх завдань з ук­раїнської та інших мов, математики учні ведуть по два зошити (для періодичної заміни їх під час перевірки вчителем).

Для перевірних робіт з мов і математики слід використовувати окре­мий зошит, у якому учні також аналізують помилки роботи.

З метою формування окремих функціональних навичок письма дозво­ляється в межах граничного навантаження_використовувати додаткові зошити.

З української мови, математики, ознайомлення з навко­лишнім світом та природознавства, з курсу "Я і Україна" у 1—4 класах можна використовувати додаткові зошити з друкованою основою, що ра­зом з підручником становлять єдиний навчальний комплект.

Учнівський зошит не є державним документом, тому в початкових класах, з огляду на вік дитини, повільну техніку письма, учні міських шкіл пишуть лише номер школи, а сільських — назву школи. У 1 та в 2 класах зошити підписує вчитель, у 3—4 — це роблять учні за зразком, на­писаним учителем на дошці, наприклад:

Зошит Зошит

з української мови з математики

уч ня 1-А класу уч ня 3 класу

ениці енщі

школи № 1 м. Кіровограда Калинівської початкової

Тарнавського Дениса школи

Горобієвської Оксани Бабенка Антона

Коломієць Світлани
Зошит Зошит

для контрольних робіт , для контрольних робіт

з математики з української мови

учня 2класу учня 4класу

Богданівської школи НВК "Школа-дитячий

І—II ступенів садок"

Кохан Вікторії Скиби Антоніни

Яковенка Олександра Хоменка Михайла

На кожній сторінці зошита із зовнішнього боку вертикального зрізу залишається поле завширшки 2,0 см (проводиться червоним кольором вертикальна лінія).

Учні мають уміти розміщувати зошит на парті, правильно тримати ручку та обирати правильну позу під час письма (окремі вчителі вимага­ють від учнів сидіти рівно, не рухаючись протягом усього уроку, що при­зводить до перенапруження м'язів, швидкої стомлюваності дітей. Це пе­решкоджає засвоєнню ними навчального матеріалу, стримує фізичний розвиток малюків, тим самим послаблюючи їхнє здоров'я); писати розбірливо, дотримуючись усіх вимог до каліграфічного письма.

Види ручок, які можна рекомендувати в початковій школі, поділяють на автоматичні перові та автоматичні кулькові. За типом набірного вуз­ла, залежно від ширини лінії письма, пропонують ручки: з вакуумно-піпеточним набірним вузлом з шириною лінії письма (вузькою та серед­ньою) 0,4—0,6 мм — АР1-Р та 0,6—0,8 мм АР-М; з поршневим набірним вузлом відповідно — АР2-Р і АР2-М; зі змінним балоном для чорнила —

АРЗ-Р і АРЗ-М; з нерухомим вузлом, що пише, — РШСН та розбірним вузлом, що пише, — РШСВ.

Ручка має забезпечувати безперервність лінії письма, а заправлена чор­нилом писати з першого дотику до паперу після зняття з неї ковпачка.

У письмовій роботі з мови, математики треба зазначати дату виконан­ня роботи, яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (вправа, дик­тант, твір, переказ, творча робота, задача тощо), заголовок зв'язного тексту (переказу, розповіді тощо).

Відповідно до 4-го видання Українського правопису (Український правопис. — 4-те видання. — К.: Наукова думка, 1993 р. — С. 127) в кінці заголовків крапка не ставиться.

Наприклад:

7 жовтня 31 березня

Домашня робота Класна робота

Вправа 123 Задача 107

Дату, назву роботи та її вид (вправа, словниковий диктант тощо) учні записують, починаючи з 2 класу початкової школи. У 4 класі дату вико­нання роботи з мов записують словами, з математики — на розсуд учи­теля.

У зошитах для контрольних робіт, що виконуються в класі, учні пи­шуть дату, вид завдання і заголовок тексту.

Запис учнями виду роботи (словниковий, попереджувальний дик­тант) здійснюється за вказівкою вчителя (за функціональною потребою).

Наприклад:

23 грудня 12 квітня

Диктант Математичний диктант

Зима

Під час виконання письмової роботи учні повинні дотримуватися абзаців.

Необхідно стежити, щоб учні дотримувалися однакових інтервалів між словами, дописували кожен рядок до кінця, орієнтуючись на прави­ла переносу, не виходячи за межі рядка.

Якщо потрібно виправити помилку, учень має закреслити неправиль­но написану літеру чи цифру навскіс (справа наліво) і замість неї зверху написати потрібну літеру чи цифру. Якщо треба замінити слово, словоспо­лучення, речення чи приклад у ході виконання роботи, то те, що підлягає заміні, слід закреслити тонкою горизонтальною лінією, а не брати в дуж­ки, оскільки дужки є пунктуаційним знаком, і далі записати правильно.

Виправлення (закреслення та поновлення) написаного робити руч­кою, а не олівцем.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

ДО ОФОРМЛЕННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ З МОВ

У період навчання грамоти учні 1 класу виконують навчальні завдан­ня в зошиті з друкованою основою (зошити для письма і розвитку мов­лення), де подано зразки написання літер, їх поєднань, окремих слів і ре­чень, а також вправи на розвиток мислення і мовлення школярів.

Щоб навчити першокласників орієнтуватись у розлініюванні зошита та для виконання індивідуальних, диференційованих вправ і завдань, по­чинаючи з листопада (січня), можна паралельно практикувати виконан­ня окремих завдань у шкільних зошитах з таким самим розлініюванням.

Для виконання різноманітних завдань, пов'язаних з мовним аналізом (креслення схем речень, звуко-складової структури слів, "друкування" то­що), першокласники ведуть окремий зошит у клітинку з графічною

сіткою №5.

У 2—4 класах на уроках української та російської мов паралельно зі звичайним зошитом можуть використовуватися зошити з друкованою ос­новою (один із зошитів), рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

Зошит з друкованою основою використовують як на уроці, так і для виконання домашніх завдань. Після опрацювання теми за підруч­ником зошит з друкованою основою перевіряють, виконання завдання

оцінюють.

У 3 класі на уроках української (російської) та іноземної мов протя­гом усього семестру учні продовжують писати в зошитах у дві лінії з кон­трольними похилими (зошит з графічною сіткою №1) або в зошитах у дві горизонтальні лінії без контрольних похилих (зошит з графічною сіткою №2). У II семестрі краще підготовлені учні поступово переходять на письмо в зошитах в одну лінію. Повний перехід усього класу на письмо в одну лінію може бути закінчений наприкінці 3 класу або в І семестрі 4 класу. Висота малих літер становить близько 4,0 мм.

У період навчання грамоти (в 1 класі) дату виконання завдань, слова Класна робота учні не пишуть. У цей період між завданнями класних робіт учні залишають по два робочі рядки для записів чи поміток учителя. Записи на новій сторінці зошита учні починають робити з першого рядка. Початок запису тексту і його заголовок виконують на одній сторінці. Якщо залишаються вільні рядки на сторінці, то їх використовують для виконання інших завдань на розсуд учителя.

Між датою і назвою роботи (класна, домашня), між назвою та видом роботи, а також між видом роботи та заголовком рядок не пропускають. Між кінцевим рядком тексту однієї письмової роботи і початком на­ступної слід пропускати два робочих рядки (для відокремлення однієї ро­боти від іншої та для виставляння оцінки).

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПЕРЕВІРКИ ПИСЬМОВИХ РОБІТ
Контроль якості виконання письмових робіт — важливий стимул розвитку грамотності і писемного мовлення учнів.

Учитель повинен систематично перевіряти та оцінювати якість вико­нання письмової роботи учнями, оскільки це дає йому можливість виз­начити рівень їхніх знань, умінь і навичок і планувати навчально-корекційну роботу на діагностичній основі.

Усі письмові роботи, зокрема диктанти, перекази, твори, а також са­мостійні роботи навчального і контрольного характеру слід перевіряти до наступного уроку.

Перевірку слід закінчувати роботою над помилками (колективною чи самостійною).

Письмову роботу над помилками виконують у зошитах для контроль­них робіт після їх перевірки, а продовжують закріпленням правильних написань, дій на наступних уроках у робочих зошитах.

Кожен вид помилок як з мови, так і з математики потребує від учи­теля відповідного способу виправлення.

Графічно неправильно написану літеру або цифру вчитель підкрес­лює і на полях чи в окремому рядку (для практичного вправляння) дає зразок правильного їх написання. Погана каліграфія свідчить про неусвідомлення учнем алгоритму дії під час написання літери (звідки починати, куди вести, де закінчити), тому під час роботи над графічними помилками варто запропонувати учням аналітичні вправи для поелементного аналізу та синтетичні — на конструювання різних літер з однакових елементів тощо. Таким вправлянням необхідно приділяти якнайбільше уваги на початковому етапі навчання письма, бо виправити набуту школярами неправильну графічну навичку прак­тично неможливо.

Помічену в слові (в обчисленнях) помилку чи неправильно вжите слово вчитель перекреслює, а саме виправлення має зробити учень, користуючись орфографічним, перекладним чи тлумачним словни­ком, правилом у підручнику або порадившись з учителем, з кимось з однокласників.

Під час формування графічних навичок допускається підкреслю­вання неправильної форми літери чи цифри, виправлення їх, показу­ючи цим, де саме учень припускається помилки, неправильність нахи­лу показується похилою лінією поряд зі знаком, який дитина написала неправильно.

Стилістичні і лексичні помилки підкреслюють у тексті хвилястою лінією, а в процесі роботи над ними найтиповіші колективно обговорю­ють, внаслідок чого неправильно побудовані речення удосконалюють шляхом розгляду різноманітних пропозицій, потім записують у зошит. Після цього школярам пропонують зробити решту виправлень са­мостійно чи в парі з однокласником.

Пунктуаційні помилки вчитель виправляє власноруч, але в процесі їх опрацювання вимагає від дітей аргументованого пояснення надписаних чи дописаних пунктуаційних знаків на основі правил чи наведення відповідних прикладів.

За такої організації перевірки письмової роботи в учнів формуються вміння здійснювати самоперевірку, надавати взаємодопомогу, у разі по­треби користуватися довідковою літературою, насамперед — словниками.

До виправлення помилок у письмових роботах учнів учитель має підходити диференційовано: у зошитах сильніших учнів ставити помітку на полі в рядку, в якому допущено помилку; у середніх — можна підкреслити слово з помилкою, а саме виправлення пропонується зроби­ти учням самостійно. Виправляти повністю записи потрібно в зошитах слабких учнів, подаючи правильний зразок. Такий підхід до перевірки учнівських зошитів потребує повторного їх перегляду.

Помічену в обчисленнях помилку вчитель тільки підкреслює, а учень повинен правильно обчислити й виправити її. У зошитах школярів, які самостійно не можуть виправити неправильний результат обчислення, учитель може закреслити його і зверху написати правильний.

Виправляти неправильний результат по написаному не дозволяється.

Якщо учень помилився під час розв'язування складеної задачі в до­борі першої дії чи в обчисленнях у ній, треба запропонувати, щоб він правильно розв'язав усю задачу і заново переписав її розв'язання.

Якщо задача розв'язана правильно, але нечітко (невдало) сформу­льовано одне — два запитання чи пояснення, варто підкреслити цей текст і запропонувати учневі правильно його сформулювати і записати заново.

Усі записи, зроблені вчителем в учнівському зошиті (виправлення по­милок, підкреслення, зразки письма, оцінка, фрази типу Правильно, Уже значно краще тощо), повинні бути виконані чітко й охайно червоним чорнилом або пастою, мають бути взірцем для учнів. Пропуски помилок, неохайне виправлення, недбало написані зразки літер, цифр, слів затри­мують розвиток грамотності учнів.

Схожі:

Методичні рекомендації щодо збагачення усного мовлення учнів
Сформоване мовлення позитивно характеризує будь-яку людину незалежно від її професії-учителя, лікаря, інженера, політичного діяча,...
Тема: Методика розвитку усного риторичного мовлення учнів у гімназії
Методи та прийоми формування в учнів ЗОШ (гімназій, коледжів, ліцеїв тощо) риторичних умінь і навичок
Урок засвоєння нових знань
Мета уроку: ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом письменника, основними засадами натуралізму; вдосконалювати усне мовлення...
ТЕМА. Мальовнича Україна
МЕТА: вдосконалювати навички писемного та усного мовлення учнів з теми «Цікаві місця України», активізувати у мовленні учнів вивчені...
Буковина – край, де варто жити
Мета: Вчити учнів з повагою ставитися до рідної землі; розширювати знання учнів про Буковину як культурний осередок української держави,...
Тема: 
Мета: Вчити учнів з повагою ставитися до рідної землі, українського народу, його традицій та звичаїв; розширювати знання учнів про...
ПИТАННЯ ДО СЕМЕСТРОВОГО ЕКЗАМЕНУ З МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Види та зміст роботи з розвитку зв’язного усного мовлення, його місце в системі мовної підготовки учнів
ЄДИНІ ПЕДАГОГІЧНІ ВИМОГИ ДО УЧНІВ ГАДЯЦЬКОЇ ГІМНАЗІЇ ІМЕНІ ОЛЕНИ...
Учень приходить до школи за 10-15 хвилин до початку занять. Він має бути чистий та охайний, у шкільній формі (постанова Кабінету...
"Школа. Клас. Навчальне приладдя"
Культура усного мовлення. Закріплення умінь літературної вимови, форм звертання до однолітків і дорослих, етикетної лексики. Тон...
Тема: Поняття культури мовлення і спілкування
Мета: систематизувати та узагальнити знання учнів про умови і правила спілкування, культуру мовлення
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка