Дірка од бублика! Реп'ях ти з хвоста собачого!.. Твого зачуханого війська ми не боїмось, землею і водою будем битися з тобою!.. Не годен ти доброго слова, хай з'їсть тебе руда корова! І в голові в тебе не мізки, а полова, опудало ти городне. Отак ми тобі відказали, плюгавче! І за це поцілуй нас у брудні порепані п'яти, свиняче порося ти! Ось-ось-о!" (З кн. В. Нестайка "Незнайомець з тринадцятої квартири")
Чи знаєте ви, який справжній лист служив взірцем для цього дитячого листа? (Зверніться до викладача історії або літератури)
Чи могли б діти замість фразеологізму дірка од бублика вставити вираз нуль без палички?
Завдання 7
Прочитайте й запишіть уривок "Чарівне горнятко". Назвіть вираз, що тричі повторюється щораз у зміненому вигляді. Який із них загальновживаний?
Під розсохатими дубами побачили хатку на курячій лапці. Вона була повернена передом до них.
- Нате золотий ключик забіжіть туди, - сказала Василинка легеневі, який тримав за руку Марійку.
…Повітря гуділо, а земля дудніла. Та перед втікачами, гейби з-під землі, з'явилася хатка на качачій лапці.
…Глип, а на галявині стоїть хатка на гусячій лапці. Василинка… замкнула двері на золотий ключик – і ні пари з вуст.
Назвіть інші фразеологізми, що зустрічаються в уривку.
Підкресліть орфограму "Букви е, и на позначення ненаголошених голосних".
Завдання 8
Прочитайте речення з казки "Летючий корабель". Випишіть із них фразеологізми, що часто вживаються в народних казках. Додайте до них 3 – 4 "казкові" вирази.
Як полетів та й полетів (корабель) нижче неба, вище землі – й оком не зглянеш.
– Піди, - каже (цар) на лакея, - скажи йому (дурню), що хоч він і на кораблі, прилетів, а як не добуде води живущої й цілющої, поки люди пообідають, то царівни не віддам, а оце меч – а йому голова з плеч!
Дурень сидить ні живий ні мертвий. "Пропав!" – думає.
Був собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій – дурень. Розумних же вони й жалують.., а дурника всі лають.
Чи довго вони летіли чи недовго, а прилітають до царя на обід. А там серед двору столи понаставлені, понакривані…
(З кн. "Український дитячий фольклор").
Чому в казках дурень завжди перемагає?
Чи відносяться казки до народознавства.?
Завдання 9
Прочитайте речення, знайдіть фразеологізми. Які з них характеризують людину – її характер, поведінку, зовнішній вигляд, переживання, вчинки? Випишіть ці фразеологізми до зошита.
Затримка ця – неначе ніж до горла.
А гетьман вельми хворий… І йому недовго ряст топтати…
3. Голови лисичі, а душі заячі у вас, панове!
Се я загнав його у глухий кут. Він хотів проткнути мене язиком, як списом. )
Я зносу почав дихати на повні груди .
– А Василь Іванович, бачу, як не при собі, ніби розгубився.
– Чого це ти, чоловіче, зуби сушиш? – обізвалась із городця гостровуха Марія.
А не то, вороги, виб'ю всіх до ноги, у неволю і брати не буду.
І очима вже пас козачина не раз журавині ключі молоденький.
СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ
Завдання 1
Прочитайте текст. Випишіть усі словосполучення, що називають обряди. Назвіть у них головне слово.
Рушника передавали як оберега, з роду в рід, із покоління в покоління. По багатьох місцях України понині батьки бережуть рушники для дітей – і не лише для дівчат, а й для хлопців…
Особливо значенну і навіть законодавчу роль відіграє рушник на весіллях. Як молоді стали на рушник – то був апогей весілля, після чого вже ні батько, ні мати, ні суд, ні громада не мали права розлучити пару. Недаремно ж про це створено народом багато зворушливих пісень. Ось, для прикладу, деякі з них:
А хто теє відерце дістане,
той зі мною на рушничок
стане. Дала один, дала
другий, на третьому стала,
а четвертим біленьким
руки пов'язала.
Рушником перев'язують старостів та сватів, молода – молодого. За народним повір'ям, дівчина, що не надбала собі рушників для родинного життя, заміж не вийде. Рушниками вистеляють дорогу на весіллі від порога до столу, а той від воріт до дверей хати.
Довідка: Оберег – предмет, що оберігає від
лиха, хвороб, талісман.
Як ви зорумієте слова батьки бережуть рушники для дітей?
Завдання 2
Що ви знаєте про звичай в'язати і носити стрічки? Знайдіть двоскладні речення, визначте головні й другорядні члени.
І сором був тій дівчині, у якої стрічки пов'язані недбайливо або не по порядку. В'язати стрічки треба теж уміти і символи їхні знати.
Скажімо, найпершу у віночку – посередині, в'яжуть світло – коричневу стрічку – символ землі – годувальниці. Пообіч від коричневої – жовті стрічки – символ сонця, за ними світло – зелені – символ краси і молодості. Потім голубі, сині – символи неба і води, що дають силу й здоров'я, далі в'яжуть жовтогарячу – символ хліба, фіолетову – символ мудрості людини, малинову – символ душевності, щирості, рожеву – символ достатку. В'язали до строю й білу стрічечку, але тоді, коли кінці її були розшиті сріблом ф золотом. На лівому кінці вишивали сонце, а на правому – місяць. Якщо стрічка не була вишита, то її не пов'язували, бо це – символ пам'яті про померлих. (З журналу)
На які свята дівчата одягають стрічки?
Поясніть правопис тире в реченнях.
Завдання 3
Де ви зустрічали барвінок? Чому росіяни звуть його ще могильником? Спишіть, вставляючи замість крапок потрібні за змістом прості присудки.
А барвінок … до людської оселі до городу. Взимку відвар барвінку … од простуди. Влітку барвінок … святковий хліб, хату, … весільні букетики. Цілий рік його … вважаючи символом життя.
Довідка: Пити, прикрашати, шанувати,
тягнутися, плести.
Назвіть слова на орфограму «Написання
м ‘якого знака»".
Завдання 4
Поміркуйте, чому діти, граючись, наслідують дорослих. Спишіть текст, ставлячи, де треба, коми при однорідних членах речення. Якими частинами мови вони виражені?
Діти наслідували сімейні традиції звичаї погляди ставлення до різних подій. У своїх розвагах вони часто відтворювали те, що спостерігали навколо себе. Насамперед "господарювали": сіяли косили збирали хліб варили обід ставили затинку з піску робили човники, потім влаштовували "весілля" "хрестини" "похорони". Але багато було й дитячих ігор, окремо для хлопчиків ("коні "пиж" "журавель") і дівчаток ("ляльки" "ластівка" "маківочки"), а також спільних ("горюдуб" "квач" "гусі-лебеді"). (За О. Кравчем)
Які сімейні традиції є у вашій родині?
Завдання 5
Прочитайте. Подумайте, елементи якого обрядового весільного циклу тут описані: перед весільного, власне весільного чи після весільного. Визначте види всіх складних речень.
Плетіння вінків супроводжувалося барвінковими піснями. Під ці пісні виконувався обряд роз плетення коси. На долівці розстеляли біле полотно, на якому ставили хлібну діжку, а зверху клали подушку. Молода сідала на неї (на Прикарпатті сідала на застелене кожухом ярмо), і брат розплітав їх косу, після чого дівчата прикрашали голову нареченої весільним вінком. У давнішні часи ці дії виконувала мати. За гуцульськими звичаями не можна було знімати віночок аж до шлюбу, бо існувало повір'я, що коли б він пропав, наречена зазнала б великого нещастя.
Молодому вінок старша дружка (весільна "матка") чіпляла до шапки чи капелюха, садовила біля нареченої на кожух, що лежав догори вовною, і накривала їх рушником або посипала житом. Після цього молоді називались "князем" і "княгинею", вони збирали весільний поїзд та йшли просити рідню і сусідів на весілля. (З журналу)
Які народні традиції, звичаї живуть у вашій родині, селі, місті?
До якого з названих у вправі циклів відносяться такі моменти весільного обряду: сватання, "вхопити гарбуза", умовини (оглядини), заручини (запоїни), вінкоплетени, запросини, перейма (ворітна, весільний пропій), покривання голови очіпком, розподіл короваю, посад, калачини (розхідний борщ).
Завдання 6
Про який звичай тут ідеться? Спишіть, поставте потрібні розділові знаки. Добридень, здорові будьте з Купайлом.
Будьте й ви здорові.
А чи немає у вас сякого – такого, давно застарілого, геть спорошілого?
У душі не тримаю, а на подвір'ї, може, щось і завалялося.
Тоді вимітайте, щоб воно прахом пішло у вогні Купайла.
Хай усе погане й зле припадає, а гарне й добре зостається й розростається. (Ю. Климець)
Коли відзначається це свято?
Які звичаї з ним пов’ язані?
Завдання 7
Прочитайте. Чим відлякували русалок? Спишіть, вставляючи де треба, пропущені букви й апостроф. Підкресліть назви трав.
На З…лені с…вята ставлят… на вікно м…яту, полин, любисток, на підвікон…я кладуть ч…сник, щоб не влізла в вікно русалка. Є таке повір…я, що русалки с…півають:
Якби мені не ч…сник,
Полин та холодна м…ята,
Тут би була тобі хата.
(Народна творчість)
Чи можна тут зрозуміти, на яку пору року припадають Зелені свята?
Чим пов'язуються перша й друга частини тексту?
Завдання 8
Ознайомтесь з обрядами – "головними домашніми талісманами", що попереджували те чи інше нещастя. Визначте тип кожного речення (просте, складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове складне). У складнопідрядних укажіть вид підрядного речення. Поясніть значення виділених слів.
Варіант 1
В українських колядках ластівка пророчить господареві "божу милість" у вигляді врожаю хліба й приплоду худоби. Щасливою ознакою. Вважається, якщо ластівка в'є гніздо в господі; зруйнувати його великий гріх. Якщо ластівки відлітають з якої – небудь місцевості, то обов'язково варто ждати мору людей. Якщо руйнували гніздо ластівок, то вони будуть літати під корів, від чого псується молоко або на обличчі винного будуть веснянки, "ластовиння". Ластів'яче серце прив'язують до шийного хреста, очевидно, як талісман. Селяни спеціально прибивають під дахами планки й маленькі дощечки, щоб ластівкам зручніше було приладнувати свої гнізда. Вважається гарною прикметою, якщо ластівка влетить у вікно. Давні письменники кажуть, що навіть хижі птахи вважають ластівку священною птицею. (За М. Сумцовим, 1889).
Варіант 2
Аїст (гайстер, бусол або бусля, боцян, лелека, чорногуз) приносить щастя тій хаті, на якій звиє гніздо; якщо руйнувати його гніздо, то він спалить хату; не раз бачили аїста, що несе в дзьобі палаючу головешку для підпалу хати, де зруйноване його гніздо. Розгніваний аїст може ще наслати грозову хмару. Оповідання про походження лелеки мають християнський апокрифічний характер: пресвята Діва наказала своїй служниці вимити свою сорочку в морі, не глядя на сорочку; але служниця не виконала наказу й була за те обернена в чорногуза. За другим варіантом, а аїста був обернений чоловік, що не виконав наказу Бога викинути мішок із гадами, не заглядаючи в нього. (За М. Сумцовим, 1889).
Завдання 9
Чи збігаються східні кордони України тепер і в кінці XIX ст.? Чи живуть українці за межами сучасної України? Якщо живуть то де? Поясніть вживання великої букви?
Східна межа нашої України піде, закручуючись, то на схід, то на захід, повз Новочеркаськ в землі козаків донських, Слов'яносербськ в Катеринославщині, а далі на схід поза Богучари й Павловське в Воронезькій губернії. (М. Драгоманов, 1878).
Чи вживається зараз слово губернія? Як би ви губернію назвали тепер?
Поставте наголос у виділених словах.
Завдання 10
Усі подані загадки мають одну відгадку. Назвіть її. поясніть чому саме так у народі загадують про цей предмет. Визначте, чи є орфограми у виділених словах.
Маленький, горбатенький, все поле переріже.
Маленький, кривенький, усе поле збігав, у коваля обідав.
Землю риє, говорити не вміє, а провожатим ходить, мовчки робить.
Залізний ніс в землю вріс; риє, копає, проти сонця сяє.
бігла собака зі степу і вся в лепу.
Відгадка: - плуг
Випишіть п'ять слів з орфографічного словника, правопис яких перевіряється за словником.
Завдання 11
Прочитайте запис етнографа про те, як у минулому столітті ворожили на Херсонщині. Назвіть усі складнопідрядні речення. Спишіть їх, визначте вид складнопідрядних речень.
Під Новий рік дівчата ворожать… Ворожать таким чином: кидають за ворота черевик, в який бік упаде черевик, в ту дівчина піде заміж. Запирають на ключ замок і кладуть собі під голови. Хто у сні попросить ключ, щоб відперти замок, той буде чоловіком. Лічать на заборі ілки: "Удівець, молодець, удівець, молодець!" Якщо останній кілок молодець, то вийде за хлопця, якщо вдівець – за вдівця. Слухають під вікнами,Ю що говорять у хаті… Деякі селяни примічають, куди худоба вночі лежить головою: якщо на схід, буде врожай, а якщо на захід, то ні. Хазяйки примічають, куди головою лежить стільна корова, якщо на схід, то отелиться ранком, на захід – вечором, на південь – опівдні, на північ – уночі. (За С. Червявського, 1893).
|