Урок українського читання в 4 класі з використанням технології критичного мислення (для шкіл з російською мовою навчання) Тема : Обжинкові пісні. «Кругом, женчики, кругом»

Урок українського читання в 4 класі з використанням технології критичного мислення (для шкіл з російською мовою навчання) Тема: Обжинкові пісні. «Кругом, женчики, кругом», «Ой я жала, жала», «Пісенька житнього віночка». Мета: розширити знання учнів про обрядову поезію, зокрема про обжинкові пісні та значення хліба в житті людини; формувати в учнів навички свідомого читання; збагачувати словниковий запас; виховувати повагу до хліборобсь- кої праці та любов до українського фольклору. Обладнання: картки з текстами №1, 2, 3,4 для кожної групи; листочки з номерами 1, 2, 3, 4 для кожної групи; картки з літерами. Х ІД УРОКУ І Організація учнів до уроку ІІ Мотивація навчальної діяльності учнів 1.Вправа «Мікрофон». - Подумайте і скажіть, яким має бути наш урок? (Цікавим, продуктивним, світлим, навчальним…) - А ви на уроці якими повинні бути? (Уважними, старанними, зібраними, активними, наполегливими, розсудливими…) - Працювати всі разом будемо під девізом: Щоб робота в нас кипіла, Працювати будемо: Швидко, дружно, вміло! 2.Робота з забавкою. Учні разом з учителем промовляють слова, виконуючи відповідні рухи. Печу, печу хлібчик Саджай – виймай! Дітям на обидчик. Саджай – виймай! Меншому – менший, Ріжу, ріжу, Більшому – більший. Я куштую, Шусть у піч! Я куштую, Шусть у піч! Гай! 3.Робота з акровіршем. Хвалить його кожен, Любить його кожен, І дня ми прожити Без нього не можем. -У всі часи це слово вимовляли з пошаною, бо хліб – основа життя. Він з нами в повсякденному житті, в горі і в радості. Люди завжди пов´язували з ним свою турботу і любов, віддавали йому свою працю і талант. IІІ Повідомлення теми і завдань уроку. Сьогодні на уроці ми дізнаємося про народні традиції шанування хліба, пов´язані зі збиранням врожаю – жнивами; будемо читати обжинкові пісні. IV Вивчення нового матеріалу. 1.Вступне слово учителя. - Життя українця важко уявити в розкошах і бездіяльності. Без зайвої скромності можна заявити, що наш народ – один із найпрацелюбніших у світі, але основна його відмінність полягає не в цьому. Прагнення перетворити навіть буденну одноманітну працю, важкий тягар фізичної напруги на свято, уміння оспівати труд, «оздобити» у яскраві пісні, звичаї та обряди. Обжинки – старовинний народний звичай святкування закінчення жнив, що покликаний забезпечити майбутній багатий урожай. 2.Виступ доповідачів. Народні звичаї і традиції «Хліб наш насущний». Коли народжувалася дитина і йшли на хрестини, неодмінно клали в колиску хлібину – на здоров´я і достаток. На весіллі молодих зустрічали хлібом – сіллю і молоде подружжя схиляло голови перед хлібом, цілувало його, приймаючи благословення. В нову хату входили тільки з паляницею. Виряджаючи сина в далеку дорогу, мати давала йому хліб. Людей, які прийшли з доброю місією і з чистим серцем, завжди зустрічали з хлібиною на вишитому рушнику. Хліб ніколи не купували, щоб на нього не перейшов чужий дух, а випікали тільки круглої форми, як сонце. Тому що на хлібі і на сонці тримається людське щастя. 3.Робота над статтею «Обжинкові пісні». А)Читання учителем першого абзацу (учні слухають і слідкують). Б)Напівголосне читання в парах (один читає речення, другий слухає і навпаки). В)Міркування над прочитаним. Взаємні запитання у парах. Г)Запитання вчителя. - Чим займався український народ з давніх давен? - Який обряд пов´язаний із хлібом – сіллю? 4.Словникова робота. Женчики – ті, хто серпами жнуть. Корогва – військовий або церковний прапор. Пильнувати – бути уважним. Стодола – будівля для зберігання снопів. 5.Робота в групах. «Інформаційна пилка». Клас ділиться на домашні групи, в кожній групі 4 учні. -На парті у вас 4 листочки з номерами і завданням. Оберіть собі листочок і знайдіть текст з відповідним номером. За одну хвилину ви повинні прочитати свій текст. Працюємо. Текст №1. Свято першого снопа – урочисте відзначення початку жнив. Вийшовши в поле на зажинки, господиня розстеляє скатертину або рушник із хлібом – сіллю та свічкою. Тричі кланяється ниві, промовляючи: «Дай, Боже, легко почати, а ще легше дожати». Жнива починають у «легкі» дні: вівторок або п´ятницю. Починати косити мусить найшановніший в селі чоловік, який уславився як найкращий хазяїн. Щоб не боліла спина, за пояс втикають гілку ясеня або дуба. Подекуди перший зажинок (дві жмені) господиня кладе навхрест на обочині, і вони мають так пролежати до кінця жнив. Текст №2 Перший сніп ставлять у хаті на почесному місті під образами. Він обмолочується окремо, зерна з нього святять у церкві, а перед сівбою їх змішують із насінням. Соломою з першого снопа годують худобу, аби не хворіла, а корови щоб давали багато молока. Крім зажинків, існує ще й обряд «закрутки», щоб рука лихої людини не могла зіпсувати хліба: одна з жінок, узявши жменю колосся, закручує його вузлом. Інші цього часу співають відповідних пісень. Текст №3 В останній день жнив женці збираються гуртом і під обжинкові пісні в´яжуть останній сніп. У цьому снопі зібрана вся життєдайна сила поля, він має назву дідух. Його прикрашають калиною, квітами, перев´язують стрічками й урочисто заносять до хати. На Новий рік його ставлять на покуті, а виходячи в поле для першого засіву, домішують до насіння вимолочені з нього зерна. Не можна оминути й обряду завивання Спасової бороди. «Бородою» слугує невелика кількість нескошених колосків, що їх залишають у полі, розраховуючи таким чином забезпечити плодоріддя на наступний рік. «Бороду» перев´язують червоною ниткою або стрічками, кладуть біля неї скибку хліба, сіль і склянку з водою. Довкола «бороди» водять хоровод, танцюють, співають. Це символізує годування землі на знак вдячності за те, що вона родить. Текст №4 По закінченні жнив женці качаються по полю, щоб спина не боліла. Жінки ж ворожать на врожай, тричі кидаючи позад себе серпа: як удариться гострим кінцем об землю, то наступного року буде врожай, а як удариться тупим або держаком, то це поганий знак. Наступне дійство пов´язане з виплітанням вінка зі збіжжя, що ним увінчують голову обраній дівчині – жниці (як правило, найліпшій робітниці) – «княгині» («царівні», «княжні»). Подальші дії полягають у поході під спів пісень до двору найкращого господаря, складання йому обжинкового вінця (як символа достатку і радості), виспівування відповідних бажань. Після цього починається пригощання і частування женців із танцями та піснями. Час вичерпано. Тепер кожен із членів групи протягом однієї хвилини ознайомить решту учнів з тим, про що він довідався. (№1,2,3,4 протягом однієї хвилини кожен розповідають про прочитане, знайомлять всіх зі змістом прочитаних абзаців). 6. Підсумок роботи в групах. Гра «Вірю – не вірю». Вийшовши на зажинки, господиня розстеляла рушник із хлібом – сіллю та свічкою. (Так). Жнива починалися у середу або четвер. (Ні, вівторок або п´ятницю). Щоб не боліла спина, за пояс втикають гілку вишні. (Ні, ясеня або дуба). Перший сніп ставлять у хаті на почесному місті під образами. (Так). В останній день жнив в´яжуть останній сніп – «Спасова борода». (Ні, Дідух). Довкола «бороди» водять хоровод, танцюють, співають. (Так). По закінченню жнив женці качаються по полю, щоб спина не боліла. (Так). 7.Робота над піснею «Кругом, женчики, кругом». 1)Читання пісні вчителем. - Коли співають женці цю пісню – на початку чи наприкінці жнив? 2)Читання пісні учнями «мовчки». - Що планують робити женці після жнив? 3)Виразне читання пісні. -Прочитайте рядки, у яких висловлено головну думку пісні. 8.Робота над піснею «Ой я жала, жала». 1)Самостійне читання пісні учнями напівголосно. - Від якої особи ведеться оповідь у пісні? - Прочитайте рядки, у яких дівчина зрозуміла, що помилялася. У чому вона помилялася? 9.Робота над піснею «Пісенька житнього віночка». 1)Виразне читання пісні підготовленими учнями. 2)Конкурс «Кращий читач». V Узагальнення і систематизація знань. 1.Бесіда. - Чому обжинкові пісні так називають? Коли їх виконували? - З якими народними обрядами вони пов´язані? 2.Складання прислів´їв, їх пояснення. Хліб – батько, не буде біди в дорозі. Без хліба душа веселиться. Коли хліб на возі - вода – мати. Пшениця колоситься - суха бесіда. 3. Вправа «Сенкан». 1-й рядок – слово, яке позначає тему (іменник). 2- й рядок – прикметники. 3-й рядок – дієслова. 4-й рядок – фраза, яка виражає ставлення до теми. 5-й рядок – слово-асоціація до теми; синонім. ХЛІБ Духмяний, запашний, смачний Прийшов, накормив, зарум´янився Хліб – усьому голова Хазяїн VІ Підсумок уроку. 1.Вправа «Мікрофон». Незакінчені речення. Сьогоднішній урок навчив мене… Мені було ціківо… Мене здивувало… Я запам´ятав… 2. Вправа «Абетковий суп». ( Із розрізаної абетки учитель вилучає літери «ь, и, й, ї». Учні за бажанням витягають по одній літері із торбинки і придумують підсумкове речення на тему уроку, яке б починалося з цієї літери). - Здоров´я і щастя вам, діти, хай завжди буде пахучий хліб на вашому столі. Запитав у Зіни Гліб: - А звідкіль береться хліб? Розвела руками Зіна: - Звідкіля ж? Із магазину! - Ви теж так думаєте, як Зіна? Література 1.Вукіна Н. В., Дементієвська Н. П. Критичне мислення: як цього навчати. Науково-методичний посібник.- Х.: Видавнича група «Основа»: «Тріада+», 2007. 2.Інтерактивні технології навчання у початкових класах/ Авт.- упорядник. І. І. Дівакова – тернопіль: Мандрівець, 2010. 3.Макаренко В. М., Туманцова О. О. Як опанувати технологію формування критичного мислення. – Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2008. 4.Шкода М. Н. Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір´я українського народу. – Донецьк: ТОВ «ВКФ «БАО», 2011.

Схожі: