Любі друзі! Хоч маленькі Ми вже добре знаєм, Що зовемся українці Й українських предків маєм. Учень 2

Ведуча І

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

Ведучий ІІ.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром.

Для людей відкрита наша хата біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

Ведуча І.

Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

Учитель. Шановні гості! Дорогі батьки, діти, вчителі, вітаємо вас у нашому залі. Сьогодні ми зібралися на свято «У колі рідної сім'ї». Ми з вами всі — український народ, який складається з родин великих і малих, дружних і працьовитих. Родина — це не тільки родичі і рідні. Це і наш клас, і наша школа, і весь український народ. Родина — рід — народ. А щоб нашому українському роду не було переводу, треба берегти його і шанувати.

Дівчинка.

Хто ти, хлопчику маленький?

Хлопчик.

Син я України-неньки!

Українцем я зовуся

Й тою назвою горджуся!

Дівчинка.

А по чім тебе пізнаєм?

Хлопчик.

За українським звичаєм

В мене вдача шира й сміла,

І відвага духа й тіла,

І душа моя здорова,

Українська в мене мова.

Дівчинка.

А скажи, де край твій рідний?

Хлопчик.

Там, де неба круг лагідний,

Там, де сонце сяє ясно

На вкраїнських дітей красних!

Хто ти, дівчинко, така?

Дівчинка.

Українка я маленька!

Українці батько й ненька!

Вірна донька я народу,

Славна, з козацького роду.

Щиро я свій рід кохаю,

Роду іншого не маю.

Учень І. Любі друзі! Хоч маленькі

Ми вже добре знаєм,

Що зовемся українці

Й українських предків маєм.

Учень 2.

Батько, мати, брат, сестричка

І всі інші члени роду —

Всі належать до одного

Українського народу.

Учень 3.

Люблю тебе, моя Вітчизно мила!

Твої поля і небо голубе,

Бо ти дала мені малому крила,

То як же не любить мені тебе!

Учень 4.

Люблю твої ліси, струмки, джерельця,

І все-усе, шо є в моїм краю.

Тепло долонь, і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю!

Учень 5.

На землі великій є одна країна—

Гарна, неповторна

Моя Україна!

Учень 6.

І живуть тут люди

Добрі, працьовиті.

І скажу, до речі, —

Ще й талановиті.

Учень 7.

Розквітай, прекрасна Україно,

Рідна земле, матінко моя,

Хай лунає мова солов'їна.

Пісня неповторная твоя!

ПІСНЯ Людям на добро

Гей, на видноколі

Клени і тополі,

Там вишнева ніч згора.

Там, в прозорій тиші,

Квітень вірші пише,

Травень на сопілці гра.

Там дитинства весни,

Райдуг перевесла,

Там початок всіх шляхів.

Там мене співати

Вчила рідна мати,

Бути щедрим батько вчив.

Приспів:

Яблунева, солов'їна

В моїм серці Україна,

В моїм серці сонячний Дніпро.

Щира, світла, промениста

Хай усіх єднає пісня,

Хай лунає людям на добро!

Гей на видноколі -

Ранки ясночолі,

Гори, ріки і поля.

Роки там ясніють,

Там сади рясніють,

Там співа моя земля.

Я дарую людям,

Щирим, добрим людям

В радісний, щасливий день

Зорі України, квіти України,

Буйний сад її пісень

Ведуча

У лузі калина,

У лузі червона

Хорошенько цвіте.

Ой роде наш красний,

Роде наш прекрасний,

Не цураймося, признаваймося,

Не багато ж нас є.

Ведучий.

Червона калина—

То наша родина.

Хорошенько цвіте.

Ведуча. А перший цвіточок—

То рідная мати,

Хорошенько цвіте...

Ведучий.

А другий цвіточок —

То рідний тато,

Батечко добре росте...

Ведуча.

А третій цвіточок—

То наші дітоньки,

Гарні сини й доньки...

Ведучий.

Родина, рід — які слова святі!

Вони потрібні кожному в житті,

Бо всі ми з вами — ніжні гілочки

На дереві, що вже стоїть віки.

Учитель. Сім'я займає особливе місце в житті кожної людини. Тато й мама дають дитині життя, виховують, навчають, привчають до праці. Вони хвилюються за невдачі та радіють вашим успіхам. Сім'я складається з батьків, дітей, їхніх дідусів і бабусь, які люблять один одного, піклуються і допомагають один одному. Діти схожі на батьків як зовні, так і характером, тому і з'являються в народі приказки і прислів'я.

(Діти згадують приспів я / приказки про родину)

Ведуча. Сім'я — святиня людського духу, благородних людських почуттів: кохання, любові, вірності, поваги, піклування.

Ведучий. Сім'я — невсипуща хранителька національних звичаїв і традицій, пам'яті предків. Рід і родина безсмертні.

Учень 1 .Коли б начальником я став

Хоч на одну годину,

То я одразу б наказав

Закон ввести єдиний:

У дні святкові й вихідні

Батьків не допускати

Без нас у парк, на стадіон,

До цирку й до театру.

Ще й всюди входи б спорядив

Словами охоронними:

«Вхід без дітей

Для всіх батьків

Суворо заборонено!»

Учень 2.

Сім'я — це близька співдружність

Дорослих і дітей.

Сім'я — що значить це,

То кожен знає,

Хто зріс в сім'ї

І хто сім'ю сам має...

Учень 3.

І хоч як не приховуй, не втаїш,

Залежить наше щастя від сім'ї.

Якщо зміцніє хоч одна родина—

Міцною стане й наша Україна.

Хлопчик . Одного разу я прокинувся від ніжного дотику, повільно розплющив очі й на своїй щоці відчув теплий промінь сонця. Я подумав: « Який добрий Бог, що створив сонце, яке дає нам світло й тепло».

Дівчинка. Одного разу я прокинулася від ніжного дотику, повільно розплющила очі й побачила, що біля мене стоїть моя мама. . І я подумала: « Який добрий Бог, що дав мені маму, яка дарує мені тепло і любов свого серця».

Хлопчик. Який добрий Бог, що дав нам найбільший скарб на землі – наших матерів.

Дівчинка. Який добрий Бог, що дав нам мужніх і сильних батьків, братів, сестер, бабусь і дідусів.

Хлопчик. . Який добрий Бог, що дав нам сім`ю, родину, рідну землю.





ПІСНЯ « Родина»

Може в житті хтось принаду підкине

У чарівничих, звабливих очах.

Тільки родина, як зірка єдина,

Твій порятунок - надійний причал.

Ні, не шукай в своїм серці причину

Якщо зневіра тебе обпече...

Тільки родина у прикру годину

Схилить надію тобі на плече.

Приспів:

Родина, родина - від батька до сина

Від матері доні добро передам

Родина, родина це вся Україна

З глибоким корінням, з високим гіллям

В морі спокуси є хвилі великі,

Та не забудь у захопленні ти,

Що лиш родина - бальзамові ліки,

Ліки від старості і самоти

Все відцвітає, і жовкне, і гине,

Вітром розноситься, ніби сміття...

Тільки родина як вічна зернина

На невмирущому полі життя.

Приспів.

Може в житті хтось принаду підкине

У чарівничих, звабливих очах.

Тільки родина, як зірка єдина,

Твій порятунок - надійний причал.

Ні, не шукай в своїм серці причину,

Якщо зневіра тебе обпече...

Тільки родина у прикру годину

Схилить надію тобі на плече.

Приспів:

Родина, родина - від батька до сина

Від матері доні добро передам.

Родина, родина це вся Україна

З глибоким корінням, з високим гіллям

В морі спокуси є хвилі великі,

Та не забудь у захопленні ти,

Що лиш родина - бальзамові ліки,

Ліки від старості і самоти

Все відцвітає, і жовкне, і гине,

Вітром розноситься, ніби сміття...

Тільки родина як вічна зернина

На невмирущому полі життя.

1-й ведучий. Сьогодні ми зібралися разом на родинне свято, щоб краще пізнати і зрозуміти одне одного.

2-а ведуча. Сім`я відіграє найважливішу роль у вихованні дитини. Сім`я – це святий вузол, яким пов’язані всі члени родини. І тим міцніша родина, чим міцніша дружба в сім`ї. А як же народилася сім`я?

1-й ведучий. Мільйони років тому , коли Земля була ще зовсім юною, зустрілися двоє: чоловік і жінка. Вони покохали одне одного і вирішили жити разом. Це були – Адам і Єва. « Хто народжуватиме дітей?» - запитав Адам Єву.

2-а ведуча. Єва відповіла: «Я».

1-й ведучий. « Хто їх доглядатиме і виховуватиме їх?»

2-а ведуча. «Я».

1-й ведучий. « Хто берегтиме сімейне вогнище?»

2-а ведуча. «Я».

1-й ведучий. « А хто ділитиме зі мною радощі і розчарування?»

2-а ведуча. «Я, я, я, я ,я, я ,я.».

1-й ведучий. Сім «я» позвучало з вуст жінки. Так і народилася на землі перша сім`я.

Учениця:

Добрий день вам, тата й мами

Щиро вас стрічаємо

І на святі на родиннім вас усіх вітаємо.

Учень:

Сьогодні родинне свято у нас

На нього зібрались не в перший ми раз

Ми про родини свої вам розкажемо

І таланти охоче покажемо.

Учениця:

Що є в світі наймиліше за свою родину?

Любить рідних маму й тата кожная дитина.

Бо ж хто є ще найдорожчий від батьків рідненьких?

Вони всіх нас доглядали немічних, маленьких.

Усім людям треба знати заповідь четверту:

Своїх батьків шанувати до самої смерті.

Учениця:

Сім`я – це пристань і гавань,

Сюди повертаєшся знов

Із мандрів далеких і плавань,

Тут вічно панує любов.

Учениця:

Тут тебе завжди пам’ятають,

Куди б ти не їхав, не йшов

На тебе постійно чекають

Увага, турбота, любов.

Учениця:

Ліси виростають родинами в горах.

Чайки відлітають на зиму гуртами.

Родинами плавають риби у морі.

І хмари гуртами летять над містами.

Учениця:

А десь астронавт у безмежнім просторі,

І десь мореплавець у чорну годину,

І сивий дідусь у самотньому горі –

Усі вони мріють про рідну родину.

Ста друзів не стане у справжньому горі.

Заваляться плани, мільйони й палати.

Та сяйвом рятунку в життєвому морі

Завжди для нас будуть родина і мати.

Учениця: Кожен наш день починається з маминого ніжного поцілунку й батьківського теплого погляду. Ми знаємо, що ласкава мама завжди приголубить, а руки батька нас підтримають, бабуся розкаже цікаву казку, а дідусь дасть щиру пораду. Це – наша сім`я.

Пісня «Моя сім`я»

1.Осені листок кленовий кружить за вікном,

Я відкрию наш старенький сімейний альбом.

Он я з мамою в колясці ще маленька їду,

Ось із татом я до школи в перший клас іду.

Приспів:

Моя сім’я дружна і весела,

Мама, татко і сестра, а у центрі я.

Моя сім’я, нічого більш не треба,

Коли збирається разом вся моя сім’я.

2.Незабаром вже з роботи прийдуть мама й тато,

І новин сестра із школи принесе багато.

Всі зберемося ми разом за нашим столом,

Будемо переглядати сімейний альбом.

Приспів.

1-й ведучий. Із букви – крапельки і звуку – сльозинки народилося на світ у вустах немовляти святе слово « мама 2; воно осяює хату, як дар Божий. Тільки не дано нам запам’ятати того дня, коли над нашою колискою вперше нахилилася мама. Ця мить і є вічністю, бо мама живе завжди з нами, живе в наших дітях і онуках.

Учень:

Погано без тата, погано без мами.

Люблю я матусю і тата так само.

Люблю я душею і щирим серденьком,

Ви так необхідні – і тато, і ненька.

Учень:

Безмежно люблю і щоденно благаю:

Хай довгі роки доля вам посилає.

Ви захист для мене, опора й надія,

Ніхто, так як ви мене не розуміє.

За добру пораду, за затишну хату,

За усмішку щиру, недоспані ночі,

Натружені руки і лагідні очі.

Учениця:

Земля дочекалась і сонця, і цвіту.

Душа, мов калина, цвіте і росте від тепла.

Нічого не треба, нічого не хочу від світу

Аби тільки мама на білому світі жила.

Учениця:

Схилялось над ліжком привітно чоло,

Дрімали натомлені очі.

Спасибі вам, мамо, за ваше тепло

І довгі недоспані ночі.

Учень:

Хай мамина ніжність, і ласка й порада

Довіку нас гріють, милують серця.

Кінчається все, все минає, проходить

Любов же матусі не знає кінця.

Учень:

Прости мені , матусенько, й забудь

Ті прикрощі ,що завдаю частенько.

Я так тебе, ріднесенька, люблю,

Найкраща в світі мамо моя, ненько.

Учениця:

Те найдорожче, що тільки є з нами, -

Все починається з рідної мами.

Мама для мене найдорожча людина.

У нашій сімї вона символ родини.

Учень:

Що та « Гала» чи той « Тайд»,

Коли мама прибирає

Дві руки, відро – скрізь лад.

Як вона завжди встигає?

Учень:

Діти, чоловік,робота – геть стомилася уся.

А ще кролі, гуси і маленьке порося.

Моя мама – восьме чудо світу,

Все у неї до лад у.

Коли виросту, як тато,

Теж собі таку знайду.

«ПІСНЯ Мамина сорочка»

Мені сорочку мама вишивала,

Неначе долю хрестиком вела.

Щоб я легких стежинок не шукала,

Щоб я завжди привітною була.

Виконуй, доню - мама говорила,

Життя закони істини прості.

Не зраджуй землю, що тебе зростила,

Не залишай нікого у біді.

А сорочка мамина - біла, біла,

А сорочка мамина серцю мила.

А сорочка мамина зігріває,

Я її до серденька пригортаю.

Літа неначе птахи пролітають

Матусі коси димом зацвіли.

І я сорочку білу вишиваю,

Як вишивала матінко мені.

Виконуй, доню - мама говорила,

Життя закони істини прості.

Не зраджуй землю, що тебе зростила,

Не залишай нікого у біді.

А сорочка мамина - біла, біла,

А сорочка мамина серцю мила.

А сорочка мамина зігріває,

Я її до серденька пригортаю.

А сорочка мамина - біла, біла,

А сорочка мамина серцю мила.

А сорочка мамина зігріває,

Я її до серденька пригортаю.

А сорочка мамина - біла, біла,

А сорочка мамина серцю мила.

А сорочка мамина зігріває,

Я її до серденька пригортаю.

А сорочка мамина - біла, біла,

А сорочка мамина серцю мила.

А сорочка мамина зігріває,

Я її до серденька пригортаю.

Ведуча. Слово « тато» росте з нами тихо, як тихо ростуть дерева, як сходить сонце, розквітає квітка, як тихо світить веселка і як гладить по голівці дитину рідна рука. І так тихо приходить це слово на вуста промінцем татової усмішки й ласкавістю його очей. Чоловіки завжди стримані у своїх почуттях, проте в їхніх серцях ховається велика любов до своїх дітей.

Учень 1.

Про маму пишуть всі пісень багато,

І я немало добрих слів знайду.

Але, на щастя, є у мене й тато,

І я його понад усе люблю.

Ти вмієш ласку виразити в слові

І знаєшся на лагідних речах.

А скільки доброти, тепла, любові

Я бачу в твоїх стомлених очах.

У світі нині прикрощів багато

Таких, що криком іноді б кричать.

Тож хай завжди у всіх нас будуть тата,

Бо так його бува не вистача.

Учень 2.

Уклін тобі, мій рідний тату,

За те, що ласка в тебе є.

Нехай же нашу рідну хату

Біда і горе обмине.

За те, що можем мирно жити.

За те, що все ти бережеш.

За те, що вмієш нас любити,

Тож будь щасливим ти без меж.

Учень3.

Батьку любий, тату милий, нинішньої днини

Ти прийми слова подяки від своєї дитини.

Ці слова — це щира мова, щире побажання,

Щоб прожив ти многі літа, не зазнав страждання.

Учень4.

Тато в мене — бізнесмен,

А ще — справжній супермен,

Ти мужній і сильний завжди.

Як приємно з тобою в світ широкий іти.

Учень5

.В мене тато скрізь встигає, тільки так сказати:

Треба кіно подивитись, газетку почитати,

А ще піти на рибалку, у ліс по грибочки,

Щоб зимою діставати з великої бочки.

6-й учень

А мій тато — містер Мускул,

Що там якийсь Клод Ван Дамм.

Маму мою на руках носить

Стільки років сам.

Ведучий. Споконвіку батько в сім'ї вважався господарем. На нього покладалися обов'язки піклуватися про родину, годувати її та захищати. Батьки і тепер дбають про своїх рідних, але, часто, роблять це здалеку, з чужини. Вони вимушено покидають рідні домівки та дорогих людей, щоб їхнім дітям було не голодно та не холодно на рідній землі.

Ведучий. А дітям хочеться батьківського тепла і щирої поради, і не завжди вони розуміють, чому так склалися обставини, чому немає поряд міцного батьківського плеча.

Вірш «Батькові, який покинув мене, посвячується…»

Послухай, тату, тебе я хочу спитати,

Як тобі, важко, без мене на чужині?

А знаєш, тату, я все лишаю, йду спати,

Так сильно хочу, щоб ти приснився мені!

А мама каже, що в мене татові очі,

Що твої руки, і я сміюся як ти!

Ти знаєш, тату, я так втомився чекати,

І в сні кричати: "Будь - ласка, тату, не йди!"

А знаєш, тату, у мене ровер зламався,

Бо я на ньому літаю як вертоліт.

Та завтра, тату, я піду знову кататись,

Мій ровер їде – його вже справив сусід.

А знаєш тату, мені за тиждень до школи,

Я вже великий і я піду в перший клас!

Я так ще тату, в житті не плакав ніколи,

Що ти не прийдеш, не порадієш за нас!

Я прошу маму, мені купити Марічку,

А мама плаче, і каже - грошей нема!

Я прошу, тату, позич мені на сестричку,

Бо я одружусь, і мама буде сама!

А знаєш, тату, у мене скоро весілля!

Я знаю точно! В мене народиться син!!!

Я зроблю, тату, таке велике застілля,

І я до смерті буду тішитись ним!

Так знай же, тату, тебе я буду чекати,

Допоки й жити! Знай, що в тебе є син!

Так важко, тату, на світі жити без тата,

Мені так шкода, я не натішився ним!!!

ПІСНЯ

1-й ведучий. У наших матусь і татусів теж є батьки — наші бабусі й дідусі. Саме до них ми йдемо за мудрою порадою, пожалітися, коли насварять батьки, або признатися у скоєнні якоїсь шкоди. Адже для них ми найдорожчі у світі.

2-й ведучий. Моя бабуся — найрідніша для мене людина. Вона мене розуміє і підтримує. У неї завжди гарний настрій, і, не дивлячись на посивілі скроні, вона завжди молода душею. Родина часто збирається за столом поласувати бабусиними стравами.

1-й ведучий. Наша бабуся все життя була великою трудівницею. Вона дуже добра і щира, учить нас життєвим премудростям. А руки в неї ніколи не стомлюються від роботи. Вона вміє малювати, в'язати, вишивати.Моя бабуся пече найсмачніший хліб у світі. Його пахощі так пробуджують апетит. А дідусь у мене — великих справ майстер, бо захоплюється теслярством.

Учень МОЇЙ БАБУСІ

Бабуся сива, мов квітуча вишня,

Моя бабуся — вишенька в саду.

Мене ти знову зустрічати вийшла

І по стежині я до тебе йду.

Іду, щоб прихилитися всім серцем

До рук твоїх — ласкавих і м'яких,

Поглянути у очі — два озерця,

І прочитати радість щиру в них.

Пробач, що я буваю неслухняна —

Трапляється всіляке у житті.

Я знаю, що, бабусенько кохана,

У тебе серце й руки золоті!

Л. Цілик

Учень

Ще сонце не встало,

Ще тільки сіріє –

Мене від світанку

Два сонечка гріють.

Два сонечка ясні

Від ранку до ночі –

Це дивляться тепло

Бабусині очі.

Вже сонце схилилось,

Пташки сплять у гаї,

Засну – наді мною ж

Два сонечка сяють.

Два сонечка ясні

Від ранку до ночі –

Два сонечка красні,

Бабусині очі.

Учень

Бабусині руки (Лев Квітко)

Я з бабусею своєю

Дружу давно-давно.

І ми,- скажу вам, - з нею

В усьому заодно.

Така моя бабуся –

Найкраща у житті.

А руки ж у бабусі –

Ну просто золоті!

Вони що хочеш вміють,

Скрізь роблять чудеса:

То місять щось, то миють,

Подивишся – краса!

Так товсто мажуть пінку.

Так щедро сиплять мак.

Працюють без спочинку,

А пестять ніжно так.

І в хаті, і на дворі

Пороблять все як слід.

То чистять щось в коморі,

То варять нам обід.

Як смеркне – тіні дивні

Сплітають на стіні:

Казки такі чарівні

Розказують мені.

А там нічник засвітять,

Онучка щоб міцніш спала.

Мабуть, немає в світі

Таких хороших рук!

2-й ведучий. А мій дідусь — великий жартівник. Уявляєте, тільки йому вдається зустріти зайчика з гостинцем для мене, мабуть, тому що він дуже любить домашніх тварин. А бабуся моя готує найсмачніший у світі борщ.

Учень.

Дідусь, мій лагідний дідусь,

Як добре, ти у мене є.

С тобою думкою ділюсь,

Прошу, повідай про своє.

Як і коли зустрів бабусю,

Як на побаченнях чекав?

За що, скажи ти, мій дідусю,

Бабусю палко покохав?

Удвох завжди і всюди разом,

Закохані, мов голубки,

Любов не розгубили з часом,

Все робите ви залюбки.

ПІСНЯ Золоте весілля

Праздник! Праздник празднуем семьёй!

Праздник, праздник свадьбы золотой!

-Горько! Горько! - весело кричат

Сорок правнуков и двадцать пять внучат.

Бабушка рядышком с дедушкой

Столько лет, столько лет вместе!

Бабушка рядышком с дедушкой -

Первые скрипки в оркестре!

Бабушка рядышком с дедушкой

Дружно поют эту песню.

Бабушка рядышком с дедушкой

Снова жених и невеста!

В эту пару с детства влюблены

Мамы, папы и, конечно, мы!

Очень сильный дедушка танцор,

Ну, а бабушка поёт, как сводный хор!

Бабушка рядышком с дедушкой

Столько лет, столько лет вместе!

Бабушка рядышком с дедушкой -

Первые скрипки в оркестре!

Бабушка рядышком с дедушкой

Дружно поют эту песню.

Бабушка рядышком с дедушкой

Снова жених и невеста!

В праздник, в праздник свадьбы золотой

Им желаем жизни молодой,

Поднимаем кружки высоко

И за них мы пьём парное молоко!

Бабушка рядышком с дедушкой

Столько лет, столько лет вместе!

Бабушка рядышком с дедушкой -

Первые скрипки в оркестре!

Бабушка рядышком с дедушкой

Дружно поют эту песню.

Бабушка рядышком с дедушкой

Снова жених и невеста!

1-й ведучий. Тихо! Тихіше! Народилася дитина, гарнесенька така на вид. У згортку білих пелюшок ніжно у ліжечку спить.

2-й ведучий. Хто першим усміхається до немовляти? Хто вдень і вночі чатує над колискою, прислухаючись до подиху дитини? Хто накриває Боже створіння, коли рученята ще зовсім безпомічні? Хто витирає сльозу малюку й пригортає його до серця, щоб загоїти болі й жалі поцілунком батьківської любові?

1-й ведучий. Хто від себе відриває, тільки б дитині було вдосталь? Хто вчить робити перші кроки в житті?

Усі. Наші батьки.

2-й ведучий. І не мав би світ стільки геніїв, якби над їхньою колискою не тремтіли серця матерів, якби їх не плекали ласкаві руки батьків, не голубили добрі бабусі та веселі дідусі.

Батьки виконують колискову пісню.

1-й ведучий. Та діти повиростали й пішли до школи. І тепер батьки їм співають іншої колискової. Наприклад, «Ти знову не вивчив уроки?»

2-й ведучий. Та колись батьки теж були дітьми й ходили до школи. Зараз ми пригадаємо цей час і проведемо уроки для батьків і їхніх дітей.

►► Урок народознавства

1-й ведучий. Діти ставлять запитання батькам. Перемагає той, хто дав найбільшу кількість правильних відповідей.

Кого з родичів називають:

• 
  зовицею; — дядьком;
  
• 
  тіткою; — тещею;
  
• 
  дядиною; — тестем;
  
• 
  дівером; — свекром;
  
• 
  свояком; — невісткою.
  

►► Ігрова перерва «Говори правду»

2-й ведучий. Тато чи мама стоять із дитиною спинами одне до одного. На мої запитання дитина відповідає кивком голови, а хтось із батьків — уголос.

Питання

• 
  Чи любить ваша дитина манну кашу?
  
• 
  Чи миє посуд тато?
  
• 
  Чи любить дитина вмиватися вранці?
  
• 
  Як звати класного керівника вашої дитини?
  
• 
  Чи співає матуся колискові пісні?
  

►► Урок математики

1-й ведучий. Мама несла в кошику п'ять яблук. Із нею було п'ятеро дітей. Мати їм каже: «Розділіть ці яблука між собою так, щоб кожен із вас отримав по яблуку, а одне залишилося в кошику». Діти були кмітливими, а тому поділили яблука так, як їм сказала мама. Як вони це зробили?

►► Урок української мови

1-й ведучий. Послухайте, як ваші діти виконали домашнє завдання. Вони написали твори про свою сім'ю. Спробуйте відгадати, про чию сім'ю йдеться.

Лунає лірична музика, учитель зачитує уривки дитячих творів. Батьки намагаються відгадати, про чию сім'ю йдеться у творі.

Учень 4.

Є нашій мові прекрасні звертання,

Добрі і щирі, чудові слова

Тими словами усяк без вагання

Маму найкращу свою назива.

Учень 5.

Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамонько рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю!

Учень 6.

Я і до тата умію звертатись —

Хочу в словах передати тепло,

Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,

І щоб у душі його сонце цвіло!

Учень 7.

Татко ,татусеньку,таточку,

Кращого в світі немає навкруг!

Татоньку, хочу тебе я обняти.

Ти мій порадник, заступник і друг!

Учень 8.

Бажаємо вам,

Хай здоров'я ніколи не зраджує

Будьте завжди ніжні, рідні, милі,

Щоб вам радість, щастя і любов

Вишиваним цвіли рушником.

ТАНОК «Вишиванка»

Учень 1.

Я іі до бабусі з любов'ю звертаюсь:



Бабусю, бабусенько, бабцю моя.

І до бабусиних рук пригортаюсь.

І відчуваю и них лагідність я .

Учень 2.

І до дідуся іду по науку:

Діду, дідуню, навчи в світі жить

Він на голівку кладе свою руку

Голос сріблястий струмочком біжить.

Учень 3.

Слово чарне! Яка вньому сила,

Скажем з любов'ю _ і радість росте.

Слово ласкаве народжує крила -

Ви не забудьте ніколи про те.

Учень 4.

Хай у житті вам радість буде!

І процвітайте, як маків цвіт.

Дай Боже любим дідусям і бабусям

Многих, добрих, щасливих літ.

Учень 1.

Донечко, синку, сестрице, братусю, —

Дружна, велика, весела сім'я!

Таточку, мамочко, бабусю, дідусю

Мій оберіг і родино моя.

Учень 2.

Не скупіться на теплі слова,

Бо на світі так мало тепла,

Лиш від дому, від рідної хати

Та від лагідних рук мами й тата.

Учень 3.

Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата.

Та встигни добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

Учень 4.

На світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне.

Оселя наша і сім'я.

Учень 5.

Нехай слова і пісні милозвучні

Для вас лунають знов і знов,

Хай будуть в серці нерозлучні

Добро, надія, віра і любов.

Учень 6.

Хай вам сміється доля журавлина,

Поля розлогі колосом цвітуть.

Нехай червоні ягоди калини

Щасливу вашу осявають путь.

Учень 7.

Здоров'я — від води джерельної,

Багатства — від землі святої,

А ще любові, ласки Божої,

Родино, ми бажаємо сьогодні.

2-й ведучий

Ну от і все, ця зустріч, як урок,

Пройшла так швидко.

Пам'ять відновилась.

І, як в дитинстві, продзвенів дзвінок.

Як добре, що ми всі зустрілись.

На сцену виходять учні зі свічками в руках та іконою Божої Матері.

1-й учень. Милостивий Боже, дякую тобі за моїх маму й тата.

2-й учень. Та за все те добро, що ти передав мені через них.

3-й учень. Вони виховують нас.

4-й учень. Вчать цінувати твої святі заповіді, не грішити.

5-й учень. Ми любимо своїх батьків. І хочемо завжди шанувати і слухати їх.

6-й учень. А ти, Господи, допоможи нам у цьому.

7-й учень. Твоєю ласкою благослови їх, Господи.

8-й учень. Дай їм добро і здоров'я, довге й щасливе життя.

9-й учень. Хорони їх від злого, дай їм сили перемогти всі труднощі, діждатися потіхи і вдячності від своїх дітей.



Стаття в місцевій газеті «Місто робітниче»

„Від серця до серця ”

Міжнародний день сім'ї відзначається щорічно 15 травня. День сім’ї – найбільш зворушливе свято для кожного серця, тому що кожний з нас з дитинства несе в душі єдиний неповторний образ своєї мами. Сім'я займає особливе місце в житті кожної людини. Тато й мама дають нам життя, виховують, навчають, привчають до праці. Вони хвилюються за невдачі та радіють нашим успіхам. Сім'я складається з батьків, дітей, їхніх дідусів і бабусь, які люблять один одного, піклуються і допомагають один одному. Кожен наш день починається з маминого ніжного поцілунку й батьківського теплого погляду. Ми знаємо, що ласкава мама завжди приголубить, а руки батька нас підтримають, бабуся розкаже цікаву казку, а дідусь дасть щиру пораду. Це – наша сім`я. Ми всі — український народ, який складається з родин великих і малих, дружних і працьовитих. Родина — це не тільки родичі і рідні. Це і наш клас, і наша школа, і весь український народ. Родина — рід — народ.

От і ми, учні 5-б класу, разом з класним керівником Підчіс Тетяною Борисівною вирішили також провести свято родини. Родинне свято приносить всім радість, щастя, веселий настрій, усмішки на вустах дітей і дорослих. Цього року свято зустрів теплий сонячний день. Цвіли тюльпани, нарциси, пишний бузок. Ми прикрасили сцену іконами та вишитими рушниками. На столі лежав печений хліб з сіллю. На родинне свято ми запросили батьків, рідних та наших улюблених учителів. Дівчатка заспівали дуже гарних сучасних українських пісень, виконали танець «Калина». А хлопці прочитали такого вірша,що у всіх присутніх заблищали на очах сльози.

Вірш «Батькові, який покинув мене, посвячується…»

Послухай, тату, тебе я хочу спитати,

Як тобі, важко, без мене на чужині?

А знаєш, тату, я все лишаю, йду спати,

Так сильно хочу, щоб ти приснився мені!

А мама каже, що в мене татові очі,

Що твої руки, і я сміюся як ти!

Ти знаєш, тату, я так втомився чекати,

І в сні кричати: "Будь - ласка, тату, не йди!"

А знаєш, тату, у мене ровер зламався,

Бо я на ньому літаю як вертоліт.

Та завтра, тату, я піду знову кататись,

Мій ровер їде – його вже справив сусід.

А знаєш тату, мені за тиждень до школи,

Я вже великий і я піду в перший клас!

Я так ще тату, в житті не плакав ніколи,

Що ти не прийдеш, не порадієш за нас!

Я прошу маму, мені купити Марічку,

А мама плаче, і каже - грошей нема!

Я прошу, тату, позич мені на сестричку,

Бо я одружусь, і мама буде сама!

А знаєш, тату, у мене скоро весілля!

Я знаю точно! В мене народиться син!!!

Я зроблю, тату, таке велике застілля,

І я до смерті буду тішитись ним!

Так знай же, тату, тебе я буду чекати,

Допоки й жити! Знай, що в тебе є син!

Так важко, тату, на світі жити без тата,

Мені так шкода, я не натішився ним!!!

Було ще багато віршів, загадок прислів’їв про родину. Ніхто не залишився без уваги. Ми згадали і мам і татусів, і бабусь з дідусями, і сестричок з братиками. Кожному подарували зворушливі вірші і пісню. А ще провели кумедні уроки для батьків, щоб вони теж згадали дитинство. Кожен з нас написав невеличкий твір про свою родину. Коли твори читали, батьки мали відгадати чия дитина написала твір. Батьки відгадали всіх авторів, хоч твори були різними: смішними і зворушливими. В кінці свята ми запалили свічки і прочитали молитву за наших любих батьків:

«Милостивий Боже, дякуємо тобі за наших батьків.

Та за все те добро, що ти передав нам через них.

Вони виховують нас.

Вчать цінувати твої святі заповіді, не грішити.

Ми любимо своїх батьків. І хочемо завжди шанувати і слухати їх.

А ти, Господи, допоможи нам у цьому.

Твоєю ласкою благослови їх, Господи.

Дай їм добро і здоров'я, довге й щасливе життя.

Хорони їх від злого, дай їм сили перемогти всі труднощі, діждатися потіхи і вдячності від своїх дітей.»

Нашим рідним дуже сподобалося свято. Вони були задоволені своїми дітьми. Особливо рідні вдячні класному керівнику Тетяні Борисівні за виховання дітей, за її працю і терпіння.І нам теж дуже подобається виступати, і ми впевнені,що ще не раз будемо святкувати різні свята в колі нашої великої дружньої шкільної родини.

Івченко Валерія, Канчуківська Анастасія, Хіміченко Марія.

учениці 5-Б класу Ватутінської спеціалізованої школи№1