Уроку. Чому Шевченка називають генієм, пророком, мислителем?
|
|
Скачати 147.6 Kb.
|
|
__________________________________________________________________Н. Бугайова Т. Шевченко. Геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні. Його винятково велике значення. Рання творчість. Перші поетичні твори. Балади «Причинна», «Лілея»
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, ілюстрації до творів, «Кобзар», тлумачний словник, компакт-диск «Кобзар», «Шевченківький календар на 1964 рік».—Редакція українських календарів.—К. 1964
Хід уроку І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань учнів Слово вчителя. Тарас Григорович Шевченко. Цю людину представляти не треба. Її знають усі. Портрети Т. Г. Шевченка змалку впізнає кожний. Творчість цього поета вивчається у кожному класі. Давайте разом пригадаємо все, що нам відомо про нього (Учні пригадують вивчене в попередніх класах). ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Слово вчителя. Зверніть увагу на тему уроку. Чому Шевченка називають генієм, пророком, мислителем? Словникова робота.
ІV. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу
Поверніться до учня, який сидить поруч. Пригадайте факти з біографії Т. Г. Шевченка Укладання «М-схеми»—таблиці «Знаємо—Хочемо дізнатися—Дізналися» (таблиця буде доповнюватися протягом усього уроку)
Біографія Т. Г. Шевченка
Слово вчителя Це відомості, які ми знаємо з попередніх класів. Що ви хотіли б довідатися? Учні з допомогою вчителя заповнюють розділ «Що хочемо дізнатися?»
Примітки. Під час опрацювання біографії використовуються ілюстрації та фото: Т. Шевченко. «Хата батьків у селі Кирилівці». Олівець, 1843», В. Козичев. «Тарас чумакує з батьком», М. Самокиш. «Шевченка везуть на заслання», І. Шульга. «Зустріч Тараса Шевченка з І. М. Сошенком в Літньому саду», П. Сулименко. «Вручення відпускної Т. Г. Шевченкові», М. Бурачек. «Реве та стогне Дніпр широкий». Картина на тему балади Т. Г. Шевченка «Причинна», О. Сластьон. Малюнок до балади «Причинна», фото «Тарасова гора у Каневі», уривок з фільму про Т. Шевченка (епізод, де помираючий батько ділить спадщину між дітьми) (Компакт-диск «Кобзар»)
Слово вчителя. Тарас Шевченко був не лише творцем геніального «Кобзаря», тобто поетом, а й драматургом, прозаїком, мислителем, істориком, етнографом, фольклористом і художником (живописцем, гравером), який залишив велику образотворчу спадщину—понад тисячу творів. Літературна спадщина Шевченка—це «Кобзар», 9 повістей (із 20-ти задуманих), п'єса «Назар Стодоля», кілька уривків інших драматичних творів, щоденник та листи. У ранніх творах Шевченко переважно схилявся до романтики: в них бачимо його інтерес до незвичайного, яскравого і навіть таємничого, фантастичного, піднесений стиль мови, деяку розчуленість, навіть сентиментальність, захоплення історичним минулим, а це якраз основні риси романтизму. Теорія літератури. Романтизм—напрям у розвитку літератури і мистецтва Європи кінця ХVІІІ—першої половини ХІХ століття. Романтичній поезії властиві ускладнені метафори, символи, емоційно наснажені образи, музична форма віршів. Романтична література започаткувала розвиток жанрів історичного роману, ліро-епічної поеми. Лірика (від давньогрецького струнного музичного інструмента, під акомпанемент якого виконувалися пісні-вірші) - рід літератури, предметом зображення якого є внутрішній світ людини, її почуття, настрої, переживання і думки, породжені певними життєвими обставинами; особливий рід літературно-художніх творів, характерною особливістю яких є віршована форма. Лірична поема - великий поетичний твір, у якому розгортається широка панорама почуттів, переживань і думок ліричного героя, з відсутністю епічного сюжета. Ліричний герой - образ поета (його ліричне «я»), чиї переживання, думки та почуття відображено в ліричному творі. Ліро-епічна поема - великий віршований твір, у якому зображені значні події і яскраві характери, а розповіді про героїв супроводжуються розкриттям переживань і роздумів. Робота з підручником Маркірування тексту Під час опрацювання критичної статті з підручника робимо олівцем помітки на основних моментах. Використовуючи зроблені помітки, укладаємо таблицю. Рання творчість Т. Шевченка: твори і жанри
Теорія літератури Балада—невеликий сюжетний віршований ліро-епічний твір про виняткову родинно-побутову, соціально-побутову подію, з драматично напруженим сюжетом, в якому наявні елементи фантастики Слово вчителя До появи Т. Шевченка балада пройшла в світовій літературі тривалий і складний шлях еволюції від народної танцювальної пісні до сюжетного поетичного твору переважно історичного або казково-легендарного змісту з похмурим колоритом. У кінці ХVІІІ—на початку ХІХ ст. вона досягла особливого розквіту в творчості сентименталістів, а ще більше—романтиків. Зародившись як жанр суто ліричної поезії, балада поступово прибрала оповідну форму, трансформуючись у напрямі епосу. Така її еволюція зумовлювалася увагою до історичних і легендарних мотивів, відтворення яких закономірно спонукало письменника вдаватися до об'єктивного зображення дійсності. Проте тільки в певних межах. Ліричне начало не зникло: переживання поєднувалося із зображенням подій, долі людини. У порівнянні з баладами українських романтиків 30-х років кроком уперед була «Причинна» (1837). У записі звучить «Причинна». Евристична бесіда.
Слово вчителя «Причинна»—це типово романтична балада, в якій ще немало від традицій попередників і народнопоетичної символіки: на перший план висуваються не так персонажі, як надзвичайні події, сюжет розвивається спроквола, важливого значення набувають гіперболічні описи природи, часті звертання до персоніфікацій, метафоричності, пісенного епітета. Проте традиційне набуває нових ознак, звучить в інших смислових зв'язках. Головне, що надало баладі Шевченка новаторського характеру,—це глибше проникнення в духовний світ людини. Балада побудована на мотивах народних переказів. Значну роль у ній відіграють грізні картини природи, схвильована авторська мова, покликана зворушити читача, збудити в нього співчуття до героїні. Картини природи та ліричний відступ, хоч і органічно «вмотивовані» в сюжет, набувають і самостійного звучання: народними піснями стали «Реве та стогне Дніпр широкий», «Така її доля...». Саме «Така її доля...» найбільше дає уявлення про героїню, яка власне в дії, сюжеті участі не бере, не розкриває свого характеру, а тільки стає жертвою лихих обставин. Але те, що каже про неї поет, симптоматично:
5. Робота над баладою «Лілея» Спрямоване читання. Вчитель читає текст, зупиняється на певних моментах і одразу ставить питання.
V. Підсумок уроку
«М-схема»
VІ. Рефлексія Хвилинка творчості Учні роблять висновок уроку у вигляді ессе, вірша, малюнка (за вибором). Усі коротко озвучють свої думки. VІІ. Взаємооцінювання з обгрунтуванням. VІІІ. Домашнє завдання
Додаток Шевчук Валерій «Із вершин та низин» Багато дав Бог Усім відомо, що одночасно з поезією Т. Шевченко віддає свою працю та здібності малярству і гравюрі. Малював Шевченко продовж усього свого життя і залишив після себе велику спадщину. Він був найвидатнішим українським художником свого часу. За успіхи в розвитку граверного мистецтва поету було присвоєно звання академіка. Бувши у засланні з забороною писати й малювати, Т. Шевченко виробляв із алебастру безліч статуеток та статуй на всілякі теми. Часто це були групи. Ось опис однієї з них. Група зображала сцену з киргизького життя. Стоїть кибитка, в ній сидить киргиз у брилі трохи набакир, з задоволеним лицем, і грає на домбрі. Обіч, біля дверей, з усмішкою на вустах і головою, повернутою до чоловіка, стоїть жінка, яка товче просо. В ногах у неї граються двоє голих киргизенят. З правої руки лежить прив'язане до кибитки теля, а з лівої — дві кози. Зроблені з нетривкого матеріалу, статуетки Шевченка до нашого часу не збереглися. На засланні ж таки Т. Шевченко виявив ще один талант: він брав живу участь в аматорських театральних спектаклях, які влаштовувались у Новопетровську, як актор і декоратор, і без нього ледве чи мали б ті спектаклі успіх. Публіка битком забивала ту казарму, де йшли вистави. На перших двох спектаклях ішла комедія О. Островського «Свои люди, сочтемся». У ролі Рисположенського був Шевченко, всі інші ролі, навіть жіночі, які не хотіли грати місцеві дами, виконували офіцери. Генеральної репетиції в аматорів не було, а на звичайні Шевченко не ходив. Коли ж він з'явився на сцені і почав грати, то не тільки публіка, але й актори просто не тямились із зачудування та втіхи. Після вистави комендант гарнізону підполковник Маєвський сказав Шевченкові: — Багато тобі, Тарасе Григоровичу, дав Бог: і поет ти, і художник, і різьбяр, та ще, як виявляється, і актор. Жаль тільки, голубчику, одного, що не дав тобі щастя. Легенди про Шевченка Слава про Т. Шевченка розійшлася в українському народі ще за його життя, коли про поета було витворено багато легендарних оповідань, в яких його з'явлено за героя на зразок Морозенка, Нечая, Палія, Кармелюка та ін. Шевченкові надавалося в цих оповіданнях казкових рис, говорили про нього як про людину-характерника, тобто таку, що нібито має незвичайну силу. Після перевезення тіла поета в Канів, народилися легенди, що то не Шевченка там поховали, а когось іншого, сам поет живий; інші казали, що під час перевозу тіла справжнього Шевченка вкрали, а в могилі — підміна. Шевченкові приписували звільнення селян з кріпацтва і уперто переказували, що в могилі зарито ножі для майбутнього повстання проти панів, а в домовині сховано не тіло поета, а «списки на землю», що їх буцімто відібрав у панів Шевченко. Не дивно, що в народі встановилася традиція приходити на могилу поета й там молитися. Сучасники оповідають, що в середині XIX ст. вся Чернеча гора була покрита стежками, які зрізнобіч збігалися до могили — вона стала святим місцем на Україні. Ще цікавіші легенди витворились у середовищі київських перекупок. Живучи в Києві (ще перед арештом), Шевченко любив навідуватися на базар і вступати в розмови з простим людом. А що одягнений він був у білий парусиновий костюм, то почали називати його «білим паном» і незабаром почали складати про нього й казки. Коли в 1847 році поета ув'язнили, між київським базарним людом пішов поговір, що «білого пана пани украли за те, що волю обіцяв». Посипалися й легенди: один вигадав, другий додав — і Шевченко почав виростати в міфічну постать. Коли ж Шевченко прибув до Києва в 1859 році, його дім облягли кумоньки, і пішов поговір, що приїхав «білий пан». Змінена зовнішність поета розчарувала жінок — вони говорили, що «це не він, а підміна», «пани когось іншого підставили за нього». Коли ж Шевченка поховали в Каневі, київські сидухи відправилися процесією у Канів на богомілля до Шевченкової могили. Відтоді пішли чутки, що могила «добра на деякі слабості». Пізніше російський уряд поставив на могилі сторожу, щоб розганяти відвідувачів. Відтак київські сидухи почали розказувати, що Шевченко їздить по передмістях Києва «на білому коні» |
Схожі:
|
ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО ВЕЛИКИЙ НАРОДНИЙ ПОЕТ І ХУДОЖНИК Чому Т. Г. Шевченка називають Кобзарем ? Хто,чи що, на думку поета,«позичає воду у Дніпра»? а річечка б дівчинонька в веселочка |
Конспект уроку в 8 класі на тему: “Боротьба українського козацтва... Мета уроку: навчальна пояснити, чому перші два десятиліття XVII ст називають “добою героїчних походів” українського козацтва; охарактеризувати... |
|
Що означає слово “ Філософія ”? Чому народні прислів’я, приказки, анекдоти називають філософією життя, народно педагогікою? |
Не словом єдиним Етюди оптимізму: Ісус ніколи не посміхався, Ленін... Ої графіки Товариша У. У передмові Ісраель Шамір стверджує, що Товариш У – це явище. При чому незвичайне. Він називає його художником-мислителем... |
|
Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2013/2014... Тараса Григоровича Шевченка. Указом Президента України "Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження... |
Урок 1 Тема уроку Тема уроку: Що означає бути щасливим. Індивідуальність людини та відчуття гармонії в собі. Чому важливо правильно оцінювати себе |
|
Закону Мойсея Михей (Мих 5: 2), за часів правління юдейського царя Ірода і римського імператора Августа що правив у 27 до н е 14 рр н е. Малюка... |
Тема уроку: Виникнення Запорізької Січі Мета уроку Мета уроку: з'ясувати як і чому виникло українське козацтво; розповідати про появу перших січей і діяльність Дмитра Вишневецького;... |
|
А чому це, а чому ми такі веселі? Звучить весела весняна музика, святково прибраний зал у вигляді квіткової галявини |
Розділ КОМБІНАЦІЇ КУЛІ ТА ТІЛ ОБЕРТАННЯ Означення Кулю називають описаною навколо циліндра, якщо паралельні перерізи кулі є основами циліндра. Циліндр називають у даному... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua