|
Скачати 65.73 Kb.
|
Розробка уроку з української мови у 9 класі Вчителя-спеціаліста Кізілової Г. О. НВК №16 м. Мелітополя, 2011 р. Тема. «Смислові зв’язки між простими реченнями в ССР» Цілі уроку:
Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник, мультимедійна система, листи самооцінки, роздатковий матеріал. Хід уроку ПОЧАТОК УРОКУ Організаційний момент І. Перевірка домашнього завдання. ІІ. Мотивація навчальної діяльності. 1. Повідомлення теми й мети уроку. (СЛАЙД №10) ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ ІІІ. Актуалізація опорних знань.
1). Яке речення називається складносурядним? 2). За допомогою яких сполучників можуть поєднуватися частини ССР? 3). Які розділові знаки вживаються в ССР? 2. «Мозкова атака» (СЛАЙД №11) - Чи є якась залежність між повідомленнями, що містяться в першій та другій частинах кожного з ССР? Чи в кожному речення можна переставити місцями ці частини? Небо синіє, і зеленіють тополі. Пішов дощ, і все ожило. Вітер почався, але духота не зменшилася. Висновок: у першому реченні можна поміняти частини ССР місцями, оскільки дії відбуваються одночасно і не залежать одна від одної; у двох інших реченнях частини ССР поміняти місцями неможливо, оскільки друга частина кожного з речень певною мірою залежить від першої. IV. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу.
- Смислові зв’язки між простими реченнями в ССР бувають такі: 1). Дії, події або явища , про які йдеться в різних частинах речення, можуть відбуватися одночасно (Косили сіно лугове, і пахла м’ята.) або послідовно (Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав.); засобами вираження таких смислових відношень є інтонація та єднальні сполучники. Єднальні сполучники та- кож виступають засобами вираження таких смислових відношень як причиново- наслідкові (Хтось шарпнув двері, і вони розчинилися навстіж). Крім сполучників засобом вираження причиново-наслідкових відношень є порядок розташування частин ССР, який не можна змінити. 2). Протиставні (Показує дорогу, а сам в болото лізе.) або зіставні (Ластівка день починає, а соловей кінчає.) відношення. Засобами зв’язку при протиставлення чи зіставленні явищ виступають протиставні сполучники. 3). Явища, про які йдеться в частинах ССР можуть чергуватися (То шурхне щось ізбоку, то захитається береза, то щось гукне.), або виключати одне одного (Або рибку з`їсти, або на дно сісти.). 2. Складання таблиці. Під час пояснення вчителем нового матеріалу, учні заповнюють порожні графи таблиці.
Ключ : одночасність, послідовність, причиново-наслідкові відношення. а, але, та (=але), проте, зате, однак ССР з розділовими сполучниками
Учні одержують аркуші з віддрукованими дванадцятьма реченнями, у кожному з яких порушено нормативний порядок розташування членів речення. їхнє завдання – відновити первісний вигляд інверсійованих речень, об`єднати прості речення в ССР, визначити смислові зв’язки між частинами утвореної синтаксичної конструкції протягом обумовленого часу. Виконавши завдання, звіряють написане з правильним варіантом на дошці і виставляють собі оцінки. Заволокли хмари сизі низькі небо. (спол. і) Дощ пішов. За обрій сонце зайшло. (спол. і) Холодом потягнуло відразу. На деревах не співають пташки. (спол. ані … ані) Не сюрчать коники у траві. Досить ще було увечері тепло. (спол. а) Взявся заморозок вночі. Дощик сіявся дрібний. (спол. то … то) Мокрий падав сніг. Зовсім зіпсувалася погода. (спол. але) На це не звертали горобці уваги.
Один з учнів за зразком, вміщеним у підручнику, робить повний синтаксичний розбір ССР, продиктованого вчителем. День летить, і в’януть кольори. Ключ: Реч. розп., неокл., складне, сполучн., ССР; склад. з 2-х част., поєдн. між собою єдн. спол. і, який виражає прич.-наслід. відношення. Між частинами ССР стоїть кома. 1 частина – просте реч., ондоскл., непошир., повне, неускл. 2 частина – просте реч., ондоскл., непошир., повне, неускл. [ ], і [ ].
В тексті Впр. № _______ учні знаходять ССР і виконують його синтаксичний розбір. Один з учнів виконує завдання на дошці. Потім школярі здійснюють взаємоперевірку.
Підібрати продовження висловів у другому стовпчику і записати їх, сказати, якому жанру художньої літератури властиві ці синтаксичні конструкції. Визначити смислові зв’язки між частинами ССР. Насміхався кулик з болота … … і сам помудрішаєш. Розумний любить учиться … … а друг старий. Учи другого … … та й сам туди заліз. Краса до вінця … … а розум до кінця. Кожух ліпше новий … … а дурний любить іншого вчити. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП УРОКУ V. Закріплення набутих знань, умінь і навичок.
Учні встановлюють відповідність між ССР та смисловими зв’язками . А. А літо йде полями і гаями, і вітер віє, і цвіте блакить. Б. Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом. В. Тебе нема, і дні – як ночі, і сад хитається в журбі. Г. Вітру на морі не було, проте клекотав сильний прибій. Ґ. І потечуть веселі ріки, а озера гаями поростуть. Д. То вітерець дихне, то коник в житі засюрчить. Е. Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила. 1. Чергування явищ 2. Протиставлення явищ 3. Одночасність подій 4. Взаємовиключення явищ 5. Причиново-наслідкові відношення 6. Послідовність подій 7. Зіставлення явищ Ключ: А -3, Б -6, В -5, Г -2, Ґ- 7, Д -1, Е-4. (СЛАЙД №16)
- Підніміть руки ті, хто бачив або грав у гру «Лото». Зараз і ми з вами пограємо. У коробці лежать картки з ССР. Ви берете одну з карток і усно визначаєте смислові з`вязки між частинами синтаксичної конструкції. Шлях завернув у ліс, і навколо стало ще темніше. Надворі вже звечоріло, і в хаті стояла зелена темрява. Сила без голови шаліє, а голова без сили мліє. То комин упаде в око, то дим тріпоче в повітрі. На клумбах горіли маки, а ранні левкої тільки що розпускались. Кругом висить морок та мла непроглядна була. Чорні хмари нависли над полем, однак дощу не було. Село моє не знамените, та горда вдача у села. Гуцулка співає, і квіти цвітуть і слухають пісню чудову. То пронесеться над болотами чайка, то промайне бистрий бекас. VІ. Підсумок уроку. Заповнення листів самооцінки.
VІІ. Диференційоване домашнє завдання. (СЛАЙД №17) Для всіх: § 3;
|
«Розділові знаки між частинами складносурядного речення» Навчальна – ознайомити учнів з особливостями інтонації та правилами розстановки розділових знаків між простими реченнями у складі... |
Тема: Складносурядні речення. Тренувальні вправи. Мета Мета: Поглибити знання учнів про складносурядні речення, вживання розділових знаків при них, а також про смислові зв`язки між простими... |
«Розділові знаки між простими реченнями в складносурядному. Підсумковий урок» Розвиваюча – розвивати вміння аргументації власної думки та розстановки розділових знаків у ССР, удосконалювати мовну компетенцію... |
Уроку І Організаційний момент Мета: удосконалювати навички постановки й аргументування розділових знаків між простими реченнями в складному |
Розділові знаки між простими реченнями в складносурядному ... |
Тема. Особливості структури та семантики сполучникових, безсполучникових... Мета. Узагальнити і систематизувати знання учнів з синтаксису складного речення, набуті в попередніх класах, перевірити рівень оволодіння... |
«Складносурядне речення, його будова й засоби зв’язку в ньому» Навчальна – з`ясувати, яке речення називається складносурядним, пояснити, які сполучники служать засобами зв’язку між його частинами;... |
Урок засвоєння нових знань. Форми організації пізнавальної діяльності:... Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення |
План-конспект уроку№4 Тема. Встановлення зв’язків між таблицями Мета: формувати навички впорядкування (сортування), навчити встановлювати зв’язки між таблицями, розвивати навички швидкого запам'ятовування... |
1. Між реченнями, що входять до складного безсполучникового речення,... Було, мабуть, гарно: вночі випав сніг, і сліпучо-біла вулиця леліла сріблом; крізь просвічені скісним сонцем шибки вікон зеленіло... |