Місце Т. Г. Шевченка в українському національному відродженні (Підсумковий урок за творчістю Т. Г. Шевченка)
|
|
Скачати 265.69 Kb.
|
|
Міністерство освіти і науки України Бучацький ліцей Місце Т.Г.Шевченка в українському національному відродженні (підсумковий урок за творчістю Т.Г.Шевченка) Вчитель української мови та літератури Михайлів Ганна Степанівна 2012 р. Зміст
Рецензія Тема: Місце Т.Г. Шевченка в українському національному відродженні (Підсумковий урок за творчістю Т. Г. Шевченка) Мета: навчальна: показати роль та місце Т. Г. Шевченка в українському відродженні; розвивальна: розвивати вміння аналізувати творчість Т. Г. Шевченка, вміння робити повідомлення, розвивати дослідницькі навички; виховна: виховувати повагу до людей, які були носіями національної ідеї в процесі українського відродження Тип уроку: інтегрований урок (українська література, історія, інформатика, музика). Обладнання уроку: комп’ютери, тестові завдання, виставка творів Т. Г. Шевченка, учнівські ілюстрації. Підготовці до уроку сприяла попередня робота учнів з різноманітним матеріалом та літературними джерелами за раніше оголошеною темою. Знайомство з темою уроку проходить за сторінками, які проілюстровані на екрані комп’ютера. І сторінка. «Не називаю її раєм, Тії хатиночки у гаї Над чистим ставом край села…» (1814-1837) ІІ сторінка «Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?..» (1837-1847) ІІІ сторінка « О думи мої! О славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся…, а не каюсь!..» (1847-1857) ІV сторінка «І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом» В уроці беруть участь: вчителі: української мови та літератури, історії, інформатики, музики; учні - біографи, шевченкознавці, мистецтвознавці, історики, дослідники, літературознавці… Використано елементи рольової гри: інсценівки творів, слова учня від імені Т. Шевченка. Відповіді підтверджуються ілюстраціями на екрані комп’ютера. Епіграф уроку: Учітеся, брати мої, Думайте, читайте… І чужому научайтесь, Свого не цурайтесь. Т.Г.Шевченко Хід уроку: Вчитель української літератури: Шановні присутні, дорогі діти! Сьогодні поговоримо про чудову людину, спадщину якої знають і шанують усі люди на землі. Це – Тарас Григорович Шевченко, якого нема з ким порівняти у письменстві інших народів. У цьому імені вся історія наша, все буття, мрії та найпотаємніші сни. Тарас Шевченко мав яскраве різногранне творче обдарування: неабиякі здібності співака, художника, прозаїка, драматурга, публіциста, літературного критика, філософа. Найвищий дар – поетичний, відтіснив на другий план кожен з цих талантів і водночас збагатився завдяки їм: поезія мелодійна, уміло передає історію нашого народу, реальність світу (ніби малювання словом), наснажена публіцистичним запалом. То ж давайте перегорнем безсмертні сторінки Шевченкових творів. Вчитель історії: Серед плеяди видатних діячів української культури Тарасу Григоровичу Шевченку належить особливе місце. Поборник правди і свободи, він своєю полум’яною поетичною і мистецькою творчістю вразив своїх сучасників й досі дивує нащадків. У чому ж секрет нев’янучого і всезростаючого інтересу до спадщини Шевченка? Чому й сьогодні його твори є актуальними для нас? Чому царські слуги не змогли стерти з людської пам’яті пекуче слово Шевченкової правди? Вчитель української літератури: Сьогодні спільно з вчителями музики, історії та інформатики ми проведемо урок, який дозволить нам отримати відповіді на ці питання. Серед присутніх учнів є дослідники, шевченкознавці, біографи, історики, мистецтвознавці, які допоможуть нам краще зрозуміти особистість Кобзаря. До слова запрошується Учень-дослідник: Літературна спадщина Шевченка містить:
Крім того митець залишив величезний малярський доробок: 835 різних за жанром картин, з них понад 100 портретів, 278 робіт, що відомі з листів, щоденника, згадок сучасників, не знайдено. Учень-шевченкознавець: Основними джерелами творчості Тараса Шевченка були:
Учень – історик: Помітний вплив на творчість Шевченка справили фольклорно-етнографічні та історичні праці: збірки пісень Михайла Максимовича, Миколи Цертелєва, «Історія русів», збірники «Запорізька старовина» Ізмаїла Срезневського, козацькі літописи (зокрема літопис Величка), наукові праці з історії України Дмитра Бантиша-Каменського, Миколи Маркевича та інших. Учень-шевченкознавець: У творчості Т.Г.Шевченка можна виділити чотири періоди: 1837-1843 рр – рання творчість; 1843-1847 рр. – період «Трьох літ»; 1847-1857 рр – період заслання; 1857- 1864 рр. – пізній період. Вчитель літератури пропонує учням заповнити асоціативну павутинку «Т.Г.Шевченко» (на комп’ютері або усно)  Поет    Художник Публіцист   Критик Філософ   Т.Г.Шевченко    Драматург Прозаїк  Патріот(Можна доповнити: історик, людина, живописець, графік, психолог, портретист, українець, гравер) . Учні з допомогою вчителя коментують схему (схеми). Вчитель української літератури: Ким був, є і буде для нас, українців, Тарас Шевченко ми почуємо на сьогоднішньому уроці. Учень шевченкознавець: Є двоє сіл – Моринці і Кирилівка, яких ніколи не забуде український народ: доки житиме на світі українське слово, доки лунатиме українська пісня доти Моринці і Кирилівка стоятимуть перед очима історії відродження українського письменства і національно – культурного життя нашого, бо ймення цих сів навіки поєднане з іменем генія українського слова Тараса Шевченка, що став на сторожі біля нашої національності. Учень-біограф: 9 березня 1814 року в с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії, що належала пану Енгельгардту, в сім’ї Григорія Івановича та Катерини Якимівни Шевченків народився син. Назвали його Тарасом. Хлопець ріс енергійним, допитливим. Інсценівка «Малий Тарас». Дійові особи: Тарас, Катерина, Батько, Мати, Дід. (під музику, звуки бандури виходить малий Тарас) Тарас Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють Між ярами, над ставами Верби зеленіють… І все то все, вся країна Повита красою. Зеленіє, вмивається Дрібною росою. Споконвіку вмивається Сонце зустрічає… І нема тому почину, І краю немає! (Тарас іде до родини) Катерина: Прийшов. Прийшов, приблудо! Сідай уже вечеряти. Де ти бродиш, моя доле? Батько: Де ти був? Мати: Де ж це ти був, питаю? Тарас (стиха): Ходив на залізні стовпи дивитися, що небо підпирають. А сонце заходить на ніч у золоті ворота, як корова у хлів. Я бачив. Батько: Ви його послухайте, так розповідає, ніби сам теє бачив. Мати: Ой Тарасе, що з тебе буде? Батько: Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде людиною абиякою. З нього вийде або щось дуже добре, або велике ледащо. Тарас: (до діда, показує на зорі). Діду, а що це таке? Дід: Ото – Чумацький шлях! Тарас: Дивно, що й на небі є шляхи. Тільки хто ходив ними, невже чумаки? Дід: Ото їдуть, їдуть мажами, навколо самий степ та тиша і ковила не шелесне. Глянуть на зорі – ото їм дорога. Тарас? А вони, чумаки, біля нас чорним шляхом їдуть? Дід: Еге ж, Чорним. Тарас: А чого ж він Чорний, тому що чумаки чорні? Дід: А того він чорний, бо страшний. Учень-біограф (продовжує) Любив слухати розповіді свого діда (свідка, а може й учасника Коліївщина), які закарбувались в його пам’яті на все життя. Зважаючи на допитливий характер сина, батько вирішив віддати його в науку до дяка Павла Рубана. Наука була тяжкою. Невдовзі Тараса спіткало велике горе. Замучена роботою та хворобою тихо згасла мати. Батько маючи на руках малі діти змушений одружитися ще раз. Мачуха мала тяжку руку та злющий характер. Тараса не любила за його скритий та впертий норов. А тут іще нова біда. У 1825 році помирає батько. В останні хвилини свого життя він скаже пророчі слова про свого сина: «З Тараса буде або велика людина, або велике ледащо». Для хлопця, із смертю батька, настали часи тяжких поневірянь по чужих людях… Учень-біограф 2: Під час отих мандрів від дяка до дяка у Шевченка виявляється талант до малярства. Але ніхто не хотів вчити сироту. А один з дяків взагалі сказав йому, що ніякого нахилу до малювання в Тараса немає. Але мрія стати художником не покидала хлопця і врешті – решт приводить його на панський двір. Тарас ішов, щоб отримати дозвіл пана на навчання у маляра, а опинився на службі у маєтку. Він став кімнатним козачком пана Павла Енгельгардта. Служилося нелегко, бо пан був жорстоким, черствим чоловіком. І Тарас не раз був караний ні за що. Але саме через бажання пана мати кріпосного художника Шевченко отримує можливість навчатися живопису у професора Рустемаса. Саме там, у місті Вільно, Тарас вперше замислюється над гіркою долею кріпаків, яким не вільно самим розпоряджатися своїм життям, своєю долею. Було йому тоді 17 літ. Учень-історик: У 18 Тараса віддають у науку до майстра-живописця Ширяєва. Під час навчання Шевченко знайомиться з художником Іваном Сошенком. Це знайомство стає для юнака доленосним. Сошенко познайомив його з А.Мокрицьким та Є.Гребінкою. А ті в свою чергу познайомили Шевченка з конференц-секретарем Академії мистецтв В.Григоровичем. І невдовзі Тарас знайомиться з людьми, які зроблять для нього найкращий подарунок у житті. Художник К.Брюллов намалює портрет поета В.Жуковського і за кошти, отримані за цю картину, 2500 крб., Шевченка викуплять з неволі. Це сталося 25 квітня 1838 р. розпочинається нове життя – життя вільної людини. Учень від імені Шевченка: «Починається моя творчість – творчість поета. Згадую, що перші мої твори носили романтичний характер «Думка» («Тяжко-важко в світі жити»), балада «Утоплена», поема «Гамалія», балада «Причинна», «Тарасова ніч», «Іван Підкова», драма «Назар Стодоля» - це все мої романтичні твори. Але все частіше розумів, що треба писати щось інше, соціальне. І написав «Катерину», «Гайдамаки»… Учениця (читає уривок з поеми «Катерина») Кохайтеся чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі – чужі люде, Роблять лихо з вами. Москаль любить жартуючи, Жартуючи кине: Піде в свою Московщину, А дівчина гине… Якби сама , ще б нічого, А то й стара мати Що привела на світ божий, Мусить погибати. Серце в’яне співаючи, Коли знає за що; Люди серця не побачать. А скажуть – ледащо… Реве, стогне хуртовина, Котить, верне полем; Стоїть Катря серед поля, Дала сльозам волю Утомилась заверуха Де-де позіхає; Ще б плакала Катерина, Та сліз більш немає, Подивилась на дитину: Умите сльозою, Червоніє як квіточка Вранці під росою. Усміхнулась Катерина Тяжко усміхнулась: Коло серця – як гадина Чорна повернулась. Кругом мовчки подивилась; Бачить – ліс чорніє, А під лісом, край дороги, Либонь курінь мріє. «Ходім, сину, смеркається, Коли пустять в хату, А не пустять, то й на дворі Будем ночувати. Під хатою заночуєм, Сину мій Іване! Де ж ти будеш ночувати, Як мене не стане… Учень-мистецтвознавець: Картина «Катерина» - не ілюстрація до однойменної поеми, а самостійний твір малярства. У центрі картини – образ простої селянської дівчини, збезчещеної офіцером. Катерина у світлому вбранні, голова на тлі світлого неба, офіцер же на другому плані і на фоні темної могили. Між ними проміжний план: селянин, що струже ложки. Співчутливий погляд, безсило опущені руки говорять про співпереживання горю дівчини. Поема «Катерина» присвячена Василю Андрійовичу Жуковському на пам’ять 22 квітня 1838 року. Учень від імені Т.Г.Шевченка: Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася зі своїм москаликом і вертається в село. У царині під куренем дідусь сидить, ложечку собі струже й сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тільки плаче та піднімає червону запашчину. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там, уже степ тілько мріє… Учень-мистецтвознавець: Отримавши волю Шевченко продовжує вчитися. Він вступає в академію мистецтв, де під керівництвом К.Брюллова активно займається живописом. Успіхи очевидні – за 3 роки 3 срібні медалі академії мистецтв. За картину «Циганка-ворожка» (1841), «Хлопчик-жебрак дає хліб собаці» (1840). Малює свій перший автопортрет (1840). Успішно ілюструє твори Квітки-Основ’яненка, Пушкіна, Гоголя. Активно відвідує літературні вечори, які влаштовували відомі поети, письменники. На цих вечорах Шевченко знайомиться з багатьма відомими людьми, які представляли різні галузі науки та культури. Це були: композитор Глінка, письменник Одоєвський, артист Сосницький, критик Бєлінський, журналіст Полевой, філолог і журналіст Греч, математик Остроградський. Цей перелік осіб, з якими зустрічався молодий Шевченко свідчить про його прагнення пізнати якомога більше. І зрозуміло, що спілкування з цими людьми мало вплив на Шевченка як поета, художника, мислителя. |
Схожі:
|
Літературно-музична композиція Кобзаря; показати величезну роль Шевченка в українському національному відродженні; удосконалювати уміння самостійно опрацьовувати... |
“Злії люди в огні окрадену збудять” острах Тараса Шевченка, про Україну... Тараса Шевченка, про Україну здійснився при відродженні Української Держави над Дніпром 1917-го та над Дністром 1918 років. Щоб протистояти... |
|
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НАУКОВО-ДОСЛІДНА... Тараса Шевченка: підсумки за 2007 рік і завдання на 2008 рік заслухана на засіданні Комісії Вченої ради з організації наукової роботи... |
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НАУКОВО-ДОСЛІДНА... Тараса Шевченка: підсумки за 2007 рік і завдання на 2008 рік заслухана на засіданні Комісії Вченої ради з організації наукової роботи... |
|
МИСТЕЦЬКА СПАДЩИНА Т. Г. ШЕВЧЕНКА Мета: ознайомити учнів з мистецькою спадщиною великого українського поета і художника Тараса Григоровича Шевченка, визначити її пізнавальний,... |
Клас-кімната прибрана в українському стилі: портрет Т. Г. Шевченка... Клас-кімната прибрана в українському стилі: портрет Т. Г. Шевченка обрамлено рушником і вербовими гілками, на столі – букет з вербових... |
|
Уроку. Чому Шевченка називають генієм, пророком, мислителем? Т. Г. Шевченка; розкрити красу і неперевершеність ранніх балад Т. Шевченка; розвивати допитливість учнів, уміння зіставляти факти,... |
Дзюба І. М. Тарас Шевченко / Іван Дзюба. К. Альтернативи, 2005. 704... Антиколоніальний аспект феномена Т. Шевченка в критичному наративі М. Шкандрія: а) «Протест проти колоніальної війни: «Кавказ» (1845)... |
|
Методична розробка конкурсу Т. Шевченка, фотографії, репродукції картин Шевченка, презентація «Вогонь Шевченкових поезій» |
Контрольна робота за життям і творчістю Установіть відповідність між поетичними рядками з творів Т. Г. Шевченка і різновидами художніх засобів, наявних у них |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua