Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у старшій школі в 2012-2013 навчальному році ЧЕРКАСИ 2012 ББК 74. 200 М 70 «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!» Василь Симоненко Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у старшій школі в 2012-2013 навчальному році ЧЕРКАСИ 2012 ББК 74.200 М 70 «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!»: Методичні рекомендації щодо проведення Дня Знань і Першого уроку у старшій школі в 2012 – 2013 навчальному році / Наталя Степанова. – Черкаси: Видавництво Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради, 2012. – 18 с. У збірці вміщено методичні рекомендації, орієнтовний план уроку та дидактичні матеріали на допомогу педагогічним працівникам навчальних закладів для проведення Першого уроку і подальшої роботи у напрямку формування духовно багатої і всебічно розвиненої особистості. Розроблені рекомендації адресовані керівникам навчальних закладів, заступникам з виховної роботи, класним керівникам, учителям-предметникам, усім, хто зацікавлений у духовно-патріотичному розвитку підростаючого покоління. Автор-укладач: Степанова Н.М., методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради, кандидат філософських наук. © Н.М. Степанова © ЧОІПОПП ЗМІСТ Методичні рекомендації до проведення Уроку знань – 2012 …… 4 Орієнтовні матеріали для проведення Першого уроку у 2012 – 2013 навчальному році ……………………………………………. 6 Рекомендована література ………………………………………… 12 Додатки 1. Із історії Першого вересня ............................................................ 16 2. Перше вересня. День в історії ...................................................... 17 Методичні рекомендації до проведення Уроку знань – 2012 Пливуть роки над Україною, пройняті співпереживаннями за свою державу в українському літописі ХХІ століття. Були різні часи для нашої держави: розквіту і занепаду, повстання, війни і перемоги, злуки і тотальної роздробленості… Але все зумів пережити сильний і мужній народ України. Через роки, силу і наполегливість нарешті здійснилась віковічна мрія його – жити у власній, незалежній державі! Нині можемо твердо сказати: таких сприятливих умов для розвитку самоутвердження українство ще ніколи не мало. Успішна держава – це насамперед успішно-дієві громадяни, які сповнені національної самосвідомості, любові до рідного краю, свого народу, шанобливого ставлення до його культури, горді за свою землю і здатні поважати своїх сусідів, толерантно ставляться до культури всіх народностей, які проживають в Україні. Таким чином, виховуючи старшокласників, варто враховувати, що пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини для них мають бути відповідальність і дієвість. У цьому віці учні мають не лише ідентифікувати себе з українським народом, але й прагнути жити в Україні, пов’язувати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її національного демократичного відродження; працювати на її благо, захищати її; поважати Конституцію України і дотримуватися Законів; володіти рідною та державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість. Враховуючи зазначене, Перший урок у 2012 – 2013 навчальному році варто присвятити вихованню ціннісного ставлення особистості до людини, суспільства і держави. Ціннісне ставлення до людей виявляється у моральній активності особистості, прояві відповідальності, чесності, працелюбності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, совістливості, терпимості до іншого, доброзичливості, готовності допомогти, обов'язковості, добросовісності, ввічливості, делікатності, тактовності; вмінні працювати у колективі (групі); здатності прощати і просити пробачення, протистояти виявам несправедливості, жорстокості, насилля. Головною метою Першого уроку має стати формування моральної вихованості особистості, яка характеризується єдністю моральної свідомості та поведінки, слова і справ, наявністю активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції. На нашу думку, важливим фактором висвітлення матеріалу має стати славне минуле нашого народу, його найкращі надбання, звичаї і традиції. Про Україну – з гонором! І тут ми відводимо першочергове місце принципу гуманізму. Він передбачає визнання того, що людина – найвища цінність на Землі, передбачає опору на особистість, яка здатна до самореалізації, самовдосконалення, а не пам’ятає лише трагічні сторінки історії, розглядає самоцінність особистості як результат національного виховання разом із власним саморозвитком. У спілкуванні – це вміння знайти гідне, схвальне, добре в національній історії, вміння себе презентувати та цінувати в інших людях індивідуальне, неповторне. Наталя Степанова, методист Черкаського ОІПОПП Тема уроку: «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!» Мета уроку: поглибити знання учнів про Україну; формувати ціннісне ставлення до держави, родини, громадянина; почуття належності до своєї країни, її історії та традицій; розвивати громадянські цінності: патріотизм, людяність, толерантність; розвивати логічне мислення, вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти, робити висновки, відстоювати власну позицію; виховувати любов до рідного краю, дбайливе ставлення до скарбів Батьківщини, розуміння людини – як найвищого творіння. Обладнання уроку: державна символіка, вишитий рушник, хліб-сіль, букет із кетягів червоної калини і колосся. Для колективної творчої справи: фотоколаж із краєвидів України та визначних подій для нашого народу, фотографії із мистецьких конкурсів, змагань (спортивних, творчих тощо), вирізки із газет, журналів із життя співвітчизників та ін.; ватман, клей, ножиці, степлер, кольоровий папір, маркери та ін. Підбірку матеріалів ви можете взяти на сайті Черкаського освітянського порталу (Науково-методичне забезпечення закладів освіти  Історія України. Всесвітня історія  Методичні матеріали – http://oipopp.ed-sp.net/component/option,com_metod/catid,156/Itemid,5). Хід уроку: Вступне слово вчителя Сучасна Україна як самостійна і незалежна держава існує від 24 серпня 1991 року. Наша держава – своєрідний феномен: одночасно древня і юна, славнозвісна і маловідома. На політичній карті світу як самостійна держава з’явилася порівняно недавно, але її праматір – трипільська цивілізація, а потім – Київська Русь відомі своєю величчю на весь світ. Історична доля України складалася непросто. Були важкі періоди невдач і розчарувань, гоніння і роздрібленості. Та на всіх історичних перехрестях, як власну душу, нетлінний скарб, народ плекав рідну мову, власну культуру і звичаї. Ми, немов найдорогоціннішу монету, карбували свої кращі риси: волелюбність, працьовитість, щедрість і відповідальність. Нам є чим гордитися: нинішня Україна – одна з найбільших держав у Європі. Саме на території України вчені визначили географічний центр Стародвнього Світу; за наявністю природніх ресурсів Україну вважають найбагатшою країною в Європі; на Всесвітньому конкурсі мов у Парижі українська була визнана однією з наймелодійніших (близько 70 років тому). Але найголовніше, Україна є домівкою майже 46 мільйонів громадян, кожний з яких – талановита, неперсічна особистість. Запитання до класу: що, на Вашу думку, вирізняє Вас, як громадянина України, від інших громадян? Інформаційна мозаїка Кожна держава має свої відзнаки. Крім офіційних атрибутів держави – герба, прапора, гімну, які презентують нашу країну на міжнародних зустрічах, симпозіумах, змаганнях, існують ще й народні символи. Їхнє призначення: збереження і примноження історичної пам’яті народу певної території, тобто така собі соціальна ідентифікація. Елементами народної самобутності наділені рослини, тварини, предмети побуту і їжа, музичні інструменти тощо. Запитання до класу: які Ви можете назвати народні символи, за якими наших земляків пізнають і шанують у всьому світі? Інформація для вчителя Хліб-сіль на вишитому рушнику Дорогих гостей у нас зазвичай зустрічали хлібом-сіллю на вишитому рушнику. Ця традиція з давніх-давен дійшла до наших днів. Вона засвідчує шанобливе ставлення до того, кого зустрічають, і відкритість та гостинність господарів. Це знак довіри, побажання достатку та щастя. Червона калина Калина для українців – символ родини, отчого дому, рідної землі. Кетягами спілої калини прикрашали дівчата віночки та весільний коровай. А на могилах козаків, які не повернулися додому, садили калинові кущі – знак пам’яті та любові. Жито Жито – символ життя і життєвого благополуччя. Це основа всього живого; є дійсною всепроникною основою життя навіть за своєю назвою – в них спільний корінь: жито зростає в житті, а життя виростає з жита. Тож жито – від життя, а життя неможливе без хліба, який, у свою чергу, неможливий без жита... Окрім усього, жито – виразник життєвої мудрості. Українська вишивка Україну можна пізнати серед інших держав і за вишивкою. Українським візерункам притаманні як геометричні орнаменти, так і рослинні та зоологічні. Проте, що це ремесло було в шані на нашій землі здавна, свідчать кам’яні скіфські баби, на яких добре збереглися схематичні орнаментальні зображення на одязі. Вишивка – символ назламності народу та оберіг його майбутнього. Сьогодні вишивкою оздоблюють рушники, одяг, предмети побуту, це вважається стильно і сучасно. Бандура Бандура – унікальний музичний інструмент, який практично немає аналогів у світі. Разом із кобзою та лірою вважається національним символом українців. Кобзарі і бандуристи, співці нашої історії, нашої слави, піднімали дух народу, творили епос України. Були першими журналістами і поетами, композиторами і піснярами. Ходили від села до села, знали що, де відбувається, які настрої у народу, розповідали у піснях і думах про побачене і почуте, про славне лицарство козацьке, гетьманів, славні подвиги, людське горе у неволі. Українська мова Говорити про розвиток культури народу і нічого не сказати про розвиток мови – це все одно, що будувати хату і забути про її фундамент. Наша мова – не лише засіб спілкування, а й знаряддя, інструмент духовної діяльності людини. Завдяки мові людина мисляча – це насамперед людина фантазуюча. Без такої здатності ми не мали б не лише трагедій Евріпіда і Шекспіра, гетевського «Фауста» й гоголівського «Вія», а й ... теорії Ейнштейна та всіх матеріальних надбань цивілізації – від простого колеса до комп’ютера.  «Українська мова в багатстві, витонченості і гнучкості форм не поступається ані жодній із сучасних літературних мов слов’янства і не бідна аж ніяк на поняття, аби нею заважко було перекладати глибину філософських думок і змальовувати високохудожні образи. Це не мова простолюду тільки, як твердять московські невігласи, а мова цілої нації, політичне майбутнє якої ще попереду, але чиє місце на право самостійного розвитку в ряду цивілізованих народів уже завойоване й не може бути зайняие ніким іншим». М.П.Драгоманов. Гете і Шекспір українською мовою, 1882 р. Українська пісня Українська пісня – душа народу, яка знайшла своє вираження та відображення в співочих образах. Переживання, будь-які враження, релігійні вірування та погляди висловлювались в різних пісенних жанрах. Натхнення для створення мелодій народ черпав звідусіль. Своїм походженням пісня походить з сивої давнини, з часів, коли наші предки були язичниками, вірували у вищі сили природи, відповідно, в більшості пісень вони замовляли, спонукали та дякували силам дощу, сонця за поміч в збиранні родючого врожаю тощо. Пісня для українців стала найдорожчим та невичерпним народним скарбом. Колективна творча справа Народ мій завжди буде! Учням пропонується набір із фотографій краєвидів України, визначних подій для нашого народу, мистецьких конкурсів, змагань (спортивних, творчих тощо), вирізки із газет, журналів про життя та творчість співвітчизників та ін.; ватман, клей, ножиці, степлер, кольоровий папір, маркери та ін. Завдання: створити колаж на тему «Народ мій завжди буде!». Методичні поради для вчителя: Робота має бути колективною, так, щоб кожний учень класу долучився до творчої справи. Набір для колажу має бути різноплановим, головна мета – показати сучасне життя української громади із позицій здобутків, творчого натхнення, перемог. Про Україну і її народ – із гонором! Дуже добре було б, щоби до справи долучилися не тільки учні, а й батьки, адже Перше вересня має статус родинного свята. Можна використати ватман формату А2 і потім розмістити колективну роботу у класному куточку. Після роботи важливо, щоб учні прокоментували свій вибір і пояснили, чому вони створили саме такий колаж. Пам’ятайте: справу творчістю не зіпсуєш! У новому навчальному році нехай щастить, здобутків, звершень, перемог! Приклад колажу Рекомендована література: Арендарчук О. А. Ми – українці : масовий захід / О. А. Арендарчук // Позакласний час. – 2004. – № 1/2. – С. 36–37. Бабій Г. П. Диво калинове : мовнолітературний конкурс / Г. П. Бабій // Позакласний час. – 2004. – № 15/16. – С. 19–20. Бабійчук Т. І. Оживе добра слава, слава України: літературний вечір / Т. І. Бабійчук // Укр. літ-ра в загальноосвіт. шк. – 2005. – № 11. – С. 44–48. Безніско О. П. Живи та міцній українська державо!: сценарій до Дня Незалежності України / О. П. Безніско // Виховна робота в школі. – 2005. – № 8. – С. 13–15. Богомолов О. В. Рідний край, де ми живемо, Україною зовемо: масовий захід / О. В. Богомолов // Позакласний час. – 2004. – № 1/2. – С. 42-43. Бойченко Л. О. Калина – символ українців: година спілкування / Л. О. Бойченко // Позакласний час. – 2001. – № 29. – С. 3–4. Боровська, О. В. Живи моя держава, Україно: сценарій / О. В. Боровська // Позакласний час. – 2008. – № 1. – С. 19–20. Вікентьєва В. В. Я – дитина України!: сценарій / В. В. Вікентьєва, Л. О. Нечипорук, Т. В. Вільчанська // Позакласний час. – 2008. – № 10. – С. 61–62. Вовчок З. М. В океані рідного народу відкривай духовні острови: цикл виховних годин / З. М. Вовчок // Позакласний час. – 2000. – № 28/29. – С. 44-48. Гороховська Н. Державні символи України: сценарій / Н. Гороховська // Шкіл. світ. – 2005. – № 35. – С. 22–24. Демидова І. Ю. Свою Україну любіть: масовий захід / І. Ю.Демидова // Позакласний час. – 2002. – № 21. – С. 2–4. Дороніна, О. Ф. Колективний учнівський творчий проект на тему «В’ячеслав Чорновіл. Він був пророком у своїй вітчизні»: вечір пам’яті / О. Ф. Дороніна // Історія та правознавство. – 2005. – № 31. – С. 29–31. Дробязко Н. Любіть Україну, як сонце любіть … : методична розробка класної години / Н. Дроб’язко // Завуч (Перше вересня). – 2001. – № 31. – С. 1–2 (Вкл.). Зайцева Т. Від сопілки – до слова, від слова – до мови: сценарій літературно-музичного свята / Т. Зайцева // Відкритий урок. Позакласна робота. – 2004. – № 3/4. – С. 13–18. Іваниців Я. О. Ми із того краю, де сопілка грає / Я.О. Іваниців // Позакласний час. – 2011.– № 5. – С. 24-26. Казимірчук, О. В. Без верби і калини нема України : масовий захід / О. В. Казимірчук // Позакласний час. – 2004. – № 1/2. – С. 40–41. Клименко В. М. Тут все священне, все твоє, бо зветься просто краєм рідним / В. М. Клименко // Позакласний час. – 2010. – № 4. – С. 3–5. Клишко Т. І. Любіть рідну мову: усний журнал / Т. І. Клишко // Шкіл. б-ка. – 2004. – № 10. – С. 11–13. Коваленко В. В. Народні символи України: (усний журнал) / В. В. Кононенко // Розкажіть онуку. – 2004. – № 10/11, квіт. – С. 66–68. Ковальчук П. Державні символи України / П. Ковальчук // Позакласний час. – 2005. – № 13/14, лип. – С. 39–40. Колективне свято на тему: «Дзвенить піснями Україна»: виховні години, сценарії // Розкажіть онуку. – 2009. – № 19/20. – С. 45–58. Коршак Н. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину : сценарій бесіди / Н. Коршак // Завуч (Перше вересня). – 2002. – № 10. – С. 4–10 (Вкл.). Красоткіна Н. Г. Моя Батьківщина – рідна Україна: свято першого уроку / Н. Г. Красоткіна // Розкажіть онуку. – 2005. – № 16/17. – С. 56-58. 45. Красоткіна Н. Тепло своїх і розуму, і серця я Україні милій віддаю / Н. Красоткіна // Розкажіть онуку. – 2000. – № 15/16. – С. 8–9. Кусок Т. Україна – держава європейська / Т. Кусок // Позакласний час. – 2005. – № 15/16. – С. 5–8. Лемешенко Н. В. Краса рідної землі: сценарій свята / Н. В. Лемешенко // Все для вчителя. – 2004. – № 34/35. – С. 38–51. Лемешенко Н. В. Славетні імена країни: вікторина / Н. В. Лемешенко // Позакласний час. – 2006. – № 1/2. – С. 102–105. Лемешенко Н. В. Україно моя, моя люба Вкраїно! ... : вікторина / Н. В. Лемешенко // Позакласний час. – 2004. – № 13/14. – С. 1–5. Лемешенко Н. В. Чарівний світ української пісні: масовий захід / Н. В. Лемешенко // Позакласний час. – 2004. – № 1/2. – С. 58-59. Лень О. Тепло своїх долонь і сердець ми віддаємо тобі, Україно! : сценарій / О. Лень // Зар. літ-ра. – 2004. – № 32. – С. 20–21. Літовченко І. Л. Під синім небом Батьківщини позолотилися жита / І. Л. Літовченко // Позакласний час. – 2009. – № 13/14. – С. 5–6. Лисиця Н. Державний прапор України – святиня народу : рекомендаційний бібліографічний список для проведення першого уроку в загальноосвітніх навчальних закладах України / Н. Лисиця // Класний керівник. – 2008. – № 15/16. – С. 22–25. Литвин Н. Символіка незалежної України: сценарій виховної години / Н. Литвин // Позакласний час. – 2005. – № 17, верес. – С. 29–30. Луків М. Величальна Україна: пісня / М.Луків // Українська культура. – 2000. – № 9/10. – С. 36. Моя Батьківщина – рідна Україна : сценарії, бесіди, класні часи, пісні // Розкажіть онуку. – 2009. – № 15/16. – С. 13–34. Моя земля, моя історія жива : виховна година // Шкіл. б-ка. Плюс. – 2004. – № 3/4. – С. 13–14. Нагребецька І. Уряди незалежної України: короткий екскурс в історію / І. Нагребецька // Урядовий кур’єр. – 2010. – № 51. – С. 4. Неділько В. А. Українська державна символіка : сценарій усного журналу / В. А. Неділько // Позаклас. час. – 2002. – № 5. – С. 33. Незалежна Україна 20 років. Хроніка поступу // Позакласний час. – 2011. – № 5. – С. 9-23. Никитюк А. О. Україна – незалежна демократична правова держава: сценарій / А.О. Никитюк // Позакласний час. – 2004. – № 13/14. – С. 6–7. Нині свято нашого народу! Свято України, її роду! // Позакласний час. – 2010. – №6. – С. 37-38. Огняник Л. Я – громадянин України / Л. Огняник // Шкільний світ. – 2011. – №2. – С.5-10. Оніщук, М. «День проголошення Незалежності держави треба вважати її днем народження» / М. Оніщук, О. Святоцький // Право України. – 2009. – № 8. – С. 2–3. Петренко Л. Доленька світла, моя Україно / Л. Петренко // Шкіл. світ. – 2009. – № 39. – С. 7–10. Рибальченко С. Є. Люблю, тебе, Вітчизно мила!: сценарій подорожі / С. Є. Рибальченко // Позакласний час. – 2008. – № 8. – С. 3–4. Пікул Г. Вічно живи Україно!: сценарій / Г. Пікул // Позакласний час. – 2005. – № 15/16. – С. 1–2. Рудь Н. І. Я громадянин України : сценарій / Н. І. Рудь // Позакласний час. – 2003. – № 24. – С. 1–3. Селенова Н. В. Від громадянина України до громадянина Землі / Н. В.Селенова, О. М. Костюк // Позакласний час. – 2010. – № 5. – С. 13-14. Скрипнікова, В. Ми – діти твої, Україно!: сценарій / В. Скрипнікова // Шкіл. світ. – 2009. – № 3. – С. 6–7. Терещенко Н. О. Я – українець, і я цим пишаюсь : конкурс / Н.О. Терещенко // Позакласний час. – 2009. – № 1/2. – С. 29–31. Тимченко О. В. Від роду до народу слався, Україно / О. В. Тимченко // Позакласний час. – 2011. – № 5. – С. 27-31. Тристан В. В. Я люблю Україну / В. В. Тристан, А. І. Пахомова // Позакласний час. – 2011. – № 6. – С. 54-57. Харитонова І. А. Джерела української душі: гра / І. А. Харитонова // Позакласний час. – 2009. – № 1/2. – С. 9–10. Цісар І. С. З Україною в серці: Тебе не можна не любити... / І. С. Цісар // Позакласний час. – 2009. – № 23/24. – С. 20–22. Чорнодольська Г. Свою Батьківщину любіть / Г. Чорнодольська // Позакласний час. – 2005. – № 13/14. – С. 41–43. Шурін Л. П. Я, родина, Батьківщина / Л. П. Шурін // Позакласний час. – 2010. – № 1. – С. 3–8. Ясько Г. Прийди до серця, Україно, благослови добром мене… : масовий захід / Г. Ясько // Позакласний час. – 2006. – № 1/2. – С. 71–76. Яцишина Л. Україно моя неозора!: конкурсно-розважальна програма / Л. Яцишина // Шкіл. світ. – 2006. – № 46, груд. – С. 18–19. Додаток 1. Із історії Першого вересня День знань – особливе свято! Завжди яскравий, насичений емоційністю та хвилюючою атмосферою. Голосно звучить урочиста музика, звідусіль лунають теплі поздоровлення i кожне людське серце, хвилюючись відгукується на заклик першого дзвінка! У нашій країні традиційно День знань відмічають 1 вересня. А чому ж саме визначено цей день? День знань – це офіційне свято, що відзначається на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 01.10.80 N 3018-Х «Про святкові і пам’ятні дні» та Указу Президії Верховної Ради СРСР від 01.11.88 N 9724-XI «Про внесення змін у законодавство СРСР про святкові та пам’ятні дні». Так, у законодавстві незалежної України нічого і не змінилося. І тому сучасні українські діти починають новий навчальний рік саме першого вересня. Новий навчальний рік – свято новоліття У 325 році на першому Вселенському соборі було прийнято рішення починати Новий рік 1 вересня. Цю традицію перейняли й на Русі: вперше стали святкувати перший вересня як початок Нового року в 1492 році за наказом Івана III, який переніс Новий рік з першого березня на осінь. Крім того, свято стало асоціюватися з таким поняттям, як «індикт» (в перекладі з латинської – «податок»: податок збирали саме 1 вересня, після закінчення збору врожаю). Однак в 1699 році ця традиція змінилася, оскільки цар Петро I видав указ відзначати Новий рік 1 січня (як у Європі). Таким чином, 1699 рік тривав рівно 4 місяці: з 1 вересня по 31 грудня. І все-таки російська православна церква продовжує відзначати Новоліття 1 вересня (за старим стилем).  Сьогодні День знань – всесвітнє свято, оскільки у більшості країн світу саме 1-го вересня починається новий навчальний рік. Школа як один з головних соціальних інститутів, що об’єднує дітей в минулому і дорослих у майбутньому, збирає в цей день практично все населення планети. День знань знаменує початок нового творчого життя. Додаток 2. День в історії 1714 рік – в Петербурзі за розпорядженням Петра I створена перша в Росії державна бібліотека. Зараз це бібліотека Російської Академії наук. 1819 рік – уперше на сцені Полтавського театру поставлено п’єсу Івана Котляревського «Наталка Полтавка». 1859 рік – у США збудовано перший пульманівський спальний вагон. 1875 рік – народився Едгар Берроуз, американський письменник, автор романів про Тарзана. 1887 рік – американський винахідник Еміль Берлінер отримав патент на грамофонну платівку. 1951 рік – у Лондоні відкрився перший у світі супермаркет. 1964 рік - у Києві відкрито перший в Україні широкоформатний кінотеатр «Україна». 1964 рік – уперше на телеекранах СРСР з’явилася передача «На добраніч, діти» («Спокойной ночи, малыши!»). 1985 рік – американо-французька експедиція в Північній Атлантиці на глибині близько 4 000 м знайшла уламки лайнера «Титанік», затонулого після зіткнення з айсбергом у 1912 р. 1991 рік – у Ризі (Латвія) відкрито першу державну українську школу 2001 рік – в Україні набув чинності новий Кримінальний кодекс, у якому вища міра покарання замінена довічним ув’язненням. 2006 рік – у Криму почав працювати перший кримськотатарський телеканал. Події, які змінили світ 1482 рік – кримські татари розграбували Київ 1581 рік – початок завоювання Московською державою Сибіру. Єрмак зібрав загін із 840 козаків, з якими навесні наступного року досяг володінь хана Кучума. 1870 рік – Франко-прусська війна: французька армія розгромлена в битві під Седаном, 103 тисячі солдатів здалися в полон, включно з імператором Наполеоном III. Прусським військам була відкрита дорога на Париж, а Франції – дорога до відновлення республіки. 1919 рік – у Варшаві військова делегація УНР на чолі з полковником П. Липком підписала договір про перемир'я з Польщею терміном на один місяць, який потім передбачалося подовжувати за бажанням сторін. 1923 рік – майже дві третини міста Токіо зруйновано землетрусом, близько 140 тисяч осіб загинули. 1927 рік – під час повені в Галичині (тоді - Польща) загинуло близько 200 осіб. 1939 рік – збройні сили Німеччини вторглися в Польщу. Офіційна дата початку ІІ Світової війни. 2004 рік – захоплення чеченськими бойовиками школи №1 міста Беслан, Північна Осетія. Упродовж трьох днів терористи утримували в приміщенні школи 1 128 осіб – дітей, їхніх батьків, що прийшли на свято першого дзвоника, та працівників навчального закладу. У результаті невдалої штурмової операції 3 вересня загинуло понад 350 заручників і 31 терорист.

Схожі: