«НАРОД МІЙ Є! НАРОД МІЙ ЗАВЖДИ БУДЕ! НІХТО НЕ ПЕРЕСИЛИТЬ МІЙ НАРОД!» Методичні рекомендації


Скачати 0.68 Mb.
Назва «НАРОД МІЙ Є! НАРОД МІЙ ЗАВЖДИ БУДЕ! НІХТО НЕ ПЕРЕСИЛИТЬ МІЙ НАРОД!» Методичні рекомендації
Сторінка 4/6
Дата 24.02.2016
Розмір 0.68 Mb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Література > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

  1. Вільна енциклопедія Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/

  2. Урок-подорож поетичним стежинами. Василь Симоненко. «Виростеш ти, сину…» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrreferat.com/index.



О.М.Скринник,

учитель української мови та літератури Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19 Черкаської міської ради
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО –

«ЛИЦАР НА БІЛОМУ КОНІ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ»

Розробка уроку.7 клас
Мета:

  • поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях поета; проаналізувати вірш «Ти знаєш, що ти – людина?»;

  • розвивати уміння учнів зв’язно і грамотно викладати свої думки; навчити робити самостійно висновки, узагальнення;

  • збагачувати словник учнів, формувати світогляд;

  • виховувати почуття власної гідності, активну життєву позицію, прагнення до самореалізації.

Обладнання: мультимедійний посібник «Українська література. 7 клас», диск із записом живого голосу поета, таблиця, фотоілюстрації, видання творів Симоненка різних років, тлумачний та літературознавчий словники.

Методи та прийоми: випереджувальне домашнє завдання, постановка проблемного питання, смислове бачення, рольова гра, «мозковий штурм», робота в парах, робота із словниками, «мікрофон», робота з підручником, аналіз поетичного тексту, диференційоване домашнє завдання, використання інформаційних технологій.

Хід уроку
Справді, як молодий витязь, звівся він у нашій поезії, і так виразно чуємо його свіжий юнацький голос:

Здрастуй, сонце, і здрастуй, вітре!

Здрастуй, свіжосте нив!

Я воскрес, щоб із вами жити

Під шаленством весняних злив.

Олесь Гончар

I. Вступне слово учителя:

Сьогодні ми перегортаємо ще одну сторінку підручника, щоб розпочати роботу над новою темою – «Ми – українці». А як називався попередній розділ? Кому належить крилатий вислів «Ти знаєш, що ти – людина?» Що вам відомо з попередніх класів про Василя Симоненка? Отже, сьогодні перед нами стоїть така мета – дізнатися якомога більше про людину, яку називали «лицарем молодої української поезії» (запис теми уроку до зошитів) Лицарем на білому коні назвав Василя Симоненка у передмові до його першої поетичної збірки «Тиша і грім» Олесь Гончар. Як же ви розумієте слово «лицар»?

Метод «мозковий штурм» Створення на дошці смислового поля:
уславлений богатир сміливий витязь
оборонець справедливості ЛИЦАР захисник слабких і скривджених
борець зі злом шляхетний і безкорисливий воїн
Робота зі словником: ЛИЦАР -я, ч. 1. іст. Середньовічний феодал, який належав до військово-дворянського стану. Воїн з важким озброєнням і спорядженням.

2. іст. Вільний козак-запорожець, якому властиві козацька доблесть і воєнне мистецтво.

3. перен. Самовідданий, благородний захисник кого-, чого-небудь. чого, перен. Людина, яка самовіддано служить певній справі, віддається їй.

4. перен., розм. Вихована, підкреслено чемна людина. Про того, до кого мають або хто має до кого-небудь сердечну прихильність. Лицар сумного образу.

5. Почесне звання, що надається англійською королевою її підданим за вчинки, досягнення державного значення із правом додавання до імені приставки сер. Сер Пол Маккартні.
Звірити свої висновки із статтею тлумачного словника, за необхідності доповнити створене на дошці смислове поле.

Постановка проблемного запитання: Чому таке визначення стало другим літературним ім’ям Василя Симоненка? Що чи кого довелося йому захищати? Із ким виступив на двобій молодий поет?

! Щоб дати в кінці уроку відповідь на це запитання, протягом заняття ви будете самостійно занотовувати у зошити ту інформацію про поета, яка послужить доказами ваших думок.

II. Вивчення нового матеріалу:

  1. Прослухайте вислів Олеся Гончара про значення творчості Симоненка для українського народу. Зробіть висновок, чому автори нашого підручника вмістили матеріал про поета у розділ «Ми – українці»:

«Серед літераторів трапляються такі, без яких їхня доба могла б спокійно обійтись, нічого істотного не втративши. А є такі, що стають виразниками свого часу, живими нервами його драм і борінь, відтворюють у собі самий дух епохи – її кровообіг проходить крізь них. Є такі, чия творчість стає мовби частиною нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаєм, і помислів, що ними живем… Симоненко такого типу поет. По таких читач вимірює свої емоції, свої заповітні думи.» ( за можливості, цитату можна прослухати у запису, вміщеному у мультимедійному посібнику)

  1. Якою ж була людина, що написала в одному з віршів:

Нашої заслуги в тім не бачу,

Нашої не знаю в тім вини,

Що козацьку бунтівливу вдачу

Нам лишили предки з давнини.

Спогади докучливі, як нежить,

Що тій славі принесуть нове?

Тільки тим історія належить,

Хто сьогодні бореться й живе?
Почнемо знайомство з цією людиною із перегляду телепередачі «Позаочі»

РОЛЬОВА ГРА ( телепроект-інтерв’ю) Відповіді Симоненка – справжні, з інтерв’ю на черкаському радіо, уривки відеоматеріалів – з мультимедійного посібника «Українська література, 7 клас»

Ведуча: Шановні телеглядачі! Сьогодні я маю честь вітати у нашій студії молодого черкаського поета, автора поетичної збірки «Тиша і грім» Василя Симоненка. Вітаю Вас, Василю!

Симоненко: Доброго дня, Марино! Доброго дня, дорогі земляки!

В.: Розкажіть коротко про себе.

С.: Що я можу сказати про себе? Ще так мало прожито і так мало зроблено. Хочеться бути людиною, хочеться робити гарне і добре, хочеться писати такі вірші, які б мали право називатися поезією. І якщо мені це не вдається, то не тому, що я не хочу, а тому, що так мало вмію і мало знаю…

Найбільше люблю землю, людей, поезію і … село Бієвці на Полтавщині, де мама подарувала мені життя.

(відеоуривок 1) : «Вийшов він із того дитинства, що його в самій зав’язі опалила своїми чорними ураганами війна, звідти з’явивсь, де гули жорна окупаційні, ті ненависні жорна біди, що їх « із кам’яного віку на танках варвари в Європу привезли». Хлопчик ріс без батька. Всі клопоти лягли на плечі матері Ганни Федорівни Симоненко-Щербань та її стареньких батьків.

В мене була лиш мати,

Та був іще сивий дід,-

Нікому не мовив «тату»

І вірив, що так і слід

«З дитинства»

С.: Щира правда. І війну добре пам’ятаю, і голод, і страшні злидні. Мати з ранку до вечора на роботі в колгоспі, приходить втомлена і неговірка. Найближчою людиною був для мене дідусь. А смерть його стала першою найтяжчою втратою в житті. Тоді я, мабуть, вперше задумався над тим, що людське безсмертя – в пам’яті живих (читає поезію «Дід умер»)

В.: Про Ваше навчання і мрію стати журналістом ми дізналися від матері, Ганни Федорівни, і друзів.

(відеоуривок 2): У школі Вася вчився на «відмінно». Десятирічку закінчив із золотою медаллю. А вчитися йому було ой як нелегко… Адже у Біївцях він закінчив п’ять класів, а решту у сусідніх Тарандинцях. А це дев’ять кілометрів лише в один кінець.

Після школи талановитий юнак стає студентом факультету журналістики Київського університету. Після закінчення університету працює у редакціях газет «Молодь Черкащини», «Черкаська правда», «Робітнича газета».

«Діяльний дух Василя виявлявся при всякій нагоді. Він завжди був творчий – чи то в поезії, чи то в прозі, чи просто в розмовах на життєво важливі теми.

Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України»,- згадує Євген Сверстюк.

Звичайно, Василь Симоненко ще після закінчення університету при великому бажанні міг залишитися працювати й у столиці. Але під час проходження журналістської практики йому у серце запала кур’єр обласної друкарні – вродлива дівчина Люся. З нею він і пов’язав своє сімейне життя, заради неї і влаштувався на роботу у Черкасах. І жодного разу про це не пожалкував.)

С.: Справді, закінчивши університет, я повернувся до Черкас, бо тут чекала мене кохана. Тепер ми одружені, маємо чудового козака-сина. Працюю в газеті, пишу вірші. Що іще сказати? Ненавиджу смерть. Найдужче боюся нещирих друзів. Люблю життя, вірю у те, що майбутнє створюється руками небайдужих, молодих, завзятих.
(читає поезію «Нашої заслуги в тім не бачу»)

В.: Як успішний молодий письменник Ви, мабуть, уже знаєте кілька професійних таємниць. Чи не поділитесь ними із слухачами, серед яких, напевно, є літератори-початківці?

С.: Для себе я сформулював, так би мовити, п’ять заповідей і стараюсь їх дотримуватись: 1) знати мову, якою пишеш, 2) бути освіченою людиною, 3) не бути байдужим до людей, 4) працювати до сьомого поту, 5) мати те, що від Бога, - талант. Оце, либонь, і вся мудрість.

В.: Щиро вдячна за нашу цікаву розмову. І насамкінець прошу прочитати щось із Ваших нових віршів.

С.: читає вірш «Найогидніші очі порожні»

  1. Доповнимо почуте у режимі «мікрофон» (перевірка Д/з: знання змісту вступної статті підручника)

  • як змінилася поведінка Симоненка після того, як до нього прийшла слава?

  • до якого покоління українських письменників відносимо Василя Симоненка?

  • як відобразилась політична обстановка в країні на його долі?

  • хто був героями більшості його творів? Чи було в цьому щось нове?

На підтвердження учні читають раніше підготовлені поезії –«Перший», «Баба Онися»

  • з якої причини Василь Симоненко передчасно помер?

  • назвіть відомі вам збірки його творів

  • знайдіть у підручнику і прокоментуйте вислів Дмитра Павличка про Симоненка. ( «Василь Симоненко зник за пругом життя скоріше, ніж долинув до нас могутній гук його серця, заряджений тривогою двадцятого віку і любов’ю до української землі… Звук моторів неодмінно гине, а звук поетового серця, хитаючи серцями мільйонів, відроджується в душі народу»)


Висновок учителя: Короткий період суспільної відлиги змінився «брежнєвськими заморозками». Сумний список жертв періоду застою судилося розпочати не комусь іншому, як двадцятивосьмилітньому поетові. Повіривши в торжество правди, він на повні груди вдихнув свіже повітря свободи та не ввійшов, а увірвався в затхлу атмосферу тодішньої радянської літератури. Його перша збірка «Тиша і грім» вразила не новаціями, не вишуканими словами, а осяйною красою душі, силою справжніх почуттів, інтелектуальністю і молодим завзяттям. За словами Олеся Гончара « Лицарство, безперечно, притаманне було його вдачі, його вольовій натурі. Обдарованість Симоненка була щедра, яскрава, однак почуттями…він висловив характерне для багатьох, спраглими вустами виспівав юність свого покоління, став чистим, непідкупним сумлінням своїх ровесників, і в цьому особлива сила і зваба його поезій»

Нехай серця не знають супокою,

Хай обганяють мрії часу біг,

І наша юність буде хай такою,

Щоб їй ніхто не заздрити не міг!

Передчуваючи скороминущість відведеного йому часу, поет прагнув прожити змістовне, насичене гарними вчинками життя, застерігав інших: життя швидкоплинне, нічого в ньому не можна ні виправити, ні повернути. Кожна доля, кожна людина – неповторні. Це треба розуміти і цінувати.

III. РОБОТА З ТЕКСТОМ

  1. Читання учителем поезії «Ти знаєш, що ти – людина?»

  2. Усвідомлення почутого (пригадайте твір, над яким ми працювали нещодавно. Розмірковуючи про те, що є найціннішим у житті людини, ми дійшли спільної думки. Якої?
    (оповідання Олекси Стороженка «Скарб», найціннішим для людини є повноцінне, змістовне, сповнене шляхетними справами життя)) Дійсно, найбільшим скарбом є саме життя. Як це перегукується з головною думкою прослуханого щойно вірша?

  3. Робота в групах

(за питаннями в підручнику)

  1. З якою метою поет вживає слова єдина, одні? Що він ними підкреслює?

  2. Як ви розумієте зміст строфи, що починається рядком Сьогодні усе для тебе?

  3. Чому автор порушує проблему неповторності кожної людини і водночас недовговічності людського життя?

  4. Як ви розумієте поетове спонукання-застереження Гляди ж не проспи?

Обмін результатами роботи.

4) Введення поняття з теорії літератури. На попередніх уроках ми з вами познайомились із терміном Анафора. Пригадаймо його ( це єдинопочаток). Наведіть приклади анафори із вірша «Ти знаєш, що ти –людина?» ( Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні?)

А сьогодні ми вивчимо іще одне нове поняття – епіфора - повторення однакових слів наприкінці поетичних рядків. Відшукайте приклад епіфори у вірші Симоненка

(Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина; І жити спішити треба, Кохати спішити треба; Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди)

? У чому тут виявляється новаторство поета? ( автор підносить, очищає від бруду людську гідність, розтоптану в часи сталінізму, коли людину вважали «гвинтиком системи». Водночас твір цей не втратить актуальності ніколи)

5) Етап рефлексії: можливість усвідомити почуте, упорядкувати записане в зошиті. За 3-5 хв створити «дерево думок» із кореня «я особливий»

(наприклад: бо умію бачити красиве, бо у мене є власні думки, бо мої почуття належать тільки мені, бо я маю унікальні спогади, бо у мене є своя мрія, бо для своєї родини я найдорожчий, бо я умію цінувати дружбу…)

IV. Підсумки уроку

  1. Учні відповідають на проблемне запитання

  2. Знайти і прочитати вміщений у підручнику вислів Дмитра Павличка. («Він мало жив, мов літак, що ховається за обрієм швидше, ніж доб’ється до нашого слуху шум його двигунів. Василь Симоненко зник за пругом життя скоріше, ніж долинув до нас могутній гук його серця, зарядженого тривогою двадцятого віку й любов’ю до української землі»). Прокоментувати прочитане.

  3. Прослуховування «живого» голосу Василя Симоненка, що виконує поезію «Ти знаєш, що ти – людина?»


Оцінювання, домашнє завдання: вірш вивчити напам’ять, на високий і достатній рівень написати твір «Ми не сотні безликих Я, Ми мільйони всесвітів різних».

М.В.Федорків,

керівник літературно-краєзнавчого гуртка Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. № 33 ім. В. Симоненка Черкаської міської ради;

Т.А.Шкунда,

заступник директора з виховної роботи Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. № 33 ім. В. Симоненка Черкаської міської ради
ЕКСКУРСІЯ

ПО МУЗЕЮ-СВІТЛИЦІ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА

В ЧЕРКАСЬКІЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНІЙ ШКОЛІ І-ІІІ СТ. № 33 ІМ.В.СИМОНЕНКА
Доброго дня, шановні гості!

Ми раді вітати вас у музеї-світлиці Василя Симоненка, чиє ім’я з гордістю носить наша школа. Матеріали, що вміщені в експозиціях, ми збирали ще в 1990-х роках. Пошукові роботи проводили в архівах Черкащини, Київщини, Львівщини та Полтавщини.
І. Зайшовши до нашого музею, ми зустрічаємо з ясним поглядом поета, який звертається до нас із такими словами:

Воскресайте, камінні душі,

Розчиняйте серця і чоло,

Щоб не сказали про вас грядущі -

Їх на землі не було.
Життя Василя Симоненка часто порівнюють зі спалахом блискавки – коротке, але таке яскраве. Це ми можемо побачити на картині художника Івана Кулика.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у старшій школі...
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Хрестовий похід Молитви (1) "Мій подарунок до Ісуса, щоб рятувати душі"
Мій дорогий Ісусе Ти, хто любить нас так сильно, дозволь мені у мій скромний спосіб допомогти врятувати Твої дорогоцінні душі. Помилуй...
Павла Табакова «Мій світ»
Весна. Кохання. Париж… На концерті Павла Табакова у підтримку щойно виданого альбому «Мій світ» пануватиме вишуканий настрій. Це...
Проекту
Народні звичаї – це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тільки в сучасному, а й у його історичному минулому. Це те, що об`єднає...
Любі друзі! Хоч маленькі Ми вже добре знаєм, Що зовемся українці...
Ми з вами всі — український народ, який складається з родин великих і малих, дружних і працьовитих. Родина — це не тільки родичі...
Олександр Довженко в своєму «Щоденнику» записав: «Мені важко од свідомості,...
«Світе мій убогий! Де на тобі пролилося стільки крові, як у нас на Україні? Де стільки передсмертних криків, сліз, відчаю? Горе розлилося...
В тебе, друже, не все гаразд
Ведучий «Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова». Так писав Панас Мирний і так в дійсності воно є. Бо народ без...
067-9603101 (Галина Гузьо). К витки на концерти Павла Табакова «Мій...
Перед стартом туру «Мій світ» Павло Табаков представив ексклюзивне відео з репетиції (+ ВІДЕО)
Свято «Мій перший найкращий зошит» Мета
Обладнання: оформлення виставки «Мій перший найкращий зошит», малюнки, телеграма, костюми «Король Зошит», «Фея», «Листоноша», «Міс...
Проект з профорієнтації учнів "Світ професій мій вибір, мій успіх"
Дітей, їх особисту гідність та їх потреби треба так само планувати, як і старших, і, тільки поводячись з ними лагідно, щиро, розумно,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка