В тебе, друже, не все гаразд

Ведучий 1. Де ж потрібно було поставити кому, щоб злочинець був покараний?

Учень. А ще подібну історію розповідає Д. Білоус у своєму вірші «Як цар повелів»

Доводилось чути мені:

«Навіщо ті коми дурні? –

Казав п’ятикласник-хлопчак, -

Зі слів зрозуміло і так!»

На це я казав у одвіт:

Є притча старезна, як світ,

Переказ про вирок царя,

Коли привели бунтаря.

Слузі він диктує в ту мить

«Карати не можна простить».

Той пише, як цар повелів,

І коми не ставить між слів.

І ось на майдані для страт –

Бунтар у кайданах. І кат,

Що мав за царя відомстить

«Карати не можна простить»

Слуга об’явлю рішенець

Аж руку підносить мудрець

(Усі шанували його):

- Не так прочитав ти, слуго, -

Бо встиг зазирнуть крадькома,

Що коми у тексті нема.

Взяв вирок, поправив умить:

«Карати не можна, простить»

Побачив, що кома змогла?

Така колись притча була.
Ведучий 2. А зараз вчена рада пропонує вам мовні задачі-жарти. Будьте уважні!

1. 
   Два учні, Василь та Мишко, зустріли свого старшого друга Андрія, якого давно не бачили: Андрій закінчив школу два роки тому і пішов працювати на завод. Василь запитав Андрія: «Як ти вчишся?», а Мишко запитав так: «Як, ти вчишся?». Хто з двох учнів не знав, що Андрій не лише працює, а й вчиться? Який може бути граматичний доказ відповіді на ту задачу?
   
2. 
   Один жартівник написав у листі своєму другові: «У нас в селі багато дерев: троянд, соняшників. А друг не зрозумів жарту і у своїй відповіді обвинуватив автора листа в неуцтві. Яка граматична (пунктуаційна) основа цього жарту «неука»? Як потрібно було правильно поставити розділові знаки в цьому реченні?
   
3. 
   «Всі речовини доводять: вчені складаються з атомів», - таке речення написав той же жартівник. Як треба правильно поставити розділові знаки в цьому реченні, щоб вчені займалися вивченням речовин, а не навпаки.
   

Ведучий 1. Ми вже достатньо переконуємось, що розділові знаки відіграють важливу роль. Ось щі ще приклади.

У реченнях, які складалися з одних і тих самих слів, у різних виданнях були різні розділові знаки. Коли на це звернули увагу, то побачили, що значення цих речень різне. Ось ці речення. Як саме змінюється значення кожного залежно від його пунктуації? Який граматичний доказ рішення цієї задачі?

1	2
Сонце зігрівало усе поле, берег, ліс. Їх учнів преміювали. Що він написав? Учениця співала голосно, промовляючи всі слова.	Сонце зігрівало усе: поле, берег, ліс. Їх, учнів, преміювали. Що, він написав? Учениця співала, голосно промовляючи всі слова.

Ведучий 2. А тепер синтаксична вікторина. Відповідає той, хто першим підніме руку.

1. 
   Що таке інтонація?
   
2. 
   Які бувають речення за метою висловлювання? Які розділові знаки в кінці них ставляться?
   
3. 
   Який найдавніший розділовий знак?
   
4. 
   В яких розділових знаках і їхніх назвах присутня крапка?
   
5. 
   Чи завжди розділовий знак «три крапки» (…) складався з трьох крапок?
   
6. 
   Коли з’явився сучасний знак питання і який розділовий знак вживався до того в його ролі?
   
7. 
   Звідки походить назва розділового знаку – тире?
   
8. 
   Коли дефіс буває розділовим знаком?
   
9. 
   У якого відомого російського письменника ХІХ століття, що присвятив Україні багато сторінок своїх оповідань, є оповідання під назвою «Знак оклику»?
   
10. 
    Поети якої течії початку ХХ століття безуспішно намагалися закликати до знищення розділових знаків?
    

Підбиття підсумків

Ведучий 1. Ми впевнені, що сьогодні ви побачили, що немає у нашій мові нічого зайвого. Все у ній потрібне і все повинно стояти на своїх місцях і букви і розділові знаки. Тому шкільне міністерство освіти закликає: любіть і вивчайте нашу рідну українську мову так, як заповідав великий Шевченко

«… не минайте, ані титли, ані тої коми»

Синтаксична вікторина

11. 
    Що таке інтонація? (це така організація мови, яка виражає її смисловій емоційні особливості…)
    
12. 
    Які бувають речення за метою висловлювання? Які розділові знаки в кінці них ставляться?
    
13. 
    Який найдавніший розділовий знак? (крапка)
    
14. 
    В яких розділових знаках і їхніх назвах присутня крапка? (знак оклику, питання, двокрапці, крапці з комою, трьох крапках)
    
15. 
    Чи завжди розділовий знак «три крапки» (…) складався з трьох крапок? (у деяких граматиках минулого цей розділовий знак рекомендувалося писати з шістьма, п’ятьма, чотирма крапками)
    
16. 
    Коли з’явився сучасний знак питання і який розділовий знак вживався до того в його ролі? ( у вісімнадцятому столітті, до цього його роль виконувала крапка з комою)
    
17. 
    Звідки походить назва розділового знаку – тире? (від французького тире – тягнути)
    
18. 
    Коли дефіс буває розділовим знаком? (коли він приєднує однослівну прикладку до означуваного слова)
    
19. 
    У якого відомого російського письменника ХІХ століття, що присвятив Україні багато сторінок своїх оповідань, є оповідання під назвою «Знак оклику»? (А. П. Чехов)
    
20. 
    Поети якої течії початку ХХ століття безуспішно намагалися закликати до знищення розділових знаків? (футуристи)
    

До лінійки «Відкриття тижня мови в школі»
Звучить пісня Петриненка «Україна»

1. 
   Рідна мово, єдина любове!
   

Чую пісню твою молоду.

Надивляюсь на диво бузкове

У провіснім ранковім саду.

Грає майво росою на стеблах,

Серед поля дзвенять голоси.

Рідна мово, росту я крізь тебе

У розповні земної краси.

Я промитий Дніпром до кісток.

Рідна мово, без тебе ніхто я.

Мов на вітрі осінній листок.

Але знову ласкава розмова,

Обіймає, чарує мене,

Виринає із пам’яті слово:

Соковите, живе, запашне.

Чую голос калини у тиші

І на прощу до казки іду,

Рідна мово, цвіти і святися!

Я – листочок у райськім саду.

2. 
   Вірш Д. Луценко «Рідна мова»
   

3. 
   Сьогодні нам, українцям, треба плекати рідну мову. Ми маємо свою державність, відчуваємо себе нацією. Мова – це душа народу. Якщо у людини забрати мову, вона перестане бути людиною.
   

Листку подібний над землею

Що вітер з дерева зрива,

Хто мову матері своєї,

Як син невдячний забува.

4. 
   Ми повинні говорити чистою мовою, а не суржиком. Разом – ми сила!
   

Не забувайте, звідки й хто ви,

Чиїх очей на вас печать.

У світі слів немає випадкових,

Хоча й вони століттями мовчать.

5. 
   Швидко проминуть шкільні роки. Але сподіваюся, що у нашому серці назавжди залишиться любов до рідної мови. Ми станемо високоосвіченими людьми. Будемо продовжувати вивчати рідну мову, це допоможе нам у спілкуванні. Пам’ятаймо про силу рідного слова: «словом можна вбити, словом можна врятувати, можна полки за собою повести»
   

6. Увага! Звучать десять мовних заповідей!

• 
  Мова – то серце народу, гине мова – то гине народ.
  
• 
  Хто цурається рідної мови, той у саме серце ранить свій народ.
  
• 
  Літературна мова – то головний двигун у розвитку духовної культури народу, то найміцніша основа її.
  
• 
  Уживання в літературі тільки говіркових мов, сильно шкодить культурному об’єднанню нації.
  
• 
  Народ, що не створив собі соборної літературної мови, не може зватися свідомою нацією.
  
• 
  Для одного народу мусить бути тільки одна літературна мова і вимова, тільки один правопис.
  
• 
  Головний рідномовний обов’язок кожного свідомого громадянина – працювати над збільшенням культури своєї літературної мови.
  
• 
  Стан літературної мови – то ступінь культурного розвою народу.
  
• 
  Про духовну зрілість цілого народу судять найперше з культури його літературної мови.
  
• 
  Кожний свідомий громадянин мусить практично знати свою рідну літературну мови і виконувати рідномовні обов’язки свого народу.
  

7. 
   Міцна хай буде вся наша родина.
   

Своє коріння і плекаймо й бережім.

Хай українська мова солов’їна

Підніметься і зазвучить, як гімн.
Звучить Гімн.