|
|
Скачати 72.79 Kb.
|
|
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Підготувала: вчитель української мови та літератури ІІ категорії Сатанівського НВК І-ІІІ ст. Монастирищенського району Назарець Аліса Володимирівна Урок позакласного читання в 5 класі Не одежа красить людину, а добрі справи (за твором В.Шевчука «Панна квітів») Мета: - ознайомити з цікавими фактами з життя письменника;
Обладнання: портрет В.Шевчука, текст казки, дитячі ілюстрації до твору, музичні композиції різних авторів, картини К.Білокур. Випереджальне завдання: прочитати казку В.Шевчука «Панна квітів», вивчити напам’ять уривок з казки, підготувати ілюстрації до твору. Тип уроку: урок позакласного читання. Вид уроку: урок-презентація (з використанням рольової гри та роботи в групах). Світ не без добрих людей. Народна творчість ХІД УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. Учитель. Діти, ми з вами прочитали вже багато казок, зустрілися з різними незвичайними героями. Сьогодні казка знову кличе нас в дорогу, велить бути сміливими й мудрими, долати будь-які перешкоди, не забувати про добро, бо тільки цим вимірюється наша людська сутність. Метод «Мозкова атака».
Учень (повідомлення). Саме слово «казка» свідчить про те, що її розказують. Кожен виконавець дбає, щоб розповісти слухачам про певні події так, мовби сам був очевидцем. Характерною ознакою казки є фантастика, але сама казка має реальну основу. Ми ділимо казки на три основні групи: казки про тварин, героїко-фантастичні, або чарівні казки, соціально-побутові. Усі казки мають традиційний початок, образи і обов’язкова перемога Добра над Злом, Правди над Кривдою, Працелюбства над Лінощами. Зазвичай, завершується казка щасливим кінцем. Щасливі стають лише ті, хто може творити добро для інших людей. ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів. Учитель. Казки відкривають нам світ мудрості, добра, фантазії. Діти, скажіть, чому і дорослі, і діти люблять читати казки? (Діти відповідають, використовуючи метод “Мікрофон”) ІV. Вивчення нового матеріалу. Учитель. Отже, я бачу ви готові до нової мандрівки казкою. А з чого розпочнемо нашу подорож? Мабуть, допоможе у цьому чарівна скринька. А відкриє її герой відомої вам казки В.Симоненка – Лоскотон. ( Лоскотон відкриває скриньку, дістає кольорову стрічку ) Лоскотон. Ми вирушаємо в гості до письменника. Учитель. Якими ви уявляєте людей, що створюють казки? (Учні відповідають.) - Давайте послухаємо, яким був Валерій Шевчук. (Презентація біографії письменника). Учень. Народився В.Шевчук у м. Житомир в сімї шевця. Його дідусь запалював ліхтарі на стовпах. Письменник згадує, що малим дуже любив мандрувати й постійно губився. Любив також, коли мама читала вечорами казки, які слухали братики Анатолій і Валерій. Тоді й захопилися хлопці літературою. Друкуватися почав, коли навчався в Київському університеті. За роман «Три листки за вікном» отримав Шевченківську премію – найвищу письменницьку нагороду в Україні. Є у В.Шевчука дитяча збірка казок «Панна квітів», написана для дочок – Мирослави та Юліани. Тут живе й дівчинка Зеленоочка, і Димко, і Крінос. Багато ще чого цікавого є в цій книжці, про що можна дізнатися, читаючи її. Лоскотон. Час настав для казки.
(Учні зачитують портрет дівчинки з І розділу казки) Ця дівчинка, що про неї поведемо мову, жила, може, не в нашому часі і, може, не на нашій землі, як і всі, хто живе в казковому світі. Носила вона зелене платтячко, таке старе, що мусила щоранку зашивати його травою. На голові в неї була хустина, схожа на пелюстку, і світилася та хустина між травами, як голуба квітка. Мала та дівчинка ледь-ледь кирпатий носик, від чого обличчя її здавалося трохи здивоване, і назвали б її люди простою, коли б не її очі. Були вони величезні й зелені, і коли хто придивлявся до них, то здавалося, що то не очі, а зірки якісь особливі світяться. Щось там таке промінилось у них і тріпотіло, таке щось цікаве й славне світилося й жевріло, що годі було не всміхнутися до тої дівчинки й не захотіти погладити її ніжно по голові. І ще та дівчинка не мала власної хати, не знала ні тата, ні мами, а все кудись ішла, без кінця мандруючи по світі. І це не тому, що була вона така походяча і не могла всидіти на місці, а через химерну свою вдачу. Отже, ходячи отак по світі, спинялася Зеленоочка в якогось господаря, ставала в нього на службу. Спершу той жалів дівчинку і був до неї лагідний, але згодом звикав і до неї, і до її дивних очей. А люди здебільшого тим і химерні, що, як звикнуть до чогось, перестають помічати диво, на яке колись невимірно чудували-ся,— хіба ж можна, щоб диво та й жило побіч? Тому й на чудові дівчинчині очі переставали дивуватися, і вже менше усміхалися до неї, і переставали ніжно гладити її по голові. Більше того, дехто навіть починав на неї кричати й лаяти, а дехто й руку підіймав, хоч дівчинка зовсім не була ледача. Вона працювала й працювала, але не так, як дорослі, а всього лиш як дитина. Учитель. А ось і Зеленоочка завітала до нас. Та прийшла не сама, а ще з одним героєм казки – Димком. Рольова гра (інсценування зустрічі Зеленоочки з Димком у лісі). — Ти хто такий? — здивовано спитала Зеленоочка. — Як хто я такий? — задихано сказав димовий чоловічок,— Хіба не впізнала мене? Це ж я був на люльці старого Кріноса. — Старого Кріноса? — перепитала Зеленоочка. — Еге ж, отого діда, що ти з ним тільки-но розмовляла. А я — його дим... — Ти так і звешся — Дим? — ще більше здивувалася дівчинка. — Ні, я Димко. Хвали-не-перехвали-більше! Сам Крінос так мене назвав. — То це він тебе за мною послав? — Ні,— мовив Димко,— Він сказав: іди, але зроби вигляд, начебто це не я тебе послав, а пішов ти сам. Отже, пішов я сам, а не він мене послав. — О, я бачу, ти розумний, Димку! — засміялася Зеленоочка. — Та, здається, що так. Тільки думати багато мені голова болить... Вони йшли поруч по стежці, і трава шуміла довкола них: шурх-шурх!.. — То, мабуть, ти мені щось сказати хотів, Димку, що так сильно біг? — Я сказати? — спитав Димко й задумався,— Що ж це я хотів сказати? — Еге ж, що велів сказати старий Крінос? — Отака моя голова! — вдарив себе в лоба Димко,— Скажи-но, як я тобі себе назвав на прізвище? — Та чудно якось. Хвали-не-перехвали-більше! — Та ж звісно,— зрадів Димко,— Я маю перед тобою нашого господаря похвалити. Він такий славний, і добрий, і розумний, і хоче щастя бідним людям, і немає кращого за нього, і мудрішого, і славнішого... — Стривай, стривай,— аж розсміялася Зеленоочка,— Так ти мені словами памороки заб'єш. Хіба наш господар такий поганий, що так його хвалиш? — Поганий? — здивувався Димко,— Чому поганий, коли я його хвалю? — Ну вже ж, Димоньку,коли добрий, то й хвалити його не треба, діло його хвалить, а коли прославляють язиком, то тільки тоді, коли хочуть сховати зло. Робота в групах. Учитель. Давайте уважніше придивимося до героїв казки: Зеленоочки, Кріноса та його прислужників. Назвіть основні риси характерів героїв. І група . Зеленоочка – вродлива, незвичайна, добра, працьовита, любить все живе, здатна на самопожертву. ІІ група. Крінос – дід-чарівник, злий, підступний, хитрий, має хибне уявлення про щастя. ІІІ група. Димок – власність діда-чарівника, не має власної точки зору, прагне знати більше. Пасок, що перетворюється на вужа – власність Кріноса, злий і підступний, як його господар. Проблемне запитання.
Учитель.Людина приходить у цей світ для того, щоб творити добро, бути щасливою, робити інших щасливими. Багато людей почуваються нещасними, якщо поруч страждають близькі їм люди. Зеленоочка. Добрим бути – зовсім це не просто, Не залежить доброта від зросту, Не залежить доброта від віку, Добрим треба бути нам довіку. Гра “Магніт”. Які слова “притягуються” до слова “добро”? Створюємо квітку ЩАСТЯ. 1 пелюстка – любов, 2 пелюстка – вдячність, 3 – чуйність, 4 – допомога, 5 – уважність, 6 – співчуття, 7 – милосердя, 8 – піклування. ( Діти створили квітку Щастя з восьми кольорових пелюсток ). Лоскотон. Дорога привела нас на чарівний місточок. А це говорить про те, що ми з вами уявно зустрінемося з художницею Катериною Білокур і познайомимося з її творчістю. (Презентація картин художниці) V. Систематизація та узагальнення вивченого матеріалу. ( Під звуки музики виходить Зеленоочка і Лоскотон). Бліц-опитування від героїв казок.
Читання учнями напам’ять уривків казки, підготовлених вдома. Лоскотон. Мені дуже сподобалося на вашому уроці, і я підготував для вас ще одне завдання «Угадай, чия репліка». «Бачу,що ти сирота, дівчинко. Певно, важко тобі жилося в світі?» (Крінос) «Прислужую я, знаєте, так: не добре й не погано, але вмію робити багато чого». (Зеленоочка) «Велике й чудове поле ти бачиш. Ніде в світі, ні в кого, ні в якій країні та землі немає такого поля. Чарівне, незрівнянне поле!» (Пасок) «Слухайте, слухайте, квіти! Мене послала до вас моя господиня, панна всього живого й зеленого, хоч, може, й сама про те не відає». (Сон Зеленоочки) «Всі ці тюльпани - люди! Ці бідні, нещасні, скорботні люди, яких перетворив мій господар у гарні квіти». (Димок) «Мені тільки тоді по-справжньому добре, коли людям творю добро. Допомагаю бідним та нещасним. Навіщо їм топтати землю, коли вони бідні й нещасні, хай краще гарними, чудовими квітами стануть». (Крінос) VІ. Підсумок уроку. Метод “Мікрофон”. Учитель.Прийшов час прощатися з героями казки і повертатися з цікавої подорожі додому. Що б ви взяли на згадку про цю мандрівку? VІІ. Домашнє завдання. Написати твір-роздум на тему “Що робить людину щасливою?” |
|
Урок позакласного читання в 11 класі Мета: розкрити красу високого почуття через зразки світової поезії про кохання |
Урок позакласного читання з елементами інтерактивного навчання ... |
|
Тернопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 До Сяючої Вершини по Кам’янистій Стежині Урок позакласного читання за збіркою В. Сухомлинського «Казки школи під голубим небом» у 8 класі |
УРОК ЧИТАННЯ У 2-В класі НА ТЕМУ: Підготувала вчитель початкових класів Мета: Познайомити дітей з твором В. Сухомлинського «По волосинці», вчити читати в особах, поповнити знання дітей про творчу діяльність... |
|
Урок позакласного читання Г. Г. Маркеса, допомогти учням збагнути ідею оповідання «Стариган з крилами», мотиви поведінки персонажів, їхні характери; з’ясувати... |
УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ У 9 КЛАСІ НА ТЕМУ: «СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ... Україні – зацікавити новими іменами, що заявляють про себе яскравими художніми полотнами |
|
Валерій Шевчук «Панна квітів» Мета: Ознайомити учнів з життям і творчістю письменника;розвивати навички виразного читання,переказування прозових творів,висловлювання... |
Уроку позакласного читання в 2 класі на тему «Образ лисички в народній... ... |
|
РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ Конспект уроку з позакласного читання сучасної української літератури у 5 класі на тему |
УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ «В’ЄТЬСЯ, НАЧЕ СТРІЧКА, НЕСПОКІЙНА РІЧКА» Мета: на зразках художніх творів поглиблювати уявлення дітей про природу рідного краю. Розвивати мовлення учнів, працювати над збагаченням... |