УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ У 9 КЛАСІ НА ТЕМУ: «СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ЖІНОЧИЙ РОМАН: ГАЛИНА ВДОВИЧЕНКО ТА ЇЇ ТВІР «ТАМДЕВІН»


Скачати 255.81 Kb.
НазваУРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ У 9 КЛАСІ НА ТЕМУ: «СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ЖІНОЧИЙ РОМАН: ГАЛИНА ВДОВИЧЕНКО ТА ЇЇ ТВІР «ТАМДЕВІН»
Сторінка1/3
Дата10.02.2014
Розмір255.81 Kb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Література > Урок
  1   2   3




УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ У 9 КЛАСІ НА ТЕМУ:

«СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ЖІНОЧИЙ РОМАН:

ГАЛИНА ВДОВИЧЕНКО ТА ЇЇ ТВІР «ТАМДЕВІН»

Тема уроку:

«СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ЖІНОЧИЙ РОМАН:

ГАЛИНА ВДОВИЧЕНКО ТА ЇЇ ТВІР «ТАМДЕВІН»

Мета уроку:

продовжувати навчати учнів сприймати сучасні прозові твори, оцінювати їх на основі власних почуттів;

розвивати вміння інтерпретувати, логічно та послідовно викладати свої роздуми щодо роману Галини Вдовиченко «Тамдевін», вміння диспутувати, відстоювати власну точку зору;

формувати сталу потребу в читанні ; пробуджувати інтерес до сучасного літературного процесу на Україні – зацікавити новими іменами, що заявляють про себе яскравими художніми полотнами.

Обладнання: портрет письменниці Галини Вдовиченко, виставка книг «Усе це створено жінками…», виставка книг «Галина Вдовиченко та її твори», фотографії вовків.

Теорія літератури: повторення відомостей про прислів’я, приказки, фразеологізми.

Х І Д У Р О К У :

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ПРОЛОГ

Дія відбувається у кабінеті української мови та літератури.

Учні 9 класу та гості: учителі школи, кращі учні 8 та 7 класів – сидять за партами.

(Через мультимедійний проектор на екран спрямовується записана на мобільний телефон сценка)

(Сценка «Дівчатка»)

Дівчинка І:

Марійко! Як добре, що я тебе зустріла!

Дівчинка ІІ:

А що таке?

Дівчинка І:

Я оце бігла мимо актового залу й бачила оголошення. Що в тому оголошенні – я не встигла прочитати. Основне написано великими літерами - «ТАМДЕВÍН».

Дівчинка ІІ:

Мабуть, будуть розповідати про найсучасніші ліки від грипу!

Дівчинка І:

Мабуть, про ліки.

Дівчинка ІІ:

А де буде відбуватися ця подія?

Дівчинка І:

Це я прочитала - у кабінеті української мови та літератури.

Дівчинка ІІ:

Тоді побігли швидше, бо почнуть без нас.

Дівчинка І:

Побігли!

(Дівчата зникають, а на екрані з’являється оголошення, яке привернуло увагу дівчаток.

Увага! Увага! Увага!

Усі, хто бажає взяти

участь у розмові про новий роман

Галини Вдовиченко

«ТАМДЕВІН»,

завітайте до

кабінету української мови

та літератури)

Лунає стук у двері. (Це прибігли дівчатка. Вони заходять до класу):

Дівчинка І:

Віро Андріївно! Можна й нам послухати, про що ви будете розповідати учням.

Дівчинка ІІ:

Ми теж хочемо почути!

Учитель:

Я дуже рада вам, дівчатка! Саме на вас ми й чекали. Адже ви часто заходите до бібліотеки. І не просто заходите, ви – найкращі читачі нашої шкільної бібліотеки, та й не тільки шкільної. Проходьте, сідайте! Ще хочу додати: ми чули вашу розмову й спостерігали за нею – сучасна техніка допомагає розсувати стіни й зазирати у найпотаємніші куточки, – тож ви помилилися, щодо слова «ТАМДЕВІН». Це не ліки, а назва літературного твору. Я вважаю, що наголос ставити треба на другому складі.

Ви, дівчатка, припустилися такої ж помилки, як і один із персонажів даного твору, подумавши, що мова йтиме про ліки, але на цьому ми зосередимо увагу пізніше.

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

Учитель:

Отож, сьогодні у нас не розмова про найсучасніші ліки від грипу чи ще від якої хвороби, а урок позакласного читання на тему: «Сучасний український жіночий роман: Галина Вдовиченко та її твір «Тамдевін».

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Учитель:

Дамський (жіночий) роман з’явився в добу Відродження й пов’язаний з творчістю Маргарити Наваррської. Подальший розвиток він знайшов у творчості Жорж Санд у ХІХ столітті, своє продовження набув наприкінці ХХ століття, про що свідчать романи Даніели Стіл, Єви Ратленд, Сюзанни Кері, Кетрін Джордж, Пенні Джордано, Кей Торп, Беатріс Смолл. Перед уроком ви мали змогу оглянути виставку книг «Усе це створено жінками…» – жіночі романи Барбари Картленд, Вікторії Холт, Симони Вілар, Джейд Лі (Додаток № 1). Літературний процес сьогодення теж неможливо уявити без творчих зусиль прекрасної половини людства – жінок.

Тож розпочнемо розмову про твір української письменниці Галини Вдовиченко.

ІV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель:

Послухаємо учнів, які підготували повідомлення про автора роману «Тамдевін».

Учень І:

Галина Вдовиченко народилась у 1959 році на Кольському півострові (Росія) в сім’ї військового. У дитинстві разом із родиною часто переїжджала з місця на місце. Навчалась у школах Івано-Франківська, Рави-Руської, Москви.  Закінчила філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.

Учениця І:

Популярна письменниця Галина Вдовиченко працює заступником головного редактора щоденної газети «Високий Замок». Виховує доньку й сина.

Пані Галина має чимало захоплень. Деякі з них – гірські та водні лижі, дизайн одягу й інтер’єрів,  колекціонування вечірніх торбинок та рукавичок…

Учень ІІ:

У вересні 2008 року у видавництві «Нора-Друк» вийшов дебютний роман Галини Вдовиченко «Пів’яблука», який став лідером продаж на стенді видавництва під час роботи Львівського Форуму видавців.

Учень ІІІ:

З романом пов’язано кілька визначень слова «перший» та «вперше». Це перший роман автора. Книжка отримала спеціальну відзнаку конкурсу «Коронація слова», яку вперше ввели цього року – «Вибір видавців». Видавництво «Нора-Друк» саме з цього видання вперше започаткувало новий формат та випробувало нові видавничі технології. Газета «Високий Замок» вперше, за згоди з видавцем, друкувала книжку в кожному номері у форматі «Роман у газеті». Перший тираж книжки розійшовся протягом місяця.

Учень І:

Книготоргова мережа ЕМПІК відзначила Галину Вдовиченко дипломом «Дебют 2008 року» у номінації «Кращий автор». 25 червня 2009 року її роман «Пів’яблука» посів друге місце на конкурсі «Найкраща українська книга – 2009».

Учень І:

А на конкурсі «Коронація слова – 2009» Галина Вдовиченко отримала першу премію за роман «Замок Гербуртів», який пізніше був виданий під назвою «Тамдевін».

Учитель:

А тепер переглянемо презентацію, яку створили учні 9 класу під моїм керівництвом.

(Перегляд презентації «Галина Вдовиченко – популярна письменниця сьогодення» ( Додаток № 2)

Учитель:

Спробуємо уявити, що нам вдалося побувати на прес-конференції з Галиною Вдовиченко. Тож послухаємо відповіді автора про етапи створення роману «Тамде́він».

(Розігрується сценка «Прес-конференція»)

Кореспондент І:

Пані Галино, Ваш роман спочатку називався «Замок Гербуртів». Згодом перевтілився у «Тамдевін». Першою назвою ви акцентували увагу на дивовижній місцині, де відбувалися основні події. Другою – на романтичних стосунках героїв. Що особисто для вас важливіше у романі – поетика місця чи любовна історія?

Галина Вдовиченко:

Для мене найважливіше – знайти відповідь на запитання, чому ми всі, а не тільки герої роману, опинилися у кризовій смузі – не економічній, не фінансовій, а морально-екологічній. За що нам такі випробування? Заради чого?

Обидва герої роману «Тамде́він» – з великих міст, вони потрапляють у віддалений гірський район і лише там починають розуміти важливі речі про життя, про людей, про себе…

Кореспондент ІІ:

Про «Пів’яблука» ви говорили, що це – роман, перш за все, для жінок «за тридцять». А як ви собі уявляєте читачів «Тамде́він»?

Галина Вдовиченко:

Я помилялася: моїми читачами виявилися не лише жінки, і не лише ті, кому «за тридцять». Дотепер не звикла, що цей роман найкраще сприймають як ровесниці моєї мами, так і ровесниці моєї доньки… Не знаю, куди заведе доля роман «Тамде́він», але хочу, щоб серед його читачів було багато чоловіків, у тому числі – й у віці мого тата , й у віці мого сина...

Кореспондент ІІІ:

Пані Галино, до написання роману ви, звичайно ж, ретельно готувалися: вивчали поведінку вовків, спілкувалися з лісничими, мандрували місцями, які описуєте у книзі... А що керувало сюжетом – першопочатковий задум чи та інформація, яку ви вбирали в себе пізніше?

Галина Вдовиченко:

Донедавна знала про вовків не більше звичайного мешканця міста. Я планувала, що дослідник вовків зі своїми сіроманцями з’явиться у романі епізодично, але епізод переріс у главу, а згодом – у половину книжки.

Роман почав «проростати» сам собою, а вже потім, відчуваючи брак певних знань, я зацікавилася «вовчою темою». Мене вразило, як вовки облаштовують своє життя, як у них відбувається розподіл ролей, як вони дбають про дитинчат та про старих і як жорстко вирішують питання, які потребують однозначного втручання.

Важливою для мене стала оцінка головного мисливствознавця управління лісового та мисливського господарства Львівщини Василя Бурмаса. Він прочитав «Тамде́він» одним із перших і, повертаючи мені рукопис, сказав, що дух вовків у книжці збережено, «вовчий закон» працює...
Кореспондент І:

Ваш роман пронизаний містикою. Під час написання «Тамдевін» траплялися містичні події?

Галина Вдовиченко:

Про деякі речі можу говорити лише у тісному дружньому колі, і то при вогнищі та доброму вині. Старосамбірщина – гарна, дивна, містична, із не відкритими дотепер можливостями... Кожного разу, коли там буваю, зі мною відбуваються пригоди. Якщо написати про це книжку – ніхто не повірить, скажуть, вигадала.

Кореспондент І:

Чи готові ви, пані Галино, до того, що ваші герої можуть ожити, стати реальністю?

Галина Вдовиченко:

Я готова до будь-яких несподіванок. Наприклад, через рік-два почути про українського етолога-дивака, який вивчатиме поведінку вовків у природному середовищі. Адже прототипами Юрія (ім’я невипадкове – у давньослов’янській міфології саме Юрій був покровителем вовків) стали іноземці – британець Шон Елліс, росіянин Володимир Бологов, грузин Яссон Бадридзе та попередник

усіх – канадієць Фарлі Моует.

Кореспондент ІІ:

Роман складається із двох частин – чоловічої й жіночої. Яка частина вам писалася легше?

Галина Вдовиченко:

У першій половині книжки тон задають жінки, герої другої половини – чоловіки та вовки. Так вийшло, що пишу я то від імені жінок, то від імені чоловіків. Можна було б ще від вовка спробувати написати… Це легко. Людина, яка пише, може уявити себе ким завгодно: чоловік – жінкою, жінка – чоловіком… Може уявити себе дитиною, звіром, дверною клямкою…

Учитель:

Дякуємо вам, шановні кореспонденти, дякуємо пані Галино…Ось перед вами виставка «Галина Вдовиченко та її твори» (Додаток № 3). Письменниця сповнена нових задумів, працює творчо й натхненно…

А тепер проведемо бесіду за почутим та побаченим.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ БЕСІДИ:

  • То що ми дізналися про письменницю Галину Вдовиченко? (Галина Вдовиченко дебютувала у 2008 році - з романом «Пів’яблука», який вийшов у видавництві «Нора-друк» (Київ) і став лідером продажів на стенді видавництва під час роботи львівського форуму видавців-2008. Перший тираж книжки розійшовся протягом місяця).

  • Чи мріяла Галина в дитинстві стати письменницею? (У дитинстві вона не мріяла бути письменницею, вона нею була. Проте навіть не усвідомлювала цього. Вигадувала історії, розповідала їх у дворі, надихаючись повною тишею й відкритими ротами своїх слухачів. Їй це було робити легко, як дихати. Дівчинка з дитинства любила книжки й знала, що її майбутня професія буде з ними пов’язана…).

  • Під якою назвою було видано роман «Тамдевін» вперше? (Під назвою «Замок Гербіртів»).

  • Як ви думаєте, чому було перейменовано роман? (Я вважаю, що така назва, як «Замок Гербуртів», наштовхувала б читачів на думку, що вони тримають у руках історичний роман, а не розповідь про романтичне кохання).

Учитель:

Це правильна думка. Ідею дати роману іншу назву подала Галині видавець Елеонора Сімонова. За її словами, назва «Замок Гербуртів» збиватиме читача, наводитиме на думку, що роман – історичний. Насправді ж події роману розгортаються у жовтні 2008 року.

  • Чи є майбутнє, на думку Галини Вдовиченко, в української літератури? (Галина Вдовиченко на це запитання відповіла: «Звичайно, майбутнє в української літератури є…поки мова жива – житиме й література. А підтримати її – справа держави… ну і ще важливо, аби українські письменники писали добре, щоб наші книжки шукали, читали, передавали їх з рук у руки, зачитували до дір…).

Учитель:

Повернемося до самого роману. Пора надати слово захопленим читачам!

Учениця І:

Роман Галини Вдовиченко «Тамдевін» запав мені в душу. Сподобались герої твору: молода й талановита художниця Анна та вчений-етолог Юрій.

У першому розділі книги, що називається «Жіноча половина», йдеться про Анну, яка має в Петербурзі власну картинну галерею, часто влаштовує виставки-продажі своїх полотен. Вона то дає інтерв’ю на радіо, то мелькає на екранах телевізорів. Таке насичене життя їй подобається. Зустрічі, бізнес-ланчі, підписання договорів – усе змінюється, наче кадри кіноплівки, що рухається пришвидшено. Творча робота художниці – це «робота в чотири руки», бо Анна – керівник авторського бренду, за яким стоїть не лише вона, але і її талановиті помічники. Таке ноу-хау – робота колективом на одне ім’я – принесло Анні успіх, фінансову незалежність. Художниця тільки подавала ідею, робила начерк майбутнього твору, а помічники завершували роботу.

Що Анна талановита художниця, ні в кого не викликає сумнівів. «Ідеї фонтанували, реалізація не барилася, мав місце особистий трудоголізм». Замовлень не зменшувалось, проекти змінювали один одного, персональні виставки збирали повні зали шанувальників. Картини, які виставлялися на загальний огляд, хвилювали, примушували замислитися над багатьма проблемами.

Але десь у глибині душі, на самому її споді, художниці вже давно ворушився сумнів стосовно певної штучності у роботі методом артілі. І сумнів цей не давав спокою, бентежив, змушував подумки зізнаватися, що самій набрид «цей передовий колгосп її імені».

Щоб розібратися зі своїми думками та відпочити від скаженого ритму життя, Анна вирішує хоч на два тижні вирватися з круговерті телешоу, коментарів, замовлень - провести відпочинок у Карпатах. Вона вирушає до своєї подруги Марійки, із якою підтримувала добрі стосунки ще з студентських років.

Хвилі фінансового успіху примусили Анну дивитися на витвори мистецтва як на джерело благополуччя й достатку, тому художниця активно взялася допомагати й подрузі, аби її матеріальне становище покращилося.

Марійка натхненно створювала гобелени. «Показала мені свої роботи – я очам не повірила. Близько двох десятків гобеленів, кожен з яких – маленький шедевр. Свої роботи, прості, лаконічні, досконалі за добором кольорів, Марія робила без попередніх ескізів, використовуючи нитки, фарбовані цибулинням, чорницями, відварами трав…Кожен гобелен – у єдиному екземплярі».

У щирій розмові двох подруг народжується істина:

Марія: «Контракт! Це не для мене. Перетворювати життя у гонитву за копійкою не хочу. Мені достатньо того, що маю…Для мене стати до верстата – це радість, а не зобов’язання».

Анна: «А успіх не цікавить? Митець мусить бути нав’язливим. Інакше стане відомим лише після смерті. За умов жорстокої конкуренції недостатньо бути талановитим. Грошей та успіху на всіх не вистачає…»

Марія: «А з чого ти взяла, що я хочу, аби ці гобелени коштували шалені гроші й були доступні лише жирним котам? Мої гобелени можуть купити ті, кому вони подобаються. А до чужого успіху мені байдуже. Мене жаба не тисне».

Анна: «Своє місце під сонцем треба відстоювати, як у бою. Ти ризикуєш занапастити свій талант, а це гріх».

Марія: «Можна одного дня зробити неприємне відкриття, що ти вже давно все поставив на конвеєр і, по суті, дуриш споживача, годуючи його…вторинним продуктом, підробками… Не повіриш – мені так добре! Без великих грошей і без щоденної гонитви за ними. Мені великих грошей не треба».

Анна: «Поясни, чому один дорогий гобелен, проданий через салон, гірше для тебе, аніж кілька дешевих, проданих через дядька Василя по базарах?»
Марія: «Пояснюю. По-перше, більшість робіт залишаю собі, продаю досить рідко…А по-друге, коли продають на простих базарах… мені більше радості… і людям більше радості. Я працюю з радістю, а люди купують з радістю».

Продовження цього діалогу примусило Анну розмірковувати про зовсім інші речі.

Письменниця устами своїх персонажів констатує власне бачення глобальних проблем людства. Марія заявляє: «…Гроші від головних негараздів не захистять: імунна система вся в дірках, нерви розсипаються на порох, у душі – неспокій… Більшість законів порушено, за що рано чи пізно прийде покарання… І з природою так само чинять - як насильники. А я маю свій острівець…На ньому далеко не все, як має бути. Але я залишуся на своєму місці…»

Ця розмова змінила Анну, а чи, може, до змін вже йшлося дуже давно, підсвідомо. Нова Анна була краща за колишню: душа стала більш витонченою, загострилося сприйняття світу, прийшло справжнє натхнення: «За кілька тижнів я написала три картини сама, без підмайстрів. Здивувала тих, які бачили їх першими. Це була я, моя рука, моя техніка, і водночас немов не я. Цю нову Анну я ні з ким ділити не збиралася».

Ось так еволюціонував образ художниці Анни: від людини, що згодна на артільну, колективну працю, що виключає неповторність, до Художниці, яка змогла створити справжні шедеври, що бентежать душу, хвилюють, закликають-звуть до піднесеного, пробуджують найкращі людські почуття: щирість, чесність, духовність, любов.
  1   2   3

Схожі:

Уроку позакласного читання в 2 класі на тему «Образ лисички в народній...
...
РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ
Конспект уроку з позакласного читання сучасної української літератури у 5 класі на тему
Урок позакласного читання
Мета: вчити учнів аналізувати художній твір, давати характеристику персонажам, порівнювати різні твори
Урок позакласного читання в 11 класі
Мета: розкрити красу високого почуття через зразки світової поезії про кохання
Урок позакласного читання з елементами інтерактивного навчання
...
Конспект уроку позакласного читання в 2 класі на тему: «Людина починається з добра»
Мета : поглибити знання учнів про загальнолюдські моральні якості, учити аналізувати та оцінювати поведінку дійових осіб, визначати...
Тернопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 До Сяючої Вершини по Кам’янистій Стежині
Урок позакласного читання за збіркою В. Сухомлинського «Казки школи під голубим небом» у 8 класі
Українське читання. 3 клас
Мета. Учити дітей самостійно добирати тексти для позакласного читання на задану тему, розвивати усне мовлення, удосконалювати техніку...
Урок позакласного читання в 5 класі Не одежа красить людину, а добрі...
Підготувала: вчитель української мови та літератури ІІ категорії Сатанівського НВК І-ІІІ ст. Монастирищенського району Назарець Аліса...
Урок української мови у 7 класі на тему: ТВІР ОПИС ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ ЗА КАРТИНОЮ
Обладнання: збірки поезій С. Корсуна та мистецькі полотна; роздатковий матеріал; аудіозапис пісні «Мамо рідненька»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка