|
|
Скачати 4.51 Mb.
|
2.1.2. Тема: відображення ролі людини в історії країни. 2.1.3. Ідея: уславлення народного героя як символу незламності волі. 2.1.4. Виразне читання переказу. 2.1.5. Аналіз народного переказу «Ой Морозе-Морозенку» у формі бесіди за питаннями: - Про кого розповідається у творі? - Ким був Нестор Морозенко? - У яких битвах він брав участь? - Які географічні назви зустрічаються в переказі? - Як до нього ставилися козаки? - Які риси характеру Морозенка підкреслено в тексті? - Як реагували на смерть Морозенка козаки, гетьман Хмельницький, селяни, Україна? 2.2. «Про білгородський кисіль». 2.2.1. Пояснення назви та додаткова інформація за змістом переказу. Бєлгород — місто, засноване у XIII столітті як фортеця Бєлгород на історичній території Слобідської України, а тому серед місцевого населення було відоме також як Білгород. Цю фортецю неодноразово спалювали під час набігів татаро-монголів, і через це за указом царя Федора Івановича вона була відбудована заново, причому цього разу будівельним матеріалом був камінь. Відтоді Бєлгород став головним містом 800-кілометрової оборонної лінії, яка захищала Російську державу від набігів кримських татар. На початку XVIII століття, після приєднання України, була побудована нова оборонна лінія, і стратегічне значення Бєлгорода значно зменшилося. Незабаром після завоювання Криму 1785 року місто було виключене з числа активних фортець. Печеніги — об'єднання тюркських та інших племен. Перша згадка про печенігів у «Повісті минулих літ» датована 915 роком, коли князь Ігор уклав з ними договір, після чого вони перекочували до кордонів Візантії та Угорщини. 920 року князь Ігор здійснив похід проти печенігів, але 944 року вони взяли участь у поході Ігоря на Візантію. Упродовж першої половини X ст. напади печенігів суттєво не відбились на відносинах Русі з Візантійською імперією та мусульманськими державами Каспію. Після падіння Хозарського каганату кількість печенігів у Північному Причорномор'ї значно збільшилась. 968 року відбувся їхній перший напад на Київ. 972 року печеніги розбили біля дніпрових порогів дружину князя Святослава Ігоровича, який загинув у цьому бою. Після його смерті печеніги посилили напади на Русь. У 988-997 роках князь Володимир Свя-тославич вів запеклу боротьбу з печенігами. Інтенсивно зміцнюючи південні кордони своєї держави, він збудував ряд укріплених замків по річках Сулі, Стугні і Трубежу. Останній похід печенігів на Київську Русь відбувся 1036 року, коли вони зазнали нищівної поразки під Києвом від війська Ярослава Мудрого. На знак цієї перемоги було збудовано Софійський собор. Князь Володимир Святославич (958-1015) — державний і політичний діяч з варязької династії Рюриковичів, князь новгородський, великий князь Київський. Син Святослава Ігоровича, великого князя Київського та його рабині Малуші. 988 року охрестив Русь, першим із руських князів розпочав карбувати власну монету, канонізований католицькою і православною церквами як Святий рівноапостольний князь Володимир. Відомий також як Володимир Великий, Володимир Святий, Володимир І. 2.1.2. Тема: боротьба українського народу із загарбниками. 2.1.3. Ідея: прославлення кмітливості та винахідливості, яка спрямована на захист своєї Батьківщини. 2.1.4. Виразне читання переказу. 2.1.5. Аналіз народного переказу «Про білгородський кисіль» у формі бесіди за питаннями: - Охарактеризуйте головних героїв переказу. У який період відбувається дійство? - Хто допоміг мешканцям міста позбутися ворогів та звільнитися від облоги? Що він зробив для цього? - Як поводилися мешканці міста під час перемовин? - Чому переказ має таку назву? Чим став Бєлгородський кисіль для мешканців міста? - Які позитивні та негативні якості проявляли діючі особи переказу? 2.3. «Прийом у запорожці». 2.3.1. Пояснення назви та додаткова інформація за змістом переказу. Козаки (запорожці) — вільні озброєні люди, представники військового стану, воїни-найманці. Члени самоврядних чоловічих військових громад, що з XV століття існували на теренах українського «Дикого поля», в районі середніх течій Дніпра та Дону. Основним заняттям козаків була війна: патрулювання торгових шляхів, захист українських земель від татарських навал, участь у військових кампаніях сусідніх володарів та захист кордонів сусідніх держав. Князь Дмитро Вишневецький у 50-х роках XVI століття побудував на острові Мала Хортиця фортецю. До складу гарнізону на Хор-тицькому острові входили як козаки, так і бояри, драби, слуги. Проживання козаків Вишневецького єдиною громадою в специфічних умовах сприяло зародженню військово-політичної організації запорозького товариства. Побудований Вишневецьким замок став прототипом козацького укріплення, яке, утвердившись на острові Тома-ківка у 60-70-х роках XVI століття, дістало назву Запорозької Січі. Запорозька Січ — це фортеця-містечко. На території фортеці зазвичай знаходилися площа, церква, адміністративні споруди, курені, комори тощо. Стіни фортець запорозьких козаків були з насипів земляних валів і дерев'яних укріплень. Козаки жили там увесь вільний від військової діяльності час. 2.1.2. Тема: зображення побуту та звичаїв запорізьких козаків. 2.1.3. Ідея: демонстрування винахідливості українських воїнів під час вибору гідних новобранців. 2.1.4. Виразне читання переказу. 2.1.5. Аналіз народного переказу «Прийом у запорожці» у формі бесіди за питаннями: - Які риси характеру перевіряли запорожці в новобранців? - У чому полягала перевірка? - Чи змогли б ви її пройти? - Чому більшість новачків провалювало випробування? ? А які ще випробування ви б запропонували козакам? 3. Теорія літератури Переказ — це усна оповідь про життєві факти, драматичні ситуації, пов'язані з конкретними історичними подіями, інформація про які передається не очевидцями, а шляхом переповідання почутого. Джерелом виникнення цього жанру були розповіді очевидців чи учасників історичних подій минулого, які, викликавши зацікавлення слухачів, почали передаватися з уст в уста. Суттєвою ознакою цього жанру є те, що оповідач перебуває зовні і не бере участі в зображуваних подіях. Найдавніші перекази стосуються часів Київської Русі, серед новітніх виділяються оповіді про національно-визвольні армії і рухи, події Першої та Другої світових воєн. Найчисельнішу групу становлять перекази доби Козаччини, серед яких виділяють оповіді про рядових козаків, їхній побут, звичаї, боротьбу з ворогами. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Тестове опитування 1. Чому князя Володимира не було в місті? А Пішов до Новгорода воювати з печенігами; Б відпочивав за кордоном; В відвідував царя в Москві; Г прокладав новий торговельний шлях. 2. Що вирішило народне віче? А Напасти на печенігів вночі; Б послати гінця до князя Володимира; В здатися печенігам; Г чекати на допомогу в облозі. 3. Яку хитрість запропонував старець? А Нагодувати ворогів отрутою; Б розкласти по криницях мед та бовтанку, із якої потім зварити кисіль та пригостити ворогів; В накрити найкращий стіл та задобрити печенігів; Г розкрити ворогам таємницю Бєлгородського киселю в обмін на припинення облоги. 4. Як відреагували печеніги? А Взяли старійшин міста в полон; Б продовжили облогу; В не повірили мешканцям міста; Г здивувалися та зняли облогу. 5. У якій місцині поставили Морозенка татари? А На Савур-могилі; Б на Мамай-кургані; В на горі Говерлі; Г на Поділлі. 6. Як, згідно переказу, помер Морозенко? А Його порубали на шматки; Б його спалили на вогнищі; В йому вирвали серце; Г його втопили в річці. 7. Яке випробування застосовували запорожці до новачків? А Веліли зварити кашу; Б випробовували військову майстерність; В розпитували про рідних; Г наказували прибирати в курені. 8. Що робили козаки, доки новачок проходив випробовування? А Косили жито в полі; Б співали славетні пісні; В вичікували в комишах; Г тренувалися на свіжому повітрі. 9. Якщо хлопець не проходив перевірку, що чекало на нього? А Йому давали ще один шанс; Б козаки побивали його палками; В його залишали на Січі як прибиральника; Г йому давали коня, грошей та виганяли із Січі. 10. Кому було під силу пройти перевірку? А Спокійному та врівноваженому хлопцеві; Б розторопному та кмітливому парубку; В тому, хто мав знайомих серед козаків; Г нікому, тому що випробування були дуже важкими. 11. Яка винагорода чекала на того, кому вдалося пройти випробування? А Йому дарували кращого коня; Б його нагороджували грошима; В йому дарували почесну шаблю; Г козаки приймали його у своє товариство. 12. Хто такі печеніги? А Загарбницькі племена; Б інша назва поляків; В ті, хто полюбляє печене; Г ті, хто обпік собі ноги. 2. Робота з картками в парах (групах) Картка № 1 1. Запропонуйте випробування з хоробрості майбутньому козаку (5-7 речень). 2. Назвіть п'ять іменників-асоціацій із переказом «Білгородський кисіль». 3. Чим відрізняється міф від переказу? Обґрунтуйте свою думку. Картка № 2 1. Запропонуйте випробування з кмітливості майбутньому козаку (5-7речень). 2. Назвіть п'ять іменників-асоціацій із переказом «Прийом у запорожців». 3. Яку роль у житті України грали запорожці? Обґрунтуйте свою думку. Картка № З 1. Запропонуйте випробування майбутньому козаку з бойової підготовки (5-7 речень). 2. Назвіть п'ять прикметників-асоціацій із переказом «Ой Морозе-Морозенку». 3. Пригадайте приклади з вивчених творів, коли кмітливість однієї людини рятувала все місто. Картка № 4 1. Запропонуйте випробування майбутньому козаку з історії козацтва (5-7 речень). 2. Назвіть п'ять іменників-асоціацій з поняттям «переказ». 3. Що ви запам'ятали про Запорозьку Січ? Картка № 5 1. Запропонуйте випробування майбутньому козаку з відданості Батьківщині (5-7 речень). 2. Назвіть п'ять іменників-географічних назв, які зустрілися у вивчених переказах. 3. Якими якостями, на вашу думку, володіє справжній козак? Чи хотіли би ви бути прийнятим у козацтво? V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Учитель. Народні перекази дають нам уявлення про героїчне минуле нашого народу, його героїв та видатних воїнів. Нам є ким пишатися та про кого переповідати своїм нащадкам. VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Прочитати народні перекази, визначити їхню повчальну мету. Написати міні-твір (5-10 речень) на тему «Якби я був славетним козаком...». Урок 6. Позакласне читання. Олена Пчілка. «Сосонка» Мета: - Навчальна: ознайомитись із біографією та творчістю Олени Пчілки; визначити головну думку твору; викликати інтерес учнів до самостійного читання, - Виховна: виховувати інтерес до літературного спадку українського народу, - Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення. Тип уроку: позакласне читання. Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал. ПЕРЕБІГ УРОКУ I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Бесіда -Як ви гадаєте, в чому справжнє щастя? - Пригадайте, що ви знаєте про оповідання, - Які оповідання ви читали? - На яке свято встановлюють ялинку? - Як називають новорічну ялинку? 2. Шифровка (назва оповідання) Сьогодні на уроці ми з вами розглянемо оповідання Олени Пчілки. Щоб дізнатись, яке саме, потрібно відгадати зашифроване слово. (Сосонка) III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Короткі відомості про автора Народилася Ольга Петрівна Драгоманова 29 липня 1849 року на Полтавщині, у місті Гадячі. Ось як розповідала Ольга Петрівна про місця, де минуло її дитинство: «Була та гадяцька садиба на високій, крутій горі і спускалася до річки Псла. Під самим Гадячем впадає у Псьол річка Грунь і разом з водами Псла оточує великий острів з кучерявими вербами, а поза островом розстеляється зелена долина, поки не замикає її на обрію великий вічнозелений бір сосновий... Дивлячись з нашого вікна на все те поєднання гір, води і зеленощів, я завжди думала, що се чи не найкращий на всю Полтавщину краєвид,— а вона ж має так багато чудових куточків». Олена Пчілка походила з славетного роду Драгоманових, відомого ще за часів гетьманщини. Предки її перебували на дипломатичній службі в Богдана Хмельницького, дядько — декабрист Яків Драгоманов — помер на засланні в Сибіру, батько Ольги Петрівни мав юридичну освіту, захоплювався літературою, писав вірші, оповідання, збирав народну творчість. У своїй юридичній практиці «держав руку «дрібноти», усяких людей козацького роду». Дітей у сім'ї Драгоманових привчали шанувати природу, любити мистецтво. З гордістю за своїх батьків Олена Пчілка говорила, що в той темний, жорстокий час, коли повновладно панувало деспотичне право, у їхній сім'ї ні з кого не знущались, нікого не карали, і діти виростали, не бачивши ніяких диких сцен розправи сильного з підвладним, а наставляло на добрий розум їх лише спокійне і лагідне слово. Дітей гляділа й виховувала мама. З дванадцяти років Ольга Драгоманова навчалась у Київському пансіонаті шляхетних дівчат. 1886 р. виходить перша збірка поезій Олени Пчілки під назвою «Думки-мережанки», публікуються її оповідання та вірші в українському журналі «Зоря». У кінці 90-х років родина Косачів переїжджає на постійне мешкання до Києва. Ольга Петрівна завідує літературним відділом «Київського літературно-артистичного товариства», стає редактором і видавцем журналу «Рідний край», виступає з доповідями про українських, російських та польських письменників, пише нариси та спогади про видатних діячів української культури: Т. Шевченка, Є. Гребінку, М. Лисенка, М. Старицького, М. Драгоманова, Б. Грін-ченка, П. Житецького та ін. Ольга Петрівна Драгоманова була активною громадською діячкою, для багатьох взірцем мужності, сили волі, незламності духу. Протягом усього життя вона наполегливо, безкомпромісно боролася за майбутнє відродження національної культури, за право говорити, писати й друкувати книжки рідною мовою. Померла Олена Пчілка 4 жовтня 1930 року в Києві. 2. Історія псевдоніму Багато захопливих книжок для дітей написала Олена Пчіл-ка. її твори навчають нас любити Україну, бути її патріотами. Добру працю Олени Пчілки можна охарактеризувати народним прислів'ям: «Родюча, як земля, а робоча — як бджола». Родина жила в просторому будинку, при якому був гарний сад з пасікою. «Ми, діти, геть уже пізніше дуже любили той садочок і ті вулики,— писала Олена Пчілка.— А коли б хто хотів знати, то й свій письменницький псевдонім позичила я від тих, добре мені знайомих пчілок». 3. Робота над змістом твору Сюжет оповідання На початку твору ми бачимо, як сосонка величається, красується перед своїми сусідками, березами та липками: «Стоїте деркачами?.. Ой світе мій, яка ж я гарна та велична!» Весь час вона підкреслювала свою красу і шляхетність. Та недовго втішалася наша сосонка: спочатку її зрубали, один вечір помилувалися, викинули, а потім поставили замість віхи. Але таке трапляється не тільки з природою, а й з людьми. Учора вона була така велична, а сьогодні нікому не потрібна. |
|
ВИХОВНЕ ЗАНЯТТЯ «СЛОВО ПРО КНИГУ» (УСНИЙ ЖУРНАЛ. ПРОЕКТ. 3 КЛАС)... Мета: познайомити учнів з історією створення книги, професіями працівників видавництва, розширити уявлення про значення книги для... |
ТЕМА: Доля жінки–матері у поемі Т. Г. Шевченка «Наймичка» Учитель літератури: Більшість з вас написали слово «мама». Так, найдорожчою в світі для всіх нас є мама. Дорогим та святим це слово... |
|
Який має бути справжній вчитель??????????????? Учитель… коли вимовляєш це слово, завжди охоплює якесь хвилювання начебто б нічого особливого й немає в цьому слові, звичайна назва... |
X. ВСТУПНЕ СЛОВО ДО ОБШИР. ПРАВИЛ Боже слово принявши, були як добра земля, принесли повні й обильні плоди праведности, як написано: „А посіяне на добрій землі це... |
|
Урок з української літератури в 9 класі Тема. Т. Г. Шевченко. Творчість періоду заслання Шевченка-художника, розвивати образне мислення, формувати естетичні смаки, вчити розуміти поезію, грамотно висловлювати власні думки;... |
ФРАГМЕНТ РАДІОПРОГРАМИ „СЛОВО” ВІД 08. 10. 06 Вибираємо слово. Про особливості вживання словосполучень брати до уваги і взяти до відома |
|
Ведучий Здрастуй, Слово, Українська Мово! Здрастуй на межі тисячоліть!... Мета: вшанувати пам’ять славнозвісних просвітителів слов’ян – Кирила та Мефодія |
Слово культура багатозначне. У повсякденному житті цим словом найчастіше... Слово культура багатозначне. У повсякденному житті цим словом найчастіше позначають |
|
Кажуть люди, що дурний язик голові не приятель. Що ж виходить, що голова не думає, що язик меле? Народ підмітив і такі прикрі випадки у житті людей, коли вони щось скажуть, не подумавши, а потім червоніють за свої вчинки. Для... |
Конкурс «Привітання». Завдання: Пояснити свою емблему та назву команди.... Обладнання: плакати зі словами видатних людей про мову; роздавальні картки; таблички з цифрами від 0 до 9, годинник, ребуси |