Уроку. Чому Шевченка називають генієм, пророком, мислителем?


Скачати 147.6 Kb.
Назва Уроку. Чому Шевченка називають генієм, пророком, мислителем?
Дата 03.12.2013
Розмір 147.6 Kb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Література > Урок
__________________________________________________________________Н. Бугайова

Т. Шевченко. Геніальний поет, мислитель,

пророк національного відродження в Україні.

Його винятково велике значення.

Рання творчість. Перші поетичні твори.

Балади «Причинна», «Лілея»


Мета:

відтворити і поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях

Т. Г. Шевченка; розкрити красу і неперевершеність ранніх балад Т. Шевченка; розвивати допитливість учнів, уміння зіставляти факти, сприймати розвиток літератури в історичному контексті; сприяти вихованню почуття співпереживання, поваги до творчості Кобзаря, любові до рідного слова.



Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, ілюстрації до творів, «Кобзар», тлумачний

словник, компакт-диск «Кобзар», «Шевченківький календар на

1964 рік».—Редакція українських календарів.—К. 1964


Епіграф


...Дай нам силу ідолів знімати

З п'єдесталів чорної олжі.

Бурити казарми й каземати,

Де виймають душу із душі.

Мислям нашим дай ясне поліття,

А поетам—спину, що не гнесь.

Дай нам пам'ять на тисячоліття,

Непокору і любов на днесь.

Дмитро Павличко


Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Слово вчителя.

Тарас Григорович Шевченко. Цю людину представляти не треба. Її знають усі. Портрети Т. Г. Шевченка змалку впізнає кожний. Творчість цього поета вивчається у кожному класі. Давайте разом пригадаємо все, що нам відомо про нього (Учні пригадують вивчене в попередніх класах).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Слово вчителя.

Зверніть увагу на тему уроку. Чому Шевченка називають генієм, пророком, мислителем?

Словникова робота.

Мислитель—

людина, здатна до глибокого філософського мислення.

Пророк—

1. За релігійними уявленнями—проповідник волі божої.

2. Поет. Провісник майбутнього.

Геній—

Особа, яка володіє найвищим ступенем таланту, здібностей

ІV. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу

  1. Робота в парах.

Поверніться до учня, який сидить поруч. Пригадайте факти з біографії Т. Г. Шевченка

Укладання «М-схеми»—таблиці «Знаємо—Хочемо дізнатися—Дізналися» (таблиця буде доповнюватися протягом усього уроку)


Що знаємо?

Що хочемо дізнатися?

Що дізналися?











Біографія Т. Г. Шевченка


Що знаємо?

  1. Кирилівка—село, де народився Т.Г. Шевченко

  2. 9 березня 1814 року народився Т. Шевченко

  3. Батько поета був хліборобом, стельмахом, чумаком. Умів читати і писати

  4. Малий Тарас володів здібністю до маларства

  5. Іван Сошенко—художник. Друг Т. Шевченка

  6. 22 квітня 1838р. талановитого кріпака Т. Шевченка викуплено з кріпацтва

  7. У 1843 році відбувся перший приїзд на Україну. Перед ним лежав розтерзаний, без хреста розіп'ятий край

  8. «Кобзар» було видано у 1840 році

  9. 5 квітня 1847 рік—перший арешт Т.Шевченка

  10. 1848 рік. Поетові всміхнулася крихта куцого щастя. Його взяли художником в наукову експедицію для вивчення Аральського моря

  11. 1850 рік. Навколо пустеля, пісок і солона вода. Шевченка переведено в Новопетровське укріплення—на півострові Мангишлак

  12. 1857 рік—надія, радість, щастя...крах. Шевченка відпустили. Через місяць арештували знову

  13. 1858 рік—другий приїзд на Україну

  14. 1859 рік—третій арешт

  15. Поет помер 10 березня 1861 року


Слово вчителя

Це відомості, які ми знаємо з попередніх класів. Що ви хотіли б довідатися?

Учні з допомогою вчителя заповнюють розділ «Що хочемо дізнатися?»

Що хочемо дізнатися?

  1. Поглибити знання з біографії поета

  2. Познайомитися з ранньою творчістю, поемами «Причинна» та «Лілея»

  3. Проаналізувати балади

  4. Поглибити знання з теорії літератури




  1. Розповідь учителя.

Примітки. Під час опрацювання біографії використовуються ілюстрації та фото:

Т. Шевченко. «Хата батьків у селі Кирилівці». Олівець, 1843», В. Козичев. «Тарас чумакує з батьком», М. Самокиш. «Шевченка везуть на заслання», І. Шульга. «Зустріч Тараса Шевченка з І. М. Сошенком в Літньому саду», П. Сулименко. «Вручення відпускної Т. Г. Шевченкові», М. Бурачек. «Реве та стогне Дніпр широкий». Картина на тему балади Т. Г. Шевченка «Причинна», О. Сластьон. Малюнок до балади «Причинна», фото «Тарасова гора у Каневі», уривок з фільму про

Т. Шевченка (епізод, де помираючий батько ділить спадщину між дітьми)

(Компакт-диск «Кобзар»)

  1. Зверніть увагу на уривок з поезії «Молитва» Д. Павличка, взятий за епіграф. Чому, на вашу думку, саме ці рядки стали епіграфом нашого уроку? (У Т. Г. Шевченка був складний життєвий шлях. Йому довелося бачити свою рідну Україну поневоленою і сплюндрованою. Самого поета намагалися знищити, примусити мовчати, але він знайшов у собі сили не зламатися духом)

  2. Знайомство з ранньою творчістю поета.

Слово вчителя.

Тарас Шевченко був не лише творцем геніального «Кобзаря», тобто поетом, а й драматургом, прозаїком, мислителем, істориком, етнографом, фольклористом і художником (живописцем, гравером), який залишив велику образотворчу спадщину—понад тисячу творів.

Літературна спадщина Шевченка—це «Кобзар», 9 повістей (із 20-ти задуманих), п'єса «Назар Стодоля», кілька уривків інших драматичних творів, щоденник та листи.

У ранніх творах Шевченко переважно схилявся до романтики: в них бачимо його інтерес до незвичайного, яскравого і навіть таємничого, фантастичного, піднесений стиль мови, деяку розчуленість, навіть сентиментальність, захоплення історичним минулим, а це якраз основні риси романтизму.

Теорія літератури.

Романтизм—напрям у розвитку літератури і мистецтва Європи кінця ХVІІІ—першої половини ХІХ століття. Романтичній поезії властиві ускладнені метафори, символи, емоційно наснажені образи, музична форма віршів. Романтична література започаткувала розвиток жанрів історичного роману, ліро-епічної поеми.

Лірика (від давньогрецького струнного музичного інструмента, під акомпанемент якого виконувалися пісні-вірші) - рід літератури, предметом зображення якого є вну­трішній світ людини, її почуття, настрої, переживання і думки, породжені певни­ми життєвими обставинами; особливий рід літературно-художніх творів, характерною особливістю яких є віршована форма.

Лірична поема - великий поетичний твір, у якому розгортається широка панорама по­чуттів, переживань і думок ліричного героя, з відсутністю епічного сюжета.

Ліричний герой - образ поета (його ліричне «я»), чиї переживання, думки та почуття ві­дображено в ліричному творі.

Ліро-епічна поема - великий віршований твір, у якому зображені значні події і яскраві характери, а розповіді про героїв супроводжуються розкриттям переживань і роздумів.

Робота з підручником

Маркірування тексту

Під час опрацювання критичної статті з підручника робимо олівцем помітки на основних моментах.

Використовуючи зроблені помітки, укладаємо таблицю.


Рання творчість Т. Шевченка: твори і жанри

Жанри

Твори

Балади

«Причинна», «Утоплена», «Тополя»

Героїчні поеми

«Гайдамаки», «Гамалія»

Соціально-побутові поеми

«Катерина»

Вірші-послання

«До Основ'яненка»

Вірші-роздуми

«Думи мої, думи мої...»

Драми

«Назар Стодоля»




  1. Робота над баладою «Причинна»

Теорія літератури

Балада—невеликий сюжетний віршований ліро-епічний твір про виняткову родинно-побутову, соціально-побутову подію, з драматично напруженим сюжетом, в якому наявні елементи фантастики

Слово вчителя

До появи Т. Шевченка балада пройшла в світовій літературі тривалий і складний шлях еволюції від народної танцювальної пісні до сюжетного поетичного твору переважно історичного або казково-легендарного змісту з похмурим колоритом. У кінці ХVІІІ—на початку ХІХ ст. вона досягла особливого розквіту в творчості сентименталістів, а ще більше—романтиків.

Зародившись як жанр суто ліричної поезії, балада поступово прибрала оповідну форму, трансформуючись у напрямі епосу. Така її еволюція зумовлювалася увагою до історичних і легендарних мотивів, відтворення яких закономірно спонукало письменника вдаватися до об'єктивного зображення дійсності. Проте тільки в певних межах. Ліричне начало не зникло: переживання поєднувалося із зображенням подій, долі людини.

У порівнянні з баладами українських романтиків 30-х років кроком уперед була «Причинна» (1837).

У записі звучить «Причинна».

Евристична бесіда.

  • Яке ваше враження від балади? Сподобалася чи ні?

  • Який сюжет обирає автор? (Розлука закоханих)

  • Зверніть увагу, балада «Причинна»—перший твір, що дійшов до нас. Написана в 1837 році. Який це період у біографії поета? (Він ще був кріпаком)

  • Чи зустрічали ви раніше подібний мотив розлуки закоханих? (Часто зустрічається в народних піснях)

  • Чи чітко окреслений конфлікт у творі? Чи можемо ми конкретно охарактеризувати закоханих? (Конфлікт у творі не розгорнутий і чітко не окреслений. Ми не можемо охарактеризувати героїв конкретно, не можемо точно вказати причину їх розлуки)

  • Яку роль відіграють ліричні відступи? (Вони надають баладі ліричного забарвлення. Переживання героїв найбільш відчутні у ліричних відступах)

  • Які образи у баладі реальні, а які фантастичні?

Реальні

Фантастичні

Дівчина

Малі діти, що повиринали з Дніпра

Козак

Мати

Ворожка

Русалоньки

Дівчата, що йдуть у поле жати




  • Які образи в тексті ви ще помітили? (народно-пісенні образи: калина, явір, голуб і голубка, зозуля)

  • За допомогою чого автор досягає єдності реального і фантастичного? (Він використовує багато образних засобів)

  • Знайдіть образні засоби у творі (епітети: буйний вітер, карі очі, чорні хмари, коник вороненький тощо; порівняння: «кругом, як в усі, все мовчить», «І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав, неначе човен в синім морі, то виринав, то потопав»; персоніфікація: «шепочуть густі лози»)

Слово вчителя

«Причинна»—це типово романтична балада, в якій ще немало від традицій попередників і народнопоетичної символіки: на перший план висуваються не так персонажі, як надзвичайні події, сюжет розвивається спроквола, важливого значення набувають гіперболічні описи природи, часті звертання до персоніфікацій, метафоричності, пісенного епітета. Проте традиційне набуває нових ознак, звучить в інших смислових зв'язках. Головне, що надало баладі Шевченка новаторського характеру,—це глибше проникнення в духовний світ людини.

Балада побудована на мотивах народних переказів. Значну роль у ній відіграють грізні картини природи, схвильована авторська мова, покликана зворушити читача, збудити в нього співчуття до героїні. Картини природи та ліричний відступ, хоч і органічно «вмотивовані» в сюжет, набувають і самостійного звучання: народними піснями стали «Реве та стогне Дніпр широкий», «Така її доля...». Саме «Така її доля...» найбільше дає уявлення про героїню, яка власне в дії, сюжеті участі не бере, не розкриває свого характеру, а тільки стає жертвою лихих обставин. Але те, що каже про неї поет, симптоматично:

Якби-то далися орлинії крила,

За синім би морем милого знайшла;

Живого б любила, другу б задушила,

А до неживого у яму б лягла.

Не так серце любить, щоб з ким поділиться...


5. Робота над баладою «Лілея»

Спрямоване читання.

Вчитель читає текст, зупиняється на певних моментах і одразу ставить питання.

  • Чому головні герої зображені у вигляді квітів? Який це образний засіб? (Це персоніфікація. За допомогою цього образного засобу автор досягає максимального ліризму поезії)

  • Чому, на вашу думку, балада починається з питальних речень? (Таким чином головна проблема виноситься на початок, а далі з'ясовуються причини)

  • Передбачення. Прочитавши вступ, ми з'ясували, що Лілея була людиною. Також ми довідалися, що її «...як виросла, молодую вбили». Забігаючи наперед, висловіть припущення чому і за що її вбили. (Учні прогнозують розвиток сюжету)

  • Порівняти свої думки з розвитком сюжету. Лілея виявилася дитиною пана. За що їй «...довгі коси остригли, накрили острижену ганчіркою. Та ще й реготались.»? (За українським народним звичаєм остригти косу дівчині означало найбільшше приниження. Дівчат остригали за ганебну поведінку)

  • У тексті немає жодного слова про ганебну поведінку дівчини. За що її принизили? (За вчинок її матері. У баладі зазначається, що дівчина росла байстрям—народжена поза шлюбом. Дівчині довелося спокутувати провину матері)

  • Як можна охарактеризувати вчинок людей? (Як ганебний, жорстокий, позбавлений людяності. Це дотримання традицій українського народу, але надмірна жорстокість перекреслює бажання людей наслідувати традиції)

  • Який саме вчинок можна назвати надмірно жорстоким? (Люди взимку не пустили дівчину до оселі і залишили її на вірну холодну і голодну смерть)

  • Чому, на вашу думку, дівчина перетворилася саме на Лілею? (Ця квітка символізує ніжність, незахищеність, а білий колір—невинність)

  • Як ви вважаєте, хто цей Королевий цвіт? (Символічний образ загубленого життя молодого хлопця. Образ узагальнений, бо ми не знаємо його долю)

  • Чому Лілея приносила радість людям? (Квітка не може говорити, та її зовнішній вигляд, на підсвідомому рівні, змушував людей звернути на неї увагу, ніби спокутувати вину, адже її саджали «...в гаї, і в теплиці, і в білих палатах»)

  • Яке ваше враження від балади? Сподобалася чи ні?

  • Який сюжет обрав автор? (Загублена доля молодої дівчини)

V. Підсумок уроку

  1. Що спільного і відмінного у баладах «Причинна» та «Лілея»?




  1. Заповнити останню графу «М-схеми»

Що дізналися?

  1. Нові факти з біографії Т. Г. Шевченка

  2. Історію розвитку балади

  3. Познайомилися з ранньою творчістю Т. Г. Шевченка, баладами «Причинна», «Лілея»

  4. Проаналізували балади

  5. Поглибили знання з теорії літератури. Дізналися про романтизм, ліричну поему, ліро-епічну поему


«М-схема»


Що знаємо?

Що хочемо дізнатися?

Що дізналися?

  1. Кирилівка—село, де народився Т.Г. Шевченко

  2. 9 березня 1814 року народився Т. Шевченко

  3. Батько поета був хліборобом, стельмахом, чумаком. Умів читати і писати

  4. Малий Тарас володів здібністю до маларства

  5. Іван Сошенко—художник. Друг Т. Шевченка

  6. 22 квітня 1838р. талановитого кріпака Т. Шевченка викуплено з кріпацтва

  7. У 1843 році відбувся перший приїзд на Україну. Перед ним лежав розтерзаний, без хреста розіп'ятий край

  8. «Кобзар» було видано у 1840 році

  9. 5 квітня 1847 рік—перший арешт Т.Шевченка

  10. 1848 рік. Поетові всміхнулася крихта куцого щастя. Його взяли художником в наукову експедицію для вивчення Аральського моря

  11. 1850 рік. Навколо пустеля, пісок і солона вода. Шевченка переведено в Новопетровське укріплення—на півострові Мангишлак

  12. 1857 рік—надія, радість, щастя...крах. Шевченка відпустили. Через місяць арештували знову

  13. 1858 рік—другий приїзд на Україну

  14. 1859 рік—третій арешт

  15. Поет помер 10 березня 1861 року

  1. Поглибити знання з біографії поета

  2. Познайоми-тись з ранньою творчістю. Поемами «Причинна» та «Лілея»

  3. Проаналізува-ти балади

  4. Поглибити знання з теорії літератури

  1. Нові факти з біографії Т. Г. Шевченка

  2. Історію розвитку балади

  3. Познайомилися з ранньою творчістю Т. Г. Шевченка. «Причинна», «Лілея»

  4. Проаналізували балади

  5. Поглибили знання з теорії літератури. Дізналися про романтизм, ліричну поему, ліро-епічну поему



VІ. Рефлексія

Хвилинка творчості

Учні роблять висновок уроку у вигляді ессе, вірша, малюнка (за вибором). Усі коротко озвучють свої думки.

VІІ. Взаємооцінювання з обгрунтуванням.

VІІІ. Домашнє завдання

  1. Вивчити біографію Т. Г. Шевченка за статтею підручника.

  2. Прокоментувати вислів І. Франка «Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя».

  3. Прочитати поезії «До Основ'яненка», «На вічну пам'ять Котляревському», «Думка» («Нащо мені чорні брови...»).

  4. Проілюструвати балади «Причинна», «Лілея» (за бажанням)

Додаток

Шевчук Валерій «Із вершин та низин»
Багато дав Бог

Усім відомо, що одночасно з поезією Т. Шевченко віддає свою працю та здібності малярству і гравюрі. Малював Шевченко продовж усього свого життя і залишив після себе велику спадщину. Він був найвидатнішим українським ху­дожником свого часу. За успіхи в розвитку граверного ми­стецтва поету було присвоєно звання академіка.

Бувши у засланні з забороною писати й малювати, Т. Шев­ченко виробляв із алебастру безліч статуеток та статуй на всілякі теми. Часто це були групи. Ось опис однієї з них.

Група зображала сцену з киргизького життя. Стоїть кибитка, в ній сидить киргиз у брилі трохи набакир, з задово­леним лицем, і грає на домбрі. Обіч, біля дверей, з усмішкою на вустах і головою, повернутою до чоловіка, стоїть жінка, яка товче просо. В ногах у неї граються двоє голих киргизенят. З правої руки лежить прив'язане до кибитки теля, а з лівої — дві кози. Зроблені з нетривкого матеріалу, статуетки Шевченка до нашого часу не збереглися.

На засланні ж таки Т. Шевченко виявив ще один талант: він брав живу участь в аматорських театральних спектаклях, які влаштовувались у Новопетровську, як актор і декоратор, і без нього ледве чи мали б ті спектаклі успіх. Публіка битком забивала ту казарму, де йшли вистави.

На перших двох спектаклях ішла комедія О. Островського «Свои люди, сочтемся». У ролі Рисположенського був Шев­ченко, всі інші ролі, навіть жіночі, які не хотіли грати місцеві дами, виконували офіцери. Генеральної репетиції в аматорів не було, а на звичайні Шевченко не ходив. Коли ж він з'явився на сцені і почав грати, то не тільки публіка, але й актори просто не тямились із зачудування та втіхи.

Після вистави комендант гарнізону підполковник Маєвський сказав Шевченкові:

— Багато тобі, Тарасе Григоровичу, дав Бог: і поет ти, і художник, і різьбяр, та ще, як виявляється, і актор. Жаль тільки, голубчику, одного, що не дав тобі щастя.


Легенди про Шевченка

Слава про Т. Шевченка розійшлася в українському народі ще за його життя, коли про поета було витворено багато легендарних оповідань, в яких його з'явлено за героя на зразок Морозенка, Нечая, Палія, Кармелюка та ін. Шевченкові надавалося в цих оповіданнях казкових рис, говорили про нього як про людину-характерника, тобто таку, що нібито має незвичайну силу. Після перевезення тіла поета в Канів, народилися легенди, що то не Шевченка там поховали, а когось іншого, сам поет живий; інші казали, що під час перевозу тіла справжнього Шевченка вкрали, а в мо­гилі — підміна. Шевченкові приписували звільнення селян з кріпацтва і уперто переказували, що в могилі зарито ножі для майбутнього повстання проти панів, а в домовині схова­но не тіло поета, а «списки на землю», що їх буцімто відібрав у панів Шевченко. Не дивно, що в народі встановилася традиція приходити на могилу поета й там молитися. Су­часники оповідають, що в середині XIX ст. вся Чернеча гора була покрита стежками, які зрізнобіч збігалися до могили — вона стала святим місцем на Україні.

Ще цікавіші легенди витворились у середовищі київських перекупок. Живучи в Києві (ще перед арештом), Шевченко любив навідуватися на базар і вступати в розмови з простим людом. А що одягнений він був у білий парусиновий костюм, то почали називати його «білим паном» і незабаром почали складати про нього й казки. Коли в 1847 році поета ув'язни­ли, між київським базарним людом пішов поговір, що «білого пана пани украли за те, що волю обіцяв». Посипалися й ле­генди: один вигадав, другий додав — і Шевченко почав виро­стати в міфічну постать. Коли ж Шевченко прибув до Києва в 1859 році, його дім облягли кумоньки, і пішов поговір, що приїхав «білий пан». Змінена зовнішність поета розчарувала жінок — вони говорили, що «це не він, а підміна», «пани когось іншого підставили за нього».

Коли ж Шевченка поховали в Каневі, київські сидухи відправилися процесією у Канів на богомілля до Шевченкової могили. Відтоді пішли чутки, що могила «добра на деякі слабості». Пізніше російський уряд поставив на могилі сто­рожу, щоб розганяти відвідувачів. Відтак київські сидухи почали розказувати, що Шевченко їздить по передмістях Києва «на білому коні»




Схожі:

ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО ВЕЛИКИЙ НАРОДНИЙ ПОЕТ І ХУДОЖНИК Чому Т. Г. Шевченка називають Кобзарем ?
Хто,чи що, на думку поета,«позичає воду у Дніпра»? а річечка б дівчинонька в веселочка
Конспект уроку в 8 класі на тему: “Боротьба українського козацтва...
Мета уроку: навчальна пояснити, чому перші два десятиліття XVII ст називають “добою героїчних походів” українського козацтва; охарактеризувати...
Що означає слово “ Філософія ”?
Чому народні прислів’я, приказки, анекдоти називають філософією життя, народно педагогікою?
Не словом єдиним Етюди оптимізму: Ісус ніколи не посміхався, Ленін...
Ої графіки Товариша У. У передмові Ісраель Шамір стверджує, що Товариш У – це явище. При чому незвичайне. Він називає його художником-мислителем...
Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2013/2014...
Тараса Григоровича Шевченка. Указом Президента України "Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження...
Урок 1 Тема уроку
Тема уроку: Що означає бути щасливим. Індивідуальність людини та відчуття гармонії в собі. Чому важливо правильно оцінювати себе
Закону Мойсея
Михей (Мих 5: 2), за часів правління юдейського царя Ірода і римського імператора Августа що правив у 27 до н е 14 рр н е. Малюка...
Тема уроку: Виникнення Запорізької Січі Мета уроку
Мета уроку: з'ясувати як і чому виникло українське козацтво; розповідати про появу перших січей і діяльність Дмитра Вишневецького;...
А чому це, а чому ми такі веселі?
Звучить весела весняна музика, святково прибраний зал у вигляді квіткової галявини
Розділ КОМБІНАЦІЇ КУЛІ ТА ТІЛ ОБЕРТАННЯ
Означення Кулю називають описаною навколо циліндра, якщо паралельні перерізи кулі є основами циліндра. Циліндр називають у даному...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка